ЕДУАРДО. Джена, повертайся до донни Грацієлли і перекажи їй, що моя відповідь позитивна

ДЖУЛІЯ. Не зачиняйте, будь ласка. Він зараз має прийти… Він от-от буде тут... ЕДУАРДО. Хто він?

ДЖУЛІЯ. Дон Карло Фігурелла… мій чоловік. Він хоче зробити вам пропозицію. Доне Едуардо, заклинаю вас, не слухайте його… Скажіть йому, що я вже все вам розповіла, і ви згодні… Людина у будь якому віці лишається людиною, вона не повинна принижувати свою гідність… Присягніться, що… що…

ЕДУАРДО. Що завгодно! Хоч я нічого не розумію.

ДЖУЛІЯ. (здригається) Надто пізно!

На порозі Фігурелла.

ДЖУЛІЯ. Він вже тут! Карло!

ФІГУРЕЛЛА. (простягає до неї руки) Джуліє!

ДЖУЛІЯ. Ми все можемо йти… Я вже все зробила. Я виклала твоє прохання дону Едуардо, і він згоден на все. Він буде діяти відповідно до твоїх бажань. До побачення, доне Едуардо.

ЕДУАРДО. (стиха) Господи милосердний!

ФІГУРЕЛЛА. Ні, Джуліє, ні. Ти не повинна була цього робити. Цю справу ми з доном Едуардо обговоримо самі. (Едуардо) Ви точнісінько такий, як мені розповідали.

ЕДУАРДО. Який це?

ФІГУРЕЛЛА. Порядний, шляхетнй.

ЕДУАРДО. Вельме вдячний!

ФІГУРЕЛЛА. Отже… Говорити про це трохи важко, але необхідно. Вас, звичайно, вразила така величезна різниця у віці між мною і моєю Джулією. Втім, чого тільки не буває на цілім світі. Буває і таке. Чотири роки тому, коли я овдовів після другого шлюбу і не міг сам впоратися по хазяйству, я став шукати економку… (До Джулії) Пробач, люба, я маю називати речі своїми іменами. (До Едуардо) Я помістив об’яву... На неї відгукнулися багато жінок…

ЕДУАРДО. І ви обрали її?

ФІГУРЕЛЛА. Саме так. Ну а потім… постійне спілкування, взаємна симпатія… знаєте, як воно буває. Врешті-решт, ми покохали одне одного і одружилися.

ЕДУАРДО. Вітаю.

ФІГУРЕЛЛА. Та старість – не радість. Десь рік тому я почав відчутно слабнути. Особливо мені дошкуляє серце. У будь-яку мить воно може зовсім спинитись. ДЖУЛІЯ. Ні!

ФІГУРЕЛЛА. Тому я весь час себе питаю: що буде з моєю Джулією? Родичів у нас немає, нікого з близьких. На щастя, мені розповіли про вас.

ЕДУАРДО. Та мало чого люди брешуть, хіба ж можна вірити…

ФІГУРЕЛЛА. Мені сказали, що ви людина благородна, що ви абсолютно безкорисливо допомагаєте удовам.

Едуардо інстинктивно мацає матерію на костюмі Фігурелли.

ФІГУРЕЛЛА. Ви їм даєте поради, втішуєте, обслуговуєте…

ЕДУАРДО. Обслуговую, у міру сил. Ну то й що?

ФІГУРЕЛЛА. Ну то от я і прийшов прохати вас, щоб… коли мене спіткне сумний кінець… ви взяли мою Джулію під свою опіку. Будьте їй заступником. Я доручаю вам її прямо від цієї хвилини… Навіть розписку можу написати. Світ – це збіговисько негідників, мені навіть подумати страшно, у які руки могла б потрапити ця невинна душа… Але під вашим пильним наглядом вона у цілковитий безпеці. Коли ж настане день… і природа заявить свої права… ви розумієте?... Джулії лише двадцять чотири… Подбайте про те, щоб знайти їй молодого хлопця… Але обов’язково молодого. Деякі експерименти не варто робити двічі.

ЕДУАРДО. Що ж тут сказати? З таким мені ще не доводилось стикатися… Перепрошую, а як у вашої дружини з… засобами існування?

ФІГУРЕЛЛА. З цим усе гаразд, можете не турбуватись. У мене є дев’ять власних квартир у Вомеро і маєток у Маркольяно.

 ЕДУАРДО. Ого! Це я за неї радію, зрозуміло. Отож, доне Карло, може покластися на мене. Коли воно трапиться…

 ДЖУЛІЯ. Ні! Воно не трапиться!

ЕДУАРДО. То я ж і кажу – не трапиться, николи. Та про всяк випадок – ось моя візитна картка.

ФІГУРЕЛЛА. (цілуючи візитку) Не знаю навіть, як вам віддячити!

ЕДУАРДО. От, дурниці… Завжди до ваших послуг, у будь-яку мить, навіть якщо і не скоро… (вказуючи на фігуру Джулії) Але будьте обережним, не перевтомлюйтесь!

Подружжя виходить. Заходить Дженнаро.

ЕДУАРДО. Уявляєш, як пішли наші справи, Дженнаро! Вже почали надходити попередні замовлення! Моє ім’я іде з вуст у вуста, із вуха у вухо, і просто в серце! Знаєш, що я зроблю? Відкрию філіал у Римі!

ДЖЕНАРО. Але… ви хіба не збираєтесь одружитися?

ЕДУАРДО. Одружуватися? Та ти що! Давай, жени до донни Грацієлли і перекажи їй, що я страшенно засмучений, але зваживши усе, як слід, рішуче заявляю: моя відповідь – негативна!

ДЖЕНАРО. (прямує до дверей) І остаточна?

Мы поможем в написании ваших работ!