ІВАНУШКІ ІНТЕРНЕШНЛ / 24-25.12



Сьогодні різдво за католицьким календарем. А на вулиці сонце, пальми і +15. "Сніг? В нас такого не буває в Сан Пауло" каже Тачі. Не знаю як буває в Каталонії, але поки і тут снігом явно не пахне.

Пів дня провели добираючись до Храму Тібідадо, який знаходиться на горномугребті на висоті 512 м.н.р.м. З тераси, яка розташована поруч з храмом, видніється не те що вся Барселона, а навколишні гори та середземне море, яке зливається на горизонті з небом. "О, земляки" - голос мужика поруч. "Со Львова? А я с Одессы. Убежал от зимы. Не знаешьчто с зимнейкурткойделать) Дальше в сторону Малаги (південь Іспанії, рукою подати до Африки).

Кульмінація дня. ChristmasDinner. Це однозначно найнезвичніша зустріч різдва у моєму житті) Їм макорони по каталонськи, канапки "монтарета", поруч австрійське безалкогольне пиво, тощо. За столом 10 людей з різних кутків світу. Йоко - японка, що народилася в Китаї і живе в Канаді, вивчаючи біологію. Так, я казав їй про дружину Ленона:) Таті - бразилійка, яку ви вже знаєте з моїх розповідей. Мін - маленька ростом китайка, cофт інженер в Німеччині, в маленькому містечку за Мюнхеном. Міхаель - Тель Авів. Ізраїль. Готується до навчанні в Падові (Італія) на лікаря. Максі - лижний інструктор з Австрії, що вивчає спортивну науку..? (Sportscience, не знаю як то правильно перекласти) Мама і дочка з Франції, місто Ліль. Але одна проблема - англ в них майже нуляча. По моєму жінку звати Федеріка. І це все що я зрозумів від неї. Та й взагалі, замітив що французи загалом дивно байдужі до англійської. Евелін - тільки но з літака за стіл. Філіппіни. Ну і хазяїн іспанець Мігель і ми з Вовою, фром Юкрейн) О такі то "Іванушки Інтернешнл" у нас :) Заспівали з Вовою для всіх "Нова радість стала" :)

Граємо в гру "побачити майбутнє". Над свічкою кожен тримає ложку з оловяним скрученим дротом. Коли той перетворюється в рідкий стан, кидаєш у воду і витягаєш кусок певної форми. Далі кожен будує власну асоціацію з формою і обігрує словами в передбачення майбутнього. В мене вийшло щось дуже схоже на географічні межі Іспанії (та не вже?) а інші замітили під іншим ракурсом межі США і Бразилії (інтригує:) Мігель показує і розказує предісторії його тату. Міхаель смішить своєю щирою крейзінутістю. Француженки вже давно сплять (бо куда без англ). Інтернешнл паті закінчується десь зранку, я сказав "гуднайт" о 3:50.

TO GOOD TO MISS / 25.12

Післясвятковий ранок. Я взнаю від Мігеля, що саме тут, в містечку СантЖоанДеспі, тренувальна база Ф.К. Барселони. 15 хв пішки від квартири. Мігель бере всіх на ексурсіон. Та уви, футболістами там і не пахне, на календарі різдво. Та й поля можна розгледіти тільки в щелинах в сітці де немає живоплоту. Тікітака засекречена)

Прощаюсь з Йоко, Мін, Міхаельом і Тачі. Гуд лак. В Барселоні ще догружаю трохи хмару через вай фай і гоу на пляж Барселонета. Нажаль, поки все зробив і добрався - зтемніло, і візуальний ефект моря не особо відчутний, хіба звук хвиль.

Завтра останній день моєї іспанської пригоди. Літак ввечері і до того часу я вирішую поставити вишеньку на торті. Ще раз заскочити на пляж і на .... Камп Ноу. Славнозвісний стадіон ще більш славнозвісної команди чекає на мене. Купляю квиток CampNouExperience, в який входить відвідини стадіону і музею. Ціна не з дешевих, 25 Є, але такому футбольному варіату туди не попасти, будучи тут - то гріх) І як гласить рекламний банер туру - Togoodtomiss.

CAMP NOU EXPERIENCE / 26.12

Зранку останні прощання. Спочатку з Максі і Евелін, які продовжили свій шлях далі. А потім й з Мігелєм. Що ж, дякую йому за цей прийом, допомогу в різних дрібничках, інформацію, і організацію такої всесвітньої каучтуси у власному домі. А я зібравши всі манатки, вирушаю трамвайчиком до Камп Ноу. З Вовою побачимось вечером в центрі.

Я тут. Якшо чесно, ззовні, стадіон взагалі не виглядає на найбільшу арену в Європі. То й же Сан Сіро справляє більше враження. Але всередині декілька височенних ярусів все ж дивляться масштабно і красиво. Неочікувано більше вразив музей і всякі фішечки туру. На останньому яросі можна сісти у крісло коментатора і відчути себе тим чуваком, який верещить Messi, Messi, MessiGooooooooooooooooooolasoooo!. Також можна одягнути навушники і відчути гул стадіону та оголошення складу коментатором. В середині приміщення і коридорів багато мультимедіа, макетів, нагород, тощо. Відчув себе трохи Гвардіолою після кімнати для прес конференції, роздягальні команди, коридору виходу на поле, тренерської лавки. Серед величезної к-сті кубків особливо виділяються 5 кубків чемпіонів, золоті мячі і золоті бутси Мессі. Також мене втішила, але і обломала потім, одна фішечка. Під час туру було декілька місць, де фотограф робив тобі фотки, на фоні стадіону з піднятим кубок ЛЧ, і на зеленому фоні, де вони потім прифотошоплють тебе в обнімочку з любим футболістом. Чувак мене запитав з ким хочу. Я запитав чи можна з двома різними. Бо Мессі то само собою але... Давайте ще з Делофеу) І все це видають вкінці, коли ти все обходив. Видавати то видають, роздруковані, в альбомчику, все красиво, але за додаткових від 20 до 40 Є. За фотки, Карл. Но, грасіас. А ще мене вперло продаж гарно оформлених, маленьких шматків трави зі стадіону, за 5 Є. Комерція вона така) Але щоб на хорошій ноті підсумувати - стадіон з середини красивий, а музейний тур продуманий дуже цікаво і з фішками. Тепер на моїй карті славних євро стадіонів вже не тільки Сан Сіро. Цікаво який буде наступний)

ADIOS ESPANYA! / 26-27.12

Останній день в столиції Каталонії. Після Камп Ноу я заїхав на пляж Барселонета і полюбувався чуть Середземним морем. Об берег б'ються хвилі, рибаки тянуть чергову добичу. На пісках сидять пари. Діти ганяють м'яч у формі Барси і б'ють поміж дві пальми. На небі чергують перельотами чайки з літаками. Ок, закінчуємо ліричний відступ і вйо в центр.

Храм, обід, інтернет, Вова. Далі в темпі вальсу в метро і на автобусну станцію Барселона Норд. І що ви думаєте... Встигаємо секунда в секунду на, як виявилось, останній вечірній автобус до Жирони. Мій стайл. Година їзди і ми в аеропорті.

Я вже писав раніше в блозі, що наші люди всюди. Історія продовжується. Чую поруч "Не годна", "Цего". Ні, я не вернувся в Косів. Це Іспанія. І рейс до Кракова. Але це не мішає чути гуцульську в черзі на літак)

АдіосЕспан'я! Дякую за все! Пригода вдалася. Заробіток Вови частково теж. Плід зйомок також хороший. Монтажем вже займатись буду не я для Вови, тому кінцевий результат передбачити не можу. Але планую із власних нарізок зліпити приємний ролик для власного блогу.

Вдається зробити пару фоток нічної Барселони і Кракова, з ілюмінатора (фото камінгсун). В Кракові ми опиняємось майже о 1 ночі. Рипатись кудись не має сенсу. Тому спимо по черзі по 2 години в ареопорті. Пробиваю кипяточок для чаю по напрацьованій схемі. Вай фай і резетки присутні. Можна жити)

ОСЦИПЕК ПІД ВАВЕЛЕМ / 27.12

Плинє Вісла плинє, по польскєйкраінє. Після недоспаної ніченьки в краківському аеропорті, я розділяюсь і прощаюсь з Вовою. Той спішить додому а я хочу скористатись можливістю бути тут і їду в центр міста пізнавати тутешню красу архітектури.

Краків, я вам скажу, то як брат Львова. Але особисто для мене ще красивіший і маштабніший своїм аналогом старого міста. Тут теж є Площа Ринок, пам'ятник Міцкевичу, переливання готики і бароко. Так само валом іноземних туристів. Правда чути багато іспанської. До нас ті не доїжають походу, в такій кількості.

Окремої уваги вартий Вавельський Замок, який знаходиться на однойменному пагорбі. В середині замку красивий храм-музей. А внизу, біля Вісли, найбільшої ріки Польщі, стоїть скульптура Вавельського дракона. Там про нього ціла легенда, ще зі школи чуть пам'ятаю, але довго розказувати)) Вже сучасна його фішка це те, що він вивергає вогонь кожні 5 хвилин або .... по СМС по телефону 7168 з текстом «smok» :)

Ввечері зустрічаюсь з моїм місцевим хостом - Веронікою. "Ти пробував вже "осципек"? - питає полька. Нє. "Якщо ти тут, то маєш спробувати! Ходи." Осципек це такий сир. А у більш декоративному вигляді він продавався на Площі Ринок у формі запеченого тіста, в якому всередині копчений сир, і политий клюквою. Галочка "маст іт" поставлена)

Вероніка - офіціантка, а її хлопець - працівник тур агенства. Пригостила вечерьою. Поговорили про мої подорожі, Іспанію, Польщу тощо. Дівчина вчить російську, то казала що як осилить кирилицю, то може щось зрозуміє з мого блогу :) Після 2 годин сну в аеропорті минулої ночі, мене вирубує. Завтра ще поговоримо.

БЛАБЛАКАР ДОДОМУ / 28-30.12

Останній день подорожі. Майже останній. Дещо пішло не так. Але про все по порядку.

Ранок. Прощання з Вікторією і її квартирою. Дякую і цьому дому та магії каучсерфінгу. Маю заброньовану на обід поїздку блаблакаром, до Львова. Але чувак не виходить на зв'язок вже 2 дні. Попри те, знаючи адресу і місце, добираюсь туди і чекаю. Чекаю.Сижу. Хожу. Облом. Нахожу ще одну машину на вечір, просиджую пів дня в торговому центрі і все таки, нарешті їду. На кордоні все так само як було в іншу сторону. Декілька годин простою але швидкий безпровірочний в'їзд.

Ранок. Я дома. Львівська обл. Дубляни. Амінь А ні, не амінь. Вже наступного дня я в поїзді до гуцульского краю. Там чекає Косів, мама і Новий Рік. Всіх з наступаючим!

 


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 260; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!