Теоретико-методологiчні основи дослідження



ХХ столiття – ера катастроф. Весь свiт захлиснуло протистояння природи та людини, коли стихійні лиха забирають мiльйони життiв. Згідно із визначенням тлумачного словника української мови, стихiйне лихо – це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнiвною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матерiальні цінності [7, 1240]. До стихійних лих належать: виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, смерчі, град, блискавки, лісова пожежа тощо. Найнебезпечніші з них: циклони, тайфуни, засуха і перетворення мiсцевості у пустелю. Деякі зі стихiйних лих часто виникають у результаті діяльності людини (наприклад, лісові та торф'яні пожежі, виробничі вибухи в гірській місцевості, при будiвництві гребель, закладці (розробці) кар'єрів, що часто призводить до зсувів, сніжних лавин, обвалів льодовиків тощо).

Значних людських та матеріальних втрат світ зазнав через катастрофи техногенного характеру. Техногенна катастрофа (англ. Industrialdisasters) – велика аварія, що тягне за собою масову загибель людей і навіть екологiчну катастрофу [7, 1312]. До техногенних катастроф відносять аварії на промислових об'єктах, будівництві, а також на залiзничному, повітряному, автомобільному, трубопровідному і водному транспортi. В результаті часто виникають пожежі, руйнації цивільних і промислових будівель, виникає небезпека радіоактивного, хімiчного, бактеріального зараження місцевості, відбувається розтікання нафтопродуктів і агресивних (отруйних) рідин по поверхні землі, води та інші наслiдки, що створюють загрозу населенню і навколишньому середовищу. Якщо за умовну одиницю прийняти певний рівень техногенного навантаження, за яким відбуваються незворотні, катастрофічні зміни, то в Україні 80% рівня вже досягнуто у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Івано-Франківській областях та у автономній республіці Крим. Для цих регіонів кожні 5-6 років вірогідні серйозні аварії, катастрофи з великою кількістю жертв [34, 212].

Статистика показує, що кількість техногенних катастроф у світі різко збільшилася з кінця 1970-х років. Особливо почастішали транспортні катастрофи, перш за все морські і річкові. Протягом декількох десятиліть не зменшується й кількість авто- та авіакатастроф [6, 38].

Останнє, не менш важливе лихо всесвітніх масштабів – тероризм. Терор, за визначенням тлумачного словника української мови, – це «усунення своїх супротивників, що виражається в фiзичному насильстві, аж до знищення» [7, 1300]. Більш ґрунтовне тлумачення конкретних протиправних дій, що відносяться до тероризму, вказана в ст. 1Закону України «Про боротьбу з тероризмом»: «Тероризм – суспiльно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалiв, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей», а терористичний акт – це «злочинне діяння у формі застосування зброї,  вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України» [16, 3].

У теорії міжнародного права розрізняють міжнародний, нацiональний та державний тероризм. При цьому, за оцінкою фахівців, міжнародний тероризм вважається найбільш суспiльно небезпечним.

Першу в історії хвилю тероризму спровокувала Велика французька революція. А сам термін «терор» вперше з'явився в 1798 році. Друга хвиля стартувала в останній третині XIX в. і була представлена радикально-націоналістичним тероризмом в Ірландії, Македонії, Сербії та ряді інших країн з метою створення незалежних держав; революцiйно-демократичним тероризмом у Франції, Італії, Іспанії з метою руйнування існував державного ладу; революційно-демократичним тероризмом партій «Народна воля» і соціалістів-революціонерів у Росії. На рубежі 1960-1970-х років почалася нова хвиля політичного тероризму, причому захлеснула вона саме ті країни, де відбулося повоєнне «економiчне диво» – Італію, Німеччину, Японію – і де розвиток соціальних структур та інститутів не встигало за економічними змінами [13].

Найкривавіші і найстрашніші терористичні акти відбулися у другій половині ХХ століття і продовжилися в нинішньому. Та форма тероризму, яку ми спостерігаємо в даний час, вперше проявила себе 5 вересня 1972 р. У епоху загального телебачення тероризм набув нового дихання, нового звучання.

На ХХ Олімпіаді в Мюнхені відбулася одна з найстрашніших трагедій за всю історію спортивних змагань. В половину четвертої ранку в один з готелів Олімпійського села проникли 8 озброєних терористів. Вони належали до палестинської угруповання «Чорний вересень». У заручники були взяті 9 членів ізраїльської спортивної делегації, ще двоє були вбиті на місці. Терористи висунули вимогу – звільнення 200 палестинців, ув'язнених в ізраїльських в'язницях. Термінове невиконання даної вимоги супроводжувалося б винищенням всіх 9 заручників шляхом розстрілу.Переговори тривали близько 20 годин.Хід переговорів вперше в історії в прямому ефірі висвітлювало телебачення, тому до Олімпійського села була прикута увага всього світу.

Ізраїльська сторона не могла піти на умови загарбників. Терористи зажадали надати їм літак і пілотів з можливістю вильоту в Марокко або Єгипет. Терористів разом із заручниками доставили мікроавтобусом до двох вертольотів до військового аеродрому Фюрстенфелдбрюке, де їм підготували Боїнг-757. В цей же час баварська поліція розробляла план спецоперації зі звільнення заручників. Європа початку сімдесятих була ще не готова до подібних проявів тероризму, німецькі керівники виявляли нерішучість, виникала плутанина, відсутність злагоджених дій. Як наслідок, операція зазнала фіаско. Під час спецоперації зі звільнення заручників один з терористів підірвав вертоліт разом із заручниками,п'ятьох палестинців знищили в перестрілці. Всі ізраїльські заручники були вбиті, загинули двоє громадян ФРН – поліцейський і пілот одного з вертольотів. Останки десяти загиблих спортсменів були відправлені до Ізраїлю. На Іграх був оголошений траур [24, 83].

Після цих трагічних подій були сформульовані основні принципи поведінки держав при терористичних актах.

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 702; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!