Психолого-педагогічна характеристика дитячої групи
Міністерство освітита науки України
Департамент науки і освіти
Харківської обласної державної адміністрації
Харківської обласної державної адміністрації
комунальний заклад
«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради
МЕТОДИЧНІРЕКОМЕНДАЦІЇ
до переддипломної педагогічної практики
«Психолого-педагогічна характеристика дитячої групи як умова здійснення особистісно орієнтованого підходу до дошкільників»
АндрусенкоМ.П. − старший викладач кафедри теорії та методики дошкільної освітиСавченко Л.Л. − старший викладач кафедри теорії та методики дошкільної освіти
М. Харків, 2015
Психолого-педагогічна характеристика дитячої групи як умова здійснення особистісно орієнтованого підходу до дошкільників
Давньогрецькі філософи стверджували: «Індивідом народжуються, особистістю стають, індивідуальність відстоюють все життя».
Людина – результат біологічної та історичної еволюції. У психології використовують кілька понять, якими характеризують людину з різних сторін. Людину називають індивідом, коли говорять про неї як про біологічну істоту виду «людина розумна» («тварина розумна» – «homosapiens»). Індивід – окрема людина, особа, яка належить до людського роду. Індивід – кожна людина як представник людського роду. Поняття «індивід» (від лат. Individum – нероздільне) виражає неподільність, цілісність і особливість конкретного суб’єкта як фенотипічного утворення.
|
|
|
Тому поняття «людський індивід» виходить із поняття людини як єдиної природної істоти, представника людського виду (Homosapiens), продукту філогенетичного і онтогенетичного розвитку, єдності вродженого і набутого, носія індивідуально-своєрідних властивостей (задатки, темперамент, характер, потреби тощо.)
Індивідом можна назвати новонароджену дитину, нормальну чи видатну дорослу людину, старця, який вже втратив пам'ять, безумця. Людина з’являється на світ виключно як індивід. Соціальні умови (і насамперед значимі для дитини дорослі) сприяють розвитку в індивіда як загальнолюдських властивостей і здібностей, так і індивідуальних якостей. Вроджені особливості та набуті індивідуальні якості розвивають своєрідного, відмінного від інших індивіда. Він не «штампується», не відтворюється стереотипно за зразком, а формується під впливом вроджених особливостей, певних соціальних умов, в залежності від свого ставлення до цих умов і до самого себе.
Особистість не є цілісність, що зумовлена генотипічно: особистістю не народжуються, особистістю стають.
Особистість – людський індивід як суб’єкт міжособистісних і соціальних стосунків і свідомої діяльності. По-іншому: особистість – біосоціальна істота, яка наділена свідомістю, що проявляється в здатності пізнавати оточуючий світ і регулювати свою діяльність і поведінку. Розвиток особистості здійснюється в діяльності, в умовах соціалізації індивіда і цілеспрямованого виховання.
|
|
|
Розвинута особистість володіє розвинутою самосвідомістю, яка проявляється в її образі «Я», «Я»-концепції (система уявлень про себе, що виявляється в самооцінці, самоповазі, рівні домагань).
Кожний людський індивід, людська особистість унікальні, у цьому і полягає індивідуальність людини.
Індивідуальність – особистість з притаманним тільки їй неповторним поєднанням своєрідних якостей та рис. Свою індивідуальність людина повинна відстоювати все життя. Основою індивідуальності дитини є її природні особливості, обумовлені комбінаціями генів, певними анатомо-фізіологічними особливостями організму, головного мозку, органів чуття, властивостями нервової системи (типом вищої нервової діяльності, який є фізіологічною основою темпераменту) [45, c. 64]. Про належність дитини до певного типу темпераменту можна зробити висновок на основі аналізу її діяльності, поведінки, реакцій на різні впливи.
|
|
|
У практиці роботи дошкільних закладів звичайно враховуються наступні індивідуально-психологічні особливості дитини: тип нервової системи, пізнавальні та емоційно-вольові процеси, спрямованість інтересів, ставлення до оточуючих і до самих себе.
Вихователь дошкільного навчального закладу повинен уміти вивчати індивідуальні, вікові й особистісні особливості дітей, які необхідні йому для забезпечення індивідуального підходу у роботі з ними, особливо за особистісно орієнтованої моделі взаємодії. Передбачається вміння вихователя спостерігати, фіксувати, аналізувати, зіставляти психологічні факти, тобто вивчати своїх вихованців, спостерігати за особливостями їхнього розвитку.
Вивчення дітей вихователем дошкільного закладу відрізняється від науково-психологічного дослідження. Психологічне дослідження вихователя має практичну спрямованість: він не встановлює загальних закономірностей психічного розвитку дітей, не формулює психологічних законів, не вирізняє механізмів психічного розвитку, а простежує їх прояви у кожному конкретному випадку життєдіяльності своїх вихованців, вивчає індивідуально-психологічні особливості кожної дитини, що допомагає знайти доцільні форми індивідуальної роботи. Для цього вихователь має знати загальні закономірності психічного розвитку дітей, особливості їх вікових етапів. Це допоможе зрозуміти причини поведінки дитини, помітити її нахили і створити умови для їх розвитку, вчасно зафіксувати відхилення, відшукати шляхи виховного впливу, спрямованого на подолання цих відхилень. У такий спосіб вихователь зможе допомогти дитині реалізувати свої можливості, забезпечити нормальний психічний розвиток, формування у неї новоутворень, що є передумовами переходу на новий віковий ступінь, становлення дитини як індивідуальності.
|
|
|
Вихователь має змогу вивчати дітей у природних умовах, оскільки його присутність звична для дитини, не порушує звичайного перебігу її життя. Навіть без спеціального наміру вивчити дитину вихователь помічає багато чого в її поведінці, складає про неї певну думку. Однак, щоб мати цілісне об'єктивне уявлення про дитину, вихователю необхідно на певний час (хоч би декілька днів) зосередити на ній увагу. Вивчення має бути планомірним, послідовним оцінюванням різних сторін розвитку дитини (інтереси, взаємини з іншими дітьми, розвиток пізнавальних процесів). Обов'язковою умовою успішного вивчення дитини є чітка постановка мети.
У вивченні дітей вихователь може скористатися можливостями методів психолого-педагогічного дослідження – спостереження, експерименту, вивчення продуктів діяльності, бесіди, психолого-педагогічне тестування.
Основним методом вивчення дітей вихователем є спостереження, у процесі якого необхідно детально занотувати дії і висловлювання дитини, які стосуються розвитку її психіки. Важливо, щоб спостереження відбувалося під час ігрової діяльності, виконання режимних дій, на прогулянці, у процесі яких дитина може максимально проявити себе.
Спостереження може включати й експериментальні прийоми. Так, вивчаючи рівень розвитку сприймання, мислення дитини, вихователь організовує дидактичну гру, яка потребує аналізу форми, кольору предметів, виконання мисленнєвих завдань тощо. Під час дослідження розвитку уяви, комунікабельності, уміння встановлювати стосунки з іншими дітьми дитині доручають роль у сюжетно-рольовій грі. Елементи експерименту може містити завдання, яке вихователь дає на занятті всій групі.
Нерідко у процесі спостереження вихователь використовує елементи опитування. Бажано, щоб питання, які ставлять дитині, пов'язувались з діями, які вона виконує у даний момент. Не варто перетворювати бесіду на самостійний захід. При цьому слід мати на увазі, що відповіді дитини не можуть бути основним джерелом інформації про неї, вони повинні тільки уточнювати й доповнювати знання, отримані за допомогою спостереження.
Особливо важливо чітко відокремлювати під час вивчення дитини зовнішні вияви її поведінки від їх психологічного тлумачення, яке можливе на основі аналізу всієї сукупності отриманих фактів.
Не можна отримати цілісного уявлення про розвиток дитини, обмежуючись лише даними, отриманими у дитячому садку. Необхідно також знати умови виховання й особливості її поведінки у сім'ї.
Певну роль у вивченні дітей у дошкільному закладі відіграють і групові методи обстеження – тестування і соціометричний метод. Однак їх використання повинно здійснюватися під керівництвом спеціалістів-психологів.
Результатом вивчення розвитку дитини є психолого-педагогічна характеристика. Під час її складання вихователю слід користуватися виробленою у дитячій психології класифікацією різних сторін розвитку психіки дитини.
Подаємо орієнтовний приклад складання психолого-педагогічної характеристики групи дітей дошкільного віку (див. Додаток А).
Таким чином, складена характеристика повинна являти собою аналіз особливостей особистості дитини, тобто розкривати їх внутрішній зв'язок і зв'язок з оточенням, і заняттями дитини, і підтверджуватися результатами спостережень, прикладами з життя. Це має бути опис живої дитини, а не абстрактного індивіда, і водночас це має бути точний, науковий опис психолого-педагогічною мовою.
Психолого-педагогічна характеристика дитячої групи
Група__________________________________________________________
Вихователь _____________________________________________________
Групу відвідують________дітей, з яких _______дівчаток, _________ хлопчиків
Віковий склад групи _________________ років
За темпераментом:
холерик – Х __________________________%
сангвінік – С _________________________%
флегматик – Ф ________________________%
меланхолік – М _______________________%
За психологічним типом характерологічних особливостей:
Трикутник ___________________________%
Коло ________________________________%
Зигзаг _______________________________%
Квадрат ______________________________%
Прямокутник _________________________%
За способом пізнання:
Кінестетик ___________________________%
Візуал _______________________________%
Аудіал _______________________________%
Рівень здатності до навчання:
високий (В) __________________________%
середній (С) __________________________%
низький (Н) __________________________%
Загальний рівень працездатності дітей відповідає, не відповідає віковим нормам (підкреслити)
Вміють зосереджуватися, самостійно працювати, виявляють активність ______%.
Потребують постійного контролю ____________________________________%.
У групі переважає _висока, середня, низька (підкреслити) самооцінка дітей.
Форма спілкування дітей в групі позаситуативно-ділова, ситуативно-ділова, позаситуативно-особистісна, ситуативно-особистісна (підкреслити, охарактеризувати зміст)___________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Виявлення видів активності:
висока позитивна активність _____________________%
висока негативна активність______________________%
низька активність _______________________________%
На атмосферу в групі впливають такі чинники: благополучні (доброзичливі), неблагополучні (з негативним відтінком), індиферентні (байдужі, холодні) стосунки між вихователем і дітьми, вихователем і батьками (підкреслити, охарактеризувати зміст)___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Колектив згуртований, незгуртований (підкреслити, охарактеризувати зміст)_______________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дані соціометрії:
Лідери______________________________________________________%
Популярні___________________________________________________%
Непопулярні_________________________________________________%
Ізольовані___________________________________________________%
Коротка характеристика зумовленості статусу
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Загальний рівнень вихованості та культури колективу (необхідне підкреслити, коротко охарактеризувати): високий, середній, низький
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
До недоліків організації життя дітей можна віднести:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Рекомендовано:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 3345; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!