Глюкокортикоїди, цитостатики та альтернативні препарати
Глюкокортикоїди (ГК) застосовуються приНС,
певних морфологічних субстратах ГН без НС,
швидкопрогресуючому ГН,
значній активності патологічного процесу в нирках та прогресуючому перебігу ГН,
системних захворюваннях.
При підозрі на швидкопрогресуючий ГН і у окремих хворих з документованою гормонорезистентністю проводиться "пульс"-терапія преднізолоном чи метілпреднізолоном,
Цитостатичні препарати призначаються за тих же умов за програмами, прийнятими для лікування НС. Найчастіше використовуються алкілуючі агенти (хлорбутін, циклофосфан). Азатіопрін, в зв`язку з меншою ефективністю, насьогодні застосовується рідко. З сучасних селективних імунодепресантів призначення такролімуса знаходиться в стадії розробки, циклоспорін А і мофетил мікофенолат (сел-септ) має ефективність при певних морфологічних варіантах НС (докладніше - в "Протоколах лікування нефротичного синдрому").
"Пульс"-терапія циклофосфаном проводиться при швидкопрогресуючому ГН (ANCA+),
гормонорезистентності чи часторецидивуючому ГН у окремих хворих як терапія "другого ряду".
3. 4-оксихінолінові препарати.
Делагіл (плаквеніл) застосовується як м`яка антисклеротична, стабілізуюча терапія у разі
вираженої еритроцитурії (>30-50 в полі зору) в періоді зворотного розвитку гострого ГН,
6. часткової ремісії хронічного ГН при наявності постійної еритроцитурії (> 50 в полі зору),
|
|
|
вичерпаних можливостях інших режимів лікування при прогресуючому перебігу ГН,
НС за певних умов (докладніше – в «Протоколах лікування нефротичного синдрому»).
АРА.
Мають нефропротекторний ефект і призначаються протягом не менше 6-12 місяців в терапевтичних дозах (з можливим наступним збільшенням дози в 2-3 рази). Найчастіше використовуються АРА II - вальсатран, лазартан, ірбезатран.
Антагоністи кальція (блокатори кальцієвих каналів).
Нефропрототекторний ефект, поряд з гіпотензивним, при тривалому застосуванні (більше 3-6 місяців) має ділтиазем.
Дезагреганти та ангіопротектори.
Для покращення ниркового кровотоку і попередження тромбоутворення використовуються діпірідамол (курантіл), пентоксифіллін, тиклопедін, клопідогрель протягом 1-6 місяців.
Антикоагулянти.
Рекомендуються при
високому ризику тромбоутворення (НС чи змішаний варіант ГН, швидкопрогресуючий ГН),
гострій нирковій недостатності
затяжному перебігу.
Застосовуються препарати прямої дії, що впливають на фактори згортання безпосередньо в крові (гепарін, тіклопідін (тіклід), гепаріни з низькою молекулярною вагою),
непрямої дії, що пригнічують синтез факторів згортання.
|
|
|
Гіполіпідемічна терапія.
Поряд з гіпохолестериновою дієтою, збагаченою поліненасиченими жирними кислотами класу омега-3 (морська риба) і омега-6 (олія), при ГН (в тому числі без гіпер- та дисліпідемії) використовують фібрати, статіни (флювастатін, ловастатін), іонообмінні смоли, пробукол, нікотінову кислоту. Препарати призначаються тривало (6 і більше місяців).
Нестероїдні протизапальні препарати.
Селективні інгібітори ЦОГ-2 призначаються в період розгорнутих клінічних проявів на 2-4 тижні.
Мембраностабілізатори.
Застосовуються як підтримуюча терапія після завершення програмного лікування чи в періоді розгорнутих клінічних проявів ГН при приєднанні порушення цитомембран в інших органах (токсичний гепатит, вторинна кардіопатія, тощо). Найчастіше використовуються вітаміни А і Е, дімефосфон, рібоксін, фосфаден, есенціале, ліпостабіл строками по 2 тижні –2 місяці за загальноприйнятими схемами.
Плазмаферез.
При гормонорезистентних та гормононегативних варіантах НС, швидкопрогресуючому ГН застосовується щоденно 3 дні підряд чи 3 рази через день, в подальшому можливо продовження сеансів 1 раз на тиждень.
Інші заходи
Корекція дисбіозу (пробіотики, мультипробіотики типу сімбітера).
|
|
|
Ентеросорбція (ентеросгель, інші).
Невідкладна допомога
Показання до переведення у відділення інтенсивної терапії:
екстракорпоральна детоксикація при вичерпаних можливостях консервативної терапії,
ультрафільтрація при вичерпаних можливостях традиційної терапії діуретиками ,
плазмаферез при синхронній терапії,
гостра ниркова недостатність,
ускладнення захворювання - гіповолемічний шок, ДВС-синдром, ангіоспастична енцефалопатія, тощо.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 394; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!