Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять, організації і проведення уроку та шкільних підручників
З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.
В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну.
Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.
Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між уроками та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.
Основними елементами санітарно–гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров’я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявнiсть здвоєних урокiв, розміщення поряд урокiв з предметів, подібних за змiстом або за видом дiяльностi, наприклад, рiдна мова та iноземна мова, алгебра та геометрiя i т.д.).
|
|
|
Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група – хімія, фізика; 3 група – рідна мова, історія, географія; 4 група – природознавство, література; 5 група – фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика – 11 балів; іноземна мова – 10; фізика, хімія – 9; історія – 8; рідна мова, література – 7; природознавство, географія – 6; фізична культура – 5; праця – 4; креслення – 3; малювання – 2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності
окремих предметів (геометрія – 6 балів; алгебра – 5,5 балів; іноземна мова – 5,4 балів; хімія – 5,3 балів; фізика – 5,2 балів; біологія – 3,6 балів; рідна мова – 3,5 балів; література – 1,7 балів; історія – 1,7 балів).Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).
|
|
|
Гігієнічна оцінка навчальних посібників та шкільних підручників передбачає проведення санітарної експертизи поліграфічного оформлення посібників та підручників і, насамперед, визначення загальних відомостей про навчальний посібник або підручник (автор, назва, місце і рік видання, призначення), характеристик паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основних штрихів, товщина, відстань між штрихами), набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фарби), зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправлення) та проведення лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).
|
|
|
Тема 6
Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту
Навчальна мета
1.1. Закріпити знання студентів про гігієнічні вимоги до розташування та планування лікувально-профілактичних закладів на підставі вивчення і аналізу навчальних проектних матеріалів та нормативних документів, навчити складати гігієнічні висновки, обгрунтовані рішення і рекомендації.
2. Вихідні знання та вміння
2.1. Знати:
2.1.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів і відділень терапевтичного, хірургічного, інфекційного профілю та спеціалізованих відділень.
2.2.Вміти:
2.2.1. Визначати і оцінювати за будівельними кресленнями ситуаційного та генерального планів розміщення та зонування території проектованих лікувально-профілактичних закладів з урахуванням оточуючих земельну ділянку об’єктів та “рози вітрів”, відповідність нормативам відсотку забудови, озеленення, орієнтацію будівель.
2.2.2. Визначати і оцінювати за планами та розрізами будівель відповідність гігієнічним нормативам площі, кубатури, санітарного благоустрою лікарняних приміщень, їх відповідності функціональному призначенню.
|
|
|
3. Питання для самопідготовки
3.1. Запобіжний санітарний нагляд за проектуванням і будівництвом лікувально-профілактичних закладів, його етапи. Складові частини проекту.
3.2. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті, з урахуванням існуючих об’єктів та “рози вітрів”. Ситуаційний план.
3.3. Гігієнічні вимоги до генерального плану забудови лікарняної ділянки, функціональне зонування території, благоустрій, щільність забудови та озеленення.
3.4. Сучасні системи забудов лікарень (централізована, блочна, децентралізована-павільйонна, змішана), їх порівняльна характеристика, вплив на умови експлуатації, оснащення.
3.5. Гігієнічне значення внутрішнього планування лікарняних будівель і відділень для забезпечення гігієнічних умов лікування хворих і роботи персоналу.
3.6. Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарні, його значення для режиму експлуатації та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
3.7. Гігієнічні вимоги до планування і режиму роботи відділень терапевтичного, хірургічного, інфекційного профілю.
3.8. Гігієнічна характеристика палатних секцій, вимоги до набору приміщень цих секцій у відділеннях різного профілю.
3.9. Гігієнічні вимоги до планування і обладнання палат відділень різного профілю. Особливості планування і оснащення відділень інфекційного профілю, реанімації та реабілітації.
3.10. Гігієнічні вимоги до планування, оснащення і режиму експлуатації операційних блоків відділень хірургічного профілю.
3.11. Організаційні форми харчування у лікарняних закладах. централізована і децентралізована форми забезпечення хворих гарячою їжею.
3.12. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання лікарень:
– природного та штучного освітлення, опалення, вентиляції;
– водопостачання, видалення та знешкодження рідких та твердих покидьок, їх особливості для відділень інфекційного та хірургічного профілю.
3.13. Методи і засоби профілактики внутрішньолікарняних інфекцій: планувальні та експлуатаційні.
3.14. Професійні шкідливості та гігієна праці медичного персоналу лікарняних відділень різного профілю (поліклініки, приймальних, соматичних, хірургічних, інфекційних, рентген-радіологічних, фізіотерапевтичних, дезінфекторів та інших).
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 1293; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!