Підготування вихідних даних для проведення ремонту. Період підготовки об’єктів до проведення ремонту потребує максимального врахування всіх факторів, що суттєво впливають на технологію і організацію будівельних



Період підготовки об’єктів до проведення ремонту потребує максимального врахування всіх факторів, що суттєво впливають на технологію і організацію будівельних процесів. Питання інженерної підготовки об’єкта до проведення ремонту вирішується при розробленні таких документів:

· проект організації капітального ремонту (ПОКР);

· проект виконання робіт (ПВР).

Вихідними даними для проектування виконання ремонтно-будівельних робіт є:

· проект організації капітального ремонту;

· матеріали технічного обстеження об’єкта;

· затверджена проектно-кошторисна документація;

· планові терміни початку і закінчення капітального ремонту;

· обсяг робіт з генпідряду і власними силами;

· інформація про наявний парк засобів механізації і про можливість оренди їх зі сторони;

· дані про використання ресурсів (електро-, водоматеріали, тимчасові мережі);

· розбивання об’єкта, що ремонтується, на черги або на комплекси;

· інформація про можливість використання на період ремонту існуючих помешкань і будівель;

· дані про виробничо-технічну базу підрядної організації;

· дані про наявність інвентарних пересувних або збірно-розбірних виробничо-побутових помешкань;

· дані про плановий і фактичний середньорічний або середньомісячний виробіток будівельних машин, засобів транспорту, робітників підрядних організацій на аналогічних об’єктах;

· дані про чисельний і професійно-кваліфікаційний склад наявних ремонтно-будівельних бригад, їхнього оснащення і можливості використання;

· дані про наявність в ремонтно-будівельній організації технологічного і організаційного оснащення;

· еталони ПВР, типові технологічні карти, схеми стропування, схеми переміщення вантажів, типові рішення і схеми захисту і огородження небезпечних ділянок.

На додаток до перерахованих вихідних матеріалів проводиться натурний огляд об’єкта, в процесі якого встановлюється:

· наявність і характер під’їзних шляхів з урахуванням магістралей і проїздів усередині кварталів;

· габарити арочних проїздів;

· розміри дворової ділянки;

· наявність на будівельному майданчику будівель та споруд, що підлягають зносу;

· наявність рекламних влаштувань;

· наявність на фасадах будівельних відтяжок освітлювальної та кабельної мережі, проводок, дротів;

· розташування повітряних ліній зв’язку, електропередач і т.ін.;

· висота будівель, суміжних з об’єктом ремонту;

· наявність на території, що прилягає до об’єкта, ларків, телефонних будок і т.ін.;

· наявність зелених насаджень, газонів;

· можливі шляхи для проходу осіб, що мешкають в експлуатованих будинках та секціях, прихожих;

· наявність освітлювальних та спеціальних опор на території об’єкта;

· загальний технічний стан об’єкта – наявність конструкцій, що загрожують заваленням, руйнуванням і способи їх тимчасового кріплення.

В процесі підготовки вихідних даних для проектування вивчається проектно-кошторисна документація. При цьому встановлюється і перевіряється:

· комплектність і повнота документації, що потребують узгодження;

· основні техніко-економічні параметри і показники об’єкта, відповідність їх натурі;

· джерела електро-, тепло-, газо-, водопостачання та каналізаційних мереж;

· розташування зовнішніх мереж;

· технічні рішення про заміну, ремонт і виконання нових конструктивних елементів, інженерного устаткування, а також оздоблення об’єкта.

Загальне організаційно-технічне підготування об’єкта до проведення ремонтних робіт включає:

· забезпечення об’єкта ремонту проектно-кошторисною документацією;

· здавання об’єкта в ремонт;

· оформлення фінансування ремонтних робіт;

· укладання угод підряду і субпідряду на ремонт;

· оформлення допусків і дозволів на проведення робіт;

· вирішення питань про переселення осіб і організацій із будинків, які підлягають ремонту (у разі необхідності);

· забезпечення об’єкта під’їзними шляхами, електромережею, засобами зв’язку, приміщеннями для побутового обслуговування, газопостачання об’єкта;

· організацію постачання на об’єкт матеріалів, конструкцій, виробів.

Замовник повинен здати об’єкт підряднику за актом. Передання об’єкта проводиться при наявності дозволів відповідних органів на:

· проведення робіт в зоні проїзної частини міських доріг, у місцяхпроходження підземних комунікацій;

· знімання верхнього шару дорожного покриття;

· передбачене проектом знесення будівель і споруд, що перешкоджають проведенню ремонту;

· знесення або перенесення зелених насаджень;

· повне або часткове закриття вуличних проїздів і тротуарів, установлення тимчасового огородження.

Підготування об’єкта до проведення ремонтних робіт передбачає:

· вивчення інженерно-технічним персоналом проектно-кошторисної документації, включаючи документацію з технічного обстеження;

· детальне ознайомлення з умовами виробництва робіт;

· проведення заходів і виконання робіт підготовчого періоду;

· підготовка до проведення робіт.

Позамайданчикові підготовчі роботи включають влаштування під’ їздів, тимчасових ліній електропередач і водопроводу.

Майданчикові підготовчі роботи передбачають звільнення приоб’єктної території і підготування об’єкта до проведення ремонту.

Ремонтні роботи можуть виконуватись:

· з тимчасовим припиненням експлуатації (У такому випадку, до початку виконання робіт потрібно звільнити об’єкт від осіб і організацій, що його займають);

· без припинення експлуатації (При цьому повинен бути забезпечений допуск робітників підрядника до експлуатованих помешкань у терміни, що узгоджені з підрядною організацією, а особи, які мешкають у таких будівлях, потрібно забезпечити тимчасовими водопровідними точками та туалетом.).

В процесі підготування об’єкта до виконання ремонтно-будівельних робіт потрібно:

· розробити проекти виконання робіт;

· розробити заходи щодо організації праці і забезпечення робочих бригад картами трудових процесів;

· організувати інструментальне господарство для забезпечення бригад інструментами, засобами малої механізації, технологічним оснащенням, засобами вимірювання, контролю і т.ін.;

· встановити або перебазувати на робочі місця будівельні машини або пересувні (мобільні) механізовані установки.


Методи обстеження

Для визначення фізичного зносу конструкцій будівель та можливості використання при реконструкції їх конструктивних елементів необхідно знати величину їх зносу, тобто технічний стан.

Основні методи, які використовуються при визначенні технічного стану конструкцій:

1. Візуальний метод – визначення якостей і характеристик конструкцій та їх матеріалів (тріщин, розшарувань, прогинів і т.ін.) шляхом зовнішнього огляду конструкцій і простукування молотком, без застосування спеціальних приладів і інструментів. Метод дає приблизну оцінку якості і стану матеріалу конструкцій.

2. Механічний (польовий) метод – застосування непрямих способів, які використовують емпіричні залежності між міцністю матеріалу і деякими іншими засобами (кульовий молоток Фізделя, еталонний молоток Кашкарова, зубило, що забивається молотком в бетон). За принципом дії цей метод може бути:

2.1. методом віддрукування, який оснований на дії енергії удару (еталонний молоток Кашкарова);

2.2. методом віддачі, який використовується для випробування масивних конструкцій. Дія приладу основана на ударі втулки через пружину на бойок, встановлений на поверхні конструкції. При ударі втулка відскакує від бойка, відтягує за собою стрілку, яка переміщується вздовж шкали, показуючи величину віддачі. За показником віддачі і за тарувальною таблицею визначають міцність конструкції.

2.3. методом забивання стержнів, при якому міцність конструкцій визначають за глибиною їх проникнення в тіло конструкції під дією удару постійної енергії за допомогою тарувальної таблиці.

3. Методом лабораторних випробувань окремо взятих зразків – отримання з великою точністю основних міцнісних характеристик матеріалів. Для цього зразки матеріалу попередньо виймають із завчасно обраного місця в конструкції.

4. Методом натурного випробування конструкції – встановлення приладів на конструкціях будівлі, що експлуатується (часткове зняття навантаження і замірювання напруг) (компенсаційний прилад Кравцова та Ейдельмана, тензодатчики, прогиноміри і т.ін.).

5. Фізичним методом – використання фізико-механічних властивостей матеріалу конструкції деяких параметрів хвилеподібного та коливального руху або взаємодії з електромагнітним полем (ультразвукові діагностичні прилади, голографічний спосіб, що ґрунтується на інтерферометрії для знаходження волосяних тріщин, радіометричні, електропровідні прилади та ін.). метод використовується для встановлення міцності, наявності пустот, тріщин, визначення щільності.

6. Комплексним методом – одночасне використання різних способів і методів.

Таким чином, результати обстежень конструкцій будівель дають необхідний матеріал для прийняття відповідних проектних рішень.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 177; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ