Оцінка стійкості об’єкта до її проникаючої радіації та радіоактивного забруднення



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Цикл Цивільної оборони

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

«Будівництво захисних споруд цивільної оборони»

Варіант № 10

                       Виконав:

Студент групи ПНМ 51           

Ластовець П.М.

Студент групи ПНМ 51      

                      Перевірив:

                                         Стефанович С.І.

Київ – 2010


Вступ

 
Розділ І

 

Вихідні дані для розрахунково-графічної роботи

 

Таблиця 1

№ варіанта Потужність ядерного вибуху,кт Віддаль об'єкту від центру вибуху, км Швидкість середнього вітру, км/год. Примітка
1 2 3 4 5
        1. Сховища ЦО
        вбудованого типу і
        окремо стоячі
        мають перекриття
        товщиною:
        - бетон - 40см
13 5000 15 25 - гідроізоляційний
        шар - 30 см
        глина.
        2. Гранично
        допустима    доза
        опромінення    на
        протязі 4 діб не
        більше 50 рентген.

 

Умови для розрахунку сховищ ЦО

 

Таблиця 2

 

 

 

№ варіанта

У сховищі чоловік

Тип

будівлі

Число поверхів, висота будівлі

Тип укриття

Місце розміщення укриття

Передбачити у

сховищі

всього жінок
1 2 3 4 5 6 7 8
13 350 150 Адм/б 3;9м Сх, вбуд Підвал, h=3 Немає

 

 

Примітка: ПУ- пункт управління

             СХ.вбуд.- сховище вбудованого типу

                   

 

Розділ ІІ

Визначаємо захисні властивості сховища ЦО від дії ударної хвилі, ядерного вибуху і радіації.

Оцінка стійкості роботи об’єкта народного господарства у воєнний час може бути виконана за допомогою моделювання уразливості об’єкта при впливі факторів ураження ядерного вибуху на основі використання результату розрахункових даних.

Основними факторами ураження ядерного вибуху є: повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне забруднення та електромагнітний імпульс. Усі ці фактори ураження можуть у різній степені впливати на функціонування об’єкта після нанесення ядерного удару. Тому оцінювати стійкість об’єкта треба по відношенню до кожного з факторів.

При ядерному вибуху можуть виникати вторинні фактори ураження: пожежі, вибухи, зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами місцевості, атмосфери та водоймища, катастрофічне затоплення у зонах розташованих нижче греблі і гідровузлів. Вторинні фактори ураження ядерного вибуху в ряді випадків можуть значно вплинути на роботу об’єкта і тому повинні також враховуватись при оцінці його стійкості.

Для оцінки стійкості об’єкт отримує від вищестоящого штабу ЦО необхідні вихідні дані, в тому числі і інформацію: в якій зоні руйнувань опиняться об’єкти, які можуть бути в районі його розміщення максимальні значення параметри факторів уразливості і ядерного вибуху. В подальшому ці дані використовуються при виконанні розрахунків по оцінці стійкості об’єкта у військовий час. Якщо така інформація не доступна, то максимальні значення параметрів факторів ураження (надлишковий тиск, світловий імпульс, рівень радіації) визначаються розрахунком.

 

Визначаємо максимальні значення параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на об’єкті.

 

Визначаємо максимальний надлишковий тиск ударної хвилі , що очікується на об’єкті:

    Якщо об’єкт розташований на відстані  км від центру вибуху, потужність ядерного вибуху  кт, вид вибуху наземний.

 За додатком 1 «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані від центра до вибуху» (1) знаходимо надлишковий тиск для ядерного вибуху:

 

꞊ 15 кПа

 

 Знайдене значення  буде максимальним, оскільки воно відповідає випадку, коли центр вибуху буде на мінімальній відстані від об’єкта, а тобто:  кПа.

    Отже, об’єкт може опинитися на зовнішній межі слабких руйнувань осередку ядерного ураження. В цій зоні будівлі зазнають слабких руйнувань, виникають окремі пожежі.

 

Оцінка стійкості об’єкта до її проникаючої радіації та радіоактивного забруднення

Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об’єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може визвати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприємства на деякий час, за який рівні радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин не зменшується до значень, що не загрожують людям. Тому головна ціль оцінки уразливості об’єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей у конкретних умовах роботи на зараженій місцевості.

Завданням даного підпункту роботи є оцінка стійкості роботи промислової будівлі до дії радіоактивного зараження та проникаючої радіації ядерного вибуху, коли промислова споруда віддалена від центру вибуху на км, потужність ядерного вибуху  кт, швидкість середнього вітру  км/год, промислова споруда має 3 поверхи, сховище СХ вбудованого типу (підвал), перекриття з бетону товщиною 40 см та гідроізоляційний шар 30 см глини.

 1) Визначаємо максимальне значення рівня радіоактивного зараження та дозу проникаючої радіації, які очікуються на території промислової будівлі для цього з додатку 12 «Рівні радіації на осі сліду наземного ядерного вибуху на 1 год після вибуху» (1) знаходимо значення рівня радіації на відстані  км, потужності ядерного вибуху  кт, швидкості середнього вітру  км/год:  Р/год.

2) Визначаємо коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем окремо для радіоактивного зараження по таким вихідним даним: перекриття сховища складається з шару бетону товщиною 40 см та гідроізоляційного шару глини 30 см. Шари половинного послаблення матеріалів від радіоактивного зараження знаходимо з додатку 11 «Товщина половинного послаблення радіації для різних матеріалів  см» (1), вони складають: від радіаційного зараження для бетону 5,7 см; для глини 6,3 см.

Коефіцієнт який враховує умови розташування сховища знаходимо по таблиці «Коефіцієнт умов розміщення сховища » (для вбудованого всередину промислового комплексу сховища =8). Тоді:

,

де  - коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища брати по таблиці 11.3;

 - товщина матеріалу слою послаблення, см ;

 - товщина слою половинного послаблення (додаток 11 [ 1 ]).

    3) Визначаємо дозу радіації, яку можуть отримати робітники та службовці, знаходячись у сховищі при максимальному рівні радіації:

,

де  - найбільша доза на відкритій місцевості;

 Р,

де  - найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху (додаток 12[1]);

- час зараження відносно моменту вибуху:

 год,

де =15 - віддаль захисної споруди від місця ядерного вибуху, км;

=25 - швидкість середнього вітру, км/год;

 - час викидання радіоактивних речовин (прийняти 1 годину);

- час закінчення опромінювання;

 год

 - гранична доза опромінювання за 4 доби, яка визве захворювання. 

    Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначаємо по формулі:

.

    Отже, в данному випадку сховище забезпечує надійний захист персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за добу перебування у ньому значно менша допустимої норми однократного опромінювання.

Об’ємно-планувальне рішення захисних споруд

У сховищі ЦО (ПУ) передбачені основні та допоміжні приміщення (керуватись нормами планування: БНіП II-11- 77*). До основних відносяться приміщення: пункт управління, медичний пункт. До допоміжних – фільтровентиляційні приміщення, санітарні вузли, приміщення для зберігання продовольства, захисні дизельні електростанції (ДЕС), електрощитові, станції перекачки стоячих вод, балонна, тамбур-шлюз, тамбури.

Вихідними даними є: сховище вбудованого типу, розташоване у підвалі (висота  м) промислової будівлі, у сховищі 540 людей, 175 з яких становлять жінки.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 743; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!