Визначення фракційного складу палива

(ДЗСТ 2177 – 59)

Фракційний склад має велике значення для характеристики палива. Відсоткова кількість окремих фракцій, які википають в визначених температурних межах при фракційній розгонці палива, дозволяє характеризувати випаровуваність палива, здібність до нагароутворення, повноти згоряння і т.д.

Фракційний склад дозволяє впливати на умови роботи двигуна на всіх режимах; тому знання його дозволяє визначити експлуатаційні властивості пального, а саме:

а) температура початку перегонки і википання 10 % характеризує пускові властивості пального, тобто спроможність його забезпечити запуск двигуна при низьких температурах і схильність палива до утворення пароповітряних пробок в паливної системі двигуна;

б) температура википання 50 % палива характеризує середню випаровуваність палива і впливає на термін прогріву двигуна і його прийомістість;

в) температура википання 90 % характеризує прийомістість палива, тобто стійку роботу двигуна на перехідних режимах;

г) температура википання 98% (температура кінця кипіння) характеризує повноту згоряння, а, також, схильність палива до нагароутворення.

Рис.4. Апарат для визначення фракційного складу:

1 – холодильник, 2 - колба з відвідною трубкою, 3 - нижня частка кожуха з контрольним

вікном, 4 - пальник газовий, 5 - штатив, 6 – термометр, 7 - мірний циліндр на 10 мл, 8 - верхня

частка кожуха з ручкою, 9 - циліндр мірний ємністю 100 мл, 10- йоржик.

Обладнання і реактиви

При проведенні визначення фракційного складу палива застосовується таке обладнання:

1. Апарат для розгонки нафтопродуктів по ДЗСТ 1392-42.

2. Барометр.

3. Пальник газовий.

4. Паливо.

5. Циліндри мірні на 100 та 10 мл.

6. Йоржик.

7. Колодій.

Підготовка до випробування

1. Ознайомитись з описом роботи і конструкцією апарата.

2. Заповнити холодильник водою.

3. Швидкість подавання води в холодильник регулюють так, щоб температура її на зливі була не вище 30 °С.

4. Промити і просушити колбу, якщо це необхідно.

5. Відміряти мірним циліндром 100 мл палива, що випробується, і обережно перелити його в колбу так, щоб паливо не потрапило у відвідну трубку колби.

6. Вставити термометр в шийку колби так, щоб вісь термометра співпадала з віссю шийки колби, а верх ртутної кульки знаходився на рівні нижнього краю відвідної трубки в місці її припаю.

7. Протерти внутрішню частку трубки холодильника від можливої вологи йоржиком.

8. Встановити колбу на нижню частку кожуха і відводну трубку колби з’єднати з верхнім кінцем трубки холодильника за допомогою щільної коркової пробки.

9. Залити місце з’єднування на пробках колодієм і встановити верхню частку кожуха на азбестову прокладку, закриваючи колбу.

10. Установити мірний циліндр ємністю 100 мл під нижній кінець трубки холодильника так, щоб трубка холодильника входила в циліндр на 15-20мм і не торкалася стінок циліндра.

11. Записати барометричний тиск.

12. Після підготовки апарата і робочого місця до випробування доповісти керівнику занять.

Проведення випробування

1. Запалити газовий пальник і рівномірно нагрівати колбу так, щоб до падіння першої краплі дистиляту з кінця трубки холодильника в циліндр при перегонці палива пройшло не менше 10-20 хвилин.

2. Записати температуру, яку показує термометр в момент падіння першої краплі. Ця температура і буде температурою початку перегонки, початку кипіння.

3. Після встановлення температури початку перегонки мірний циліндр слід поставити так, щоб дистилят стікав по стінці, перегонку продовжувати з рівномірною швидкістю нагріву 4-5мл за хвилину.

4. В процесі перегонки призвести записи температур, яки відповідають відсоткам відгону: 10%, 50%, 90%, 98% по об’єму дистиляту, який збирається в циліндр.

5. Як тільки кінцева температура буде зафіксована, нагрів колби припинити, дати дистиляту стікати ще на протязі 5 хвилин і записати одержаний об’єм.

6. Зняти верхню частку кожуха і охолодити колбу.

7. Зняти термометр, роз’єднати колбу з холодильником, злити залишок із колби в мірний циліндр ємністю 10 мл і записати об'єм залишку.

8. Підрахувати втрати при перегонці, які дорівнюють різниці між 100 мл і сумою об’ємів дистиляту і залишку.

Примітка:	а) згідно ДЗСТ визначення фракційного складу проводиться двома паралельними і повторними випробуваннями, між якими припускаються слідуючи розбіжності:
	1. для температури початку перегонки	- 4⁰С.
	2. для кінцевої і проміжних точок	- 20⁰С або 1 мл.
	3. для залишку	- 0,2 мл.
	б) при барометричному тиску на час перегонки вище 770 або нижче 740 мм.рт.ст. вводять в показану термометром температуру (t) поправку (с) на барометричний тиск за формулою: С = 0,00012 (760 - Р) (273 + t), де Р - фактичний барометричний тиск в мм.рт.ст.
	в) поправку добавляють, якщо тиск нижче 740 мм.рт.ст. Або беруть з таблиці поправок. В межах барометричного тиску від 740 до 770 мм.рт.ст. поправок не вносять.
	г) всі відліки при перегонці ведуть з точністю до 0,5 мл і до 1°С.

По одержаним точкам (температурам) накреслите криву розгонки палива.

Після закінчення роботи апарат та робоче місце привести в порядок.

Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1323; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!