Розділ І. Загальні основи педагогіки вищої школи
1. Педагогіка вищої школи як наука. Її об’єкт і предмет, зв’язок з іншими науками ( і з науками за фахом магістранта).
2. Основні педагогічні категорії ( виховання, освіта, розвиток особистості, навчання та ін.).
3. Система педагогічних наук.
4. Педагогіка вищої школи як наука і як мистецтво.
5. Сучасні методологічні підходи у педагогіці вищої школи.
6. Основні ідеї, концепції, теорії педагогіки вищої школи.
7. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі.
8. Загальна характеристика методів науково-педагогічних досліджень.
9. Методи педагогічних зрізів у дослідженнях з педагогіки вищої школи.
10. Методи педагогічного експерименту і математичної статистики у дослідженнях з педагогіки вищої школи.
11. Основні етапи становлення вищої освіти в Україні.
12. Заснування і діяльність Львівського університету.
13. Розвиток економічної освіти у Львівському університеті.
14. Стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні на зламі ХХ і ХХІ ст.
15. Світові тенденції розвитку вищої освіти.
16. Сучасний світовий освітній простір. Інновації у вищій школі.
17. Інтеграція вищої освіти України у європейський і світовий освітній простір.
Розділ ІІ. Основи національного виховання студентської молоді
18.Психолого-педагогічні особливості студентського віку.
19. Період переходу зі школи у вищій навчальний заклад як важливий етап становлення молодої людини.
|
|
|
20.Студентський колектив, його особливості. Вирішальний вплив студентського колективу на формування та розвиток особистості юнаків і дівчат.
21.Соціалізація як процес формування особистості у певних соціальних умовах.
22.Період навчання у вищих навчальних закладах – важливий період соціалізації людини.
23.Механізми соціалізації: засвоєння соціальної ролі студента, підготовка до оволодіння соціальною роллю (спеціаліста-професіонала), механізм наслідування та механізм соціального впливу з боку викладачів та студентської групи.
24.Проблема ідентичності, проблема вибору близької людини, проблема самореалізації у юнацькому віці.
25.Сутність християнського виховання ідеалу людини для виховання української молоді ( за Г.Ващенком).
26.Професія педагога і критерії його ефективної діяльності в системі безперервного національного виховання.
Розділ ІІІ. Основи дидактики вищої школи
27.Структура навчального процесу і вищій школі.
28.Філософські, методологічні і психологічні основи навчання, його рушійні сили.
29.Цілі та види діяльності викладача вищої школи.
30.Стилі, рівні, позиції , особливості педагогічного спілкування у вищій школі.
|
|
|
31.Дидактика вищої школи як наука. Мета, завдання та зміст вищої освіти України.
32.Принципи та методи навчання у вищому закладі освіти, як орієнтир у викладацькій роботі.
33.Основні проблеми дидактики вищої школи на сучасному етапі
34.Принципи науковості навчання, зв’язку теорії з практикою, практичного досвіду з наукою; доступності навчання і поєднання абстрактного мислення з наочністю викладання.
35.Принцип демократизму і гуманізму навчального процесу, його орієнтація на загальнолюдські і національні духовні вартості.
36.Принцип єдності навчання і виховання.
37.Принцип індивідуалізації і диференціації навчання.
38.Сутність поняття “метод навчання” і проблеми класифікації загальних методів навчання.
39.Загальна характеристика словесних і практичних методів навчання (з прикладами за фахом).
40.Характеристика наочних методів навчання і вимог до наочності ( з прикладами за фахом).
41.Характеристика методу проблемного викладу матеріалу, евристичного і дослідницького методів навчання ( з прикладами за фахом).
42.Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
43.Загальна характеристика форм організації навчальної діяльності студентів у вищій школі.
|
|
|
44.Лекція у вищій школі як провідна форма організації навчання, її структура, особливості, методична концепція.
45.Типи лекційних занять: вступна, тематична, оглядова, заключна лекції. Їх специфіка.
46.Методика підготовки до лекції. Загальнодидактичні вимоги до побудови лекційних курсів.
47.Методика і техніка читання лекцій.
48.Семінарські заняття у вищій школі як форма організації навчання.
49.Види і методика проведення семінарських занять у ВНЗ.
50.Особливості підготовки та проведення у вищій школі заняття типу “семінар запитань і відповідей”.
51.Особливості підготовки та проведення у вищій школі заняття типу “семінар – розгорнута бесіда”.
52.Особливості підготовки та проведення у вищій школі заняттятипу “семінар, що передбачає обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінку (захист проектів)”.
53.Особливості підготовки та проведення у вищій школі заняття типу “семінар-конференція”.
54.Особливості підготовки та проведення у вищій школі заняття типу “семінар-вирішення проблемних завдань”.
55.Особливості підготовки та проведення у вищій школі заняття типу “семінар-заняття на виробництві”.
56.Особливості підготовки та проведення у вищій школі заняття типу “семінар -“мозковий шторм”.
|
|
|
57.Особливості підготовки та проведення у вищій школі спецсемінарів.
58.Особливості підготовки та проведення у вищій школі наукових студентських семінарів за спеціалізацією.
59.Дискусія як метод навчання у вищій школі.
60.Види дискусій: “круглий стіл”, дебати, “техніка акваріуму”, експертна група.
62.“Технології” дискусії: прийом “зливи ідей”, прийом “оживлення”, прийом “вулик”, прийом дискусії з розподіленими ролями.
63.Імітаційні ігри на заняттях у вищій школі як засіб адаптації студентів-магістрів до педагогічної діяльності.
64.Поняття про технологію навчання як системну категорію.
65.Структурні складові технології навчання (цілі навчання, зміст освіти, засоби педагогічної взаємодії, студент і викладач, результат діяльності).
66.Дистанційне навчання у ВНЗ та його особливості.
67.Типи практично-семінарських занять за інтерактивною методикою.
68.Сутність педагогічного діагностування, контролю, самоконтролю, корекції, оцінювання та обліку успішності навчання студентів.
1). Позначити основні етапи лекційного заняття як форми організації навчального процесу у ВНЗ: а) організаційна частина; б) діагностика правильності засвоєння студентами знань; в) підбиття підсумків заняття; г) мотивація та стимулювання навчальної діяльності; ґ) вступна частина; д) обговорення навчальних питань семінару; е) повідомлення домашнього завдання.
2). На якому етапі практичного заняття викладач повинен подбати про поетапне обговорення, сприймання, розуміння та закріплення навчального матеріалу:а) підбиття підсумків заняття; б) діагностика правильності засвоєння студентами знань; в)організаційна частина; г) мотивація та стимулювання навчальної діяльності; ґ) вступна частина; д) обговорення навчальних питань семінару; е) повідомлення домашнього завдання.
3). Позначити основні функції семінарського заняття як форми організації навчального процесу у ВНЗ: а) навчальна; б) розвивальна; в) виховна; г) інтерактивна; ґ) діагностично-корекційна; д) мотиваційна.
4). Позначити основні завдання лабораторного заняття як форми організації навчання у вищій школі:а) поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях; б) обговорення навчальних питань заняття; в) опрацювання наукової літератури за темою заняття; г)формування інтелектуальних умінь і навичок планування, аналізу та узагальнень; ґ)опанування техніки; д) поглиблення та уточнення знань, здобутих в процесі самостійної роботи.
5). Виділити переваги лекції як форми організації навчання у класичному університеті:
а) є основним джерелом наукової, навчальної інформації у зв’язку з відсутністю необхідних підручників та посібників; б) у змісті використовуються результати власних спостережень викладача; в) навчальна інформація подається у визначеному, обмеженому обсязі; г) викладач може доступно пояснити суперечливі факти, теорії, концепції у сучасній науці; ґ) викладач має змогу об’єктивно оцінити всіх студентів; д) обмежує можливості викладача щодо перетворення аудиторії студентів у єдиний колектив.
6). Виділити особливістю інтерактивного навчання:
а) групова взаємодія учнів (студентів);б) суб’єкт-суб’єктні взаємини між викладачем і студентами;в) індивідуальне виконання завдання кожним учнем (студентом) самостійно;г) опосередковане керівництво педагога діяльністю учнів (студентів); ґ) особистісно зорієнтований підхід до учня (студента).
7).Белланкастерська система навчання – це
а) різновид групової форми навчання;б) навчання за системою А.Белла і Дж. Ланкастера;в) навчання під контролем моніторів;г) взаємонавчання; ґ) навчання із застосуванням ідей Г. Ващенка, В.Сухомлинського, А. Макаренка;
д) класно-урочна форма організації навчання;
8) . Моніторами називають:а) учнів, що беруть участь в груповій взаємодії; б) старших учнів, що працювали з молодшими; в) учнів, які щодня одержували завдання від вчителя;г) керівників груп, що звітувалися про результати навчання; ґ) методи навчання.
9) Що об’єднує Дальтон-план, Белланкастерську, бригадно-лабораторну системи як форми навчання:
а) спільна взаємодія учнів; б) опосередковане керівництво вчителем;
в) індивідуальний підхід до учнів; г) сприяють розвиткові комунікативних здібностей; ґ) активізують діяльність всіх учнів
10). Зазначити недоліки бригадно-лабораторної форми навчання:
а) порівнювалися результати, отримані групами; б) зниження ролі вчителя;
в) істина знаходилася у процесі дискусії; г) не було експериментально перевірено результати роботи; ґ) неекономне використання часу заняття.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 450; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!