Структура навчальної дисципліни

Назви модулів і тем	Кількість годин
	денна форма						заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	с	пр	лаб.	с.р.		л	с	пр	лаб.	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1. Діяльність з управління інвестиційнимиактивами
Тема 1. Концептуальні основи управління інвестиційним портфелем	15	4		4		7
Тема 2.Управління активами індивідуальних інвесторів	15	4		4		7
Тема 3.Управління активами інституційних інвесторів	15	4		4		7
Тема 4. Економічний аналіз та управління ризиками	15	4		4		7
Разом за модулем 1	60	16		16		28
Модуль 2. Формування та управління інвестиційним портфелем
Тема 5. Стратегії управління інвестиційними портфелями	30	8		8		14
Тема 6.Розміщення інвестиційних активів та оптимізація оподаткування	15	4		4		7
Тема 7.Оцінка результативності управління інвестиційним портфелем та оприлюднення інформації	15	4		4		7
Разом за модулем 2	60	16		16		28
Усього годин	120	32		32		56

 

 

Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Тема 1. Концептуальні основи управління інвестиційним портфелем	4
2	Тема 2. Управління активами індивідуальних інвесторів	4
3	Тема 3. Управління активами інституційних інвесторів	4
4	Тема 4. Економічний аналіз та управління ризиками	4
5	Тема 5. Стратегії управління інвестиційними портфелями	8
6	Тема 6. Розміщення інвестиційних активів та оптимізація оподаткування	4
7	Тема 7. Оцінка результативності управління інвестиційним портфелем та оприлюднення інформації	4
	Разом	32

 

 

Самостійна робота

Назва теми	Кількість годин
Тема 1. Концептуальні основи управління інвестиційним портфелем	7
Тема 2. Управління активами індивідуальних інвесторів	7
Тема 3. Управління активами інституційних інвесторів	7
Тема 4. Економічний аналіз та управління ризиками	14
Тема 5. Стратегії управління інвестиційними портфелями	7
Тема 6. Розміщення інвестиційних активів та оптимізація оподаткування	7
Тема 7. Оцінка результативності управління інвестиційним портфелем та оприлюднення інформації	7
Разом	56

 

Індивідуальні завдання

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ) студента є обов’язковим видом позааудиторної самостійної роботи студента та має навчально-дослідницький характер, виконується у процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни і завершується разом зі складанням підсумкового екзамену з даної навчальної дисципліни.

Виконання ІНДЗ є одним із важливих засобів підвищення якості підготовки майбутніх спеціалістів, які здатні застосовувати на практиці теоретичні знання, вміння та навички з даної навчальної дисципліни.

Підготовка ІНДЗ передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із дисципліни та застосування їх у процесі розв'язання конкретних економічних ситуацій, розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних із темою ІНДЗ.

ІНДЗ передбачає наявність наступних елементів наукового дослідження: практичної значущості, комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження, теоретичного використання передової сучасної методології та наукових розробок, наявність елементів творчості, вміння застосовувати сучасні технології та розуміти основні напрямки розвитку глобальних перетворень.

Практична значущість ІНДЗ полягає в обґрунтовуванні реальності її результатів для потреб практичного застосування.

Реальною вважається робота, яка виконана відповідно до наявних проблем сучасних економічних систем, пов'язаних з глобалізацією, на основі реальних даних, за допомогою яких здійснюється аналіз динаміки глобалізаційних впливів і результати якої повністю або частково можуть бути використані при аналізі розвитку економічних проблем суспільства.

Комплексний системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається з різних точок зору – з позицій теоретичної бази і практичних напрацювань, умов його використання при аналізі впливу глобалізації на світове суспільство, аналізу, обґрунтування шляхів удосконалення тощо – в тісному взаємозв'язку та єдиній логіці викладу.

Застосування сучасної методології полягає в тому, що в процесі виконання аналізу розвитку економічних проблем суспільства під впливом глобалізації й обґрунтовування шляхів удосконалення окремих аспектів предмета та об'єкта дослідження студент повинен використовувати знання пріоритетів розвитку глобалізації, відомості про новітні досягнення в техніці і технологіях дослідження, застосовувати різноманітні методи й засоби діагностичних досліджень, підходи до визначення та обґрунтування вибору критеріїв і показників експрес-діагностування економічної системи в цілому або її елементів.

У процесі виконання ІНДЗ, разом з теоретичними знаннями і практичними навичками за фахом, студент повинен продемонструвати здатність до науково-дослідної роботи та вміння творчо мислити.

Мета ІНДЗ – формування практичних навичок та вміння їх застосовувати в процесі вирішення поставленого завдання.

Об'єктом ІНДЗ є процеси впливу глобалізації на розвиток суспільства.

Предмет ІНДЗ – сукупність теоретико-методичних підходів до формування ефективних економічних та соціально-політичних рішень щодо розвитку економік світу в сучасних умовах глобалізації.

Індивідуальне науково-дослідне завдання виконується студентом самостійно за консультування з викладачем протягом вивчення дисципліни відповідно до графіка навчального процесу.

Індивідуальне науково-дослідне завдання видається викладачем на початку семестру, протягом якого вивчається дисципліна. Студент має надати ІНДЗ для перевірки наприкінці семестру, але не пізніше терміну проведення підсумкового модульного контролю. Бали за виконання ІНДЗ враховуються під час виставлення загальної оцінки з дисципліни.

ІНДЗ виконується у формі реферату або есе.

Реферат — це наукова робота, яка містить вичерпну систематизовану інформацію за вибраною темою (приблизно на 25-40 сторінках формату А4), передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури та самостійно проведеного дослідження.

Рекомендовані теми рефератів (студенти можуть запропонувати власні теми):

1. Особливості укладання договорів недержавних пенсійних фондів з фізичними особами.

2. Порівняльна характеристика пайових та корпоративних фондів.

3. Компанія з управління активами: регулювання діяльності.

4. Саморегулівні організації на фондовому ринку України.

5. Національна депозитарна система: проблеми обліку прав учасників інститутів спільного інвестування.

6. Інститути спільного інвестування: історія виникнення та розвиток.

7. Ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку, що здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування.

8. Сертифікація фахівців фондового ринку, що здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування.

9. Анулювання ліцензій компаній з управління активами: сутність, причини.

10. Основні види правопорушень з управління активами інститутів спільного інвестування.

11. Оподаткування діяльності з управління активами інститутів спільного інвестування.

12. Нові технології здійснення управління активами інститутів спільного інвестування.

13. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства у сфері управління активами інститутів спільного інвестування.

14. Управління ризиком при здійсненні управління активами інститутів спільного інвестування.

15. Стратегії вибору інвестиційного рішення при формуванні активів інститутів спільного інвестування.

16. Ануїтетні платежі в контексті функціонування недержавних пенсійних фондів.

Методи навчання

 

1. Словесний.

2. Наочний.

3. Практичний.

4. Пояснювально-ілюстративний.

5. Демонстраційний.

6. Перевірка та оцінювання знань, умінь і навичок.

У процесі викладання навчальної дисципліни для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів передбачене застосування як активних, так і інтерактивних навчальних технологій, серед яких: лекції проблемного характеру, міні-лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, мозкові атаки, кейс-метод, презентації, ознайомлювальні (початкові) ігри, метод проектної роботи, комп'ютерні симуляції, метод Дельфі, метод сценаріїв, банки візуального супроводу.

Основні відмінності активних та інтерактивних методів навчання від традиційних визначаються не тільки методикою і технікою викладання, але й високою ефективністю навчального процесу, який виявляється у: високій мотивації студентів; закріпленні теоретичних знань на практиці; підвищенні самосвідомості студентів; формуванні здатності приймати самостійні рішення; формуванні здатності до ухвалення колективних рішень; формуванні здатності до соціальної інтеграції; набуття навичок вирішення конфліктів; розвитку здатності до знаходження компромісів.

Методи контролю

 

Система оцінювання сформованих компетентностей у студентів враховує види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни передбачають лекційні, семінарські, практичні заняття, а також виконання самостійної роботи. Оцінювання сформованих компетентностей у студентів здійснюється за накопичувальною 100-бальною системою. Контрольні заходи включають:

поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 60 балів; мінімальна сума, що дозволяє студенту складати іспит, – 35 балів);

модульний контроль, що проводиться з урахуванням поточного контролю за відповідний змістовий модуль і має на меті інтегровану оцінку результатів навчання студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля;

підсумковий/семестровий контроль, що проводиться у формі семестрового екзамену, відповідно до графіку навчального процесу.

Поточний контроль з даної навчальної дисципліни проводиться в таких формах:

- активна робота на лекційних заняттях;

- активна участь у виконанні практичних завдань;

- активна участь у дискусії та презентації матеріалу на семінарських заняттях;

- захист індивідуального та комплексного розрахункового завдання;

- перевірка есе за заданою тематикою;

- проведення поточного тестування;

- проведення письмової контрольної роботи;

- експрес-опитування;

- проведення диктанту за лекційним матеріалом.

Модульний контроль з даної навчальної дисципліни проводиться у формі колоквіуму. Колоквіум – це форма перевірки й оцінювання знань студентів у системі освіти у вищих навчальних закладах. Проводиться як проміжний міні-екзамен з ініціативи викладача.

Підсумковий/семестровий контроль проводиться у формі заліку.

Порядок проведення поточного оцінювання знань студентів.

Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять та виконання індивідуальних завдань проводиться за накопичувальною 100-бальною системою за такими критеріями:

- розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

- ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

- ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

- вміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків у процесі виконання індивідуальних завдань та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

- логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки;

- арифметична правильність виконання індивідуального та комплексного розрахункового завдання.

Максимально можливий бал за конкретним завданням ставиться за умови відповідності індивідуального завдання студента або його усної відповіді всім зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує кількість балів. При оцінюванні індивідуальних завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу, згідно з графіком навчального процесу. Якщо якась із вимог не буде виконана, то бали будуть знижені.

Поточний тестовий контроль проводиться 1 раз за семестр. Тест включає запитання одиничного і множинного вибору щодо перевірки знань основних категорій навчальної дисципліни.

Критерії оцінювання позааудиторної самостійної роботи студентів.

Загальними критеріями, за якими здійснюється оцінювання позаадиторної самостійної роботи студентів, є: глибина і міцність знань, рівень мислення, вміння систематизувати знання за окремими темами, вміння робити обґрунтовані висновки, володіння категорійним апаратом, навички і прийоми виконання практичних завдань, вміння знаходити необхідну інформацію, здійснювати її систематизацію та обробку, самореалізація на практичних та семінарських заняттях.

---

Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 370; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!