Принципи права та їх характеристика
Принципи права — це його основні засада, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображують суттєві положення права.
Залежно від функціонального призначення і об'єкта відображення принципи права поділяються на соціально-правові і спеціально-правові.
Соціально-правові принципи відображують систему цінностей, що властиві суспільству і мають чи повинні мати правову форму виразу і забезпечення (домінування загальнолюдських цінностей над інтересами класів, націй і т. ін., єдність суспільних і особистих інтересів). Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища і поділяються на загально-правові, міжгалузеві, галузеві принципи, принципи інститутів.
Загальноправовими принципами є:
1) принцип гуманізму — домінування у формуванні і функціонуванні правової системи невід'ємних природних прав і свобод людини;
2) принцип рівності громадян перед законом — всі громадяни незалежно від національної, статевої, релігійної й іншої належності, посадового стану мають рівні загальногромадянські права і обов'язки, несуть рівну відповідальність перед законом;
3) принцип демократизму — право, законодавство адекватно відображують волю народу, формуються через безпосередню і посередню форми демократії;
4) принцип законності (правності) — здійснення всіх правових форм діяльності держави, функціонування громадянського суспільства, громадян на основі і у відповідності з нормами права, природними правами і обов'язками людини;
|
|
|
5) принцип взаємної відповідальності держави і особи — не тільки особа відповідальна перед державою, але й держава перед особою. Вони пов'язані взаємними правами і обов'язками.
Міжгалузеві принципи на відміну від загальноправових діють не в усіх галузях права, а в певних їх групах. Наприклад, принцип здійснення правосуддя тільки судом чи принцип матеріальної відповідальності. Галузеві принципи притаманні окремим галузям права. Дія принципів правових інститутів відповідно обмежена їх предметом регулювання.
Поняття та види функцій права
Функції права — основні напрямки впливу права на суспільні відносини. Функції права поділяються на соціальні і спеціально-юридичні.
Соціальні функції права — це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ як єдності форми і змісту. Так, праву притаманні ідеологічна, економічна, політична функції і т. ін.
гуманiстичну -- право охороняє та захищає права людства, народу, людини;
органiзаторсько-управлiнську - право суб’єктів на розв'язання певних економiчних і соцiальних проблем;
|
|
|
iнформацiйну (комунiкативну) - право інформує людей про волю законодавця;
оцiнно-орiєнтувальну - поведiнка людей оцiнюється з огляду на закони держави, вказує на безконфлiктнi, соцiально допустимi способи й засоби задоволення потреб людини в межах правомiрної поведiнки;
iдеологiчно-виховну - право формує у людини певний світогляд, виховує в неї зразки правомiрної поведiнки;
гносеологiчну (пiзнавальну) - право само виступає як джерело знань.
Спеціально-юридичні функції права — це напрямки власне правового впливу на суспільні відносини. У цьому випадку виділяють регулятивну і охоронну функції права.
Регулятивна функція як об'єкт свого впливу має нормальні, позитивні, корисні суспільні відносини, які право впорядковує шляхом: 1) закріплення сталих, розвинутих відносин в нормативних актах, у такий спосіб гарантуючи їх недоторканність (статична функція); 2) заохочення, стимулювання розвитку тих суспільних відносин, що, відображаючи певні соціальні цінності, знаходяться на етапі свого становлення (динамічна функція).
Охоронна функція спрямована на захист позитивних суспільних відносин шляхом усунення соціальне шкідливих і небезпечних діянь людей і їх об'єднань, відновлення порушених прав суб'єктів.
|
|
|
Характеристика спеціально-юридичніх функцій права
Спеціально-юридичні функції права — це напрямки власне правового впливу на суспільні відносини. У цьому випадку виділяють регулятивну і охоронну функції права.
Регулятивна функція як об'єкт свого впливу має нормальні, позитивні, корисні суспільні відносини, які право впорядковує шляхом: 1) закріплення сталих, розвинутих відносин в нормативних актах, у такий спосіб гарантуючи їх недоторканність (статична функція); 2) заохочення, стимулювання розвитку тих суспільних відносин, що, відображаючи певні соціальні цінності, знаходяться на етапі свого становлення (динамічна функція).
Охоронна функція спрямована на захист позитивних суспільних відносин шляхом усунення соціальне шкідливих і небезпечних діянь людей і їх об'єднань, відновлення порушених прав суб'єктів
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1023; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!