Тема 3. Особливості застосування психодіагностики у роботі з дітьми дошкільного віку
План
Загальна характеристика особливостей психодіагностики дітей дошкільного віку.
Методи діагностики пізнавальних процесів дошкільників.
Корекційно-розвивальна робота в умовах ДНЗ.
Загальна характеристика особливостей психодіагностики дітей дошкільного віку
Психодіагностіка дітей раннього віку в основному може бути тільки об'єктивною, тобто лише в дуже малому ступені спиратися на самооцінку і самоаналіз дитини. Найбільш цінним у цьому віці є психодіагностичний матеріал, пов'язаний з експертною оцінкою зовні спостережуваних дій і реакцій дитини. Тому основним засобом збору інформації про дітей в цьому віці є спостереження, а головним психодіагностичним методом – природний експеримент, в якому створюється деяка життєва ситуація, досить добре знайома дитині. Якнайкращі психодіагностичні результати у дітей цього віку можна одержати, спостерігаючи за ними в процесі занять провідною для даного віку діяльністю – предметною діяльністю.
При проведенні психодиагностики дітей молодшого і середнього дошкільного віку слід мати на увазі як зміну форми гри, так і виникнення нового вигляду соціальної активності, що веде за собою психічний розвиток дитини, – міжособистісного спілкування. Діти цього віку вперше починають виявляти цікавість до однолітків як осіб і включатися з ними в сумісні ігри. Відповідно і методики психодиагностики слід розробляти так, щоб вони припускали не тільки спостереження за дітьми в індивідуальній наочній діяльності, але і в колективній грі сюжетно-рольового плану. її учасниками можуть бути не тільки діти, але і дорослі. Таку гру з дитиною може, наприклад, організувати і з психодіагностичною метою провести сам психолог.
|
|
|
Крім того, в цьому віці до певної міри вже можна спиратися на самосвідомість дітей і на оцінки, які самі вони дають іншим дітям і дорослим людям. Це особливо стосується прояву різних індивідуальних якостей у спілкуванні з навколишніми людьми.
У старшому дошкільному віці до названих видів діяльності додаються ігри з правилами і, крім того, виникають елементарні здібності до рефлексії. Старші дошкільники не тільки усвідомлюють і керуються у своїй поведінці деякими правилами міжособової взаємодії, особливо в іграх, але в певних межах можуть, займаючись тим або іншим видом діяльності, наприклад, навчанням і грою, аналізувати власну поведінку в ньому, давати оцінку собі і навколишнім людям. Це відкриває можливість для використання в даному віці тих психодіагностичних методик, які звичайно застосовуються для вивчення психології школярів і дорослих людей. Сказане перш за все належить до методів дослідження пізнавальних процесів, але частково стосується особистості і міжособистісних відносин.
|
|
|
Основні принципи психодіагностичної роботи з дошкільниками
1.Перш ніж почати| дослідження, необхідно викликати дитину на контакт.
2.Важливо підтримувати природність умов і невимушеність ситуації, спілкуватися з малюком тактовно і ненав'язливо, показувати свою зацікавленість в спілкуванні зним.
3.Саджати дитину треба поряд із собою, а не через стіл.
4.Методичні прийоми для проведення діагностичного обстеження дитини повинні бути по можливості короткими –експрес-методиками, зручними для швидкого вивчення тієї або іншої сфери особистості дитини.
5.Істотно впливає на правильність результату доступність запитань і вимог дорослого.
6.Необхідно добиватися того, щоб дитина зрозуміла і прийняла інструкцію, її можна повторювати 2-3 рази без змін. Але пояснювати її, якщо це не передбачено методикою дослідження, не можна.
7.Всім дітям завдання потрібно пред'являти з однаковою інтонацією, силою| голосу, не акцентуючи які-небудь слова, окрім спеціально обумовлених випадків.
8.Діагностичне інтерв'ю не повинне бути тривалим і нудним. Необхідно застосовувати різні модифікації відповідно до віку дітей і завдань діагностики. Добре використовувати з цією метою іграшки, папір, олівці, фломастери, оскільки діти не вміють описувати свої відчуття, їм легше їх виразити в малюнках.
|
|
|
9.Темп проведення дослідженя повинен відповідати індивідуально-психологічним особливостям дитини.
10.Не слід квапити повільних дітей.
11.Необхідно вчасно помітити втому дитини, ознаки нудьги. В цьому випадку доцільно перерватидослідження і відновити його іншим разом.
12.Експеримент, що проводиться з дитиною, як правило, обмежується 15-20 хвилинами, а бесіда – 10-15 хв., якщо інша тривалість не передбачена методикою. Причому чим молодше дитина, тим коротше має бути дослідження.
13.На успіхи і невдачі малюка під час проведення дослідження необхідно реагувати стримано і рівно, якщо інше не передбачене методикою. Так не слід загострювати увагу дитин на помилках.
14.Хвалити потрібно стримано і не за результат, а за старання. Це пов'язано з тим, що оцінка може вплинути на ставлення до завдання, а отже, і на результат. Краще, якщо дитина не має уявлень про допущені нею помилки.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 600; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!