ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ. Розділ 9. Облік запасів.

Розділ 9. Облік запасів.

9.1. Склад, класифікація, оцінка та завдання обліку запасів.

9.2. Документація та оперативний облік надходження, відпуску і витрачання запасів.

9.3. Облік запасів на складах та його зв’язок з обліком в бухгалтерії.

9.4. Синтетичний облік запасів.

9.5. Облік продуктів харчування.

9.6. Облік медикаментів, перев’язувальних засобів і виробів медичного призначення.

9.7. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

 

 

Терміни і поняття

Питання для перевірки знань

Тести

 Література для поглибленого вивчення

 

Вивчивши матеріал розділу, ви будете ЗНАТИ

ü нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ;

ü склад та запасів бюджетних установ;

ü порядок оцінки запасів бюджетних установ;

ü механізм документального оформлення і реєстрації надходження, переміщення та вибуття запасів бюджетних установ;

ü методику відображення операцій із запасами бюджетних установ на рахунках бухгалтерського обліку;

А також УМІТИ

· ідентифікувати об’єкти у складі запасів;

· здійснювати оцінку запасів бюджетних установ;

· відображати надходження, переміщення та вибуття запасів бюджетних установ в документах бухгалтерського оформлення;

· здійснювати проведення за операціями з запасами бюджетних установ на рахунках бухгалтерського обліку;

9.1. Склад, класифікація, оцінка та завдання обліку запасів.

     В процесі здійснення відповідних видів діяльності, бюджетні установи використовують предмети праці, які в бухгалтерському обліку зазначених суб’єктів господарювання виокремлено в самостійний об’єкт обліку - запаси.

Запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року. Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасу.

До складу запасів бюджетних установ відносяться: сировина та матеріали; будівельні матеріали; обладнання, конструкції і деталі до установки; спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами; молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім'ї бджіл; доросла худоба, вибракувана з основного стада, худоба, прийнята від населення для реалізації; малоцінні та швидкозношувані предмети; паливо; матеріали для учбових, наукових та інших цілей; запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів); продукти харчування; медикаменти і перев'язувальні засоби; господарські матеріали і канцелярське приладдя; тара; матеріали в дорозі; готова продукція та інші матеріальні ресурси установи, що передбачається використовувати протягом одного року.

Загалом за функціональним склад запаси поділяються на виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали та продукти харчування, готову продукцію, продукцію сільськогосподарського виробництва.

Склад запасів бюджетних установ

До запасів бюджетних установ відносяться:

1) виробничі запаси;

2) тварини на вирощуванні та відгодівлі;

3) малоцінні та швидкозношувані предмети;

4) матеріали та продукти харчування;

5) готова продукція;

6) продукція сільськогосподарського виробництва.

Кожна група має відповідну кількість підгруп. Зокрема, до складу виробничих запасів входять:

· сировина й матеріали короткотермінового використання для науково-дослідних робіт і капітального будівництва;

· обладнання, конструкції та деталі до установки (металеві, залізобетонні та дерев’яні конструкції, блоки і збірні частини будівель і споруд);

· збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем (опалювальні котли, радіатори тощо); вітчизняне та імпортне обладнання, яке потребує монтажу й передбачене для встановлення, та інші матеріальні цінності, необхідні для будівництва;

· спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами (спецобладнання, придбане для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами згідно із конкретною темою замовника, до передання його до наукового підрозділу;

· будівельні матеріали, що придбані за рахунок коштів, призначених на капітальне будівництво, і використовуються для будівельних та монтажних робіт (силікатні матеріали, лісові матеріали, будівельний метал, металовироби, санітарно-технічні матеріали, електротехнічні матеріали, хімічно-москательні та інші аналогічні матеріали);

· остання підгрупа виробничих запасів охоплює всі інші запаси, які використовуються для науково-дослідних робіт за господарськими договорами і капітального будівництва, що не ввійшли до попередніх чотирьох груп.

Друга група — тварини на вирощуванні та відгодівлі — поділяється на такі підгрупи:

· молодняк тварин на вирощуванні, зокрема молодняк великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней за віковими групами;

· тварини на відгодівлі, представлені дорослою худобою, переведеною з основного стада на відгодівлю й нагул;

· птиця — як молодняк, так і доросла;

· звірі хутрові за видами — як молодняк, так і основне стадо;

· кролі — всі кролі за породами та видами: молодняк та основне стадо;

· сім’ї бджіл;

· доросла худоба, вибракувана з основного стада — поголів’я вибракуваних продуктивних тварин і робочої худоби за видами;

· худоба, прийнята від населення для реалізації.

Третю групу становлять малоцінні і швидкозношувані предмети, які поділяють на малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації. До них належать:

· знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);

· пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

· спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного й масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень;

· предмети виробничого призначення; обладнання, що сприяє охороні праці;

· предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

· господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

· сценічно-постановні засоби вартістю до 10 грн за одиницю (комплект);

· інші предмети, термін корисної експлуатації яких не перевищує одного року (малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення).

Найвагомішою зі складових запасів є група матеріалів і продуктів харчування, яка, своєю чергою, поділяється на такі підгрупи:

· матеріали для навчальних, наукових та інших цілей, які охоплюють реактиви й хімікати, скло та хімпосуд, метали, електроматеріали й радіоматеріали, радіолампи, фотоприладдя, папір для видання навчальних програм, посібників, наукових та інших робіт, піддослідні тварини та інші матеріали для навчальної мети й науково-дослідних робіт, а також дорогоцінні та інші метали для протезування;

· продукти харчування установ, у кошторисах яких для надання державних послуг передбачено видатки за кодом економічної класифікації видатків 1133 «Продукти харчування»;

· медикаменти й перев’язувальні засоби — медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, сироватки, вакцини, кров, перев’язувальні засоби, а також допоміжні та аптекарські матеріали в лікувальних закладах, які мають свою аптеку;

· господарські матеріали й канцелярське приладдя, господарські матеріали, що використовуються для поточних потреб установ (електричні лампи, мило, щітки тощо), будівельні матеріали для поточного ремонту, медикаменти і перев’язувальні засоби установ, у кошторисах яких асигнування на цю мету передбачене за кодом 1131 економічної класифікації видатків. «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»;

· паливо, пальні та мастильні матеріали, які охоплюють усі види палива, пального й мастильних матеріалів, що перебувають на складах або в коморах (дрова, вугілля, торф, бензин, газ, мазут, автол тощо), а також безпосередньо у матеріально-відповідальних осіб;

· тара, до якої входить поворотна тара, обмінна тара (діжки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо) як порожня, так і наповнена матеріальними цінностями;

· матеріали в дорозі, матеріали, оплачені установами за постав­ками, які не надійшли до кінця місяця на склад і за якими надійшли транспортні документи, а також матеріали, отримані на склади груп централізованого постачання і не розподілені за установами;

· запасні частини до машин і обладнання —запасні частини, призначені для ремонту й заміни спрацьованих частин машин (медичних, електронно-обчислювальних тощо), обладнання тракторів, комбайнів, транспортних засобів (мотори, автомобільні шини, включно із покришками, камерами й обідними стрічками тощо) незалежно від їхньої вартості;

· інші матеріали — сіно, овес, інші види кормів і фуражу для худоби та інших тварин, насіння, добрива, а також інші матеріали.

Групи готової продукціїта продукції сільськогосподарського виробництване підлягають поділу з огляду на незначний асортимент зазначених виробів.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ запаси, в тому числі отримані та передані безоплатно у визначеному чинним законодавством порядку, оцінюють за балансовою вартістю, яка поділяється на:

§ первинну вартість (вартість придбання, отримання, виготовлення запасів);

§ справедливу вартість (первинна вартість запасів, отриманих бюджетною установою безоплатно);

§ відновлювальну вартість (первинна вартість запасів після проведення їх переоцінювання);

Молодняк тварин, отриманий від приплоду, а також продукція підсобних сільських господарств оцінюється й оприбутковується за плановою собівартістю. Продукція виробничих майстерень відображається за фактичною собівартістю. Інформація за вартісними характеристиками матеріалів, продуктів харчування та малоцінними і швидкозношуваними предметами й іншими запасами відображається на підставі договірних цін. Сума податку на додану вартість щодо придбаних запасів, а також видатки з транспортування зазначених предметів, заготівлю, мито відносять на фактичні видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків. Запаси, що надійшли до установи як гуманітарна допомога, оцінюють за наявними цінами на аналогічні предмети; отримані в результаті ліквідації об’єктів необоротних активів - за цінами можливого використання. Тара оцінюється на основі цін постачальників, при цьому в разі її повернення або реалізації різницю між цінами придбання та реалізації відносять на фактичні видатки.

Вартість запасів може бути змінена в результаті переоцінювання, але виключно на виконання нормативно-правових актів України. Для переоцінювання та встановлення реальної вартості запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів наказом керівника установи створюється спеціальна тимчасова комісія у складі, яка переоцінює кожну окрему одиницю запасів, увідповід­нює її вартість ціні, що склалася в торговельній мережі на аналогічні зразки товарів, які виробляються підприємствами України або підприємствами-виробниками за межами України й поставляються в торговельну мережу. При цьому ціни на однотипні предмети, встановлені під час переоцінювання, у межах однієї установи чи організації або установ, що обслуговуються однією централізованою бухгалтерією, мають бути однаковими. За результатами переоцінювання комісія установи складає в довільній формі акт про зміну вартості запасів. В акті зазначаються найменування переоцінених запасів, їхня кількість та вартість за даними бухгалтерського обліку, нова ціна за одиницю після переоцінювання та сума різниці, яка має бути відображена в бухгалтерському обліку. Акт затверджує керівник установи. Зміна первинної вартості запасів не є додатковим доходом установи, а отже до доходів не відноситься.

Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж чи інше вибуття здійснюється за балансовою або середньозваженою собівартістю, яку визначають за кожним видом подібних запасів за формулою:

                                            (9.1)

де Сзвс — середньозважена собівартість;

Взп, Взм — відповідна сумарна вартість запасів на початок місяця та отриманих за місяць;

Кзп, Кзм — кількість запасів на початок місяця та отриманих за місяць.

Відповідно до ст.137, 141 Господарського кодексу України запаси у складі іншого майна закріплені за бюджетними установами на правах оперативного управління з метою здійснення відповідної господарської діяльності. Виходячи з цього завданнями бухгалтерського обліку запасів виступають:

§ правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових регістрах надходження запасів, їх внутрішнього руху та вибуття;

§ контроль за збереженням і рухом запасів на складах;

§ контроль за раціональним використанням запасів і дотриманням норм їх використання;

§ забезпечення всіх рівнів управління інформацією про наявність, рух і вибуття запасів.

Бухгалтерський облік запасів в бюджетних установах здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів:

· Бюджетний кодекс України від 8.07.10 р. № 2456-VI

· Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV

· Податковий кодекс України від 2.12.10 р. №2755-VI

· Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.07.99р. № 996-XIV

· Про гуманітарну допомогу: Закон України від 22.10.99р. № 1192-XIV

· Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ:  Наказ Державне казначейство України вiд 08.12.2000 № 125

· Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів: Наказ Міністерства статистики України від 21.06.96 № 193

· Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання:  Наказ Державного казначейства України  вiд 18.12.2000 № 130

· Про затвердження Порядку дооцінки матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів бюджетних установ: Наказ Державного казначейства України та Міністерства економіки України: Наказ вiд 02.12.1997 № 127/138

· Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання: Наказ Державного казначейства України від 27.07.2000 №68

· Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ: Наказ Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 №114

· Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ: Наказ Державного казначейства України   від 10.07.2000 №61

 

9.2. Документація та оперативний облік надходження, відпуску та витрачання запасів.

Запаси надходять до бюджетних установ унаслідок закупівлі, безоплатної передачі, отримання гуманітарної допомоги, надходження у вигляді готової продукції виробництва, а також в результаті демонтажу необоротних активів. Факт отримання запасів супроводжується документуванням інформації щодо зазначеної операції. Для фіксування цієї інформації передбачено документи, склад і порядок заповнення яких визначається Інструкцією про складання типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ, затвердженою Наказом Державного казначейства України від 18.12.2000 р. № 130 та Інструкцією про складання типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів, затвердженою Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 193.

У разі, якщо запаси отримуються на складі постачальника, а доставку їх доручено автопідприємству, на зазначені предмети виписується товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН), один екземпляр якої надходить до відділу постачання установи-отримувача, де на її підставі здійснюють записи в Журналі обліку отриманих вантажів (ф. № М-1), після чого зазначений первинний документ передається до бухгалтерії для перевірки щодо достовірності інформаційних даних. Якщо доставку здійснює експедитор замовника (покупця), зазначена особа доставляє на склад установи матеріальні цінності й передає разом із відповідними супроводжувальними документами (рахунками, накладними тощо) завідувачеві складу чи комір­никові. На складі здійснюється ретельна перевірка матеріальних цінностей на предмет їх відповідності кількості, асортименту і якості даним, зазначеним у супровідних документах. В окремих випадках проводять лабораторні аналізи, випробування та інші види перевірки.

У разі виявлення невідповідності за кількісними та якісними характеристиками матеріальних цінностей їх подальше приймання здійснює утворена наказом керівника приймальна комісія за Актом про приймання матеріалів, ф. № З-1. Акт складається в двох примірниках у присутності завідувача складу та представника відправника (постачальника), а в разі неявки останнього або якщо виклик відправника (постачальника) не є обов’язковим, — представника незацікавленої організації. Після приймання запасів акти з доданими до них документами (рахунки-фактури, накладні тощо) передають зі складу до бухгалтерії. Один примірник акта використовують для обліку прийнятих матеріальних запасів, а другий — для висунення претензії постачальникові.

За відсутності розбіжностей матеріальні цінності оприбутковують на склад виписуванням у день прийняття предметів завідувачем складу чи комірником прибуткового ордера (ф. № М-4) в одному примірнику. Прийняття матеріальних цінностей за відсут­ності відхилень може супроводжуватися розпискою на документах постачальника про факт оприбуткування без виписування прибуткового ордера.

Запаси, що надійшли до бюджетної установи як гуманітарна допомога, приймаються створеною наказом керівника установи комісією за обов’язкової участі представника бухгалтерії та організації вищого рівня. Приймання цінностей відбувається в присут­ності матеріально відповідальних осіб, які отримують ці цінності для зберігання. Факт приймання підтверджується складанням акта, який підписується членами комісії й передається на склад разом із матеріальними цінностями.

Надходження готової продукції від виробничих (навчальних) майстерень та сільськогосподарських підсобних (навчальних) господарств, а також матеріалів від заготівлі та переробки оформлюється актом, який затверджує керівник установи.

Запаси зі складу передаються до структурних підрозділів для використання їх в основній діяльності, на господарські потреби, а також відпускаються для реалізації. Відпуск запасів здійснюється комірником винятково посадовим особам, які, відповідно до затвердженого наказом керівника установи переліку, мають право на отримання матеріальних цінностей. Перелік зазначених матеріально відповідальних осіб та зразки їхніх підписів передаються для роботи до складу. Оформлення відпуску запасів зі складу супроводжується виписуванням відповідних документів, при цьому з огляду на різнорідність номенклатури запасів бюджетних установ склад документів також неоднорідний. Зокрема, видача запасів зі складу оформлюється:

· накладною (вимогою) (ф. № З-3), що являє собою уніфіковану форму для звичайного та понадлімітного відпуску запасів зі складу, оформлення надходження на склад та внутрішнього переміщення. Зазначений документ складають у двох примірниках у бухгалтерії для отримання матеріальних цінностей зі складу та обліку їх за місцем використання. Затверджує його керівник установи ;

· меню-вимогою на видачу продуктів (ф. № З-4, № З-4а), яка застосовується для відпуску однойменного виду запасів зі складу (комори) до харчоблоку. Цей документ складається щоденно на підставі норм розкладу продуктів харчування та оперативних даних щодо кількості осіб, які одержують харчування;

· забірною карткою (ф. № З-5), яка призначена для оформлення систематичного відпуску матеріальних запасів упродовж місяця та контролю за дотриманням установлених лімітів. Зазначений первинний документ виписують у двох примірниках (для складу й отримувача) для кожного конкретного отримувача на кілька найменувань запасів, що належать до одного коду економічної класифікації видатків. Картка має обмежений час використання: 15 днів — у разі щоденного відпуску, місяць — періодичного. Факт відпуску запасів зі складу підтверджується підписами отримувачів та матеріально відповідальних осіб, які здійснюють відпуск матеріальних цінностей.

Запаси з балансу установи списуються на підставі Акта списання (ф. № З-2), який у двох примірниках складає комісія зі списання товарно-матеріальних цінностей, створена наказом керівника установи. Акт затверджується керівником, а далі передається матеріально відповідальній особі та до бухгалтерії. Ремонтно-будівельні матеріали списують відповідно до актів про їх витрачання з урахуванням норм витрат та здійснених обсягів робіт. Залишки зазначених матеріалів повертають на склад і оприбутковують там у встановленому порядку.

Списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється на підставі шляхових листків (типові форми № 2, 3) за фактичними витратами пального, але не більше за встановлені норми витрат щодо кожної окремої марки автотранспорту.

Первинна документація з надходження і вибуття запасів, оформ­лена у встановленому порядку, передається у визначені графіком документообігу терміни разом із супроводжувальними, транспортними документами та реєстром документів до бухгалтері

9.3. Облік запасів на складах та його зв’язок з обліком в бухгалтерії.

Попредметний облік запасів здійснюють на складі (у коморі) установи. Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб, з якими укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність на підставі однойменного типового договору. Адміністрація установи зобов’язана створити такому працівникові умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення збереження матеріальних цінностей; ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність робітників та службовців за збитки, завдані установі, а також чинними інструкціями, нормативами та правилами зберігання, приймання, оброблення, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

Запаси мають зберігатися у спеціально пристосованих приміщеннях (складах, коморах), оснащених ваговимірювальним приладдям, що забезпечує точність підрахунку кількості прийнятих та відпущених матеріалів. Якщо в установі є кілька сховищ (у відділеннях, філіях), то за кожним із них закріплюється певна група матеріальних цінностей. Сховищу присвоюють номер (шифр), який проставляється на всіх прибуткових та видаткових документах. Для забезпечення швидкого приймання та видачі цінностей, а також для проведення їх інвентаризації запаси розміщують на стелажах, у комірках, піддонах з обов’язковим зазначенням матеріальних ярликів, в яких відображають найменування запасу, його марку, ґатунок, розмір, номенклатурний номер (числовий код обліку, який присвоюється групі предметів одного найменування, якості та ціни), одиницю вимірювання ціну, норму запасу.

Такий облік називається складським. Він може здійснюватися двома методами:

· кількісно-сумовим;

· оперативно-бухгалтерським.

Сутність кількісно-сумового методу полягає в паралельному веденні регістрів кількісно-сумової й кількісно-ґатунокової форм у двох структурних підрозділах — на складі та в бухгалтерії. На складі кількісно-ґатунковий облік ведуть матеріально відповідальні особи у Книзі складського обліку запасів ф. № З-9, яка до початку записів має бути оформлена відповідним чином, а саме: сторінки пронумеровано, кількість їх завірено підписами керівника установи, головного бухгалтера та скріплено печаткою за найменуваннями ґатунків та кількістю запасів. Кожен запис здійснюється на підставі прибутково-видаткових документів, після чого виводяться залишки відповідного виду запасів.

На підставі зазначених записів матеріально відповідальна особа здійснює аналіз запасів матеріальних цінностей і в разі відхилення фактичного залишку матеріальних цінностей від установлених норм, а також виявлення нерухомості окремих запасів повідомляє про ці факти службу постачання.

Комірник комплектує документи мірою їх надходження і відповідно до графіка документообігу передає разом із оформленим реєстром приймання-здавання документів (ф. № М-13) до бухгалтерії, де на підставі первинних документів ведуть книгу кількісно-сумового обліку (ф. № З-6), картку кількісно-сумового обліку (ф. № З-7), книгу обліку тварин (ф. № З-8). У зазначених регістрах інформація фіксується за аналітичними рахунками, що їх відкривають за кожним найменуванням (ґатунком) запасів як загалом по установі, так і з виокремленням кожної обслуговуваної установи (для централізованих бухгалтерій). За даними цих регістрів щомісячно складається оборотна відомість (ф. № З-11), в якій інформація про запаси формується за кількістю та вартістю щодо кожної групи аналітичних рахунків, які в сукупності утворюють дані за відповідним синтетичним рахунком. Виведені за кожним субрахунком сумові підсумки мають відповідати показникам синтетичного обліку (рис. 9.1).

 

Рис. 9.1. Схема кількісно-сумового (паралельного) методу обліку запасів

Під час перевірки бухгалтерією порядку ведення та даних книги складського обліку щомісячно здійснюють звірку даних складського й бухгалтерського обліку, про що робиться відповідний запис у зазначеному регістрі.

В окремих установах, де номенклатура матеріалів невелика, застосовують спрощений варіант цього методу обліку. Відповідно до нього матеріально відповідальні особи щомісячно здають матеріальний звіт разом із первинною документацією, який приймається, перевіряється, таксується, після чого стає регістром аналітичного обліку (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Схема обліку запасів за звітами матеріально відповідальних осіб

У наукових установах НАНУ, вищих навчальних закладах, які мають значну номенклатуру запасів, а також у централізованих бухгалтеріях застосовують інший метод обліку товарно-мате­ріальних цінностей — оперативно-бухгалтерський. Згідно із цим методом бухгалтерія відкриває картки чи книги складського обліку й відповідно до встановленого порядку передає їх під розписку в журналі реєстрації чи реєстрі видачі карток завідувачеві складу (комірникові).

У зазначених регістрах на складі на підставі первинних документів здійснюється кількісно-сортовий облік. З метою забезпечення систематичного контролю за правильністю ведення складського обліку, що за зазначеним методом виступає безпосеред­ньою складовою бухгалтерського обліку, бухгалтерія установи систематично (раз на тиждень, декаду) проводить перевірку своєчасності, правильності й повноти оформлення операцій з руху запасів на складі й у присутності матеріально відповідальних осіб, а також здійснює вибіркову перевірку фактичних залишків, як правило, дорогих чи дефіцитних видів запасів. Правильність записів у картках чи книгах підтверджується підписом у них працівника бухгалтерії, що здійснював перевірку. Зазначені регістри обліку зберігаються на складі в картотеці.

У бухгалтерії установи облік запасів ведеться в грошовому вираженні за субрахунками, групами запасів і матеріально відповідальними особами в оборотній відомості лише в сумовому вигляді (рис. 9.3).

Рис.9.3. Схема оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку запасів

Взаємозв’язок між кількісно-сортовим обліком на складі та синтетичним обліком у бухгалтерії забезпечується за допомогою відомості обліку залишків запасів на складі, яку відкривають у бухгалтерії на цілий рік за кожним складом (коморою) та за групами, підгрупами й номенклатурними номерами із зазначенням одиниць вимірювання, облікових цін і залишків у натуральному і грошовому вираженні на кожне перше число місяця. Упродовж місяця відомість перебуває в бухгалтерії, ви­користовується для довідкових цілей. Наприкінці місяця її передають на склад для занесення даних про залишки на кінець місяця з карток чи книг. Правильність перенесення даних підтверджує підписом особа, яка перевіряє, — працівник бухгалтерії.

Наприкінці місяця відомість передають до бухгалтерії для таксування за кожним номенклатурним номером і підбиття підсумків за субрахунками, групами, матеріально відповідальними особами. Отримані результати звіряють із даними оборотної відомості, яку ведуть у грошовому вираженні. Установлена під час звірки тотожність підтверджує правильність ведення складського обліку та його точність. Виявлені під час звірки розбіжності усуваються.

9.4. Синтетичний облік запасів.

Для обліку наявності та руху запасів призначені активні рахунки класу 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ (рис.9.4). Для відображення джерел формування МШП, що належать установі, у Плані рахунків передбачено пасивний субрахунок № 411 «Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах».


 

Рис. 9.4. Склад рахунків з бухгалтерського обліку запасів


Основні бухгалтерські проведення з надходження і витрачання запасів наведено у табл. 9.1.

Таблиця 9.1

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ЗАПАСІВ

Зміст операцій

Кореспонденція
рахунків

Дебет Кредит
Оприбутковано виробничі запаси (вартість без ПДВ): сплачені шляхом попередньої оплати рахунків сплачені після їх отримання 201—218 231—239 201—218 231—239 361, 362, 364 675
Сума ПДВ із запасів, придбаних за рахунок коштів загального фонду 801, 802 361, 62, 364, 675
Сума ПДВ з запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: якщо ПДВ не включено до податкового кредиту 811—813 361, 362, 364, 675
якщо ПДВ включено до податкового кредиту 641 361, 362, 364, 675
Оприбутковано малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) (вартість без ПДВ):    
що сплачені шляхом попередньої оплати 221 361, 362, 364
що сплачені після їх отримання 221 675
Водночас проводять другий запис (сума без ПДВ) 801, 802, 811—813 411
Сума ПДВ з МШП:    
придбання за рахунок коштів загального фонду 801, 802 361, 362, 364, 675
придбаних за рахунок коштів спеціального фонду:    
якщо ПДВ не включено до податкового кредиту 811—813 361, 362, 364, 675
якщо ПДВ включено до податкового кредиту 641 361, 362, 364, 675
Оприбутковано МШП, які отримані як гуманітарна допомога 221 364
Водночас проводять другий запис 812 411
Видано зі складу в експлуатацію МШП:    
вартість до 10 грн за одиницю (комплект) 411 221/1
вартість понад 10 грн за одиницю (комплект) 221/2 221/1
Списано МШП, які стали непридатними 411 221
Реалізовано лишки МШП 411 221
на суму коштів від реалізації проводять другий запис 364, 675 711
Списано витрачені запаси на підставі підтвердних документів 801, 802, 811—813 201—218, 231—236, 238, 239

Для відображення інформації щодо обліку надходження запасів використовують меморіальні ордери № 4 - Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами (ф. № 408 (бюджет)), № 6 - Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами (ф. № 409 (бюджет)), № 7- Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів (ф. 410 (бюджет)), № 8 - Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами (ф. № 380 (бюджет)). Синтетичні показники обліку витрачання запасів фіксують в меморіальному ордері № 13 - Накопичувальній відомості витрачання матеріалів ф. № 439 (бюджет). Упродовж місяця у відкриту відомість на підставі первинних документів вносять записи за дебетом субрахунків, що кореспондуються з матеріальними субрахунками за кодами економічної класифікації видатків. У централізованій бухгалтерії відомості ведуть за обслуговуваними установами. Наприкінці місяця підбивають підсумки за всіма стовпцями відомості, а позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» відповідно до визначеної кореспонденції рахунків адресно переносять до книги «Журнал-Головна».

 

9.5. Облік продуктів харчування.

Облік продуктів харчування і тари здійснюють відповідно до Інструкції з обліку продуктів харчування в лікувально-профілактичних і інших закладах охорони здоров’я, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету СРСР, затвердженої Міністерством охорони здоров’я СРСР 05.05.1983 р. № 530.

Продукти харчування установи підлягають предметно-ґатунковому обліку на продуктовому складі або коморі. Складський облік продуктів харчування і тари ведеться в книзі складського обліку (ф. № З-9), оформленій у встановленому порядку. Книгу ведуть за найменуваннями, номенклатурними номерами, ґатунками в кількісному вираженні. Підставою для внесення записів є прибутково-видаткові первинні документи, зокрема рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, накладні, акти приймання матеріалів, меню-вимога (ф. № З-4), вимоги на видачу продуктів харчування (ф. № 14-МЗ), накладні (вимоги).

Відпуску продуктів харчування зі складу до харчоблоку передує поточне збирання інформації щодо окремих кількісних показників. Так, на підставі отриманої від старших медсестер відділень інформації про наявність хворих за формою № 22-МЗ дієтсестра складає узагальнену форму по лікарні загалом із розподілом за дієтстолами й перевіряє інформацію на відповідність статистичним даним та даним приймального відділення; на її основі дієтична сестра за участі шеф-кухаря, працівника бухгалтерії та дієтолога складає меню-розкладку (ф. № 44-МЗ), а в разі незначної кількості хворих — меню-вимогу; на підставі меню-розкладки бухгалтерією виписуються вимоги на видачу продуктів харчування зі складу шеф-кухарю (комори) (ф. № 45-МЗ, №З-4). Сформовані та згруповані первинні прибутково-видаткові документи комірник здає із реєстром здавання-прийняття документів до бухгалтерії.

У бухгалтерії облік надходження продуктів харчування здійснюють у накопичувальній відомості (ф. № З-12), яка складається за матеріально відповідальними особами на підставі первинних документів у кількісному й сумарному вираженні, та є підставою для заповнення Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. № 398 - меморіальний ордер № 11. Облік витрачання продуктів харчування ведеться також у накопичувальній відомості (ф. № З-13) за матеріально відповідальними особами (обслуговуючими установами) на підставі меню-вимог та вимог на видачу продуктів харчування. На їх підставі формується Зведення накопичувальних відомостей з витрачання продуктів харчування (ф. № 411 - меморіальний ордер № 12 ).У бухгалтерії також складають регістр аналітичного обліку - сортову оборотну відомість (ф. № З-11), яку ведуть за найменуваннями, сортами, кількістю, вартістю тощо (рис. 9.5)

Рис. 9.5. Схема обліку продуктів харчування

9.6. Облік медикаментів, перев’язувальних засобів, виробів медичного призначення.

Облік медикаментів і виробів медичного призначення зазначеної категорії запасів (лікарських засобів) регулюється Інструкцією з обліку медикаментів, перев’язувальних засобів і виробів медичного призначення в лікувально-профілактичних установах охорони здоров’я, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету СРСР, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 2.06.1987 р. № 747. У обліку медикаментів важливим елементом виступає розподіл вказаних об’єктів на групи, що підлягають предметно-кількісному обліку (наркотичні лікарські засоби; психотропні лікарські препарати; отруйні лікарські засоби; спирт етиловий; лікарські засоби, що мають одурманювальну властивість, морадон, нові препарати для проведення клінічних досліджень; дефіцитні та дорогі лікарські засоби) та обліку в сумовому вираженні.

Надходження лікарських засобів до медичної установи супроводжується прийняттям їх в аптеку установи, яка має розміщуватися у спеціально обладнаному приміщенні. Про отримані й перевірені рахунки постачальників завідувач аптеки робить записи в книзі реєстрації рахунків, що надходять до аптеки (ф. № 6-МЗ), після чого їх передають для оплати до бух­галтерії. Звичайні лікарські засоби обліковують в аптеці в сумовому (грошовому) вираженні, при цьому регістром обліку щодо зазначеної групи медикаментів і перев’язувальних засобів є книга форми № 6-МЗ. Для обліку медикаментів, що підлягають предметно-кількісному обліку, призначено Книгу предметно-кількісного обліку аптекарських засобів (ф. № 8-МЗ), в якій на кожне найменування, фасування, лікарську форму, дозування лікарських засобів відкривається окрема сторінка. Записи про надходження лікарських засобів здійснюють на підставі документів постачальника.

Лікарські засоби відпускаються з аптеки до відділень через матеріально відповідальних осіб відділень (кабінетів) за накладними (вимогами), затвердженими керівником медичного закладу, у розмірі поточної потреби в них за такими нормами: для отруйних лікарських засобів - 5-денний запас; для наркотичних лікарських препаратів - 3-денний запас; для інших медикаментів і перев’язувальних засобів - 10-денний запас. Накладні (вимоги) на видачу лікарських засобів до відділень таксує завідувач аптеки з метою визначення вартості відпущених матеріальних цінностей, реєструє у книзі обліку протаксованих накладних вимог (ф. № 7-МЗ), при цьому номери накладних (вимог) на відпуск лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку, підкреслюють. По завершенні місяця у книзі підбивають підсумки за кожною групою відпущених медичних засобів і загальну суму, які переносять до звіту аптеки про надходження та витрачання аптекарських засобів у грошовому вираженні (ф. № 11-МЗ) (2-а примірника). Дані про надходження лікарських засобів переносять до звіту із книг ф. № 6-МЗ, ф. № 8-МЗ (рис. 9.6).

Рис. 9.6. Схема обліку лікарських засобів в аптеках установ

На підставі накладних вимог на відпущені лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, складають Відомість вибірки витрачених однойменних запасів (ф. № 1-МЗ), записи в якій здійснюють за кожним найменуванням. Загальна кількість відпущених за день зазначених матеріальних цінностей переноситься з відомості до книги предметно-кількісного обліку аптекарських запасів. Допоміжні матеріали, отримані за рахунками постачальників, тара що не підлягає обміну і поверненню, списуються на видатки як в аптеці, так і в бухгалтерії у грошовому вираженні мірою надходження їх до аптеки (під час списання медикаментів або звільнення від медикаментів).

Лікарські заклади, які не мають у складі структурних підрозділів своїх аптек, отримують лікарські засоби з госпрозрахункових аптек прямо у відділення. Розмір разової вибірки медикаментів і перев’язувальних засобів визначається нормами поточної потреби, наведеними раніше. Лікарські засоби отримуються відділеннями через матеріально відповідальних осіб відділень за накладними (вимогами) чи накладними (ф. № 16-АП), які виписує старша (головна) медична сестра за класифікаційними групами лікарських засобів, у чотирьох примірниках (2 примірники - для медичного закладу, 2 - два для госпрозрахункової аптеці) і зберігаються в пристосованих для цього приміщеннях відділень чи кабінетах у шафах, сейфах і холодильних камерах. Облік лікарських засобів групи предметно-кількісного обліку веде у відділеннях (кабінетах) головна (старша) медична сестра у Формі обліку отруйних лікарських засобів у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактичних установ та у Книзі обліку наркотичних лікарських засобів у відділеннях і кабінетах (ф. № 60-АП), на основі яких наприкінці кожного місяця складає Звіт про рух лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку (ф. № 2-МЗ), який після затвердження керівником установи передається до бухгалтерії (рис. 9.7).

Рис. 9.7. Схема предметно-кількісного обліку лікувальних засобів у відділеннях

Для забезпечення зберігання лікарських засобів у медичних установах має бути створено постійну комісію, яка щомісячно перевіряє у відділеннях (кабінетах) стан зберігання, обліку й витрачання наркотичних засобів і двічі на рік - фактичну наявність інших лікарських засобів групи предметно-кількісного обліку. На видані до відділень (кабінетів) закладу лікарські засоби постачальник на підставі накладних (вимог) виписує рахунки, передає їх до бухгалтерії медичної установи для оплати разом із накладними; працівник бухгалтерії перевіряє рахунки та накладні, звіти матеріально-відповідальних осіб після чого списує витрачені медикаменти. Аналітичний облік лікарських засобів здійснюється в сумовому вираженні за їхніми групами у книзі (картках) кількісно-сумового обліку (ф. № З-6, № З-7) по установі та за відділеннями окремо.

9.7. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

До малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) відносять предмети, термін експлуатації яких не перевищує року. Хоча МШП частково виконують функції, подібні до функцій необоротних активів, але відповідно до встановленого порядку їх включають до складу запасів.

МШП, як і інші види запасів, підлягають попредметному обліку. Оприбуткування та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів здійснюється в загальному щодо запасів порядку за раніше зазначеними первинними документами, якими є рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, накладні (вимоги), акти тощо. Поряд із визначеними формами до застосування рекомендуються виділені в Наказі Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 145 типові форми первинного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів. Зокрема, для поповнення МШП у місцях експлуатації може застосовуватися відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (ф. № МШ-1), яку складають у двох примірниках: для ведення обліку на складі установи та для матеріально відповідальної особи структурного підрозділу. На підставі відомості (ф. № МШ-1) вносять відповідні інформаційні зміни до книги складського обліку запасів (ф. № З-9), яку веде матеріально відповідальна особа (комірник складу) за найменуванням, кількістю. На предметах, що їх видають зі складу, ставиться маркувальний штамп із зазначенням найменування установи, відділення, року та місяця видачі їх в експлуатацію. Маркування також виконують фарбою (стійкою до стирання і хімічних впливів), за допомогою прикріплюваного жетона та іншим способом. Малоцінні та швидкозношувані предмети, що їх передають у експлуатацію до структурних підрозділів, мають перебувати на зберіганні в осіб, відповідальних за правильну експлуатацію та збереження цих предметів. Матеріально відповідальні особи на місцях експлуатації здійснюють їх облік у книзі складського обліку запасів за найменуванням і кількістю. Для списання битого посуду в харчоблоках відповідні посадові особи ведуть Журнал реєстрації битого посуду (ф. № З-10). Постійна комісія стежить за правильним веденням журналу і щоквартально (щомісячно) складає акт на списання битого посуду, який затверджує керівник.

У бухгалтерії установи МШП оприбутковують на підставі переданих зі складу первинних документів. У разі передання в експлуатацію предметів вартістю менш як 10 грн за одиницю (комплект) зазначені предмети списують як використані на підставі роздавальних відомостей, актів на списання тощо. МШП вартістю понад 10 грн за одиницю (комплект) під час передання відображають в обліку як МШП в експлуатації, а коли настає їх повне зношування, списують на підставі актів, затверджених керівником установи.

Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів у бухгалтерії ведуть за допомогою різних регістрів, форма яких залежить від місцезнаходження об’єкта обліку. Так, попред­метний облік МШП, які перебувають на складі, здійснюється в картках чи книзі кількісно-сумового обліку запасів за найменуванням, кількістю, вартістю й матеріально відповідальними особами. Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації ведуть за найменуваннями предметів, їхньою кількістю, вартістю й матеріально відповідальними особами із застосуванням карток ф. № З-396 або на вкладних аркушах ф. № 402 до інвентаризаційного опису й порівняльної відомості. Рух малоцінних і швидкозношуваних предметів упродовж року відображають у відповідних стовпцях вкладних аркушів із виділенням залишків на кінець кожного кварталу. У разі застосування в аналітичному обліку вкладних аркушів оборотні відомості не складають.

Синтетичний облік операцій з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів ведуть у меморіальному ордері № 10 Накопичувальної відомості про вибуття та переміщення МШП ф. 439 (бюджет).

 

 

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Запаси

Первісна вартість

Балансова вартість

Відновлювальна вартість

Справедлива вартість

Номенклатурний номер

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАНАНЬ

1. Що означають термін «запаси» в обліку бюджетних установ?

2. Якими нормативними актами регулюється порядок бухгалтерського обліку запасів в бюджетних установах?

3. Які види оцінки існують в бухгалтерському обліку бюджетних установ щодо запасів?

4. Як здійснюється документальне оформлення надходження, переміщення, вибуття запасів в обліку?

5. За допомогою яких рахунків відображаються в обліку операції за запасами бюджетних установ?

6. Яким чином здійснюється складський облік запасів бюджетних установ?

7. Як проводиться інвентаризація необоротних активів та запасів бюджетних установ?

8. Як відображаються результати інвентаризації необоротних активів та запасів на рахунків бухгалтерського обліку?

 

ТЕСТИ

 

Тест 9.1. Назвіть регістр, призначений для взаємозвіряння складського й бухгалтерського обліку в разі застосування оперативно-бухгалтерсько­го (сальдового) методу обліку запасів:

а) оборотна вартість;

б) накопичувальна відомість;

в) сальдова відомість;

г) матеріальний звіт.

 

Тест 9.2. До МШП належать предмети:

а) вартістю до 1000 грн за одиницю;

б) із терміном служби менш як рік незалежно від вартості;

в) із терміном служби менш як рік і вартістю менше 1000 грн за одиницю;

г) вартістю менше 500 грн.

     

Тест 9.3. На малоцінні та швидкозношувані предметів у бюджетних установах:

а) нараховується знос один раз на рік;

б) нараховується знос раз на квартал;

в) знос не нараховується.

Тест 9.4. У поточному обліку запаси обліковують:

а) за фактичною собівартістю;

б) за договірними цінами з ПДВ;

в) за договірними цінами без ПДВ;

г) за середньозваженими цінами.

Тест 9.5. Доберіть із правого стовпчика бухгалтерські проведення до господарських операцій:

1. Надійшло й оприбутковано запаси в порядку гуманітарної допомоги.

а) Дебет 23 Кредит 362;

б) Дебет 23 Кредит 364;

в) Дебет 23 Кредит 825;

г) Дебет 812 Кредит 23.

2. Списано запаси, придбані в порядку гуманітарної допомоги.
3. Отримано запаси, які надійшли від заготівлі та перероби.
4. Надійшло й оприбутковано запаси, придбані через підзвітних осіб.

 

Тест 9.6. Доберіть із правого стовпчика економічний зміст наведених бухгалтерських проведень:

1. Дебет 441 Кредит 23.

2. Дебет 431 Кредит 23.

3. Дебет 825 Кредит 23.

4. Дебет 801 Кредит 23.

а) списано на видатки установи витрачені запаси;
б) відображено уцінювання запасів;
в) передано в переробку запаси;
г) списано нестачі придбаних у минулих роках запасів у межах природних втрат

Тест 9.7. Віднайдіть правильні варіанти відображення результатів інвентаризації необоротних активів та запасів в бухгалтерському обліку?

надлишок необоротних активів та запасів придбаних: у поточному році - списується на фактичні видатки; у минулих роках - відноситься на зменшення результату кошторису установи
недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу установи і зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб 
втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, у тих випадках, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб
нестача придбаних запасів у межах установлених норм природних втрат підлягає оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом

 

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ

1.Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України / Теліпко В. Е., Овчаренко А. С., Панасюк С. А. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 480 с.

2.Бухгалтерський облік та внутрішній аудит в держному секторі: У 3 ч. / За заг. ред. М. В. Кужельного . – К.: УАСБА, 2009. ­

 

3. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування, звітність (+CD). / За ред. Лемішовського В.І., Мороз Л.П., Дідик А.М., Лемішовський В.І. - Издательство: Бухгалтерский центр АЖУР, 2009.- 912с.

 

4. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: навч. посіб. / За ред Бутинець Ф.Ф., Остапчук Т.П., Остап'юк Н.А., Сисюк С.В. Житомирський держ. технологічний ун-т. — 2-е вид., доп. і перероб. — Житомир : ПП "Рута", 2009. — 472с.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 586; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ