Визначить об’єкт, предмет та функції громадської думки



Варіант І

1.Виділіть етапи розвитку соціології.

 

Перший етап: становлення соціології як самостійної науки на основі методології позитивізму (типові теорії такого типу знаходимо у О. Конта, Г. Спенсера). Другий етап: формування національних соціологічних шкіл, початок існування «великих соціологічних теорій», що претендують на універсальність пояснення будь-яких проявів соціальності і закладають основи власне соціологічної методології. Ці теорії досить часто називають «класичними». Це, зокрема, теорії М. Вебера, Е. Дюркгейма, К. Маркса, Ф. Тьонніса, Г. Зіммеля та ін. Третій етап: вихід соціології за національні межі, її інтернаціоналізація. Проте цей період супроводжувався і поширенням теоретико-методологічного розмежування, зумовленого суперечністю між прибічниками теорій еволюційного розвитку (структурний функціоналізм) і послідовниками К. Маркса, які намагалися пояснити усі соціальні процеси, грунтуючись на виділенні об’єктивно існуючих соціальних суперечностей.

 

2.Визначите основні шляхи виходу з конфліктної ситуації.

 

1. Визнати існування конфлікту, тобто визнати наявність протилежних цілей, методів в опонентів, визначити самих цих учасників.

 2. Визначити можливість переговорів. Після визнання наявності конфлікту й неможливості його вирішити одразу доцільно домовитися про можливість проведення переговорів і уточнити, яких саме переговорів: з посередником або без нього й хто може бути посередником, що задовольняє обидві сторони.

 3. Погодити процедуру переговорів. Визначити, де, коли і як почнуться переговори, тобто обмовити строки, місце, процедуру ведення переговорів, час початку спільної діяльності.

5. Розробити варіанти рішень. Сторони при спільній роботі пропонують кілька варіантів розв’язань із розрахунком витрат по кожному з них, з урахуванням можливих наслідків.

 6. Прийняти погоджене рішення. Після розгляду ряду можливих варіантів, при взаємному обговоренні й за умови, що сторони приходять до угоди, доцільно це загальне рішення представити в письмовому вигляді

 

3.Опишіть програму соціологічного дослідження.

 

Методологічна частина програми охоплює такі компоненти:

— формулювання та обгрунтування проблеми;

— розробку мети і завдань дослідження;

— визначення об’єкта і предмета дослідження;

— системний аналіз об’єкта дослідження;

— формулювання робочих гіпотез дослідження;

— інтерпретацію та операціоналізацію основних понять дослідження. Методична частина програми передбачає:

— розробку стратегічного плану дослідження;

— визначення досліджуваної сукупності, розробку вибірки дослідження;

— вибір і опис методів збирання первинної соціологічної інформації ■¡опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент);

— обгрунтування логіки аналізу та інтерпретацію зібраної первинної соціологічної В інформації за розробленим інструментарієм;

— опис схеми аналізу отриманих даних.

Створення програми починається з окреслення проблеми та проблемної’ ситуації дослідження. Проблемна ситуація — стан розвитку соціального об’єкту, що характеризується нестійкістю, невідповідністю його функціонування потребам подальшого розвитку. Проблема дослідження — це реальне об’єктивне протиріччя, що призводить до виникнення проблемної ситуації.

Відповідно до мети і завдань дослідження, обізнаності щодо досліджуваного об’єкта виробляють В конкретну стратегію пошуку — план соціологічного дослідження (пошуковий, описовий, експериментальний), який визначає послідовність, спрямованість операцій на досягнення поставленої мети.

Пошуковий план. Використовують за відсутності чіткого уявлення щодо проблеми або об’єкта дослідження. Головна мета його полягає в наділенні роботи дослідника на з’ясування проблемної ситуації, визначення контурів об’єкта дослідження, формулювання мети, завдання, вироблення гіпотез.

Експериментальний план. Він є ефективним тоді, коли знань про об’єкт дослідження достатньо для формулювання пояснюючої гіпотези. Мета його полягає у встановленні механізмів функціонування і розвитку об’єкта.


Варіант ІІ

Рівень ІІ.

1.Визначте об’єкт, предмет та функції соціології.

 

Об’єктом соціології є:

 • Суспільство як цілісна соціальна реальність;

 • Об’єктивна реальність, що відбиває ту іншу сторону суспільного життя;

 • Розвиток і функціонування суспільства;

 • Такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути.

Предмет соціології — загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізм дії та форми цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.

 

Загальноприйняті функції соціології:

- пізнавальна (дослідна) - пов`язана з накопиченням теоретичного знання про суспільство, закономірності його функціонування та розвитку;

- ідеологічна та ціннісно-орієнтуюча - пов`язана з оцінкою подій і явищ суспільного життя, критикою або підтримкою різного роду ідей соціально-політичного, соціально-економічного, морального характеру.

- Прогностична - пов`язана з розробкою науково обгрунтованих прогнозів про тенденції розвитку тих чи інших процесів у різних структурах;

- практична (соціально-інженерна) - пов`язана з розробкою практичних рекомендацій з метою перетворення дійсності: зміни соціальної структури суспільства, характеру відносин між різними групами людей, напрями розвитку окремих соціальних спільнот і суспільства в цілому.

Соціологічне знання являє собою складну систему, в якій виділяють макро-і мікрорівні, відповідно макросоціологія і микросоциологию, про що вже говорилося.

 

2.Виділіть основні типи соціологічних досліджень за будь-якими трьома класифікаціями .

 

За метою виокремлюють:

-фундаментальні дослідження

-прикладні дослідження

За глибиною аналізу виділяють:

-пошукові дослідження

-описові дослідження

-аналітичні дослідження

За методом, застосовуваним у соціологічному дослідженні:

-опитування

-аналіз документів

-соціологічне спостереження

-соціологічний експеримент.

За затратами часу виділяють:

-довгострокові (терміни проведення — від 3 років і більше),

-середньострокові (від 6 місяців до 3 років),

-короткострокові (від 2 до 6 місяців),

-та експрес-дослідження (від 1—2 тижнів до 1—2 місяців).

.

3.Охарактеризуйте основні класи сучасного суспільства.

 

Сучасний американський соціолог Ерік Олін Райт зараховує себе до прибічників марксистської традиції і в дослідженні класів сучасного суспільства виходить зі способу виробництва. Останній навіть тепер не є однорідним, поряд з розвиненим капіталістичним виробництвом існує просте товарне і дрібнотоварне виробництво; значною власністю іноді володіють численні акціонери, проте керує нею обмежена кількість менеджерів; на великих та середніх підприємствах, що становлять основу економіки, влада розподілена нерівномірно. Звідси й різні базисні, проміжні, а також суперечливі позиції в економічній структурі суспільства: власники значних, середніх та дрібних капіталів, наймані робітники, менеджери на великих та малих підприємствах, що мають повноваження і відповідальність, керують власністю, але не володіють нею. Три ознаки, вважає Е.О.Райт визначають сьогодні належність до класу — власність та її розміри, кваліфікація і компетентність, відповідальність або участь у прийнятті рішень чи владі.


 

Варіант ІІІ

1.Визначити функції та структуру соціології.

 

соціологія як наука, як певна цілісність має свою структуру. У під­ручниках з соціології наводяться різні схеми структур, кожна з яких будується за різними ознаками. Не викликає сумніву необхідність поділу соціології на макро- та мікросоціологію. Перша вивчає загальні закономірності функціонування та розвитку соціуму як цілого, а друга – соціальні явища та процеси через призму дії і взаємодії людей, їх поведінки. У центрі її уваги – особистість. Термін «мікросоціологія» ввів Г.Д.Гурвич, французький соціолог російського походження. Він позначив ним прикладний напрям соціології, який вивчає взаємовідносини особистості у малих групах. У сучасній соціології виділяють ще й со­ціологію середнього рівня (мезосоціологію), яка спрямована на вивчення взаємодії окремих структурних частин соціальної системи. Як бачимо, у цьому поділі знаходить вираз спів­відношення загального, особливого та одиничного: людство – макрорівень, соціальні спільності – мезорівень, індивід – мікрорівень.

Прямуючи до своєї основної мети, соціологія виконує цілий ряд певних функцій. Не перераховуючи всі, накреслимо невеликий їх логічний ряд. Для того, щоб щось змінити у суспільстві, необхідно мати про нього вичерпну інформацію. Для цього існує інформаційна функція соціології. Отримавши інформацію, соціолог, як лікар, повинен встановити діагноз, на що «хворіє» суспільство, що в ньому потрібно змінювати. Саме цьому і сприяє діагностична функція. Після встановлення діагнозу треба лікувати хворого. Це виконує конструктивна або рекомендаційна функція. Крім рекомендацій на сьогоднішній день, можуть бути і рекомендації на майбутнє, щоб запобігти можливих негараздів, що можуть виникнути. На це спрямована прогностична функція. Вже сьогодні багато соціологів прогнозують можливу загибель людства через 60 – 70 років, якщо воно не змінить свого хижацького ставлення до природи. Це застереження повинно збудити весь людський інтелект на пошуки шляхів для уникнення цієї можливої катастрофи.

 

2.Охарактеризуйте „14 принципів” А.Файоля в теорії управління.

 

У 1916 р. Анрі Файоль уперше виклав свою повну теорію менеджменту, сформулювавши її основні принципи та функції. Файоль запропонував 14 принципів управління, з використанням яких пов'язував успіх організації:

1) розподіл праці;

2) невіддільність влади і відповідальності;

3) дисципліна, що обов'язкова для всіх і яка передбачає взаємоповагу керівництва і підлеглих;

4) єдиного керівництва (діяльність повинна організовуватись одним керівником у відповідальності єдиного плану);

5) єдиноначальність (надходження і виконання наказів від одного керівника);

6) підпорядкування особистих інтересів загальним;

7) справедлива для всіх винагорода;

8) централізація;

9) ієрархія, що передбачає мінімізацію управлінських щаблів і корисність горизонтальних комунікацій (скалярний ланцюг);

10)порядок, в основі якого покладено принцип «кожному своє місце і кожен на своєму місці»;

11)справедливість, що забезпечується відданістю (лояльністю) персоналу і об'єктивністю адміністрації;

12)стабільність персонал, адже плинність кадрів - це наслідок недосконалого управління;

13)ініціатива, що потребує від керівника стимулювання і приборкання власної гордості;

14)корпоративний дух (єдність всіх працюючих в досягненні мети).

 

3.Визначити основні етапи соціологічного дослідження.

 

1. Підготовчий чи підготовчо-організаційний етап

2. Збирання та обробка інформації

3. Аналіз та інтерпретація інформації

4. Впровадження одержаних результатів у практику

Перший етап є досить складним, тому розглянемо його докладніше. Починати роботу бажано з вивчення літератури, присвяченої цій проблемі, ознайомлення з матеріалами досліджень з аналогічної тематики, відповідними статистичними даними.

На цьому етапі розробляються програма та робочий план дослідження, складається методика, встановлюється система збирання первинних даних, готується програма їх опрацювання, вибираються об'єкти дослідження тощо.

Робочий план соціологічного дослідження має оперативний характер. У ньому визначається послідовність проведення робіт та намічених процедур. Він містить перелік основних етапів дослідження, методів збирання, обробки та аналізу інформації, видів звітності, очікуваних результатів, матеріальні і трудові витрати, терміни виконання цих робіт.

 


Вариант 4

Рівень ІІ

Визначить об’єкт, предмет та функції громадської думки.

Предмет соціології громадської думки - закономірності, чинники, механізми формування, розвитку, функціонування та обліку оцінного ставлення великих соціальних груп, верств, класів, народу загалом до актуальних проблем дійсності, які викликають суспільний інтерес. Об’єкт громадської думки — сфера життя суспільства (економіка, культура, політика, побут та ін.), яка принципово доступна масам і може викликати їх інтерес. Як спеціальна теорія, соціологія громадської думки виконує функції, пов'язані з дослідженням соціальної реальності, завдяки яким наука поповнюється знаннями про суспільні процеси, явища, формулюючи на їх основі рекомендації щодо вирішення соціальних проблем суспільства загалом, окремих соціальних спільнот. Відповідно сукупність її функцій класифікують на пізнавальну, практичну, інформаційну, світоглядну, прогностичну, управлінську.

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 378; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!