Сучасний стан міжнародного туризму
В даний час індустрія туризму є однією з найбільших форм міжнародної торгівлі, що розвиваються динамічно, послугами. У останні 20 років середньорічні темпи росту числа приїжджих іноземних туристів у світі склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Відповідно до даних всесвітньої туристичної організації, у 1995 році у світі було зареєстровано 576 мільйонів приїжджих туристів, а надходження від міжнародного туризму досягло 372 мільярда доларів (без обліку надходжень від міжнародного транспорту). У цілому об'єми валютних надходжень від туризму за період із 1950 по 1995 рік зросли в 144 раз.
За прогнозами експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. Очікується, що при збереженні таких темпів росту число міжнародних подорожей в 2010 році склало порядку 937 млн. чоловік.
На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники:
- економічний ріст і соціальний прогрес призвели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок із пізнавальними цілями;
- удосконалювання усіх видів транспорту та здешевлення транспортних послуг;
- збільшення числа найманих робітників та службовців у розвинутих країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня;
- інтенсифікація праці й одержання працюючими більш тривалих відпусток;
- розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами призвів до розширення міжособистісних зв'язків;
|
|
|
- розвиток сфери послуг стимулювало розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес в сфері телекомунікацій;
- послаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення процесу переходу кордону;
Значення туризму у світі постійно зростає і це пов'язано із зростанням впливу туризму на економіки окремих країн. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:
1. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості;
2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни;
3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, що обслуговують сфери туризму;
4. З ростом зайнятості в сфері туризму зростають прибутки населення і підвищується рівень добробуту нації.
Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни. Таким чином, міжнародний туризм варто розглядати у співвідношенні з економічними відносинами окремих країн.
Міжнародний туризм входить у число трьох найбільших галузей, поступаючись нафтовидобувної промисловості й автомобілебудуванню, питома вага яких у світовому експорті 15% і 9,6% відповідно.
|
|
|
Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистісних контактів зростає. Міжнародний туризм у світі нерівномірний, що пояснюється в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів.
Найбільший розвиток міжнародний туризм має місце у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% приходиться на Америку, менше 10% - на Азію, Африку й Австралію разом узяті.
Всесвітня організація з туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Великобританія) і країни що приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія, Болгарія, Україна, Єгипет, Кавказький регіон).
Подібний бурхливий розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинило створення численних міжнародних організацій, що сприяють поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їх число входять: спеціалізовані інститути системи ООН, організації, де питання розвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні, комерційні, національні і регіональні організації з туризмі.
|
|
|
Відповідно до Статуту Всесвітньої Організації з Туризму (ВТО), цілями її діяльності є заохочення туризму як засобу економічного розвитку і міжнародного взаєморозуміння для забезпечення миру, добробуту, поваги і дотримання прав людини незалежно від раси, статі, мови і релігії, а також дотримання інтересів країн, що розвиваються, в області туризму.
ВТО прийняла ряд декларацій в сфері міжнародного туризму, серед яких:
- Манільська декларація про туризм в світі (1980);
- Документи Акапулько (1982);
- Хартія про туризм і Кодекс поведінки туриста (Софія, 1985);
- Гаагськая декларація по туризм (1989).
До числа організацій ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного туризму епізодично, відносяться:
- Конференція ООН про туризм і подорожі, економічної і соціальної Рада (ЕКОСОР);
- Комітет ООН із питань утворення, науки і культури (ЮНЕСКО);
- Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ);
- Міжнародна асоціація транспортної авіації (ІАТА).
3. Прогнози на майбутнє у розвитку міжнародного туризму
|
|
|
Вивчення розвитку світового туристського сектору пов'язане із двома групами чинників:
-екзогенні змінні, які включають демографічні, соціальні, політичні й екологічні -тренди, торгівлю, технології, транспорт;
-тренди, які безпосередньо пов'язані з туризмом і характеризують попит, пропозицію та розподіл.
Соціодемографічні тренди
Соціодемографічні тренди визначатимуть туристський попит у найближчі 15 років.Післявоєнний бум народжуваності привів до збільшення кількості молодих людей уже в сьогоденні, що, природно, впливатиме на розвиток туризму. Крім того, треба враховувати, що відбулися зміни соціальних чинників, наприклад збільшення числа пізніх шлюбів, зменшення кількості дітей у родинах або пізніше народження дитини. Дедалі більше людей із країн, які розвиваються, працюють в індустріальних країнах, що призводить до конвергенції способу життя.
Політичний аспект
Зміна політичної карти світу, яка відбулася наприкінці 80-х - початку 90-х років, істотно вплинула на розвиток туризму і впливатиме до 2000 р. Відкриття кордонів і перехід до ринкової економіки країн СНД і Східної Європи визначили збільшення туристських потоків із цих країн на Захід. У свою чергу, багато країн Східної Європи стали ведучими із прийому гостей, наприклад Угорщина та Чехія.
Створення Європейського Союзу без внутрішніх меж із вільним пересуванням товарів, послуг і людей, з уніфікацією податкової політики та дерегулюванням транспорту створює умови для дедалі більшого розвитку туризму в цьому районі земної кулі.
Технологічний аспект
Глобалізація - один із основних трендів в індустрії міжнародного туризму, супроводжується концентрацією частки ринку та впливу в руках великих компаній. Ці компанії, крім економії у великих масштабах, можливості розподіляти ризик між різними ринками, застосування сучасних маркетингових схем і доступу на міжнародний ринок праці, також виграють від активного застосування нових технологій.
Комп'ютерна система бронювання (КСБ) зробила структурну перебудову в індустрії туризму. Наприкінці 60-х років вона застосовувалася в авіації в США. Потім систему використовували туроператори, поставляючи її термінали у турагенції. Із КСБ виникла система глобального розподілу (СГР), яка з кінця 80-х років швидко розширилася як по горизонталі, так і по вертикалі. У вертикальну інтеграцію залучене широке коло туристських продуктів: засоби проживання, розваги, оренда транспортних засобів тощо. Майбутнє СГР багатообіцяюче, бо, у свою чергу, вона забезпечує організаційну основу для розподілу інтегрованого туристського продукту.
Так, на макрорівні система інформаційних технологій дозволяє інтегрувати виробництво туристських продуктів і їхній розподіл. На мікрорівні впровадження передових технологій сприяє більш ефективному та швидкому управлінню фірмою. Наприклад, у готельному господарстві ця система виконує різні функції: контролює системи енергопостачання; спрощує діяльність офісу, виконуючи функції бронювання та розрахунку із клієнтами; надає підтримку маркетинговій службі при складанні баз даних; здійснює управління складуванням і обліком замовлень і рахунків у виробництві продуктів харчування та напоїв тощо.
Комп'ютерне обслуговування відкриває нові можливості перед тими турагентствами, які досягли успіху в консультуванні своїх клієнтів, бо в майбутньому турагентства нових видів: використовуючи інформаційні системи для складання індивідуальних пакетів подорожей, будуть проводити консультації, а не тільки займатися продажем. Практика показала, що туризм та інформатизація у транспорті розвиваються паралельно. При триваючому зростанні цін на пальне з 6 до 8% на рік єдиним виходом зі становища є підвищення ефективності роботи авіакомпаній і продуктивності праці в них.
Фахівці вважають, що на початку XXI в. буде приділятися більше уваги наземним видам транспорту, особливо збільшенню застосування залізничного й автомобільного транспорту при створенні туристського продукту. Тут чималу роль зіграють подальший технологічний розвиток швидкісних залізничних мереж і їхня екологічна перевага. Те ж саме можна сказати і про майбутнє автомобільного транспорту, якщо врахувати активне будівництво швидкісних автомагістралей і подальше перетворення їх на нешкідливі для навколишнього середовища засоби пересування.
Екологічний аспект
Екологічні питання в майбутньому хвилюватимуть людей ще більше, ніж сьогодні. Зростаюча чутливість навколишнього середовища зі свого боку стимулює значні зусилля із захисту й охорони природних ресурсів. У наступні 10 років ринок заповниться новими, більш "м'якими" видами туристських продуктів, а саме екотуризмом, націленим на дослідження навколишнього середовища, особливо флори та фауни у заповідних районах. Однак розвиток цього виду продукту може обмежитися із двох причин. По-перше, продукт не зможе завоювати занадто великий сегмент ринку, бо він стане занадто дорогим та елітним. По-друге, може виникнути проблема, коли продукт екотуризму стане процвітаючим і зросле число туристів зможе зруйнувати екосистему.
Проте цей продукт стає дуже значним, особливо для тих країн, які хочуть змінити свій імідж. На конференції ВТО, яка проводилася 1991 року на Канарських островах, відзначалося, що екотуризм не повинен бути обмеженим певними специфічними експериментами, а повинен стати головним чинником розвитку туризму.
З іншого боку, у найближчому майбутньому відбудуться зміни убік довгострокової життєздатної екологічної стратегії замість обмеженої з погляду отримання швидкої вигоди. Так, якщо раніше акцент робився на спорудженні будинків готелів і тим самим заподіювався збиток навколишньому середовищу, то в майбутньому перевага буде віддаватися програмам відновлення та реконструкції, наприклад, у Швейцарії передбачається до 2010 р. обновити 40% діючих готелів .З розвитком туризму, як уважають фахівці, з'явиться "новий" турист. Це означає, що традиційний вид сімейного туризму із проведенням відпустки щороку де-небудь на морі або в горах поступово поступиться місцем новим видам, а саме екотуризму, пригодницькому та пізнавальному туризму.
Туристський ринок у 90-х роках, дотримуючись тенденцій розвитку інших секторів економіки, з ринку продавців став ринком покупців. Це означає, що при виробництві туристської продукції компанії ще більше повинні приділяти увагу різноманітним смакам споживачів. Якщо раніше турпродукти в основному були неспеціалізованими, з однаковими характеристиками, призначеними для масового туризму, то зараз і в майбутньому туристський продукт повинен бути не тільки диверсифікованим, але й відповідати тенденції розвитку туристського попиту, який націлений на нетривале багаторазове перебування мандрівників протягом року. З цією метою у багатьох країнах створюються нові концепції для приваблення туристів. Тут чималу роль грає застосування тематичних парків відпочинку як туристський продукт внутрішнього та міжнародного туризму. Наприклад, кожний із існуючих у світі парків Диснейленду (у штатах Каліфорнія та Флорида у США, у Японії та Франції) приймає за короткий проміжок часу 1 млн гостей на рік. Ця кількість гостей становить 10% загального американського міжнародного потоку туристів.
Маркетологи традиційно використовують демографічні та географічні критерії для визначення своїх ринків. Однак варто було б ураховувати ще й психологічні, поведінкові критерії для ідентифікації мотивацій і потреб туристів.
Серед інших чинників, які можуть вплинути на майбутній розвиток туризму, у першу чергу можна назвати поширення в усьому світі інфекційних хвороб, таких, як СНІД, які можуть призупинити туристські потоки до деяких регіонів Землі, де особливо поширена ця страшна хвороба. Потоки туризму можуть скоротитися і внаслідок такого технологічного винаходу як "віртуальна реальність", за допомогою якої потенційні мандрівники, нікуди не ідучи, можуть побувати одночасно на різних широтах світу і без ризику для здоров'я. Немаловажними чинниками, які впливають на туризм, можуть виявитися глобальне потепління, яке може змінити флору та фауну земної кулі, а також підвищення рівня морів, що перетворить морські берегові зони й тим самим вплине на прибережний туризм.
Освіта та підготовка кадрів
Освіта та підготовка кадрів у майбутньому туризму посядуть більш важливе місце хоча б тому, що туризм є і стає дедалі більш високотехнологічним, дуже контактною сферою, у якій кадри повинні бути добре освіченими, комунікабельними, професійно підготовленими, повинні володіти декількома мовами й добре уявляти собі природу туризму. Застосовувані раніше політика та практика стосовно трудових ресурсів базувалися на підходах управління кадрами, які вже виходять із моди. У туристський сектор проникають ідеї, підходи, пріоритети управлінської діяльності, розроблені в інших секторах економіки, наприклад, такі як регулярна оцінка, ефективні методи комунікації тощо.
Освіта у туризмі традиційно ґрунтувалася на розвитку у тих, хто навчається, аналітичного мислення для розуміння концептуальних проблем. Але, з іншого боку, давалися практичні знання та підвищувалася майстерність. Однак, якщо раніше працівники могли виконувати аналогічні операції в різних секторах туристської індустрії, наприклад продавати квитки, то тепер багато операцій стають більш професійними і вимагають високого рівня підготовки.
Із упевненістю можна затверджувати, що останнім часом у світі відбувається становлення інфраструктури туристської освіти, основні навчальні курси якої активно створювалися у 80-ті роки і продовжують розвиватися зараз. Ця інфраструктура охоплює як різні школи в університеті, так і центри, і підрозділи компаній, які базуються на прогресивних педагогічних концепціях.
Однак, як уважають швейцарські фахівці з Інституту туризму при Університеті Св. Галлена, "школи майбутнього стануть інститутами, у яких не тільки будуть давати знання, але які повинні перетворитися на інтегровані центри освіти, культури, відпочинку".
Прогнози ВТО для міжнародного туризму
Прогнози, складені на початку XXI в. Всесвітньою туристською організацією, є гарним джерелом для вивчення світового туристського сектору. Зокрема, на мал. 7.1 показано, що міжнародні туристські прибуття в усьому світі збільшаться до 661 млн чоловік у 2010 р., до 937 млн - у 2010 р. За 1990-2010 рр. число туристів у світі збільшиться удвічі. Щорічні темпи зростання світового туризму у 2000-2010 рр. - 3,5%.
Прогнози ВТО для регіональних трендів показують, що встановлені зміни в розподілі туристських потоків між регіонами збережуться й у прогнозованому періоді. Частки Європейського й Американського регіонів скоротяться до 2010 р., тоді як частка Східної Азії й Тихоокеанського регіону сильно збільшиться. Треба відзначити, що прогнозована частка САТ збільшиться настільки, наскільки частка Європи скоротиться - на 17,3%. Прогнозований рівень річного зростання у 1990-2000 рр. складе 2,7% для Європи й 6,8% для САТ (табл. 7.1). В інших регіонах світу прогнози на той же період показують незначне зростання: у Південній Азії - 6,1%, в Африці - 5, на Близькому Сході - 4%.
Тренди зростання туризму та прогноз в Американському регіоні показують, зокрема, значне зростання у 1995-2000 рр. - на 5,1% більше, ніж середньосвітовий - 4,4%. Прогноз до 2010 р. передбачає слабке падіння темпів зростання, однак воно залишиться рівним середньосвітовому рівню (можливо, навіть більшим). Число туристів, які прибувають до Американського регіону, збільшиться до 2000 р. до 147 млн чоловік, а до 2010 р. - до 207 млн.
Після невеликої перерви у наступному столітті міжнародний туризм продовжуватиме свій розвиток, незважаючи на ризик економічного спаду, оскільки туристський попит має свої власні детермінанти. Однак значні зміни відбуватимуться у розподілі туристських потоків у XXI в. на відміну від попередніх років. Зростання туристських потоків у Південно-Східну Азію і з неї тільки починається, і цей регіон за значимістю перевершить Америку і Європу. Далі основні зони світового туризму перемістяться зі Середземноморського регіону до Тихоокеанського регіону зі зростанням сектору повітряного транспорту. Незаперечний і той факт, що міжнародна нерівність у секторі туризму значна. Для досягнення рівнозначного успіху у світі нові підходи заохочення розвитку туризму повинні базуватися на міжнародній кооперації. Отже, міжнародна кооперація й угоди між ключовими компонентами туризму
(готелі, транспорт, туристські фірми) повинні гарантувати майбутній розвиток індустрії.
Туризм у новому тисячоріччі стане важливим чинником розвитку людства в цілому та світової економіки зокрема.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 760; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!