Формування системи розподілу в маркетингу
Головним у маркетинговій політиці розподілу є формування відповідних каналів. Важливість цього питання визначається такими обставинами:
1. вибраний канал розподілу справляє принциповий вплив майже на всю маркетингову програму підприємства;
2. формування каналу розподілу передбачає укладення тривалих комерційних угод з його суб’єктами, які потім дуже важко змінити, нехай навіть вони й будуть помилковими;
3. між суб’єктами каналів часто виникають конфлікти, які погано відбиваються на результатах збутової діяльності підприємства;
4. користувач каналами розподілу (продуцент товарів) часто тією чи іншою мірою втрачає безпосередній контроль над ринком збуту.
Виходячи із цього, формування каналів розподілу треба здійснювати, ретельно дотримуючись певного перевіреного практикою алгоритму.
Так, формуючи канали розподілу власної продукції, підприємство мусить знайти відповіді на три запитання.
Існують три типи щільності розподілу товарів підприємства:
1. інтенсивний — товари розміщуються скрізь, де це можливо (як правило, масові товари повсякденного попиту);
2. селективний (вибірковий) — товари розміщуються лише на кількох торговельних підприємствах у даному районі чи місті, причому одному з них можуть надаватись переваги чи пільги (так зване право «першої руки»);
3. ексклюзивний (виключний) — товари розміщуються тільки на одному торговельному підприємстві в даному районі чи місті (автомобілі, предмети розкошів, дорогий одяг чи парфуми).
|
|
|
Другим є запитання стосовно того, який канал розподілу буде найліпше задовольняти потреби споживачів цільового ринку. Таке задоволення потреб забезпечується наявністю відповідної інформації, зручністю контактування, різноманітністю асортименту товарів та послуг торгових підприємств.
І, нарешті, третім є запитання, який саме канал забезпечить підприємству найбільший прибуток. Отже, формуючи канали розподілу, визначають передовсім таке:характер системи розподілу (власна чи незалежна, пряма чи опосередкована); кількість каналів, їх довжину та ширину;форму торгівлі (оптова чи роздрібна);місця складування товарів, нагромадження запасів;асортимент товарів для кожного посередника;перелік сервісних функцій;рівень знижок і комісійних;форму оплати праці торгових представників;типи посередників, їхню доступність;систему привілеїв для посередників;порядок розподілу функцій та відповідальності між суб’єктами цих каналів.
Види підприємств роздрібної торгівлі
Роздрібна торгівля передбачає реалізацію товарів та послуг кінцевим споживачам для їх власного споживання
|
|
|
Види, мережі роздрібної торгівлі
Стаціонарна – сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, які розміщені в капітальних будівлях, мають систему спеціальних приміщень оснащених торгово-технологічним устаткуванням
Напівстаціонарна – сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, які займають відокремлене приміщення, як правило легкої конструкції, без великих капітальних витрат і, як правило, не мають торгового залу для здійснення торгово-технологічних операцій з покупцями (є кіоски, є автозаправні станції)
Торгівля поза магазинами – сукупність нестаціонарних пересувних пунктів з продажу товарів, які пристосовані для тривалої роздрібної торгівлі товарами для населення на розвіс або рознос (лотки, розкладки, стенди), через торгові автомати, а також роздрібна торгівля, що здійснюється комівояжерами через каси неторгових підприємств зі складів, поштою і т.д.
Ознаки стаціонарної
за формами обслуговування: Магазини самообслуговування; Магазини з відкритою викладкою товарів; Торгівля через прилавок; Торгівля за зразками
За спеціалізацією: Спеціалізований (не більше 4 товарних груп); Неспеціалізований/універсальний
За товарною спеціалізацією: Продовольчі; Продовольчі спеціалізовані (універсальні); Непродовольчі; Непродовольчі спеціалізовані (універсальні)
|
|
|
Продовольчі спеціалізовані (універсальні)
- Гастроном – передбачає торгівлю широким асортиментом товару через прилавок обслуговування та можуть надаватися додаткові послуги населенню
- Продовольчі товари – широкий вибір продовольчих товарів
- Універсам – магазин самообслуговування з торговою площею 400-2499 м2, в якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів, можуть бути відділи непродовольчих товарів та надаватись додаткові послуги населенню
- Супермаркет – магазин самообслуговування с торговою площею 400-2499 м2, в якому покупцю пропонується не менше 2000 найменувань продовольчих товарів, широкий асортимент непродовольчих товарів, а також широкий перелік додаткових послуг
- Гіпермаркет – магазин самообслуговування з торговою площею більше 2500 м2, в якому здійснюється продаж не менше 10000 найменувань прод та непрод товарів + широкий перелік додаткових послуг
Непродовольчі універсальні
- Будинок торгівлі – торгова площа 1000-2499 м2, в якому здійснюється продаж населенню предметів гардеробу та інших видів товарів
- Універмаг – торгова площа не менше 2500 м2. В якому здійснюється торгівля універсальними видами непродовольчих товарів, можуть бути продовольчі товари + додаткові послуги
- Універсальний магазин
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 371; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!