Інформаційні властивості оптичного зображення

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Двопроменева інтерференція. Поділ фронту хвиль.

Когерентні хвилі одержуються поділом пучка хвиль. Існують два типии поділу:

- Хвильового фронту;

- Амплітуд (за допомогою дзеркала).

За допомогою двопроменевої інтерференції вимірюють:

- оптичну густину речовини;

- дослідення зміни густини середовища в часі;

- виміри лінійних зсувів тіл;

- виміри малих кутових розмірів джерел або відстаней між джерелами;

- виміри гравітаційної сталої.

3 схеми двопроменевих інтерферометрів:

- Інтерферометр Релея

- хвильовий вектор

-кут зсуву результуючого інтерферуючого пучка

l_k – довжина кювета

- Інтерферометр Майкельсона

1. 1.

- Інтенсивність випромінювання

Дана залежність не є лінійною , де

2. 2.

Застосування явища ПВВ

1) Ефект ПВВ використовується в оптичних волокнах. Осьова частина (серцевина) формується зі скла з більш високим показником заломлення, ніж оточуюча поверхня. Такі світловоди використовуються для побудови оптично-волоконних кабелів.

2) Переваги над електронними засобами зв’язку:

· Передача інформації на більші відстані з більш високою швидкістю передачі даних;

· Нечутливі до магнітних приладів.

3) Будова та принцип дії оптичного волокна.

Зірковий інтерферометр Майкельсона 1920 р.

Використовується для дослідження об*єктів які мають малий кутовий розмір.

Пристрій зоряного інтерферометра Майкельсона показано на малюнку. Промені світла, що прийшов від віддаленої зірки, відбивається від дзеркал, рознесених на досить велику відстань D, потім від двох інших дзеркал і збираються лінзою на екрані, розміщеному в фокальній площині. Рознесені на відстань D дзеркала можна розглядати як точкові джерела, відстань між якими і рівна D. Кутовий діаметр ;

За наявності двох близьких зірок, що знаходяться на кут. відстані j, в телескопі утворюються дві інтерференційні картини, також зміщені на кут j, погіршуючи видимість смуг. Зміною D домагаються найгіршої видимості картини звідки з (max одного джерела накладається на min іншого) можна знайти j.

Інваріант Лагранжа-Гельмгольца.

Формула інваріанту Лагранжа - Гельмгольца:

. Формула виводиться для однієї заломлюючої поверхні . - показники заломлення середовищ, -відстань від джерела до поверхні, -від поверхні до зображення джерела. -кути між променем та поверхнею. З запису інваріанту Лагранжа – Гельмгольца також можна зробити висновок, що оптична система не може збільшити яскравість пучка.