Забезпечення безпеки виробничого обладнання
Тема ІІ. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
Поняття про техніку безпеки
Техніка безпеки – це система організаційних і технічних засобів, які запобігають дії на працівників небезпечних виробничих чинників. У небезпечних зонах постійно діють або періодично виникають чинники, небезпечні для життя і здоров’я людини.
Постійно діють небезпечні виробничі чинники, зумовлені наявністю в машинах, механізмах і устаткуванні, що працюють, рухомих частин, передаючих пристроїв (зубчатих, ланцюгових, пасових), відкритих струмопровідних частин, джерел випромінювання і високої температури, підвищеного тиску.
Періодично виникають небезпечні виробничі чинники під час виконання деяких операцій, наприклад, у разі переміщення вантажів, завантаження та розвантаження технологічних апаратів.
Стан умов праці, за якого виключена дія на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників, називають безпекою праці. Безпека праці визначається
- конструкцією використовуваних машин, механізмів і устаткування,
- особливістю виконуваних технологічних процесів,
- умовами виконання робіт.
Безпека праці в цілому досягається безпекою виробничого устаткування, виробничих процесів, а також будівель і споруд. Питання охорони праці вирішуються на стадіях проектування, будівництва (виготовлення) і експлуатації різноманітних об’єктів виробничого призначення.
|
|
|
Будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) виробничих об’єктів, виготовлення і впровадження нових технологічних засобів колективного та індивідуального захисту працівників здійснюється тільки після попередньої експертизи (перевірки) проектної документації щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці. Ці роботи фінансуються після отримання позитивних результатів експертизи.
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого і соціально-культурного призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій допускається за наявності дозволу органів державного нагляду за охороною праці.
Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби та технологічні процеси, які впроваджуються у виробництво, і у стандартах на які наявні вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя та здоров’я людей, мають мати сертифікати, що засвідчують безпечність їх використання.
Забезпечення безпеки будівель і споруд
Будівлі, споруди та території торговельних підприємств мають відповідати будівельним нормам та правилам, «Санітарним нормам проектування промислових підприємств. СН.245-71», галузевим нормативним документам.
|
|
|
Торговельні підприємства можна розміщувати в окремих будівлях, у складі громадських і торгових центрів, у ринкових комплексах, а також у вбудованих і вбудовано-прибудованих приміщеннях до житлових і громадських споруд.
Магазини продажу пожежонебезпечних матеріалів і рідин (масел, фарб, розчинників та ін.) слід розміщувати в окремих будівлях. У цих будівлях можуть знаходитися й інші магазини за умови розділення їх протипожежними стінами.
Планування, забудова, благоустрій території підприємств мають задовольняти вимогам чинних нормативних документів. Під’їздні шляхи, тротуари та розвантажувальні майданчиками повинні бути заасфальтовані або замощені. На господарському подвір’ї необхідно мати дошки (навіси) для тари і сміттєзбірники.
Місця зберігання горючих тари і матеріалів мають знаходитися не ближче 25 м від споруд, площадки зі сміттєзбірниками – не ближче 20 м від вікон і дверей приміщень. Ділянка, відведена підприємству, має забезпечуватися питною водою та мати каналізацію. На території підприємства передбачаються спеціально обладнані місця для виконання завантажувально-розвантажувальних робіт.
|
|
|
Входи, виходи і сходи на підприємствах мають бути, як правило, окремими для покупців (відвідувачів) і обслуговуючого персоналу.
Висота поверхів у спорудах магазинів і підприємств громадського харчування – не менша, ніж 3,3 м. Висота торговельних залів площею понад 300 м2 в магазинах і на підприємствах громадського харчування з кількістю місць більше 150 приймається 4,2 м, висота підвальних і цокольних поверхів – не менше 2,7 м, віддаль від підлоги до низу конструкцій, які виступають зі стелі – не менше 2,5 м.
Площі приміщень повинні бути такими, щоб зі встановленням у них торгово-технологічного обладнання ширина проходів була не меншою за нормативні значення. Мінімальна віддаль 0,6 м передбачається, наприклад, між кабінами контролерів-касирів. Ширина проходів між прилавками та устаткуванням за прилавками повинна бути не меншою 0,9 м. Ширина робочої зони за технологічною роздавальною лінією на підприємствах громадського харчування має бути не меншою 1 м.
У групі приміщень для зберігання і підготовки товарів до продажу ширина коридорів встановлено:
§ 1,6…1,7 м – у випадку площі торгового залу 250 м2;
|
|
|
§ 1,8…2,0 м – якщо його площа до 2000 м2;
§ 2,3…2,7 м – у разі великої площі та використання електрифікованого транспорту.
Двері комор і приміщень для прийому товарів повинні бути двопільними, шириною не менше 1,3 м і висотою не менше 2,3 м. Ширина дверей завантажувальної платформи приймається за тієї ж висоти в межах 1,6…2,2 м.
Стіни виробничих та складських приміщень облицьовують або фарбують на висоту 1,8 м вологостійкими матеріалами. Стіни у коридорах облицьовують чи фарбують на висоту 1,5 м.
Канави й отвори в підлогах для комунікацій, стоку і скиду рідин закривають спеціальними кришками в рівень з поверхнею підлоги. Пороги у залах, виробничих та складських приміщеннях не допускаються.
Для виконання робіт, пов’язаних з утворенням і виділенням пилу чи пари, на підприємствах мають бути ізольовані приміщення, обладнані примусовою приточно-витяжною ветиляцією.
У торговельних залах, виробничих та адміністративних приміщеннях освітлення має бути, як правило, природним. У них передбачають вентилятори та засоби захисту від шуму і вібрації. Примусова чи змішана вентиляція передбачається у складських приміщеннях, у повітряному середовищі яких можливе утворення шкідливих речовин в концентраціях, які перевищують санітарні норми. В інших складських приміщеннях слід мати природну вентиляцію, що забезпечує однократний повітрообмін на годину.
Метеорологічні умови в складських приміщеннях створюють відповідно до вимог технології зберігання вантажів.
Забезпечення безпеки виробничого обладнання
Виробниче устаткування має бути безпечним в монтажі, експлуатації, ремонті, транспортуванні, в разі використання окремо або в складі комплексів і технологічних систем упродовж всього терміну експлуатації.
Безпека виробничого обладнання – це властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці під час виконання заданих функцій в умовах, встановлених нормативно-технологічною документацією.
Вимоги безпеки до виробничого обладнання викладено в міждержавних стандартах, наприклад :
· ГОСТ 12.2-003-91. «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки»;
· ГОСТ 12.2-092-94. «ССБП. Обладнання електромеханічне і електронагрівальне для підприємств громадського харчування. Загальні технічні вимоги щодо безпеки та методи випробувань» (СТ СЭВ 3321-81);
· ГОСТ 12.2-124-90. «ССБП. Обладнання продовольче. Загальні вимоги безпеки»;
· ГОСТ 12.2-049-80. «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги».
Для захисту людей від небезпечних виробничих чинників використовують огорожі, запобіжні захисні засоби, слабкі ланки, блокувальні пристрої, сигналізацію, дистанційне управління. Класифікація засобів колективного захисту від дії механічних факторів наведена в ГОСТ 12.4-125-83. «ССБП. Засоби колективного захисту працівників від дії механічних факторів. Класифікація».
Огорожі бувають стаціонарні, рухомі (відкидні, розсувні) і переносні. Конструкційно вони виконуються у вигляді камер, кожухів, щитів (щитків, екранів), решіток, сіток. Вимоги до огорож викладені в ГОСТ 12.2-062-81. «ССБП. Устаткування виробниче. Огорожі захисні» (СТ СЭВ 2696-80).
Камери та ємності машин і апаратів, які використовуються для переробки харчових продуктів, виконують функції так званої камерної огорожі. Такі огорожі мають, наприклад, шнек і ріжучий інструмент у м’ясорубках. У машинах для нарізання гастрономічних товарів дисковий ніж закритий захисним кожухом. У тістомісильних машинах для запобігання викидів тіста з діжі під час замішування передбачені спеціальні захисні щити. Тісторозкатувальні машини мають над завантажувальним лотком запобіжну гратку для захисту рук оператора від потрапляння у валки, що обертаються.
Попереджувальні захисні засоби призначені для автоматичного відключення агрегатів і машин у разі відхилення робочих параметрів (температури, тиску, величини струму тощо) від допустимих значень. Як запобіжні захисні засоби використовуються електроконтактні термометри, запобіжні клапани, гальмівні пристрої, кінцеві вимикачі, реле захисту від великих струмів та ін.
Наприклад, у хліборізках після закінчення нарізання порцій хліба електродвигун приводу автоматично вимикається натисканням каретки на кінцевий мікровимикач. Гасіння кінетичної енергії частин хліборізки, які обертаються, після вимкнення електродвигуна здійснюється встановленим на його валу конічним фрикційним гальмом з електромагнітним приводом. У посудомийних машинах термосигналізатор вимикає ТЕНи, якщо вода у водонагрівачі нагрілася до 900С.
Посудини в системах, які працюють під тиском, повинні мати запобіжні клапани. Вимоги до запобіжних клапанів викладені в ГОСТ 12.2-085-82. «ССБП. Посудини, які працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги безпеки» (СТ СЭВ 3085-81).
Слабкі ланки, які використовуються в конструкції технологічного устаткування, розраховані на спрацьовування в аварійних режимах з метою виключення поломок, руйнувань і, як наслідок, виробничого травматизму. До слабких ланок відносять зрізні штифти, фрикційні муфти, плавкі запобіжники.
Блокувальні пристроїпозбавляють можливості вмикання в роботу технологічного устаткування у разі наявності вільного доступу до його небезпечних зон. За принципом дії блокувальні пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелектричні, радіаційні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані.
У більшості машин, що використовуються на підприємствах торгівлі та громадського харчування, рухомі огорожі мають електричне блокування: в разі відсутності їх на місці мікровимикач вимикає електроустановку від мережі. Таке блокування мають, наприклад, запобіжні грати для захисту рук оператора в тісторозкатувальній машині та хліборізці. Електричним блокуванням обладнані дверцята НВЧ-апаратів з метою захисту обслуговуючого персоналу від електромагнітних випромінювань.
Сигнальні пристрої – це засоби інформації про роботу технологічного устаткування та наявність шкідливих і небезпечних виробничих чинників, які виникають при цьому.
За призначенням сигналізація буває:
оперативна,
попереджувальна,
розпізнавальна.
За способом інформації -
звукова,
візуальна,
комбінована (світлозвукова),
одоризаційна (за запахом).
Оперативна сигналізація використовується для узгодження дій працівників, наприклад, під час завантажувально-розвантажувальних робіт.
Попереджувальна сигналізація призначена для попередження про виникнення небезпеки. Для цього застосовуються одоризатори, світлові та звукові сигнали. В аміачних холодильних установках, наприклад, індикатори витоку аміаку, які розміщені в машинних (апаратних) і конденсаторних відділеннях, подають попереджувальний сигнал про концентрацію його вище 0,5 мг/л (0,07 %), а в разі досягнення концентрації 1,5 мг/л (0,21 %) сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення всієї холодильної установки одночасно включають аварійну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію, сирену, табло з текстом, який попереджає про загазованість приміщень.
Розпізнавальна сигналізація служить для виділення різних видів технологічного обладнання і його небезпечних зон за допомогою сигнальних кольорів і знаків безпеки згідно ГОСТ 12.2.058-81, ГОСТ 12.4.026-76.
Знаки безпеки за цільовим призначенням поділяються на чотири групи;
· заборонні (забороняють або обмежують які-небудь дії, наприклад: «Не включати – працюють люди»);
· попереджувальні (попереджають про можливу небезпеку, наприклад: «Вогненебезпечно»;
· приписні (дозволяють виконання операцій тільки в разі дотримання конкретних вимог, наприклад: «Перед увімкненням газового апарату перевірте тягу»;
· вказівні (інформують про місце знаходження пунктів першої допомоги, зберігання засобів індивідуального захисту та ін.).
Дистанційне управління забезпечує контроль і регулювання робіт обладнання з ділянок, досить віддалених від небезпечної зони. Режим роботи устаткування визначають за допомогою датчиків контролю, сигнали від яких надходять на пульт управління, де розташовуються засоби інформації та органи управління. Наприклад, з постійного поста охорони здійснюється дистанційне управління автоматизованими аміачними холодильними установками.
Пульт управління обладнання і робоче місце облаштовують з урахуванням антропометричних даних операторів відповідно до вимог ГОСТ 12.2.049-80. «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги». На робочому місці контролера-касира повинно бути крісло, яке обертається, з напівм’якою оббивкою і трохи прогнутою поверхнею сидіння, шириною 0,5 м і глибиною 0,35…0,4 м.
Конструкція органів управління машинами, механізмами і апаратами повинна виключати можливість їх неправильного вімкнення, а також неправильну послідовність операцій, якщо при цьому створюється небезпека для обслуговуючого персоналу.
Вимоги для органів управління виробничим устаткуванням викладено в ГОСТ 12.2-064-81. «ССБП. Органи управління виробничим облаштування. Загальні вимоги безпеки» (СТ СЭВ 2694-80); вимоги до робочих місць – в ГОСТ 12.2-061-81. «ССБП. Облаштування виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць» (СТ СЭВ 2695-80).
Потрібний рівень безпеки виробничого облаштування забезпечується також здійсненням низки технічних і організаційних заходів:
§ На підприємствах проводиться атестація робочих місць, контроль за станом і експлуатацією обладнання;
§ Передбачено проведення за графіком планово-попереджувальних ремонтів машин і апаратів;
§ Виробниче обладнання закріплюється за окремими робітниками;
§ Технічне обслуговування і ремонт облаштування проводять за договором механіки ремонтно-монтажних комбінатів, сервісних організацій;
§ Стан обладнання відображається в журналах підприємств.
Безпека виробничих процесів
Неправильна експлуатація досконалих за конструкцією та справних машин, механізмів і апаратів може бути причиною аварій та нещасних випадків. Наприклад, на підприємствах торгівлі нещасні випадки можуть виникати внаслідок порушення правил переміщення вантажу підйомними механізмами. У зв’язку з цим необхідні розробка і виконання правил безпеки щодо технологічного обладнання.
Безпека виробничого процесу – це властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпечної праці в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.
Безпеку виробничих процесів регламентує ГОСТ 12.3.002-75 «ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки» (СТ СЭВ 1728-89). Зміни 1980; 1991 - , інші стандарти безпеки праці за видами технологічних процесів і робіт. На підприємствах необхідно дотримуватись вимог санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування.
Технологічні процеси виконуються з використанням різних видів машин, механізмів і апаратів, тому в деяких розділах курсу «Охорона праці», в чинних правилах та інструкціях розглядаються комплексні питання забезпечення безпеки виробничого устаткування і забезпечення безпеки технологічних процесів. При цьому враховуються вимоги розділу «Вказівки щодо безпеки», які викладені в керівництвах чи паспортах на обладнання.
Забезпечення безпеки технологічних процесів у торгівлі з використанням немеханічного устаткування, інвентаря та інструментів слід розглядати окремо. Робоча поверхня устаткування для виконання робіт стоячи (прилавки, столи) повинні знаходитися на висоті 850 мм, для виконання робіт сидячи – на висоті 630 мм (для жінок) чи 655 мм (для жінок і чоловіків).
Пристінне устаткування повинно мати загальну висоту не більше 2200 мм. Причому нижні полички повинні знаходитись на висоті не менше 250 мм, а верхні – не більше 1700 мм від рівня підлоги. Острівне устаткування може мати висоту 1160 мм. Ширина основних видів острівного устаткування 1160 мм, пристінного устаткування, прилавків, столів – 750 мм. Стелажі, підтоварники мають бути міцними і стійкими. Полички стелажів повинні мати нахил всередину.
Робочий запас товарів слід розташовувати на прилавку і за продавцем в середній частині пристінного устаткування в радіусі зони максимальної досяжності на рівні від 0,5 до 1,8 м від підлоги і від 1,5 до 1,65 по ширині. Порожню тару складують у спеціально відведені для цього місця.
Контейнери, тару, піддони експлуатують відповідно до вимог нормативних документів. Вимоги безпеки праці під час експлуатації тари викладено в ГОСТ 12.3.010-82. «ССБП. Тара виробнича. Вимоги безпеки при експлуатації».
Ручна обробка товарів і продукції проводиться на столах чи в спеціально відведених для цього місцях. При цьому необхідно дотримуватися таких правил:
· відкривати ящиків можна тільки з торцевої сторони з використанням цвяходерів чи кліщів;
· бочки слід відкривати обойниками;
· під час розпорювання мішків лезо ножа повинно переміщуватися в напрямку від працівника;
· правити ніж об мусат слід на відстані від робітників, зайнятих на інших операціях;
· гострі, ріжучі, колючі інструменти можна переносити тільки в чохлах чи ножнах;
· роликові ломи при переміщенні вантажу слід підводити під опорну поверхню у двох місцях позаду і в одному місці попереду за напрямком його руху.
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 970; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!