Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників



Однією з основних умов охорони праці медичних працівників та успішного лікування хворих є планувально-архітектурне вирішення лікувальних закладів, основою якого є будівельні норми і правила (БНіП-ІІ 69-78 “Лікувально-профілактичні заклади”). Цими нормами передбачено перелік необхідних приміщень згідно призначення лікарні, відділення, їх взаєморозміщення, розміри площі, кубатури, особливі вимоги до розміщення, розмірів, захисних властивостей стін і перекриття рентгенологічних, радіологічних, фізіотерапевтичних відділень. Розроблені окремі норми та вимоги до корпусів інфекційних, туберкульозних і т.п. відділень та лікарень.

Санітарними правилами і нормами (СанПіН) та Держстандартом № 12.1.005 – 76 “Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги” передбачено створення оптимальних мікрокліматичних умов в окремих функціональних приміщеннях лікарняних закладів, природного та штучного освітлення, вентиляції, кондиціонування повітря, санітарно-технічного обладнання тощо. В сучасних операційних передбачена також місцева вентиляція (відсоси) в зоні робочого місця анестезіолога, систематичний лабораторний контроль концентрації анестетиків у повітрі. Найбільш ефективним профілактичним заходом проти токсичної дії анестетиків на членів операційної бригади є перехід на внутрішньовенний наркоз та спинномозкову анестезію .

Широко використовуються індивідуальні засоби захисту тіла, очей, органів дихання.

Для захисту від іонізуючих і неіонізуючих електромагнітних випромінювань використовуються методи, основані на фізичних законах послаблення випромінювань – захист обмеженням потужності джерел випромінювання, відстанню, часом, екрануванням, які вирішуються у законодавчому та організаційно-технічному напрямку.

Так, законодавчо передбачені ліміти доз іонізуючої радіації, гранично допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі робочої зони (НРБУ - 97), максимально допустимі їх активності на робочому місці (ОСПУ-01) та інші.

З метою збереження здоров’я медичних працівників з шкідливими умовами праці законодавством встановлено скорочений робочий день:

- 4-годинний – для медичних працівників, безпосередньо зайнятих роботою з відкритими радіонуклідами;

- 5-годинний робочий день встановлено для персоналу, зайнятого робою з закритими джерелами іонізуючих випромінювань (гама-, рентгенівських), а також для патологоанатомів, прозекторів, судмедекспертів, анатомів;

- 5,5-годинний робочий день – для лікарів туберкульозних, психоневрологічних диспансерів, фізіотерапевтів, стоматологів;

- 6-годинний робочий день – інфекційних, туберкульозних, психіатричних, наркологічних, бальнеологічних, радонових, лабораторних відділеннях.

Особливе місце в системі охорони здоров’я медичних працівників займають попередні та періодичні медичні огляди, які регламентуються Наказом МОЗ колишнього СРСР № 555 від 29.09.1989 р. та Наказом МОЗ України № 45 від 31.03.1994 р., згідно з якими такі попередні та періодичні огляди повинні бути обов’язковими і для медичних працівників з шкідливими умовами роботи.

Питання охорони праці медичних працівників передбачені також “Законом України про охорону праці” (1992 рік), рядом положень і нормативів Кодексу законів про охорону праці (КЗОП).

 

Схема санітарно-гігієнічного обстеження лікарні

1. Назва лікарні, її адреса, район обслуговування.

2. Коли і за яким проектом побудована.

3. Загальна кількість ліжок у лікарні, її структура.

4. Розташування лікарні у плані населеного пункту, гігієнічна характеристика території, наявність джерел шуму, забруднення повітря. (Накресліть схематично ситуаційний план).

5. Гігієнічна оцінка лікарняної ділянки, тип забудови, перелік корпусів. (Додайте схематичний генеральний план ділянки).

6. Порядок приймання хворих. Планування і режим роботи приймального відділення загального призначення. Особливості прийому хворих дитячого, акушерського, інфекційного відділень. Порядок виписки хворих.

7. Гігієнічна оцінка палатної секції терапевтичного відділення. Скористайтесь методом обстеження та опитування, а також виконайте об’єктивні дослідження: визначте в палатах (при наявності приладів) температуру, відносну вологість повітря, концентрацію диоксиду вуглецю, світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення, штучну освітленість, рівень шуму, необхідні та фактичні об’єм та кратність вентиляції. При відсутності приладів визначте лише показники, які можна виміряти та розрахувати: світловий коефіцієнт, кути падіння, отвору, штучне освітлення методом “Ватт”, площу, кубатуру палат та інші. Додайте схематичні ескізні креслення планів секції і одної чи двох - палат.

8. Гігієнічна оцінка хірургічного відділення та операційного блоку, відділення інтенсивної терапії, акушерського відділення, інфекційного відділення, дитячого відділення ( за вказівкою викладача розподіляються між студентами групи , після чого студенти обмінюються результатами обстеження).

9. Гігієнічна оцінка організації та якості харчування хворих.

10. Санітарний стан і режим прибирання палат та інших приміщень лікарні. Методи і засоби профілактики госпітальних інфекцій.

11. Особиста гігієна хворих.

12. Санітарний стан, режим прибирання території лікарні. Видалення та знешкодження сміття, відходів акушерських, хірургічних відділень.

13. Оцінка гігієнічних умов стаціонару хворими (див. додаток №2).

14. Санітарно-технічне забезпечення лікарні:

- Водопостачання (централізоване, місцеве, тип джерела); наявність гарячого водопостачання;

- Опалення (тип, розміщення опалювальних приладів, їх достатність);

- Вентиляція : природна (витяжні канали, кватирки, фрамуги), штучна (що переважає – приток, витяжка, їх обгрунтування);

- Каналізація (централізована, локальна, способи видалення та знешкодження стічних вод).

15. Професійні шкідливості, гігієна та охорона праці медичного персоналу різних відділень і спеціальностей.

16. Загальні висновки про позитивні та негативні сторони санітарно-гігієнічного режиму у лікарні, обґрунтовані рекомендації до його покращання.

17. Додатки: графічні матеріали (ситуаційний, генеральний план, план палатної секції, палат).

 

 


 

Тема 8

Методи та засоби радіаційного контролю і протирадіаційного захисту працюючих з джерелами іонізуючих випромінювань та населення в місцях його проживання

Навчальна мета

1.1. Закріпити, розширити та систематизувати знання про радіаційну небезпеку персоналу при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань і населення.

1.2. Оволодіти методами і засобами вимірювання рівнів радіації та концентрації радіонуклідів у повітрі, воді, харчових продуктах, радіоактивних забруднень робочих поверхонь, індивідуальних доз опромінення працюючих з джерелами іонізуючої радіації, оцінювати їх результати.

 

Вихідні знання та вміння

2.1.Знати:

2.1.1. Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань.

2.1.2. Джерела іонізуючих випромінювань, їх розповсюдження в навколиш-ньому середовищі.

2.1.3. Способи застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань у виробництві, медицині, в наукових дослідженнях.

2.1.4. Біологічну дію іонізуючих випромінювань та умови, від яких вона залежить.

2.1.5. Сутність радіаційної небезпеки при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань у різних галузях виробництва.

2.1.6. Принципи гігієнічного нормування радіаційної безпеки та норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації.

2.1.7. Класифікацію видів та приладів радіаційного контролю, принципи роботи цих приладів.

 

2.2.Вміти:

2.2.1. Виконувати підготовку приладів радіаційного контролю до роботи, проводити вимірювання, знімати показання приладів, оцінювати результати.

 

Питання для самопідготовки

3.1. Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.

3.2. Іонізуючі випромінювання, що використовуються у виробництві, науці, медицині, їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених частинок, ядерні реактори, підприємства по добуванню та збагаченню ядерної сировини, по переробці та похованню радіоактивних відходів).

3.3. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів як джерел іонізуючих випромінювань (види ядерних перетворень та види випромінювань, які їх супроводжують), період напіврозпаду, активність, g-еквівалент), одиниці їх вимірювання.

3.4. Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникаюча та іонізуюча здатність). Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.

3.5. Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними (вид і енергія випромінювання, величина поглинутої дози, вид радіаційної дії, розподіл енергії в організмі, радіочутливість організму, небезпечність радіонуклідів).

3.6. Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.

3.7. Гостра та хронічна променева хвороба, умови виникнення, етапи перебігу, основна симптоматика.

3.8. Віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження (канцерогенні, тератогенні, ембріотоксичні ефекти, променеві опіки та інші).

3.9. Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ-01) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації, принципи гігієнічного нормування.

3.10. Методи та засоби радіаційного і медичного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.

 

Завдання для самопідготовки

4.1.Складіть зведену таблицю властивостей іонізуючих випромінювань з характеристикою радіаційної небезпеки при роботі з ними.

 

Назва іонізую-чого випромі-нювання

Джерело випромі-нювання

Способи викори-стання

Властивості випромінювання

Іонізуюча здатність

Характе-ристика радіаційної небезпеки

Енергія

Проникаюча здатність

в повітрі в біологічній тканині
               

 

4.2. Перерахуйте умови, від яких залежить біологічна дія іонізуючих випромінювань, та особливості радіаційної небезпеки при добуванні, збагаченні та використанні джерел іонізуючої радіації в атомній енергетиці, науці, медицині, військовій справі.

4.3. Перерахуйте організаційно-технічні, гігієнічні методи і засоби захисту від іонізуючої радіації та методи захисту, основані на фізичних законах ослаблення випромінювань, їх законодавче вирішення.

 

Структура і зміст заняття

Заняття проводиться в спеціалізованій навчальній лабораторії кафедри. Теоретичні питання вивчаються шляхом опитування студентів та пояснень викладача (45 хв.). Самостійна робота студентів включає:

1. Ознайомлення з приладами, які використовуються для радіаційного контролю, їх класифікацією за призначенням, типом детекторів, принципом побудови.

2. Вимірювання і оцінка потужності поглинутої дози в повітрі.

3. Визначення і оцінка індивідуальних доз зовнішнього опромінення персоналу радіологічного об’єкта (промислового, наукового, медичного).

4. Визначення і оцінка радіоактивного забруднення робочих поверхонь, обладнання, спецодягу.

5. Визначення і оцінка радіоактивності проб води, ґрунту, харчових продуктів, повітря.

    Протокол заняття оформляється за встановленою формою.

 

Література

6.1.Гігієна та екологія в термінах, схемах, таблицях і текстах: навч.посіб. // В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, Д.О.Ластков, С.І.Гаркавий та ін., за ред. В.Ф. Москаленка. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – С. 103-109, 193-195.

6.2.Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд) // За редакцією академіка НАН України і НАМН України, професора Ю.І. Кундієва, член-кор. НАМН України, професора О.П.Яворовського. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. – С. 539-579, 810-855.

6.3.Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова.– Вінниця: НОВА КНИГА, 2006.– С.508-525, 584- 591.

6.4.Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд) // За редакцією А.М.Шевченка, О.П. Яворовського. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 278-302.

6.5.Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К., 1997. – 122 с.

6.6. Матеріали лекції.

 

Оснащення заняття

1. Прилади для проведення радіаційного контролю:

- Рентгенометри та мікрорентгенометри для вимірювання потужності поглинутих у повітрі (експозиційних) доз;

- Індивідуальні дозиметри;

- Переносні радіометри для вимірювання радіоактивних забруднень поверхонь;

- Стаціонарні і переносні радіометри для вимірювання концентрацій радіонуклідів в об’єктах середовища.

2. Витяги з інструкцій до окремих мікрорентгенометрів, індивідуальних дозиметрів.

3. Завдання студентам до вимірювання потужностей поглинутих у повітрі доз та індивідуальних доз опромінення.

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 649; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!