Деформація легеневого рисунка



Зміна форми, калібру та спрямованості його елементів, нерівномірне розширення, нерівність й нечіткість контурів, відсутність поступового звуження легеневого рисунка до периферії, переривистість окремих судин. Деформація поєднується, як правило, з посиленням, а тому спостерігається при тих самих захворюваннях.

Зміни коренів легень.

Захворювання легень можуть супроводжуватись змінами з боку коренів легень, які найчастіше проявляються їх розширенням.

Розширення кореня легені може бути двостороннім, наприклад, за рахунок розширення його судин при вроджених і набутих вадах серця, а також при збільшенні лімфатичних вузлів. Одностороннє розширення кореня легені виявляється в разі гострих запальних процесів у легені, пухлинного ушкодження бронха та лімфатичних вузлів, туберкульозного бронхоаденіту.

Звуження кореня легені буває в разі зменшення припливу крові в легені (тетрада, тріада Фалло, аномалії легеневого стовбура та його гілок).

Зміна положення кореня легені та його деформація виявляються при хронічних запальних процесах з явищами цирозу, при пневмосклерозі, ателектазі, значних плевральних нашаруваннях, після часткової резекції легені.

Порушення вентиляції легень виникає внаслідок звуження просвіту бронху через патологічні зміни його стінки (пухлина, фіброз) або внаслідок закупорки бронха стороннім тілом, слизом, збільшеними лімфатичними вузлами (бронхостеноз).

Розрізняють три ступені бронхостенозу.

В разі першого ступеня (частковий прохідний бронхостеноз) звуження просвіту бронха обмежує надходження повітря в легеню, що призводить до гіповентиляції певної її ділянки. На рентгенограмі ділянка гіповентиляції легені визначається зниженням прозорості та підсиленням легеневого рисунка. Крім того, спостерігається зміщення рентгенівської тіні органів середостіння в бік патології у фазі форсованого вдиху (симптом Гольцкнехта-Якобсона), а під час кашлю та видиху - зміщення в здоровий (протилежний) бік.

При другому ступені (вентильний бронхостеноз) бронх звужений настільки, що під час вдиху повітря надходить в легеню, а у фазі видиху прохідність бронха повністю порушена. Таке звуження просвіту бронха призводить до виникнення емфіземи певної ділянки легені. На рентгенограмі зона ураження проявляється підвищенням прозорості та збідненням легеневого рисунка. Рентгенівська тінь органів середостіння зміщується під час видиху в протилежний патології бік.

В разі третього ступеня порушення бронхіальної прохідності (повний бронхостеноз) виникає обтураційний ателектаз відповідної ділянки легені. На рентгенограмі виявляється характерна картина: певна ділянка спалої легені зменшена в об’ємі, рентгенівська тінь має гомогенну структуру. При тотальному (субтотальному) ателектазі з’являється симптом зміщення органів середостіння в бік патології.

Рентгенологічна діагностика аномалій розвитку та травматичних ушкоджень органів грудної порожнини

Аномалії розвитку.

Серед значної кількості вроджених порушень розвитку легень найчастіше спостерігаються аномалії трахеї та бронхіального дерева, зокрема бронхів, які пов’язані зі змінами судин і паренхіми легень.

Розрізняють такі аномалії відгалуження бронхів:

1. окремі;

2. спільне відгалуження (злиття) тих бронхів, які в нормі відходять окремо;

3. зміщення в каудальному напрямку (дислокація);

4. переміщення місць відходження бронхіальних гілок (транспозиція).

Клінічних проявів уроджених аномалій бронхів майже немає.

Залежно від локалізації вродженої патології розрізняють чотири ступеня прояву аномалій легень, зумовлених недорозвитком бронхіального дерева.

При І ступені аномалії не утворився первинний бронхіальний зачаток, що призвело до виникнення аплазії (агенезії) легені. Основною ознакою аплазії є повна відсутність легені, головного бронху та легеневої артерії з одного боку.

Діафрагма розташована високо й не диференціюється на тлі затемнення. Якщо на томограмі та бронхограмі виявляється культя сформованого або рудиментарного бронха, то це є аплазією легені II ступеня.

Гіпоплазія легені або її частки (III ступінь) виникає внаслідок недорозвитку бронхіального дерева на рівні часткових чи сегментарних бронхів, що призводить до аплазії частки, сегмента легені. На бронхограмах ця аномалія має вигляд коротких і значно деформованих бронхів, які нерідко закінчуються кістоподібним розширенням. Малі бронхи не контрастуються.

При четвертому ступені аномалії, що виникає внаслідок припинення утворення невеликих розгалужень бронхіального дерева, які лежать за межами субсегментарних бронхів VII-VIII порядку, розвивається полікістоз легені (частки, сегмента). В рентгенівському зображенні полікістоз легені проявляється кількома варіантами: найчастіше це множинні округлі чи овальні порожнини (кісти), розташовані за ходом розгалуження бронхів. Зовнішні та внутрішні контури порожнин чіткі та рівні, прилегла легенева тканина інтактна, але, як правило, з ознаками незначного склерозування. Розміри кіст бувають різні, з віком вони можуть досягати 10-15 см; під час дихання кіста змінює свою форму. На бронхограмах виявляються бронхи, розсунуті та згущені навколо кісти. Контрастна речовина в порожнину кісти ніколи не потрапляє.

Трахеобронхомегалія - вада розвитку, що характеризується розширенням просвіту трахеї та бронхів внаслідок недорозвитку еластичної, м’язової та (або) хрящової тканини їх стінок. Рентгенівська картина цієї патології надто явна: на знімках виявляється розширення просвіту трахеї, діаметр якого перевищує звичайний у 1,5-2 рази.

Травматичні ушкодження

Ушкодження грудної клітки розрізняють закриті (тупі) та відкриті (проникаючі). Рентгенологічні прояви: найчастіше трапляється пневмоторакс, ушкодження паренхіми легені, трахеї та бронхів.

Пневмоторакс - накопичення повітря в плевральній порожнині, що виникає внаслідок закритого чи відкритого ушкодження грудної клітки, яке супроводжується розривом легені та плеври. Повітря надходить в плевральну порожнину ззовні через рану або з ушкодженої легені в разі закритої травми грудної клітки. При цьому часто трапляється перелом ребер, гострі краї яких і є причиною ушкодження легені та плеври. Клінічно пневмоторакс проявляється болем у грудях, виразною задишкою, тахікардією, іноді шоковим станом.

Рентгенологічна картина його досить типова: на ушкодженому боці виявляється стиснута легеня, яка відмежована від плевральної порожнини вісцеральною плеврою. Прозорість стиснутої легені знижена, легеневий рисунок підсилений. За межами стиснутої легені прозорість підвищена, легеневий рисунок відсутній. Для визначення наявності в плевральній порожнині повітря з рідиною (пневмогідроторакс) рентгенологічне дослідження виконують у вертикальному положенні хворого або в латеропозиції.

Ушкодження легень. До ушкоджень легень належить контузія, гематома, інтерстиціальна та обструктивна емфізема, обтураційний ателектаз та ін. Клінічні прояви з’являються переважно при тяжких ушкодженнях легень у вигляді задишки, іноді кровохаркання. Рентгенологічна картина при контузії на травмованій стороні проявляється малими (вогнищевими) плямистими тінями, схильними до злиття. Такі зміни зберігаються від кількох годин до 1-2 діб. Травматична гематома легеневої паренхіми може проявлятися в рентгенологічному зображенні дифузним або округлим затемненням. Дифузні зміни мають нерівні, нечіткі контури, що нагадують запальні інфільтрати. Затемнення округлої форми мають чіткі межі, які дуже нагадують доброякісну пухлину.

Стороннє тіло, слиз, згустки крові, іноді значний набряк слизової оболонки можуть спричинювати обструктивну емфізему легені, яка проявляється на рентгенограмі підвищеною прозорістю відповідної ділянки легені, збідненням легеневого рисунка та зміщенням купола діафрагми вниз. Причини, які викликають емфізему легеневої тканини, можуть призводити за певних умов до ателектазу відповідної ділянки легені (сегмента, частки) чи всієї легені. Рентгенологічна картина гострого травматичного ателектазу аналогічна тій, що виявляється при ателектазах іншого походження.

Ушкодження трахеї та бронхів. Травматичні ушкодження трахеї та бронхіального дерева трапляються відносно рідко. Клінічні прояви при цьому залежать від ступеня їхнього ушкодження. Хворі скаржаться на кашель, біль в ділянці грудей, задишку, кровохаркання, ціаноз.

Рентгенологічна картина при розриві трахеї чи головного бронха проявляється, крім переломів ребер, пневмотораксом, іноді гемопневмотораксом. Встановити локалізацію розриву трахеї чи бронхіального дерева допомагає бронхоскопія.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1143; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ