ІІІ. Оголошення теми й мети уроку



ІV. Формування вмінь та навичок

 

1. Слово вчителя

     Дослідники творчості Л. Толстого стверджують, що великий вплив на письменника мав роман у віршах О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Історія Анни починається з того місця, де завершилася історія Тетяни Ларіної. Толстой нібито замислюється над тим, а що було б з пушкінською Тетяною, якби вона не відкинула домагань Онєгіна й порушила свій обов’язок щодо законного чоловіка. До речі, у першому варіанті роману героїню Толстого  звали Тетяною. Як більшість героїв роману, Анна має своїх прототипів. Один із них – Марія Олександрівна Гартунг (1832-1919), донька О. Пушкіна. Але нагадує вона Анну «не характером, не життям, а зовнішністю». Другий прототип – Анна Степанівна Пирогова, яку нещасливе кохання призвело до загибелі – вона кинулась під товарний потяг. Реальні факти дійсності не становили творчий задум автора. «Треба спостерігати багато однорідних людей, щоб створити один певний тип», говорив Л. Толстой.

 

2. Евристична бесіда

Відповіді на запитання, які характеризують Анну Кареніну (питання були надані у домашній роботі першої

лекції «Жанрові та концептуальні особливості роману…»

 

V. Домашнє завдання

Зробіть узагальнюючі висновки бесіди, продовжуючи речення: «На мою думку, образ Анни Кареніної…» -

твір-мініатюра (усно)

 

  

 

 

Тема уроку.     «Діалектика душі» толстовських героїв у романі «Анна Кареніна»,

                     пластичність змалювання. Інші герої твору.

 

Мета уроку:   Допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості та значення образів твору; розвивати

                           навички характеризування героїв у всій їх складності та суперечливості; виховувати кращі

                           людські якості, естетичні смаки.

                                                                                                                Я без вагань назвав «Анну Кареніну»

                                                                                                               Одним із найвизначнішим соціальних

                                                                                                                                     романів у всій світовій літературі.

                                                                                                                                                                 Т. Манн

                                                                   Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Виконання завдання пошуково-дослідницького характеру. Основним художнім принципом втілення проблематики роману «Анна Кареніна» є художній паралелізм. Доведіть цю тезу на прикладі першої зазначеної проблеми роману – проблеми сім’ї та шлюбу, заповнюючи таблицю, по можливості, цитатами з тексту(домашнє завдання, яке було надано у першій лекції)

Висновок:Каренін і Анна були сиротами, не мали в дитинстві справжньої сім’ї . Вронський виховувався в Пажському корпусі, адже мати, «світська левиця» займалась тільки собою. Отже, навички сімейного життя, сімейні традиції не були в них закладені змалку, і це не сприяло створенню міцних власних сімей. Велике значення мало також розвинене чи не дуже розвинене почуття обов’язку та багато інших факторів.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

       Учитель. Відомий німецький письменник Томас Манн сказав (звернутися до епіграфа уроку). І це не дивно, адже під пером Л. Толстого ожили картини російського життя цілої епохи, усі «віяння часу» перехідної доби 70-х років ХІХ ст., знайшли відображення найрізноманітніші типи людей. Картину доби в особах ми відтворюватимемо на уроці.

 

ІV. Оголошення теми й мети уроку

V. Формування вміння та навичок

 1. Слово вчителя

            Те,що відбувається в нашій душі, не завжди можна описати словами: відчуття, почуття, переживання, страхи. А зобразити цей складний психологічний процес – зробити таємне явним та втілити у слова – завдання надскладне. Але Л. Толстой майстерно впорався із ним за допомогою різноманітних прийомів, зокрема внутрішніх монологів. «Внутрішні монологи у творах Л. Толстого,- як зазначає літературознавець 

В.О. Ковальов,- висвітлює те, як його реагують на ті чи інші явища життя, як переосмислюють їх, з’ясовуючи для себе різноманітні життєві питання, як пізнають себе, свій внутрішній світ, як виражають своє ставлення до оточуючих та оточення, як відшукують моральні норми, щоб керуватися ними у своїй поведінці… Толстовські внутрішні монологи героїв завжди висвітлюють їх справжній душевний стан певної миті, показують їх справжні почуття, справжнє ставлення до навколишнього оточення». Це поняття називають «діалектикою душі»

 


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 125; Мы поможем в написании вашей работы!







Мы поможем в написании ваших работ!