Хворий, 36 років, госпіталізований до ЛОР-відділення з діагнозом лівобічний паратонзилярний абсцес. Завдання: вказати ендоскопічне дослідження, яке дозволить встановити діагноз.



  1. пряма ларингоскопія
  2. непряма ларингоскопія
  3. задня риноскопія
  4. отоскопія.
  5. *орофарингоскопія

До оториноларинголога звернувся хворий зі скаргами на зниження слуху, шум у лівому вусі та відчуття закладання вуха. Під час обстеження виявлено негативний дослід Рінне, латералізацію звуку в ліве вухо, подовжений дослід Швабаха. Завдання: визначити тип приглухуватості.

  1. барабанна приглухуватість
  2. *кондуктивна приглухуватість
  3. нейросенсорна приглухуватість
  4. набута приглухуватість
  5. змішана приглухуватість

До оториноларинголога звернувся хворий, 30 років, у якого після перенесеного грипу різко знизився слух на праве вухо, з’явився шум у вусі. На пороговій тональній аудіограмі отримано підвищення порогів повітряної та кісткової провідності на високих частотах. Завдання: визначити характер приглухуватості у хворого.

  1. *сенсоневральна приглухуватість
  2. кондуктивна приглухуватість
  3. змішана приглухуватість
  4. барабанна приглухуватість
  5. вушна приглухуватість

Батьки дев’ятирічної дівчинки сповістили, що у дворічному віці їх дитину тривалий час лікували гентаміцином з приводу тяжкої пневмонії. Клінічно встановлена глухота. Завдання: визначити причину глухоти і вказати прогноз захворювання.

  1. *дія ототоксичного антибіотика, прогноз несприятливий, показане слухопротезування
  2. вікові зміни, прогноз сприятливий
  3. дія пневмонії, прогноз несприятливий, показане слухопротезування
  4. загострення хронічної кондуктивної приглухуватості, прогноз сприятливий
  5. загострення хронічної нейросенсорної приглухуватості, прогноз несприятливий

Хворий, 27 років, звернувся зі скаргами на зниження слуху на ліве вухо, шум у вусі. Під час обстеження у вусі виявлено сірчану пробку. Завдання: визначити тип приглухуватості

  1. вушна приглухуватість
  2. *кондуктивна приглухуватість
  3. сенсоневральна приглухуватість
  4. змішана приглухуватість
  5. барабанна приглухуватість

Хворий, 31 років, звернувся зі скаргами на зниження слуху на ліве вухо, шум у вусі. Під час обстеження у вусі виявлено сірчану пробку. Завдання: вказати орієнтовний рівень підвищення порогів сприйняття на тональній аудіограмі.

  1. *лінія сприйняття кістковопровідних звуків зберігається,
    а поріг сприйняття повітряно провідних звуків може бути
    підвищений до 20—40 дБ
  2. лінія сприйняття повітрянопровідних звуків зберігається,
    а поріг сприйняття кістковопровідних звуків може бути
    підвищений до 20—40 дБ
  3. поріг сприйняття повітрянопровідних і кістковопровідних звуків може бути підвищений до 30—50 дБ
  4. поріг сприйняття кістковопровідних і повітрянопровідних звуків зберігається в межах норми
  5. поріг сприйняття кістковопровідних і повітрянопровідних звуків підвищується до20-40дБ

Під час профілактичного огляду осіб, що працюють на обрубці та клепанні металу, виявлено, що частина, з них скаржилася на головний біль, дратівливість, зниження слуху, шум у вухах. Виробничий стаж у цих робітників становить за спеціальністю понад 5 років. ЛОР-органи без видимих змін. Завдання: встановити діагноз, визначити причину виявлених порушень.

  1. *хронічна сенсоневральна приглухуватість, порушення зумовлені впливом на сприймальний апарат шкідливих факторів виробництва
  2. хронічна кондуктивна приглухуватість, порушення зумовлені впливом на сприймальний апарат шкідливих факторів виробництва
  3. хронічна змішана приглухуватість, порушення зумовлені токсичним впливом на організм шкідливих факторів виробництва
  4. хронічна сенсоневральна приглухуватість, не пов’язана з місцем роботи
  5. хронічна барабанна приглухуватість, пов’язана із закупоркою зовнішнього слухового проходу

Під час профілактичного огляду осіб, що працюють на обрубці та клепанні металу, виявлено, що частина, з них скаржилася на зниження слуху, шум у вухах. Виробничий стаж у цих робітників становить за спеціальністю понад 8 років. ЛОР-органи без видимих змін. Завдання: призначити необхідне обстеження для уточнення діагнозу.

  1. пробу Вальсальви
  2. отоскопія
  3. дослідження функції слухової труби
  4. *тональна порогова аудіометрія
  5. дослідження слуху шепітною і розмовною мовами

Хворий, 36 років, скаржиться на зниження слуху на ліве вухо, шум у вусі, які з’вились після того як хворий помився в лазні. Під час отоскопії виявлено сірчаний корок. Завдання: визначити тип приглухуватості

  1. *приглухуватість за типом ураження звукопровідності
  2. приглухуватість за типом ураження звукосприймання
  3. змішана приглухуватість
  4. вушна приглухуватість
  5. барабанна приглухуватість

Хворий, 27 років, звернувся в ЛОР-кабінет поліклініки зі скаргами на зниження слуху, шум та відчуття закладання правого вуха. При обстеженні камертоном виявлено латеризацію звуку в праве вухо в досліді Вебера, подовжений дослід Швабаха, негативний дослід Рінне. Завдання: визначити тип приглухуватості

  1. набута приглухуватість
  2. приглухуватість за типом ураження звукосприймання
  3. змішана приглухуватість
  4. вроджена приглухуватість
  5. *приглухуватість за типом ураження звукопровідності

При профілактичному огляді ткаль бавовнянопаперового комбінату виявлено у деяких з них скарги на головний біль, дратівливість, зниження слуху, шум у вухах. Стаж роботи у них за спеціальністю становить понад 6 років. ЛОР-органи без видимих змін. Завдання: встановити діагноз

  1. хронічна змішана приглухуватість
  2. хронічна кондуктивна приглухуватість
  3. *хронічна нейросенсорна приглухуватість
  4. загострення хронічної нейросенсорної приглухуватості
  5. загострення хронічної кондуктивної приглухуватості

Хворий, 28 років, скаржиться на зниження слуху, шум та відчуття закладання в лівому вусі. Вказані скарги з’явились після перенесеного грипу. На тональній пороговій аудіограмі – підвищення порогів повітряної та кісткової провідності, криві повітряної та кісткової провідності йдуть поряд одна від одної, без розриву, по діагоналі сітки аудіограми. Завдання: визначити тип приглухуватості

  1. вушна приглухуватість
  2. приглухуватість за типом ураження звукопровідності
  3. змішана приглухуватість
  4. *приглухуватість за типом ураження звукосприймання
  5. барабанна приглухуватість

Мати дитини, 10 років, звернулась в ЛОР-кабінет дитячої поліклініки і повідомила, що у 3-річному віці дитину тривалий час лікували канаміцином. Дитина часто хворіє ринітом, ангіною, двічі перенесла середній отит, хворіла зовнішнім отитом. При обстеженні встановлена глухота. Завдання: визначити причину глухоти.

  1. *дія ототоксичного антибіотика (канаміцину)
  2. часті риніти
  3. часті ангіни
  4. перенесені запалення середнього вуха
  5. перенесений зовнішній отит

Хворий, 40 років, скаржиться на періодичні запаморочення, гнійні виділення з лівого вуха. Після натискування на козелець лівого вуха у нього з’явився ністагм у цю сторону. Завдання: вказати назву цієї проби.

A. *пресорна проба

B. проба Желе

C. проба Вальсальва

D. проба Тойнбі

E. проба Політцера

У призивній комісії кандидату у військово-льотне училище проведено дослідження отолітової реакції. З’явилась блідість шкірних покривів, нудота. Обстежуваний покрився холодним потом. Завдання: вказати ступінь вегетативної реакції у досліджуваного.

A. *ІІ ступінь вегетативної реакції

B. ІІІ ступінь вегетативної реакції

C. І ступінь вегетативної реакції

D. ІV ступінь вегетативної реакції

E. V ступінь вегетативної реакції

Хворий, 52 років, звернувся до оториноларинголога зі скаргами на запаморочення. Під час ходьби по прямій лінії відхиляється вліво. Флангова хода не порушена. Виявлено дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм тільки при погляді вправо. Завдання: вказати ступінь ністагму.

A. *І ступінь ністагму

B. ІІ ступінь ністагму

C. ІІІ ступінь ністагму

D. ІV ступінь ністагму

E. V ступінь ністагму

Хворий, 39 років, нестійкий в позі Ромберга (падає вправо), в наявності спонтанний ністагм ІІ ступеня вліво. При зміні положення голови змінюється напрямок падіння хворого відповідно у бік правого вуха. Флангова хода не порушена. Зниження слуху на ліве вухо. Завдання: визначити тип вестибулярного синдрому.

A. боковий вестибулярний синдром

B. центральний вестибулярний синдром

C. змішаний вестибулярний синдром

D. *периферичний вестибулярний синдром

E. передній вестибулярний синдром

32. Хворий, 40 років, страждає лівостороннім хронічним гнійним епітимпанітом тривалий час. В останній час скаржиться на запаморочення, відхилення вправо під час ходьби. В позі Ромберга похитування вправо. При зміні положення голови змінюється напрямок падіння хворого. В наявності горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм при погляді вліво. Завдання: встановити діагноз.

A. *хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнення обмежене лабіринтитом

B. хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений дифузним серозним лабіринтитом

C. хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений дифузним гнійним лабіринтитом

D. хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений менінгогенним лабіринтитом

E. хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений абсцесом мозочка

Хворий скаржиться на запаморочення, відхиляється вправо під час ходьби по прямій. Флангова хода не порушена. Під час огляду виявлено дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм тільки у разі погляду вліво. Завдання: вказати ступінь ністагму.

A. III ступінь ністагму

B. II ступінь ністагму

C. *І ступінь ністагму

D. VI ступінь ністагму

E. V ступінь ністагму

Хворий скаржиться на періодичні запаморочення, гнійні виділення з правого вуха. Після натискування на козелок правого вуха у нього з’явився ністагм у цей бік. Завдання: вказати назву цієї проби, пояснити, про що вона свідчить.

A. *пресорна проба, вказує на наявність фістули в горизонтальному півколовому каналі

B. калорична проба, вказує на рух ендолімфи

C. пресорна проба, вказує на наявність фістули в задньому півколовому каналі

D. пресорна проба, вказує на наявність фістули в передньому півколовому каналі

E. проба Люшера-Звислоцького, вказує на наявність супракохлеарних розладів слухової функції

Хворий на хронічний правобічний гнійний епітимпаніт скаржиться на запаморочення, відхилення вліво під час ходьби. У позі Ромберга падає вліво. У разі зміни положення голови змінюється напрямок падіння хворого. Під час огляду виявлено горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм при погляді вправо. Завдання: встановити діагноз.

A. хронічний правобічний гнійний епімезотимпаніт, ускладнений лабіринтитом

B. хронічний гнійний мезотимпаніт

C. хронічний правобічний гнійний епітимпаніт, ускладнений холестеатомою

D. *хронічний правобічний гнійний епітимпаніт, ускладнений лабіринтитом

E. хронічний правобічний гнійний епітимпаніт, ускладнений мастоїдитом

36. У призивній комісії кандидату у військово-льотне училище проведено дослідження отолітової реакції. З’явилась блідість шкір­них покривів, нудота. Обстежуваний вкрився холодним потом. Завдання: вказати ступінь вегетативної реакції у обстежуваного, визначити придатність обстежуваного до льотної служби.

A. *II ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний

B. I ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби придатний

C. III ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний

D. IV ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний

E. V ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний

У хворого визначають спонтанний ністагм II ступеня, направлений вправо, у позі Ромберга він падає вліво. У разі зміни положення голови змінюється напрямок падіння пацієнта відповідно у бік лівого вуха. Флангова хода в обидва боки непорушена. Знижений слух на праве вухо. Завдання: визначити тип вестибулярного синдрому, який спостерігається у хворого.

A. периферійний вегетативний синдром

B. центральний вестибулярний синдром

C. загальний вестибулярний синдром

D. *периферійний вестибулярний синдром

E. вегетативний синдром

Хвора, 35 років, скаржиться на біль, який посилюється під час жування і відкривання рота. Хворіє 2 дні, захворювання пов’язує з видаленням сірки з вуха шпилькою. Об’єктивно: вушна раковина не змінена, під час натискування на козелок виникає різкий біль, пальпація завушної ділянки безболісна; під час отоскопії визначається гіперемія та дифузна інфільтрація шкіри зовнішнього слухового ходу, більш виражена в перетинчасто-хрящовому відділі, барабанна перетинка гіперемована по краю, слух не порушений. Завдання: встановити діагноз, призначити лікування.

A. *зовнішній дифузний отит, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматич­на та місцева терапія

B. фурункул зовнішнього слухового проходу, оперативне

C. гострий гнійний середній отит, гіпосенсибілізувальна, симптоматич­на та місцева терапія

D. перихондрит, антибактеріальна, симптоматич­на та місцева терапія

E. екзема зовнішнього вуха, антибактеріальна та місцева терапія

39. Хвора, 32 років, скаржиться на сильний біль у правому вусі, що віддає в зуби, скроню, закладеність вуха, головний біль, підвищення температури тіла до 37,8 °С. Хворіє 3-й день, захворюванню передував нежить. Об’єктивно: вушна раковина не змінена, зовнішній слуховий хід вільний, барабанна перетинка почервоніла, інфільтрована, випинається, контури не визначаються. Пальпація козелка та соскоподібного відростка безболісна. Шепітну мову сприймає правим вухом з відстані 1 м, а розмовну — з 3 м. Завдання: встановити попередній діагноз, визначити раціональну лікувальну тактику.

A. гострий правобічний зовнішній дифузний отит, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматич­на та місцева терапія

B. *гострий правобічний гнійний середній отит, антибактеріальна, дезінтоксикаційна, гіпосенсибілізу­вальна терапія, тимпанопункція, а за необхідності — парацентез

C. гострий правобічний мірингіт, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматич­на та місцева терапія

D. гострий правобічний сальпінгіт, антибактеріальна, симптоматич­на та місцева терапія

E.  гострий правобічний гнійний середній отит ускладнений мастоїдитом, антибактеріальна, дезінтоксикаційна, гіпосенсибілізу­вальна терапія, тимпанопункція

40. Хвора, 40 років, скаржиться на біль у правому вусі та в завушній ділянці, гноєтечу з вуха, зниження слуху, головний біль, погане загальне самопочуття, підвищення температури тіла до 37 °С, Через 2 дні від початку захворювання почалася гноєтеча з вуха, біль зменшився, температура знизилась. Лікувалась у поліклініці протягом тижня, але гноєтеча тривала. Два дні тому з’явився біль у завушній ділянці, головний біль, температура тіла в останні дні підвищилась до 38,5 °С. Ознобу, блювання не було. Об’єктивно: вушна раковина не змінена, зовнішній слуховий хід звужений у кістковому відділі за рахунок нависання задньоверхньої стінки, виділення слизисто-гнійного характеру. Барабанна перетинка почервоніла, інфільтрована, щілиноподібна перфорація в передньонижньому квадранті з пульсацією гною. Визначається припухлість у ділянці соскоподібного відростка, втрата його контурів, м’які тканини набряклі, напружені, болючі під час перкусії та пальпації, вушна раковина відстовбурчена. Завдання: встановити діагноз, вирішити, які дослідження треба провести для підтверд­ження діагнозу.

A. *гострий правобічний гнійний середній отит, ускладнений мастоїдитом, рентгенографія скроневих кісток за методом Шюллера

B. фурункул зовнішнього слухового ходу, отоскопію

C. гострий правобічний гнійний середній отит, отоскопію, парацентез

D. гострий правобічний мірингіт, отоскопію

E. завушний лімфаденіт, пальпацію, отоскопію

41. Дитина, 8 місяців, хворіє на ГРВІ протягом тижня, в останні два дні стала неспокійною, часто плаче, киває головою з боку на бік, тягнеться ручкою до правого вуха, відмовляється брати груди. Температура тіла 39,2 °С. Під час розпитування матері встановлено, що в дитини були короткочасні судоми, багаторазове блювання, пронос. Під час отоскопи — права барабанна перетинка почервоніла, випинається, контури її не визначаються, натискання на козелок болюче. Відмічається ригідність потиличних м’язів. Завдання: встановити діагноз, визначити раціональну лікувальну тактику.

A. гострий правобічний мірингіт, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматич­на та місцева терапія

B. гострий правобічний зовнішній дифузний отит, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматич­на та місцева терапія

C. фурункул зовнішнього слухового ходу, розкриття фурункулу, антибактеріальна та місцева терапія

D. гострий правобічний гнійний середній отит, проведення антибактеріальної, дезінтоксикаційної, дегідратаційної, симптоматичної терапії

E. *гострий правобічний гнійний середній отит, менінгізм, парацентез і проведення антибактеріальної, дезінтоксикаційної, дегідратаційної, симптоматичної терапії

Хворий, 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на гноєтечу з правого вуха та асиметрію обличчя. Під час огляду відмічається опущення правого кута рота, згладженість носогубної складки з цього ж боку. У відповідь на прохання заплющити очі хворий нещільно заплющує праве око. Під час отоскопії у зовнішньому слуховому ході визначають рідкі гнійні виділення. Після туалету зовнішнього слухового ходу оглянута барабанна перетинка, яка гіперемована, інфільтрована, дещо випинається. У центрі відзначається невеличка перфорація, з якої виділяються краплі гною в такт пульсу. Завдання: встановити діагноз.

A. хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений лабіринтитом

B. хронічний гнійний мезотимпаніт, ускладнений парезом лицевого нерва

C. *гострий правобічний середній отит, ускладнений парезом лицевого нерва

D. фурункул зовнішнього слухового ходу

E. правосторонній гострий катаральний середній отит

Хворий, 46 років, скаржиться на гнійні виділення з лівого вуха, знижений слух. Хворіє 7 років. Неодноразово лікувався в стаціонарі та амбулаторно. Дані отоскопії: в лівому зовнішньому слуховому ході — слизисто-гнійні виділення; ниркоподібний дефект барабанної перетинки в нижніх квадрантах, навколо якого є залишок барабанної перетинки; слизова оболонка барабанної порожнини гіперемована, набрякла. Інші ЛОР-органи без істотних змін. Шепітну мову правим вухом сприймає з 6 м, лівим — з 3 м. Завдання: встановити діагноз, призначити лікування.

A. хронічний лівобічний гнійний епімезотимпаніт. Лікування консервативне: протизапальна терапія, проми­вання вуха антисептиками, фізіотерапевтичне лікування

B. хронічний лівобічний гнійний епітимпаніт. Лікування оперативне: загально порожнинна операція

C. дифузний гнійний лабіринтит. Лікування консервативне: протизапальна терапія, сечогінні засоби, парацентез

D. *хронічний лівобічний гнійний мезотимпаніт. Лікування консервативне: протизапальна терапія, проми­вання вуха антисептиками, фізіотерапевтичне лікування

E. гострий рецидивуючий лівобічний гнійний середній отит. Лікування консервативне: протизапальна терапія, проми­вання вуха антисептиками, фізіотерапевтичне лікування

Хвора, 54 років, скаржиться на гноєтечу з правого вуха протягом багатьох років, зниження слуху. Пацієнтка багато лікувалась амбулаторно і стаціонарно. Хворій було запропоновано хірургічне лікування, від якого вона відмовилась. Дані отоскопії: у правому вусі — незначна кількість гнійних виділень із неприємним запахом, крайовий дефект барабанної перетинки в задньоверхньому квадранті. Шепітну мову правим вухом сприймає з відстані 1,5 м, лівим — 6м. Завдання: встановити діагноз.

A. *хронічний правобічний гнійний епітимпаніт

B. хронічний правобічний гнійний епімезотимпаніт

C. хронічний правобічний гнійний мезотимпаніт

D. правосторонній адгезивний середній отит

E. тимпаносклероз

45. Хвора, 45 років, скаржиться на біль у лівому вусі, значні гнійні виділення, зниження слуху, підвищення температури тіла до 37,7 °С. Страждає на гноєтечу з лівого вуха після перенесеного в дитинстві кору. Неодноразово лікувалась амбулаторно і стаціонарно. Два тижні тому хвора застудилась, і процес у вусі загострився. Дані отоскопії: у зовнішньому слуховому ході зліва значна кількість гною з неприємним запахом, барабанна перетинка тотально зруйнована, грануляції на медіальній стінці барабанної порожнини, у верхніх відділах — білі епідермальні маси. Слизова оболонка барабанної порожнини гіперемована. Лівий соскоподібний відросток звичайної форми. Інші ЛОР-органи без змін. Завдання: встановити попередній діагноз.

A. *загострення хронічного лівобічного гнійного епітимпаніту ускладненого холестеатомою, що нагноїлася, грануляціями, карієсом кістки середнього вуха

B. лівосторонній хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом

C. лівосторонній хронічний гнійний мезотемпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом

D. лівосторонній адгезивний середній отит

E. лівосторонній гострий гнійний середній отит

46. Хвора, 56 років, госпіталізована до ЛОР-відділення зі скаргами
на запаморочення, хиткість під час ходьби, слизисто-гнійні виділення
з правого вуха. Хворіє на хронічний середній отит протягом 20
років. Два дні тому назад збільшились слизисто-гнійні виділення з
неприємним запахом у правому зовнішньому слуховому ході,
вперше з’явились запаморочення та хиткість ходи. Дані отоскопії:
у зовнішньому слуховому ході праворуч слизисто-гнійні виділення
з неприємним запахом, барабанна перетинка рожева з крайовою
перфорацією в передньоверхньому квадранті. Виявлена позитивна
фістульна проба, горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм під
час погляду вправо. Під час ходьби відхиляється вліво, в позі
Ромберга падає вліво. Завдання: встановити попередній діагноз.

A. правосторонній хронічний гнійний мезотемпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом

B. *загострення хронічного гнійного епітимпаніту праворуч, ускладненого гострим серозним обмеженим лабіринтитом

C. правосторонній хронічний гнійний епімезотемпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом

D. правосторонній адгезивний середній отит

E. правосторонній гострий гнійний середній отит

47. Хворий, 32 роки, скаржиться на різкий біль у правому вусі, значні гнійні виділення з нього, підвищення температури тіла до 38,5 °С, запаморочення, зниження слуху. Хворіє 5-й день. Об’єктивно: спонтанний горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм при погляді вправо і прямо, під час ходьби відхиляється ліворуч, в позі Ромберга падає ліворуч. Шепітну мову правим вухом сприймає біля вушної раковини, лівим — з відстані 5 м. Дані отоскопії: у правому слуховому ході слизисто-гнійний вміст, пульсуючий рефлекс, барабанна перетинка гіперемована, набрякла, інфільтрована. Завдання: встановити діагноз.

A. *гострий гнійний перфоративний середній отит праворуч, ускладнений гострим дифузним серозним лабіринтитом

B. правосторонній хронічний гнійний мезотимпаніту

C. правосторонній хронічний гнійний епітимпаніт

D. тимпаносклероз

E. гострий правобічний середній катаральний отит

48. Хворий, 42 років доставлений в ЛОР-відділення машиною швидкої допомоги у важкому стані. На запитання відповідає важко, загальмований. Непокоїть сильний головний біль, гноєтеча з правого вуха. Температура тіла 39,60 С. Виражена ригідність потиличних м¢язів, позитивний симптом Керніга з двох сторін. Вогнищевої симптоматики ураження ЦНС немає. Очне дно без особливостей. Зі слів дружини відомо, що хворий протягом двох тижнів після грипу скаржився на незначний біль у правому вусі, гноєтечу з нього, підвищену температуру тіла до 37,50 С. Не лікувався. Погано чує з дитинства, перехворів скарлатиною. Періодично спостерігався у отоларинголога у зв¢язку з хронічним гнійним отитом. Напередодні ввечері головний біль різко посилився, підвищилася температура тіла, спостерігалися короткочасні періоди втрати свідомості. При отоскопії: в правому зовнішньому слуховому ході невелика кількість гнійних виділень з різким неприємним запахом, Барабанна перетинка почервоніла, В наявності перфорація в задньо-верхньому квадранті, є хід в аттик, визначається холестеатома. Завдання: встановити діагноз.

    1. Правосторонній гострий гнійний середній отит, ускладнений гнійним менінгітом.
    2. Загострення правостороннього хронічного гнійного мезотимпаніту з холестеатомою, ускладненого гнійним менінгітом.
    3. Загострення правостороннього хронічного гнійного епімезотимпаніту з холестеатомою, ускладненого гнійним менінгітом.
    4. *Загострення правостороннього хронічного гнійного епітимпаніту з холестеатомою, ускладненого гнійним менінгітом.
    5. Правосторонній гострий катаральний середній отит, ускладнений гнійним менінгітом.

49. Хвора, 46 років, з дитинства хворіє на хронічний правосторонній гнійний середній отит. Напередодні у хворої зненацька порушилась мова, ослабла ліва рука і нога, було блювання. Об¢єктивно: легка регідність потиличних м¢язів, моторна і сенсорна афонія, лівосторонній геміпарез. Пульс – 50 ударів за 1 хвилину, ритмічний. Температура тіла 37,50 С. Отоскопія: в правому зовнішньому слуховому ході гнійні виділення з неприємним запахом. В задньо-верхньому квадранті барабанної перетинки виявлена крайова перфорація барабанної перетинки. Інші ЛОР-органи без змін. Слух на ліве вухо різко знижений. Завдання: встановити діагноз.

    1. *Правосторонній хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений абсцесом правої скроневої частки мозку.
    2. Правосторонній хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений абсцесом лівої скроневої частки мозку.
    3. Правосторонній хронічний гнійний мезотимпаніт, ускладнений абсцесом правої скроневої частки мозку.
    4. Правосторонній хронічний гнійний мезотимпаніт, ускладнений абсцесом лівої скроневої частки мозку.
    5. Правосторонній хронічний гнійний епімезотимпаніт, ускладнений абсцесом правої скроневої частки мозку.

50. У хворого, 40 років, на фоні загострення правостороннього хронічного гнійного середнього отиту, з¢явився сильний головний біль, переважно в потиличній ділянці, запаморочення. Під час обстеження визначено: хворий млявий, на запитання відповідає неохоче, лежить на стороні правого вуха. Шкірні покриви бліді, з сіруватим відтінком, пульс 54 удари за 1 хв. Температура тіла 38,40 С. Отоскопія: в правому зовнішньому слуховому ході гнійні виділення, барабанна перетинка гіперемована, в задньо-верхньму квадранті її визначається крайова перфорація. Визначається болючість при пальпації в правій завушній ділянці та під час перкусії потиличної кістки. Слух на праве вухо відсутній. Визначається горизонтальний ністагм при погляді вправо. Адіадохокінез справа. При виконанні пальце-носової і колінно-п¢яткової проб – інтенцій не тремтіння. В позі Ромберга відхилення вправо. При зміні положення голови напрямок падіння не змінюється. Завдання: встановити діагноз.

    1. Загострення правостороннього хронічного гнійного мезотимпаніту, ускладненого абсцесом мозочка.
    2. *Загострення правостороннього хронічного гнійного епітимпаніту, ускладненого абсцесом мозочка.
    3. Загострення правостороннього хронічного гнійного епімезотимпаніту, ускладненого абсцесом мозочка.
    4. Загострення правостороннього хронічного гнійного епітимпаніту, ускладненого дифузним гнійним лабіринтитом.
    5. Загострення правостороннього хронічного гнійного мезотимпаніту, ускладненого дифузним гнійним лабіринтитом.

У хворого, 32 років, потьмарення свідомості, мають місце менінгеальні знаки, біль у правому вусі, зниження слуху. Правостороннім гострим середнім гнійним отитом хворіє на протязі 5 днів. Завдання: встановити діагноз.

    1. *Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений менінгітом.
    2. Правосторонній гострий катаральний середній отит, ускладнений менінгітом.
    3. Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений абсцесом мозку.
    4. Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений тромбозом сигмовидного синуса.
    5. Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений абсцесом правої скроневої частки головного мозку.

52. В ЛОР-відділення доставлено хворого, 43 років, зі скаргами на гнійні виділення з лівого вуха, головний біль, зниження слуху, які з¢явилися 8 днів тому. Два дні тому підвищилась температура до 400 С, виникла лихоманка. Об¢єктивно: загальний стан хворого середньої важкості. Шкірні покриви бліді, пульс 100 ударів на 1 хв, ритмічний. Відмічається біль при пальпації по передньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м¢яза. У ділянці заднього краю лівого соскоподібного відростка відзначається припухлість і біль при пальпації. У лівому зовнішньому слуховому ході гнійні виділення, барабанна перетинка різко гіперемована, в центрі її щілиноподібна перфорація, через яку виділяється гні ритмічно з пульсом. Завдання: встановити діагноз.

    1. Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений абсцесом мозочка.
    2. Загострення лівостороннього гострого середнього гнійного мезотимпаніту, ускладнений мастоїдитом, тромбозом сигмоподібного синуса, сепсисом.
    3. Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений менінгітом.
    4. Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений мастоїдитом і абсцесом лівої скроневої частки головного мозку.
    5. *Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений мастоїдитом, тромбозом сигмоподібного синуса, отогенним сепсисом.

53. Хворий, 40 років, скаржиться на погіршення слуху на ліве вухо, шум у цьому вусі, відчуття заповнення та тиску у вусі, аутофонію. Відмічає зміни гостроти слуху інтенсивності шуму під час чхання, сякання. Хворіє протягом тижня. Перед цим переніс нежить, не лікувався. Отоскопія: ін¢єкція судин лівої барабанної перетинки, барабанна перетинка не має блиску, втягнута. Шепітну мову лівим вухом сприймає з відстані 1,5 м. В досліді Вебера визначається латеризація звуку в ліве вухо, дослід Рінне негативний зліва , дослід Швабаха подовжений. Інші ЛОР-органи без патології. Завдання: встановити діагноз.

    1. *Гострий катар лівого середнього вуха.
    2. Лівосторонній гострий середній гнійний отит (доперфоративний періоE..
    3. Лівосторонній адгезивний середній отит.
    4. Лівостороння сенсоневральна приглухуватість.
    5. Лівосторонній хронічний катар середнього вуха.

54.  Хворий, 42 років, скаржився на зниження слуху на ліве вухо, шум в цьому вусі, які з¢явилися після грипу, який переніс тиждень назад. Отоскопія: ліва барабанна перетинка звичайного вигляду. Слух: шепітну мову чує лівим вухом біля вушної раковини. Камертональні досліди: дослід Рінне позитивний, дослід Швабаха вкорочений, у досліді Вебера визначається латеризація звуку в праве вухо. На тональній аудіограмі відмічається низхідний характер кривих кісткової і повітряної провідності, підвищення порогів кісткової і повітряної провідності на 40-60 дБ переважно на високих частотах, кістково-повітряна різниця відсутня. Завдання: встановити діагноз.

    1. Гострий катар середнього вуха зліва.
    2. Загострення хронічної сенсоневральної приглухуватості зліва.
    3. Хвороба Меньєра, лівостороннє ураження.
    4. *Гостра сенсоневральна приглухуватість зліва.
    5. Лівосторонній адгезивний середній отит.

Хвора, 56 років, скаржиться на зниження слуху на обидва вуха, постійний шум у вухах. Хворіє протягом 12 років. Працювала на бавовняному комбінаті в умовах сильного шуму. Отоскопія, інші ЛОР-органи без змін. Чує шепітну мову на відстані 2 м на кожне вухо. Гірше чує високі звуки. В досліді Вебера латеризація звуку відсутня. Дослід Рінні і Желлє позитивні. Дослід Швабаха вкорочений. Завдання: встановити діагноз.

A. *Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість.

B. Хронічний двосторонній катар середнього вуха.

C. Двосторонній адгезивний середній отит.

D. Отосклероз

E. Тимпаносклероз.

56. Хвора, 24 років, скаржиться на зниження слуху та шум у вухах. Відмічає покращення слуху в шумній обстановці. Хворіє 2 роки. Слух різко знизився у зв¢язку звагітністю й пологами. При отоскопії: зовнішні слухові ходи широкі, немає сірки, барабанні перетинки витончені. Через них просвічуються рожеві плями. Слух: чує шепітну мову на відстані 2м. на кожне вухо. В досліді Вебера латеризації звуку немає. Досліди Рінне і Желлє негативні. Дослід Швабаха подовжений. Інші ЛОР-органи без патології. Завдання: встановити попередній діагноз.

    1. *Отосклероз
    2. Двосторонній хронічний катар середнього вуха.
    3. Двосторонній тимпаносклероз.
    4. Двостороння хронічна сенсоневральна приглухуватість.
    5. Хвороба Меньєра.

57. Хвора, 36 років, скаржиться на напади запаморочення, без непритомності, нудоту, блювання, зниження слуху та шум у правому вусі. Хворіє протягом 3 років. Спочатку подібні напади повторювались двічі на рік, в останні місяці напади стали частішими і більш тривалими. Тривалість нападів становить 1-2 години, частота виникнення двічі на тиждень. Об¢єктивно: визначається спонтанний дрібно розмашистий горизонтальний ністагм, скерований вправо, в позі Ромберга відмічається відхилення вліво. Завдання: встановити діагноз.

    1. Загострення правосторонньої хронічної сенсоневральої приглухуватості.
    2. Правобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість.
    3. *Хвороба Меньєра, правостороннє ураження.
    4. Отосклероз, правостороннє ураження.
    5. Правосторонній хронічний катар середнього вуха.

Хвора, 30років, скаржиться на зниження слуху на обидва вуха, шум у вухах. Вказані явища з’явились 5 років тому після пологів. Об’єктивно: барабанні перетинки обох вух без змін. Інші ЛОР-органи без патології. Слух: ШМ- праве вухо 1м, ліве вухо 1м. Дослід Рінне негативний з обох боків. На тональній аудіограмі кістково-повітряний розрив до 40дб при нормальній кістковій провідності на обох вухах. Завдання: Встановити діагноз.

    1. *Отосклероз
    2. Двобічний хронічний катар середнього вуха.
    3. Двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість.
    4. Двобічна гостра сенсоневральна приглухуватість.
    5. Хвороба Меньєра.

Хвора, 53років, скаржится на шум у вухах, зниження слуху. Вказані явища з’явились 10 днів тому назад після перенесеного грипу. Об’єктивно: барабанні перетинки сірі, втягнуті. Інші ЛОР-органи без патології. Слух: ШМ- праве вухо 1м, ліве вухо 1м. На тональній аудіограмі розрив між кістковою і повітряною провідністюпри нормальній кістковій. Завдання: Встановити діагноз.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 526; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ