РОЗДІЛ 3. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЖУРНАЛІСТА



У «ГАРЯЧИХ ТОЧКАХ»

В пострадянському журналістикознавстві існує ряд дисциплін, що дають загальні уявлення роботи журналіста у «гарячих точках». Дану тему побіжно вивчають на таких дисциплінах як «Журналістська етика», «Безпека журналіста» та «Журналістський фах». Про роботу в екстремальних умовах написані декілька статей в сучасних фахових періодичних виданнях, існують посібники щодо роботи спеціального кореспондента у зоні воєнних дій. Але унікального посібника для журналістів, що відправляються у відрядження для висвітлення екстремальних подій, що містив би поетапні рекомендації стосовно роботи у «гарячих точках» від вибору одягу до поведінки в ситуації захоплення у заручники, не існує. Тому, використовуючи досвід та рекомендації журналістів та науковців, описані в різних статтях, підручниках та блогах, ми зробили спробу узагальнити набуті знання в універсальний набір рекомендацій для кореспондентів, що працюють в галузі «екстремальної» журналістики.

Підготовка журналіста до від'їзду в «гарячу точку»

Перед виїздом на завдання в "гарячу точку" слід виконати ряд рекомендацій:

– зберіть якомога більше інформації про ту країну, в яку їдете: її історію, культуру, традиції, звичаї. Дізнайтеся, хто з ким конфліктує і з якої причини;

– для більш вичерпної інформації про ситуацію в тій чи іншій країні фахівці рекомендують звертатися в Міжнародну Федерацію Журналістів;

– вивчіть міжнародні закони, які регулюють діяльність жур­налістів в зоні воєнних дій;

– ознайомтеся з чинними законами окремо обраної країни, які обмежують свободу руху та право брати інтерв'ю, робити фотографії, знімати фільми. Ви маєте чітко знати рамки законності власних дій в да­ному регіоні чи на території держави, де працюєте;

– вивчіть мову хоча б на такому рівні, щоб ви могли впевнено і вільно спілкуватися з місцевими жителями. Час та гроші, витрачені на вивчення мо­ви, не пропадуть дарма. За їх браку, вам у відрядженні допоможуть розмовники та касети із швидким курсом навчання. Ви маєте бути впевненими, що зможете чітко пояснити, ким являєтесь, попросити про медичну допомогу або зателефонувати;

– пройдіть медичне обстеження, зробіть флюорографію, щеплення (від туберкульозу, жовтої гарячки, малярії, гепатиту, залежно від того, в яку країну їде журналіст);

– задля безпеки власного здоров'я вивчіть загальну інформацію про те, яким чином передають­ся, проявляються та лікуються такі хвороби, як СНІД, малярія, інші хвороби, розповсюджені в даному регіоні, знати основні пра­вила загальної гігієни;

– перед виїздом у «гарячу точку» рекомендовано застрахувати своє життя і майно, бо ситуація може розвиватися непередбачуваною;

– якщо потрібно, візьміть в оренду куленепробивний жилет, аварійний радіомаяк, шолом. За жилетами або шоломами з надписом «преса» ви можете звернутися до міжнародних журналістських організацій;

– фахівці, що бували у подібних відрядженнях, рекомендують пройти курси надання першої допомоги та самообо­рони;

–в разі відрядження у зону воєнного становища обов’язково зверніться до силової структури, чиї підрозділи ведуть бойові дії в передбачуваному місці (МО, МВС, МНБ) та зустріньтеся з офіцером, відповідальним за роботу зі ЗМІ, щоб отримати «добро» на виїзд в «гарячу точку». Бажано, щоб вам виписали відповідний документ, завірений підписом заступника міністра або начальника відділу;

– для офіційного прийому у силовій структурі вам на руках необхідно мати посвідчення про відрядження від редакції, яка посилає вас в зону бойових дій;

– перед тим, як їхати на завдання, ви має повідомити своїм ко­легам і редакторам, куди конкретно збираєтесь поїхати, і коли плануєте повернутись назад;

– маршрут має бути прорахований так, щоб редакція, яка відправляє вас у «гарячу точку», мала можливість постійно знати, де в конкретний момент часу ви знаходитесь. Якщо ви журналіст-фрілансер, то свій маршрут краще повідомити родичам, друзям або колегам.

Крім того, непогано передбачити можливості термінового виходу з небезпечної зони. Буде виправдано, якщо про запасні варіанти кореспондент не розповість нікому до самого кінця відрядження.

З собою у «гарячу точку» візьміть:

– закордонний паспорт (термін придатності не менш ніж 6 місяців);

– прес-карту;

– міжнародну карту вакцинації;

– інформацію про групу крові, зазначену на ідентифікаційній карті;

– міжнародні водійські права;

– готівку в доларах чи євро (залежно від того, в якій країні доведеться працювати);

– карти регіону, до якого він їде;

– список офіційних контактних осіб або планованого маршруту (дипломатичні представництва, міжнародні організації);

– мобільний телефон з зарядним пристроєм;

– номери організацій, які можуть прийти на допомогу;

– аптечку для надання першої допомоги;

– якщо ви відправляєтесь в зону стихійного лиха або техногенної катастрофи, візьміть засоби для знезараження води – знайти бутильовану на місці буде важко.

Необхідно особливу увагу приділити багажу, який ви плануєте взяти з собою. Найкраще мати рюкзак, щоб руки залишалися вільними для ручки, блокнота, теле-, відео- або фотокамери. Слід узяти з собою продукти тривалого зберігання (крупи, консерви, печиво тощо), достатній запас відеокасет або цифрових карт пам’яті.

Залежно від тривалості поїздки або кліматичних особливостей країни, в яку ви направляєтесь, необхідно підібрати правильний одяг: чи то теплу куртку з капюшоном, черевики з високою халявкою, чи варіант більш весняний – легку куртку, штани та кросівки. Незалежно від прогнозів синоптиків, у журналіста у відрядженні обов’язковим атрибутом в рюкзаку є – дощовик та головний убір. В арсеналі необхідно мати годинник, а також спеціальний металевий жетон, де повинні бути вигравірувані всі необхідні дані.

Одяг не повинен бути яскравим, фахівці рекомендують вибирати переважно темні кольори. Не слід надягати на себе армійську камуфльовану форму. Журналіст не повинен брати в руки зброю і носити військову форму – це правило, прийняте в усьому світі. Задля власної безпеки слід утриматися й від носіння прикрас. А от гроші можуть стати в нагоді в скрутну хвилину, однак сума не повинна бути занадто великою (також із міркувань про безпеку).

Журналістам-газетярам за наявності вільного місця в багажі рекомендовано узяти екземпляри їх газети, щоб роздати їх солдатам і офіцерам на передовій. Стануть в нагоді і дрібні сувеніри, що мають на війні практичну цінність – сигарети, сірники, запальнички, ручки, конверти тощо. Не потрібно купувати дорогі подарунки – ви їдете виконувати свою роботу, а не в гості.

Добиратися на місце роботи бажано разом з військовими, на їх транспорті, або разом із представниками офіційних структур. Таким чином відпадуть багато питань, пов'язаних з поїздкою. Якщо ж ви відправляєтесь в «гарячу точку» самотужки, розробіть найкоротший маршрут поїздки, бажано з найменшою кількістю державних кордонів, що необхідно перетнути.

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 550; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!