Надійність будівель, що експлуатуються



Надійність – властивість виробу виконувати свої функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники у заданих межах протягом необхідного проміжку часу або наробки. Надійність, в залежності від значення виробу і умов його експлуатації, включає:

· безвідмовність;

· довговічність;

· цілість;

· ремонтоздатність виробу в цілому і його складових частин.

Стосовнозахиснихінесучихконструкційбудівлінадійність – це властивість, яка забезпечує нормативний температурно-вологісний і комфортний режим приміщень, зберігає при цьому експлуатаційні показники (тепло-, волого-, повітря-, звукозахист) у заданих нормативних межах, а для архітектурно-конструктивного елемента будівлі ще й міцність, і декоративні функції протягом заданого терміну експлуатації будівлі.

Безвідмовність – властивість об’єкта безперервно зберігати дієздатність протягом деякого часу. До показників безвідмовності відносять такі:

· вірогідність безвідмовної роботи;

· середнє напрацювання на першу відмову;

· напрацювання на відмову;

· інтенсивність відмов;

· параметр потоку відмов;

· гарантійне напрацювання.

Довговічність – властивість об’єкта зберігати дієздатність до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонтів, тобто з можливими перервами в роботі. Показниками довговічності є:

· середній термін служби;

· термін служби до першого капітального ремонту;

· міжремонтний термін служби.

Цілість стосовно до житлових будинків може розглядатися у двох аспектах:

1) цілість виробів (конструкцій) як властивість безперервно залишатися у справному стані протягом (і після) зберігання і транспортування. Це здатність виробів протистояти негативному впливу незадовільного зберігання і транспортування, старінню матеріалів виробів до монтажу.

2) цілість об’єкта в цілому до введення в експлуатацію і під час ремонтів (консервації).

Надійність житлової будівлі, її дієздатність забезпечується сучасним ремонтом.

Ремонтоздатність – властивість об’єкта, яка полягає в доступності і зручності в проведенні заходів із запобігання і виявлення причин виникнення відмов і пошкоджень, а також усунення їх шляхом ремонту і обслуговування.

Часто відносно до будівель під надійністю розуміють тільки міцнісні властивості. Це велика помилка. Зовнішні захисні конструкції – це багатофункціональні системи, вони частіше за все виявляються надійними під час виконання захисних функцій, ніж міцнісними. Елементи та їх стики розраховують на деформації і на міцність. Однак, допустимі деформації не завжди забезпечують нормативний комфортний стан приміщень. Разом з тим у практиці проектування, будівництва і експлуатації часто надійність на міцність розглядається як головне, а надійність відносно забезпечення експлуатаційних характеристик захисних конструкцій – як другорядне. Практично при проектуванні нових будинків експлуатаційні характеристики не є вихідними (розрахунковими). Елементи та їх стики розраховують на деформації і на міцність.

Експлуатаційні показники захисних конструкцій, особливо стиків, переважно закладають в проектах не шляхом розрахунку, а конструктивно.

В процесі проектування і конструювання будівлі закладається її теоретична надійність. В процесі виготовлення забезпечується фактична надійність кожного конкретного елемента, що залежить від якості окремих деталей, які використовуються, складання і монтажу конструкцій. Після монтажу надійність слід підтримувати на необхідному рівні правильною організацією експлуатації.

При проектуванні враховують такі фактори, що впливають на надійність конструкцій:

· якість і кількість елементів, що використовуються;

· режим роботи елементів і деталей;

· стандартизацію і уніфікацію виготовлення;

· доступність деталей, вузлів і блоків для огляду і ремонту.

В результаті порушення правил монтажу будівлі, відсутності відповідного контролю матеріалів і комплектуючих виробів, порушення сортності і недоброякісної заміни матеріалів, встановлення елементів, що підлягають довготривалому зберіганню у несприятливих умовах, недостатнього контролю на операціях і під час виготовлення готової продукції, а також порушення самої технології монтажу виникають умови, які негативно впливають на надійність конструкції будівлі в цілому.

Неабияке значення для експлуатаційної надійності будівлі має кваліфікація персоналу, який виконує технічну експлуатацію і ремонти. Тому обслуговуючий персонал повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Сьогодні будівлі потерпають від стрибка до складності, що, водночас, приводить до значних змін у техніці проектування. Тепер будівлю можна віднести до великої складної системи, яка має складні зв’язки і змінні навантаження із різними знаками.

Початкова надійність будівлі, яка визначається з моменту закінчення її монтажу, з першого ж дня експлуатації будівлі постійно знижується.

Велике значення для надійності будівель мають:

· фактори конструктивного характеру;

· кліматичні фактори і фактори навколишнього середовища;

· виробничі фактори;

· умови експлуатації будівель і конструкцій.

У плані системного підходу головним показником надійності житлової будівлі в цілому як кінцевої продукції є її оптимальний термін служби.

Для досягнення максимальної надійності будівель розробники проектують ці складні системи так, щоб вони функціонували у випадку, коли параметри всіх елементів одночасно будуть знаходитись біля межі допусків. Цього можна досягти у разі можливості аналізу можливості використання досвіду розрахунку аналогічних систем. Це стало поштовхом до систематизації факторів, що впливають на оцінку надійності будівлі (рис. 8.1).

Фактори, які впливають на надійність будівлі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальнонормативні положення

Прийняті розрахункові схеми і моделі

 

Умови виготовлення і монтажу деталей

Умови експлуатації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

Способи визначення зусиль і деформацій в системі, що враховуються при створенні розрахункових моделей

Способи визначення розрахункових величин зусиль опору конструкцій і вузлів їх стику

 

Вплив технології на виготовлення виробів

Вплив технології і якості монтажних робіт

 

 

 

 

 

 

 

Номенклатура граничних станів конструкцій будівель

Просторова робота системи

Методика визначення міцності вузлів стику збірних елементів

 

Середня міцність і однорідність бетону у виробі

Розподіл відхилень осей несучих елементів від проектного положення

Номенклатура вимог технічної експлуатації будівель

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання граничних станів конструкцій

Принцип незалежності дії сил

Ефект защемлення стін в перекриттях і в стінах перпендикулярного напрямку

 

Змінність несучої здатності виробів в партії та у будівлі, в тому числі і з урахуванням часу

Дефекти монтажу збірних елементів та їх змінність

Впровадження системи планово-попереджувальних ремонтів

 

 

 

 

 

 

Номенклатура навантажень і впливів та їх сполучень

Нелінійність деформування зв'язків

Ефект защемлення перекриття в стінах

 

Методика і практика контролю міцності виробів

Методика і практика контролю якості монтажу

Рівень кваліфікації обслуговуючого персоналу

 

 

 

 

 

Номенклатура розрахункових станів системи

Пластичні властивості стиснених елементів

Методика оцінювання опору зв'язків зсуву

 

Допуски і відхилення від них та їх вплив на якість монтажу

   

Система контролю технічного стану конструкцій і елементів будівлі

   

 

 

         
   

Адекватність реальної структури і розрахункової схеми

Довготривала міцність конструкцій

       
   

 

               

Тривалість процесу деформування при обліку повзучості матеріалів і зв'язків

         

 

Стійкість системи в цілому

Рис.8.1. Структурна схема факторів,
що впливають на надійність будівлі


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 195; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ