ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ. Розділ 12. Інвентаризація в системі бюджетних установ.

Розділ 12. Інвентаризація в системі бюджетних установ.

12.1. Сутність та призначення інвентаризації.

12.2 Інвентаризація необоротних активів та запасів.

12.3. Інвентаризація грошових коштів та розрахунків.

12.4. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків.

Терміни і поняття

Питання для перевірки знань

Тести

 Література для поглибленого вивчення

 

Вивчивши матеріал розділу, ви будете ЗНАТИ

ü нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку необоротних активів та запасів бюджетних установ;

ü склад необоротних активів та запасів бюджетних установ;

ü порядок оцінки необоротних активів та запасів бюджетних установ;

ü механізм документального оформлення і реєстрації надходження, переміщення та вибуття необоротних активів та запасів бюджетних установ;

ü методику відображення операцій з необоротними активами та запасами бюджетних установ на рахунках бухгалтерського обліку;

ü порядок нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ;

ü положення інвентаризації необоротних активів та запасів бюджетних установ;

А також УМІТИ

· ідентифікувати об’єкти у складі необоротних активів та запасів;

· здійснювати оцінку необоротних активів та запасів бюджетних установ;

· відображати надходження, переміщення та вибуття необоротних активів та запасів бюджетних установ в документах бухгалтерського оформлення;

· здійснювати проведення за операціями з необоротними активами та запасами бюджетних установ на рахунках бухгалтерського обліку;

· проводити нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ;

· здійснювати інвентаризацію необоротних активів та запасів бюджетних установ і відбивати її результати на рахунках бухгалтерського обліку;

 

12.1. Сутність та призначення інвентаризації.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна. Інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов'язань.

Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обов'язковому порядку проводиться констатація наявності об'єктів.

Основними завданнями інвентаризації є:

* виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунках;

* виявлення невикористовуваних матеріальних цінностей;

* дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

* перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі - щодо якої термін позовної давності минув, та інших статей балансу;

* виявлення товарно-матеріальних цінностей, які застарілі або частково втратили свою споживчу властивість.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

- перед складанням річної фінансової звітності, крім окремих випадків; 

- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ);

- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів);

- після пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусів та ін.) - терміново після ліквідації пожежі або стихійного лиха;

- у випадку ліквідації установи;

- згідно з розпорядженням судових та слідчих органів;

- при передачі майна установи в оренду;

- при передачі підприємств, установ, організацій або їх

- структурних підрозділів із одного підпорядкування в інше (на

- встановлену дату передачі).

Інвентаризація може не проводитися у випадках передачі установ чи їх структурних підрозділів, а також будівель та споруд усередині одного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (якщо інвентаризація була раніше проведена в терміни згідно з вимогами цієї Інструкції).

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер, разом із керівниками відповідних підрозділів та служб, зобов'язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов'язкової участі головного (старшого) бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник. Наказом установлюється також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.

    

Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за:

- своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;

- повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

- правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку.

Члени інвентаризаційних комісій за внесення в описи неправильних даних про фактичні залишки матеріальних цінностей з метою приховання недостач або лишків матеріальних цінностей несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Забороняється проводити інвентаризацію цінностей при неповному складі членів інвентаризаційної комісії. Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними. Перевірка залишків матеріальних цінностей у натурі членами комісії проводиться за обов'язкової участі матеріально

відповідальних осіб.

До початку інвентаризації в бухгалтеріях необхідно закінчити обробку всіх документів про надходження і видачу матеріальних цінностей, провести відповідні записи в реєстрах аналітичного обліку і визначити залишки на день інвентаризації. На складах та в інших місцях зберігання матеріальні цінності повинні бути розкладені за найменуваннями, сортами, розмірами тощо. На матеріальних цінностях слід вивісити ярлики з докладними відомостями, що характеризують ці цінності, зі вказівкою їх якості, кількості, ваги та міри.

Особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей, до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули - списані.

Інвентаризація, крім інвентаризації продуктів харчування і грошових коштів, як правило, повинна проводитися на перше число місяця. Якщо інвентаризація цінностей в якомусь місці їх зберігання не може бути закінчена в один день, вона може бути розпочата раніше і закінчена після першого числа. У цьому випадку дані інвентаризації повинні бути скориговані станом на перше число місяця.

Якщо інвентаризація на складах або в інших закритих приміщеннях не закінчена в той самий день, то приміщення слід опечатати в кінці робочого дня інвентаризаційною комісією. Печатка на час інвентаризації зберігається у голови інвентаризаційної комісії. Під час перерв у роботі інвентаризаційних комісій (на обідню перерву, в нічний  час, з інших причин) описи повинні зберігатися у ящиках, шафах, сейфах, у закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.

Наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру і таке інше, виходячи зі встановлених одиниць виміру. Визначення ваги (або об'єму) матеріалів, що зберігаються насипом, можна проводити на підставі технічних розрахунків, про що в описах робиться відповідна відмітка.

Найменування інвентаризованих цінностей і об'єктів (предметів) та їх кількість відображаються в описах за субрахунками, номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих у обліку.

На цінності, які не належать установі, але знаходяться в її розпорядженні, складаються окремі описи з розподілом: на орендовані, прийняті на відповідальне зберігання і таке інше.

При проведенні інвентаризації матеріальних цінностей виявляються всі цінності, які не використовуються в установі, що можуть бути реалізовані. Реалізація матеріальних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України.

Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання. Ці описи складаються в двох примірниках.

При зміні матеріально відповідальних осіб складається три примірники опису.

Описи підписуються головою та всіма членами інвентаризаційної комісії. Матеріально відповідальні особи в кінці кожного  інвентаризаційного опису розписуються про перевірені комісією і занесені в опис цінності.

Описи можуть бути заповнені як ручним способом, так і засобами обчислювальної та іншої оргтехніки. Описи, що складаються вручну, заповнюються чорнилами або кульковою ручкою чітко і ясно. Жодні виправлення і підчистки є неприпустимими. На кожній сторінці опису прописом вказуються число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і таке інше) ці цінності показані. У тих випадках, коли матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, секції і таке інше) заявити про це голові інвентаризаційної комісії. Інвентаризаційна комісія виконує перевірку вказаних фактів і, у

випадку їх підтвердження, проводить виправлення виявлених помилок у встановленому порядку. Виправлення повинні бути вказані і підписані всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою. В описах не можна залишати незаповнені рядки. На останніх сторінках описів незаповнені рядки прокреслюються.

У разі зміни матеріально відповідальної особи в описах особа, яка прийняла цінності, розписується про їх отримання, а та, яка здала,- про їх здачу.

 Матеріальні цінності, отримані під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії та оприбутковуються після інвентаризації. Ці матеріальні цінності заносяться до окремого опису під найменуванням "Матеріальні цінності, отримані під час інвентаризації". В описі вказується: коли, від кого вони надійшли, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна та сума. Одночасно на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться відмітка "Після інвентаризації" з посиланням на дату опису, в який записані ці цінності.

На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації, у виключних випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера установи, в процесі інвентаризації матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами за присутності членів інвентаризаційної комісії. Ці цінності заносяться до окремого опису під найменуванням: "Матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації". Оформлення опису повинно здійснюватися у такому порядку, що і при надходженні матеріальних цінностей під час інвентаризації. У видаткових документах робиться відмітка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

Об'єкти (предмети) основних засобів, матеріалів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації будуть знаходитися не в установі (автомобілі, морські й річкові судна, які відбули в тривалі рейси; машини і обладнання, що відправлені на капітальний ремонт тощо) слід проінвентаризувати до моменту їх тимчасового вибуття з установи.

У міжінвентаризаційний період в установах з великою номенклатурою цінностей можуть проводитися вибіркові інвентаризації матеріальних цінностей у місцях їх зберігання й переробки.

Контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій і вибіркові інвентаризації, які проводять у міжінвентаризаційний період, виконуються інвентаризаційними комісіями за розпорядженням керівника установи.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади можуть розробляти власні нормативно-правові акти, з урахуванням особливостей галузі, щодо застосування цієї Інструкції, за погодженням із Державним казначейством України.

 

12.2. Інвентаризація необоротних активів та запасів.

Дієвим інструментом контролю за наявністю, збереженням та ефективним використанням необоротних активів і запасів виступає інвентаризація. Інвентаризація необоротних активів та запасів проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю вказаних об’єктів обліку. Інвентаризації підлягають всі необоротні активи та запаси установи, незалежно від його місцезнаходження. Основними завданнями інвентаризації є:

§ виявлення фактичної наявності необоротних активів та запасів;

§ виявлення об’єктів необоротних активів та запасів, що не використовуються ;

§ перевірка дотримання умов зберігання необоротних активів та запасів, а також правил утримання та експлуатації необоротних активів;

§ перевірка реальної вартості необоротних активів та запасів, що перебувають на балансі;

§ виявлення необоротних активів та запасів, які застарілі або частково втратили свою споживчу властивість.

Відповідно до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України 30.10.1998 р. № 90, бюджетні установи зобов’язані проводити інвентаризацію в терміни, встановлені відповідно до груп необоротних активів та запасів(таблиця 12.1).

Таблиця 12.1

ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗА ГРУПАМИ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ та запасів

Групи необоротних активів і запасів Термін проведення інвентаризації
Будівлі, споруди та інші нерухомі об’єкти Не менш як раз на три роки
Бібліотечні фонди За рішенням керівника один раз на п’ять років або п’ять років з охопленням щорічно не менше 20% одиниць бібліотечного фонду із обов’язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна у структурному підрозділі
Музейні цінності Відповідно до з термінів, встановлених Міністерством культури України
Інші основні засоби та МШП У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, виконавчих органах місцевої влади — не менш як раз на два роки, в інших установах — не менш як раз на рік
Коштовне каміння і дорогоцінні метали, вироби з них, відходи і брухт, що містять зазначені складові Не менш ніж двічі на рік (на 1 січня і на 1 липня)
Капітальні роботи інвентарного характеру і капітальні ремонтт Не менше одного разу на рік, але не раніше першого грудня
Молодняк тварин, тварини на відгодівлі, птиці, кролі, хутрові звірі і сімї бджіл Не менше одного разу на квартал
Готові вироби, сировина та матеріали, пальне, корми, фураж та інші матеріали Не менше одного разу на рік, але не раніше першого жовтня
Продукти харчування і спирт Не менше одного разу на квартал

 

Також у наведені в таблиці 2.5 терміни підлягають інвентаризації  необоротні активи та запаси, які не належать установі - як такі, що перебувають на обліку (в орендному користуванні, на відповідальному зберіганні тощо), так і не враховані з будь-яких причин. Інвентаризація необоротних активів та запасів (крім продуктів харчування) повинна проводитися на перше число місяця. 

 До початку інвентаризації необоротних активів і запасів в бухгалтерії закінчують обробку всіх документів щодо їх надходження і видачі, проводять відповідні записи в реєстрах аналітичного обліку і визначають залишки на день інвентаризації. На складах та в інших місцях зберігання вказані об’єкти мають бути розкладені за найменуваннями, сортами, розмірами; до них мають бути прикріплені ярлики з докладними відомостями, що характеризують ці цінності, зі вказівкою їх якості, кількості, ваги та міри. Особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей, до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули - списані.

До початку інвентаризації основних засобів перевіряється: наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.); наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації; наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення. При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення. Для оформлення даних інвентаризації основних засобів застосовується Інвентаризаційний опис основних засобів. Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно з основним призначенням об'єкта, при цьому об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню. При інвентаризації будівель, споруд, іншої нерухомості та земельних ділянок, водоймищ, інших об'єктів природних ресурсів комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують право власності установи на ці об'єкти або право користування ними. Під час інвентаризації основних засобів комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів і їх інвентарні номери. У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про проведені зміни. Одночасно з цим комісія повинна встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об'єктів не отримали відображення в обліку. Окремі описи складаються при інвентаризації садів, виноградників, ягідників, лісопосадок, ставків, водоймищ, іригаційних і меліоративних споруд.

При виявленні об'єктів, що не знаходяться на обліку, а також об'єктів з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія включає в опис відсутні відомості і технічні показники цих об'єктів (предметів).  Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об'єктів повинна бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначити за справжнім технічним станом об'єктів, із оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами. На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із вказівкою часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об'єкти. Інвентаризація дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, здійснюється одночасно з інвентаризацією цих матеріальних цінностей у терміни, встановлені для матеріальних цінностей. Після оформлення Інвентаризаційний опис основних засобів у встановленому порядку передається в бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації основних засобів, в якій і відображаються  результати інвентаризації.

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права. Для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів застосовується Інвентаризаційний опис нематеріальних активів, який    складається на кожний окремий об'єкт нематеріальних активів чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів нематеріальних активів, окремо за кожною особою, відповідальною за використання об'єкта чи групи об'єктів нематеріальних активів. До опису комісією вносяться дані про назву нематеріального активу, характеристику, призначення, дату придбання (введення в експлуатацію), первісну вартість, строк корисного використання, кількість та вартість об'єкта чи групи об'єктів нематеріальних активів. У разі виявлення надлишків об'єктів нематеріальних активів, інвентаризаційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням потрібних даних. Оцінка таких об'єктів проводиться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформлюється відповідними актами. У разі виявлення розходжень між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів складається Порівняльна відомість результатів інвентаризації нематеріальних активів. Стосовно недостач і лишків інвентаризаційна комісія повинна одержати письмові пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання нематеріальних активів.

Наявність і об'єм незавершеного капітального будівництва і незакінчених капітальних ремонтів встановлюється при інвентаризації  шляхом перевірки їх у натурі. В актах, які складаються при цьому, вказуються найменування об'єкта, списання і об'єм виконаних робіт за кожним об'єктом і видом робіт, кошторисна і фактична вартість. На закінчені об'єкти, що з якихось причин не введені в експлуатацію, складають окремі акти. На об'єкт припиненого будівництва, а також на проектно-розвідувальні роботи з незакінченого будівництва, які підлягають списанню з балансу, складаються окремі акти, в яких вказуються усі дані про характер виконаних робіт і їх вартість згідно з кошторисом, з вказівкою причин припинення будівництва. На незакінчений капітальний ремонт будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об'єктів складається окремий акт, в якому вказуються: назва об'єкта, що ремонтується, опис і процент виконаних робіт, кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.

Для відображення результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів. Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за розмірами, якостями матеріалу і ціною, заносяться до опису сумарно, зі вказівкою кількості цих предметів та їх інвентарних номерів. Предмети спецодягу і столової білизни, відправлені у прання та ремонт, слід записувати в інвентаризаційний опис на підставі відомостей-накладних або квитанцій установ, що здійснюють ці послуги. Після оформлення інвентаризаційний опис передається у бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів. При інвентаризації бібліотечних фондів інвентаризаційною комісією визначається спосіб проведення інвентаризації; виявляються помилки, що допущені при шифруванні документів, розстановці фонду, оформленні видачі документів користувачам, а також встановлюється заборгованість користувачів перед бібліотекою, виявляються дублетні документи, документи, що не відповідають профілю комплектування фонду підрозділу чи бібліотеки в цілому, та документи, що потребують ремонту, оправи тощо. У разі встановлення факту відсутності документа проводиться його розшук у строк, визначений правилами користування бібліотекою щодо користування документом читачем, але не більше тридцяти днів.

 Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продукції,   інших матеріальних запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із вказівкою номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою). На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування. Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом. На тару, що стала  непридатною, інвентаризаційною комісією складається акт на списання зі вказівкою причин псування. Для відображення результатів інвентаризації матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних запасів застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів, який складається на підставі перерахунку, зважування, виміру цінностей окремо за кожним місцезнаходженням і матеріально відповідальною особою чи групою осіб, на зберіганні яких знаходяться цінності. Після оформлення у встановленому порядку Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів передається у бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів, яка  застосовується для відображення результатів інвентаризації.

Молодняк великої рогатої худоби та тварини на відгодівлі включаються в Інвентаризаційні описи інших необоротних матеріальних активів та запасів окремо, зі вказівкою інвентарних номерів, кличок, статі, масті, породи та інше; тварини на відгодівлі обліковуються у груповому порядку, включаються в описи за віком та статевими групами, з вказівкою кількості голів та живої ваги у кожній групі. Описи складаються за видами тварин окремо у фермах, цехах, відділеннях, бригадах у розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

Малоцінні та швидкозношувані предмети інвентаризуються за їх місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. Малоцінні і швидкозношувані предмети заносяться до Інвентаризаційних описів інших необоротних матеріальних активів та запасів за найменуваннями відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у бухгалтерському обліку. При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в особисте користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів зі вказівкою в них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з проставленням підпису в описі. Малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними, але не списані, до інвентаризаційної відомості не вписуються, а складається акт із вказівкою часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів у господарських цілях. При цьому в описах робляться відмітки про непридатність. За малоцінними та швидкозношуваними предметами, які обліковуються в оперативному порядку, описи не складаються, а перевіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому недостача предметів оформлюється актом.

На цінності, які не належать установі, але знаходяться в її розпорядженні, складаються окремі описи з розподілом: на орендовані, прийняті на відповідальне зберігання і таке інше.

Матеріальні цінності, отримані під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії та оприбутковуються після інвентаризації. Ці матеріальні цінності заносяться до окремого опису під найменуванням "Матеріальні цінності, отримані під час інвентаризації". В описі вказується: коли, від кого вони надійшли, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна та сума. Одночасно на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться відмітка "Після інвентаризації" з посиланням на дату опису, в який записані ці цінності. На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації, у виключних випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера установи, в процесі інвентаризації матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами за присутності членів інвентаризаційної комісії. Ці цінності заносяться до окремого опису під найменуванням: "Матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації". Оформлення опису повинно здійснюватися у такому порядку, що і при надходженні матеріальних цінностей під час інвентаризації. У видаткових документах робиться відмітка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

Об'єкти необоротних активів та запасів, які на момент інвентаризації будуть знаходитися не в установі слід проінвентаризувати до моменту їх тимчасового вибуття з установи. У міжінвентаризаційний період в установах з великою номенклатурою цінностей можуть проводитися вибіркові інвентаризації матеріальних цінностей у місцях їх зберігання й переробки.

Дані бухгалтерського обліку, які проставляються в описах, скріплюються підписом працівника бухгалтерії. Найменування інвентаризованих цінностей і об'єктів (предметів) та їх кількість відображаються в описах за субрахунками, номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих у обліку. Матеріали інвентаризації розглядаються та затверджуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації.

Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здаються в бухгалтерію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у Протоколі інвентаризаційної комісії, що заповнюється після закінчення інвентаризації.

При проведенні інвентаризації необоротних активів і запасів виявляються всі цінності, які не використовуються в установі, що можуть бути реалізовані у встановленому законодавством України порядку.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками необоротних активів та запасів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:

§ надлишок необоротних активів та запасів підлягає оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб; 

§ нестача запасів у межах установлених норм природних втрат, виявлених під час інвентаризації і придбаних у поточному році, списується за розпорядженням керівника установи на фактичні видатки; придбаних у минулих роках - відноситься на зменшення результату кошторису установи. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач і після заліку недостачі цінностей надлишками при пересортуванні. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як недостача понад норму; 

§ недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

§ втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, у тих випадках, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства, списуються з балансу установи і зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або до надання відповідної інформації від органів дізнання чи досудового слідства за цими справами. 

Таблиця 12.1

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ необоротних активів та ЗАПАСІВ

Зміст операцій

Кореспонденція
рахунків

Дебет Кредит
Оприбутковано надлишків матеріалів і продуктів харчування, виявлених під час інвентаризації 231—236, 238, 239 711
Списано нестач виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування у межах установлених норм, а також нестач і втрат від псування матеріальних цін- ностей, віднесених на рахунок установи (винних осіб не встановлено), придбаних:    
— у поточному році 801, 802, 811—813 201—218
— у минулих роках 431, 432 231—236
— за результатами централізованого постачання 683, 684 238, 239
Списано виявлених нестач і втрат виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування, придбаних:  



201—218
231—236
238, 239


711

— у поточному році 801, 802, 811—813
— у минулих роках 431, 432
— за результатами з централізованого постачання Водночас проводять другий запис: — на суму вартості відшкодування збитків, яку віднесено на рахунок винних осіб — коли винних осіб не встановлено, справи перебувають у слідчих органах 683, 684 363 05
Оприбутковано надлишків малоцінних і швидкозношуваних предметів, виявлених під час інвентаризації 221 811 711 411
Списано нестачі і втрати малоцінних і швидкозношуваних предметів, виявлених під час інвентаризації 411 221
Водночас проводять другий запис на суму, яку віднесено на рахунок винних осіб 363 711
Списано нестач малоцінних і швидкозношуваних предметів, установлених під час інвентаризації 411 221
Водночас проводять другий запис, коли винних осіб не встановлено 05  

 

 

12.3. Інвентаризація грошових коштів та розрахунків

Відповідно до наказу Міністерства Фінансів України і Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998р. №90 «Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ» установи повинні проводити інвентаризацію:

· грошових коштів, грошових документів, цінностей та бланків суворої звітності- не менше одного разу на квартал;· реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунків - у міру отримання виписок органів Державного казначейства України, банків;· розрахунків платежів до бюджету - не менше одного разу на квартал;·  розрахунків установи з вищестоящою організацією - не менше одного разу на квартал;· розрахунків із дебіторами та кредиторами - не менше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами - не менше одного разу на місяць. Наказом керівника установи створюється інвентаризаційна комісія з числа працівників установи та обов’язкової участі головного бухгалтера (або його заступника), очолює її сам керівник або його заступник. Наказом установлюється також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.При інвентаризації каси установи слід керуватися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637. До початку інвентаризації комісією записуються останні номери прибуткового та видаткового касового ордерів, чекової книжки тощо. Шляхом повного перерахунку перевіряється наявність у касі усіх грошових коштів, цінних паперів, лімітованих чекових книжок, поштових марок тощо. При оформленні результатів використовують Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей. Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності бланків документів суворої звітності та виявлення кількісних розходжень їх з обліковими даними застосовується Інвентаризаційний опис бланків документів суворої звітності (додаток 8 до Інструкції №90). При наявності бланків документів суворої звітності, що нумеруються одним номером, складається комплект із вказівкою кількості документів у ньому.Для контролю за своєчасністю погашення заборгованості в обліку і звітності бюджетні установи повинні періодично проводити інвентаризацію стану розрахунків.Інвентаризація реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунків, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, робітниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у звіренні документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Дуже часто виникають ситуації, коли у зв’язку з відсутністю коштів в бюджетних установах виникають суми непогашеної кредиторської заборгованості, яка може обліковувати не один рік. Тому наказом ДКУ від 08.05.2001р. № 73 затверджений Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув.Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки. Термін три роки застосовується до більшості зобов’язань, одначе для деяких випадків законодавством встановлено інші терміни позовної давності.Списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, здійснюється щокварталу згідно з Порядком №73. Отже інвентаризувати рахунки щодо обліку кредиторської заборгованості необхідно раз на квартал.Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками, реальність заборгованості і винних осіб, у випадках пропуску термінів позовної давності. Усім дебіторам установи - кредитори повинні передати дані про їхню заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальної заборгованості. Дебітори зобов'язані протягом 10 днів з дня отримання такого повідомлення підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення. Розбіжності, що виникають, мають бути врегульовані шляхом звіряння розрахунків, про що складається окремий акт. На рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми.За результатами інвентаризації складається акт інвентаризаційної комісії (додаток 9 до Інструкції №90), який затверджує керівник бюджетної установи. В акті вказуються найменування проінвентаризованих субрахунків, суми виявленої дебіторської та кредиторської заборгованості, безнадійних боргів, кредиторської та дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. До акта обов’язково додається довідка (за формою згідно з додатком 10 до Інструкції №90) з розшифровкою виявленої непогашеної заборгованості у розрізі дебіторів та кредиторів, наводяться найменування й адреси кредиторів та дебіторів, сума заборгованості, з якого часу виникла та за що утворилася.Після підписання акта і довідки розглядається питання щодо списання заборгованості, термін позовної давності якої минув.Для списання кредиторської заборгованості за загальним фондом необхідно скерувати до вищої за підпорядкованістю установи такі документи:- лист звернення;- акт інвентаризації із зазначенням суми кредиторської заборгованості, яка виявляється безнадійною для погашення, назвою кредитора, датою і причиною виникнення заборгованості, переліком заходів, що були проведені для її ліквідації;- акт звірки взаєморозрахунків.Згадана вища установа визначає доцільність проведення списання заборгованості та в разі позитивного рішення видає наказ про списання заборгованості з обліку підвідомчої установи. На підставі цього наказу підвідомча установа здійснює списання заборгованості.Списання кредиторської заборгованості за спеціальним фондом (щодо власних надходжень) здійснюється на підставі висновку інвентаризаційної комісії та наказу керівника бюджетної установи.Списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, у бухгалтерському обліку відображається такою кореспонденцією рахунків:- за коштами загального фонду: Дт 675 «Розрахунки з іншими кредиторами»; Кт 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом»;- за коштами спеціального фонду: Дт 675 «Розрахунки з іншими кредиторами»; Кт 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом».Списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, здійснюється відповідно до пункту 11.5 Інструкції №90.За сумами дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, у довідці вказуються особи, винні в пропущенні цих термінів. Така заборгованість списується на підставі висновку інвентаризаційної комісії за рішенням керівника установи. При цьому про списання обов’язково повідомляють вищу за підпорядкуванням установу. Інформацію про таку заборгованість необхідно відобразити на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов’язання» та обліковувати там не менше 5 років, щоб у разі зміни майнового стану неплатоспроможного дебітора можна було стягнути цю заборгованість.Списання простроченої дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, відображається в бухгалтерському обліку такою кореспонденцією рахунків:- за загальним фондом: Дт 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом»; Кт 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» та одночасно 07 «Списані активи та зобов’язання»;- за спеціальним фондом: Дт 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом»; Кт 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» та одночасно 07 «Списані активи та зобов’язання».Списана протермінована заборгованість відображається у формі №7д, 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»:- у частині дебіторської заборгованості: у графі «Дебіторська заборгованість на звітну дату, списана» та в частині кредиторської заборгованості: у графі «Кредиторська заборгованість на звітну дату, списана».Всі учасники бюджетного процесу повинні неухильно дотримуватися вимог нормативно-правових актів, які регулюють бюджетний процес в Україні, зокрема в частині термінів проведення розрахунків, а в разі необхідності своєчасно вживати заходів щодо списання заборгованості у встановленому порядку.Основні бухгалтерські проведення з відображення результатів інвентаризації грошових коштів та розрахунків наведено в таблиці 12.3

Таблиця 12.3

Основні бухгалтерські проведення з відображення результатів інвентаризації грошових коштів та розрахунків

Зміст операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит
Виявлена нестача готівки в касі і віднесена на винних осіб 363 301, 302
Погашено нестачу грошових коштів 301, 302, 311, 313, 321, 323 363
Оприбутковані надлишки готівки 301, 302 711
Виявлена нестача бланків суворого обліку: - на облікову вартість - на вартість, що підлягає перерахуванню в бюджет   363 363   331 642
Списання депонентської заборгованості, термін позовної давності якої минув 671 431, 432

12.4. Облік розрахунків із відшкодуванням завданих збитків

Суми завданих збитків установам від розкрадання й нестач матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковують на активному субрахунку 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» визначається за балансовою вартістю розмір збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат України, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв – А) * Інф + Азб + ПДВ] * 2 + Вп + Вр.                           (12.1.)

де  Рз - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей (у гривнях);

А – амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях);

Інф  – загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації;

ПДВ – розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб  - розмір акцизного збору (у гривнях);

Вп – фактичні витрати установи для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);

Вр - фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

Показники Вп та Вр  застосовуються для визначення розміру збитків та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей в безперервно діючих установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.

У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки мірою їх придбання й обліковуються лише в кількісному вираженні, розмір збитків визначають на підставі ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичного зносу, але не нижче за 50 % ринкової ціни.

Із сум, стягнутих відповідно до п.10 зазначеного Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов’язані із закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням тощо) у процесі виробництва дорогоцінних металів і коштовного каміння, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали та каміння, а також валютних цінностей, визначається Законом Українивід 06.06.1995 р. № 217/95-ВР«Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій визначаються в таких розмірах:

- дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та інші метали платинової групи) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день завданих збитків;

- дорогоцінного каміння (крім огранованого) - у подвійному розмірі вартості їх вартості за ринковими цінами, що діють на день завданих збитків;

- огранованого дорогоцінного каміння - у потрійному розмірі вартості їх вартості за ринковими цінами, що діють на день завданих збитків;

- алмазних інструментів та порошків з природних алмазів - у подвійному розмірі вартості їх вартості за ринковими цінами, що діють на день завданих збитків;

- музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали й коштовне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експоната й у подвійному розмірі вартості цих металів;

- іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків;

- заборгованість працівників установ у разі неповернення в установлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездавання іноземної валюти, отриманої під звіт, стягується в розмірі, еквівалентному потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1996р. № 1009 (доповнення до Порядку №116, п. 7) розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку обчислюють із застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, установленої законодавством;

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальної вартості або вартість яких не встановлено законодавством.

Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків проводиться за кредитом субрахунка 363 і дебетом рахунка 301.

Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решту перераховують до Державного бюджету України.

Суми відшкодованих збитків установі зараховують до доходів спеціального фонду як власні надходження від реалізації майна.

Кореспонденцію рахунків, за якими відображаються в обліку розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл. 3.8.

Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Таблиця 12.4

Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків із відшкодування завданих збитків

Зміст операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит

Віднесено на винних осіб:

а) нестачу готівки в касі в національній валюті 363 301
б) нестачу готівки в касі в іноземній валюті 363 302, 642
в) нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів харчування, придбаних у поточному році, у минулих роках, за розрахунками з централізованого постачання на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб коли винних осіб не встановлено, справи перебувають у слідчих органах 801, 802, 811—813, 431, 432, 683, 684, 363, 05 231—236, 238, 239, 711
г) нестачу основних засобів та інших необоротних активів; 401, 131-133 104—122
водночас виконують другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету коли винні особи не встановлені, справи перебувають у слідчих органах 363, 05 711
д) нестачу МШП; 411 221
водночас виконують другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб коли винні особи не встановлені, справи перебувають у слідчих органах 363, 05 711
Надійшли до каси сум на відшкодування завданих збитків 301 363
Проведено утримання із заробітної плати на відшкодування завданих збитків 661 363
Перераховано до бюджету відповідну суму 642 321,323
Надійшло до каси, на поточні, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки установи на погашення нестач, завданих збитків тощо 301, 302, 311, 313, 321, 323 363

Виявлені суми крадіжок і розтрат матеріальних цінностей відносяться на винних осіб у сумі, яку зазначено в акті ревізії чи перевірки. У разі потреби документи про виявлені розтрати й розкрадання передають до судових чи слідчих органів і встановлюють контроль за проходженням справ у судових інстанціях.

У практичній діяльності бюджетних установ нерідко трапляються випадки виявлення нестач матеріальних цінностей і грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей через недбалість у роботі окремих працівників. У такому разі відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю заподіяну шкоду може добровільно відшкодовувати винна особа цілком або частково. Відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи відрахуванням із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніш як упродовж двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і призначено до виконання не раніш як через сім днів від дня повідомлення про це працівника. Обчислюючи розмір відрахувань, беручи до уваги обмеження, встановлені статтею 128 Кодексу законів про працю, згідно з якою під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не має перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Якщо працівник не згоден із відрахуванням або з його розмірами, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, визначеному законодавством. У решті випадків (відповідно до статті 136 Кодексу законів про працю) керівник установи подає позов до районного (міського) суду, після чого суд приймає відповідне рішення.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображають у різних меморіальних ордерах.

Аналітичний облік за субрахунком 363 за кожною винною особою ведеться на картках ф. № 292а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Інвентаризація

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Що таке інвентаризація?

2. У яких випадках її проведення є обов’язковим?

3. Які встановлено терміни проведення інвентаризації?

4. Як проводиться інвентаризація необоротних активів та запасів бюджетних установ?

5. Як відображаються результати інвентаризації необоротних активів та запасів на рахунків бухгалтерського обліку?

6. Який порядок визначення сум відшкодування за витрачені (знищені, зіпсовані) цінності?

7. Як проводиться інвентаризація стану грошових коштів і розрахунків

8. Як списуються суми простроченої заборгованості?

ТЕСТИ

Тест 12.1. Доберіть із правого стовпчика економічний зміст наведених бухгалтерських проведень:

1. Дебет 441 Кредит 23.

2. Дебет 431 Кредит 23.

3. Дебет 825 Кредит 23.

4. Дебет 801 Кредит 23.

а) списано на видатки установи витрачені запаси;
б) відображено уцінювання запасів;
в) передано в переробку запаси;
г) списано нестачі придбаних у минулих роках запасів у межах природних втрат

 

Тест 12.2. Віднайдіть правильні варіанти відображення результатів інвентаризації необоротних активів та запасів в бухгалтерському обліку?

надлишок необоротних активів та запасів придбаних: у поточному році - списується на фактичні видатки; у минулих роках - відноситься на зменшення результату кошторису установи
недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу установи і зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб 
втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, у тих випадках, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб
нестача придбаних запасів у межах установлених норм природних втрат підлягає оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом

 

Тест 12.3. Назвіть правильну формулу визначення суми збитків від крадіжок, псування матеріальних цінностей.

а) Рз = (А * Інф) + ПДВ + Азб;

б) Рз = [(Бв – А) * Інф + Азб + ПДВ] * 2;

в) Рз = [(Бв — А) + ПДВ + Азб] * 2;

г) Рз = [(Бв — А) * Інф + Азб ] * 2;

д) Рз = [(Бв – А) * Інф + Азб + ПДВ] * 2 + Вп + Вр.

 

Тест 12.4. Доберіть із правого стовпчика бухгалтерські проведення до господарських операцій.

1. Віднесено на касира недостачу готівки у касі в національній валюті.

а) Дебет 301 Кредит 363;

б) Дебет 363 Кредит 301;

в) Дебет 363 Кредит 642;

г) Дебет 661 Кредит 363.

2. Утримано із заробітної плати на відшкодування завданих установі збитків.
3. Віднесено на винних осіб нестачу МШП.
4. Отримано до каси суми від винних осіб на відшкодування завданих установі збитків.

 

Тест 12.5. Надлишки, виявлені під час проведення інвентаризації, відносяться:

а) на збільшення доходів з плати за послуги, що надаються бюджетними установами;

б) на збільшення фінансування;

в) на внутрішні розрахунки за операціями з централізованої поставки грн.;

г) на збільшення результатів виконання кошторису.

д) немає вірної відповіді.

 

Тест 12.6. Дебіторська заборгованість, за якою минув термін позовної давності за загальним фондом, списується:

а) перераховується до бюджету;

б) на внутрішні розрахунки за операціями з централізованої поставки;

в) на фактичні видатки;

г) на результат виконання кошторису за загальним фондом;

д) на результат виконання кошторису за спеціальним фондом.

 

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ

1.Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України / Теліпко В. Е., Овчаренко А. С., Панасюк С. А. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 480 с.

2.Бухгалтерський облік та внутрішній аудит в держному секторі: У 3 ч. / За заг. ред. М. В. Кужельного . – К.: УАСБА, 2009. ­

 

 

3. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування, звітність (+CD). / За ред. Лемішовського В.І., Мороз Л.П., Дідик А.М., Лемішовський В.І. - Издательство: Бухгалтерский центр АЖУР, 2009.- 912с.

 

4. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: навч. посіб. / За ред Бутинець Ф.Ф., Остапчук Т.П., Остап'юк Н.А., Сисюк С.В. Житомирський держ. технологічний ун-т. — 2-е вид., доп. і перероб. — Житомир : ПП "Рута", 2009. — 472с.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 662; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!