Виявлення особливостей самооцінки та образу «Я» у дошкільників
Алгоритми дослідження
Завдання 1.Застосувавши комплекс методик, визначити показники самооцінки та образу «Я» у дошкільників.
Методика 1. Діагностична вправа «Сходинки»
Мета:з’ясувати рівень розвитку самооцінки дітей шести-семи років.
Метод:гра, бесіда.
Матеріал: дидактичне полотно із зображенням сходинок.
Інструкція до виконання:
«Можливо, ти бачив, як спортсмени-переможці піднімаються на сходинки?
Хто переміг, стає на вищу сходинку, а той, хто показав гірший результат, стає на нижчу.
У нас тут теж є сходинки. Діти, які мають дуже гарні показники, можуть стати на верхню сходинку і навпаки.
На яку б сходинку ти себе поставив? На верхню? На нижню? Чому?»
Методичний коментар: При виконанні дітьми цього завдання звертати увагу на адекватність самооцінки шестиліток за запропонованими критеріями: здоров'я, слухняність, розумність, доброта, чемність, вміння дружити. Щоб оцінка вийшла більш об'єктивною, здобуті результати порівнювати з результатами анкетування педагогів і батьків.
Методика 2. Діагностична вправа «Який ти?»
Мета: виявити вміння дітей шести-семи років об'єктивно визначати свої позитивні риси, чесноти.
Метод: бесіда.
Матеріал: люстерко.
Інструкція до виконання: Експериментатор пропонує дитині:
Подивись у люстерко. Ти собі подобаєшся? Чому?
Як би ти розповіла про того, хто в люстерку, чужій дорослій людині, дитині?
|
|
|
Скажи про себе так, щоб і тому, іншому, ти теж сподобалася.
Методичний коментар: зараховується відповідь, у якій дитина могла назвати не менше трьох своїх особистісних рис.
Методика 3. Діагностична вправа «Що ти знаєш про себе?»
Мета: з'ясувати наявність у дітей знань про себе.
Метод:бесіда.
Інструкція до виконання: Експериментатор пропонував дитині відповісти на низку запитань:
· Ти хлопчик чи дівчинка?
· Де більше пальців у тебе: на руках чи на ногах?
· Коліна знаходяться вище, ніж борода?
· Як ти дізнаєшся, що хочеш їсти?
· Назви чого в тебе багато? два? один?
· Що ти можеш зробити, щоб тебе зрозуміли?
Методичний коментар: Відповіді дітей фіксувати в протоколі. За кожну правильну відповідь дитина одержує 1 бал. Максимально можлива сума балів дорівнює 6.
Методика 4. Діагностична вправа «Гарний чи поганий»
Мета: виявити вміння дітей об'єктивно оцінювати себе, визначати власні позитивні та негативні риси.
Метод: бесіда.
Інструкція до виконання: Експериментатор пропонує дитині продовжити речення: «Я гарна, тому що в мене... Я погана, тому що…»
Методичний коментар: Якщо дитині важко виконати завдання, експериментатор спочатку пропонує оцінити іншу людину, наводить приклади про себе: «Які люди тобі подобаються, чому? Чому інші люди неприємні для тебе?».
|
|
|
Дитина має назвати не менше трьох позитивних та негативних якостей.
Методика 5. Діагностична вправа «Три головних слова про себе»
Мета: визначити наявність характерологічної лексики.
Метод: бесіда.
Інструкція до виконання: Експериментатор звертається до дитини: «Якщо б ми хотіли розповісти про тебе й інших дітей, багато слів було б схожих, адже у тебе є те, що і в інших дітей. Проте ти відрізняєшся від інших, не схожий на них. Скажи про себе три головних слова, чим ти не схожий на інших».
Методичний коментар:Дитині необхідно було відповісти на запитання «Яка я?» Якщо дитина вагалася, не могла самостійно виконати завдання, експериментатор наводить приклади.
Завдання 2. Результати дослідження занести до таблиці 1.
Таблиця 1
Особливості самооцінки дітей
| Самооцінка | Рівень самооцінки | Кількість дітей | Відсотковий результат |
| Виявлення самооцінки | ВР | ||
| СР | |||
| НР |
Завдання 3. Здійснити кількісний і якісний аналіз результатів дослідження за планом:
1. В якій віковій групі здійснювалося дослідження. Кількість дітей, що були охоплені дослідженням.
|
|
|
2. Які рівні самооцінки дітей були виявлені.
3. Визначення короткої характеристики уявлень дітей про себе були виявлені.
4. Рекомендації щодо створення умов для розвитку об’єктивної самооцінки та уявлень про себе у дошкільників.
Види соціальної активності як вияв індивідуально-психологічних особливостей дошкільників.
Мета:Вивчення особливостей видів соціальної активності як вияву індивідуально-психологічних особливостей дошкільників. Визначення умов для розвитку позитивних взаємин з дорослими та однолітками.
Метод: спостереження, бесіда.
Інструкція до виконання
Завдання 1.Провести спостереження в повсякденному житті, в ігровій діяльності дітей за особливостями вияву активності дитини в домаганнівизнання.
Відповідно до індивідуальних особливостей виявів дітьми домагань визнання вихователя визначити наступні групи дітей:
Результати спостереження фіксувати у протоколі.
1. Діти з високою та позитивною активністю. Характеризуються впевнено-оптимістичними очікуваннями. У дітей цієї групи виявляється прагнення до престижних ролей у житті та діяльності в дошкільному навчальному закладі. Вони чекають від вихователя тільки провідних ролей. Очікування цих дітей реалістичні, так як їх дійсно призначають на головні ролі у виконанні завдань. Діти володіють засобами реалізації домагання визнання дорослого, використовують будь-який привід, щоб наблизитись до вихователя.
|
|
|
2. Діти з високою, але негативною активністю. Використовують асоціальні форми реалізації домагань визнання. Прагнення до спілкування з дорослими у них розвинуто сильно, але не задовольняється. Однолітки не завжди приймають дитину до ігор. Ось чому вона стає агресивною, злобливою, не виконує вимог, не прагне прихильності дорослого. Разом з тим, характер її очікувань впевнено-оптимістичний. Дитина вважає, що вихователь любить її, призначить на провідну роль, якщо вона захоче цього. Але очікування її так і залишаються нереалізованими. Вихователь, всупереч очікуванням, не довіряє їй провідну роль. Тому, з метою звернути увагу дорослого, діти порушують дисципліну, агресивно ведуть себе по відношенню до однолітків.
3. Діти з низькою активністю. Такі діти, домагаючись визнання дорослого, виявляють його не яскраво вираженими формами та засобами реалізації, і в основному уникають контактів з вихователем. Очікування їх – невизначені, тривожні. Хоча деякі і бажають задовольнити свої домагання, але не знають як це зробити. Діти звертаються до вихователя дуже рідко, тримаються від нього на відносній дистанції. Ініціативи на підвищення престижу не виявляють. Деякі дуже пасивні, уникають ігор з дітьми, розважають себе самі.
У таких дітей часто виникають негативні утворення: асоціальні форми поведінки та відповідні риси особистості: неправдивість, заздрість, злість, агресивність, впертість, свавілля.
Завдання 2.Провести спостереження в повсякденному житті, в ігровій діяльності дітей на визначення типу взаємин між дитиною і вихователем.
Результати спостереження фіксувати у протоколі.
1. Благополучні – позитивні взаємини з двохстороннім зв'язком. Вони виникають тоді, коли ставлення вихователя до дитини тепле, довірливе, з характерними позитивними емоційними зв'язками. Дитина теж позитивно ставиться до дорослого, спостерігається єдність у діях та поведінці дітей.
2. Неблагополучні – взаємини з негативними відтінками. Ставлення вихователя до дитини індиферентне, формально вимогливе, найчастіше має знак мінус, часті зауваження, погрози, покарання. Для такого типу взаємин характерні конфліктність, агресивність, асоціальні форми поведінки з боку вихованців.
3. Індиферентні взаємини. Дитина часто замикається у собі, уникає контактів, а вихователь не виявляє особливого інтересу до дитини. Часто виникає смисловий бар'єр – вихователь не розуміє того змісту, який надає дитина своїм вимогам, що знижує ефективність педагогічного впливу.
Завдання 3.Провести бесіду з дітьми на визначення виду особистісних очікувань дітей:
1. Як ти думаєш, чи любить тебе вихователь?
2. А як ти здогадалася про це?
3. Як про тебе може сказати вихователь?
4. Чи запропонує вихователь тобі головну роль у грі?
5. Як ти будеш діяти, якщо вихователь не запропонує тобі головну роль у грі?
За відповідями дітейз’ясувативиди особистісних очікувань:
стверджувальна відповідь (так) – визначені (Виз);
вагання (не знаю) – невизначені (Невиз);
впевненість (звичайно так) – впевнено-оптимістичні (Вп-Оп);
невпевненість, незахищеність (мабутьні) – тривожні (Трив);
прогнозування реалізації очікувань (мабуть так) – реалістичні (Реал);
невиправдовуваність очікувань (вихователь схвалить, доручить, запропонує) – нереалістичні (Нереал).
Примітка: Відповіді занести до протоколу, або до таблиці.
Завдання 4.За результатами дослідження оформити таблицю 2, до якої будуть занесені групи дітей за особливостями вияву активності в домаганнівизнання; тип взаємин між дитиною і вихователем; вид особистісних очікувань дітей.
Таблиця 2
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 296; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!