Тема 10. Внутрішній фінансовий контроль на підприємстві
1. Сутність та принципи організації внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
2. Суб’єкти та об’єкти контролю.
3. Етапи побудови внутрішнього фінансового контролю.
4. Побудова системи моніторингу контрольованих фінансових показників.
5. Форма стандартного контрольного звіту (рапорту) виконавця.
Основні терміни і поняття:внутрішній фінансовий контроль, контрольний звіт виконавця, системи моніторингу контрольованих фінансових показників, контроль документального оформлення, контроль повноваження, контроль збереження.
Сутність та принципи організації внутрішнього фінансового контролю на підприємстві
Внутрішній фінансовий контроль - це організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних завдань і запобігання кризовим ситуаціям, які можуть призвести до банкрутства.
У практиці країн із розвиненою ринковою економікою значного поширення набула нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю, що застосовується у великих компаніях із розгалуженою мережею або в холдінгових компаніях, яка називається "контролінг". Сьогодні система кон- тролінга поступово починає запроваджуватися і на вітчизняних підприємствах. У загальній системі контролінгу виділяється один з основних його блоків - фінансовий контролінг.
|
|
|
Фінансовий контролінг - це контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від прогнозних (планових) та чинників, що зумовили ці відхилення, і прийняття управлінських рішень із нормалізації процесу управління фінансами підприємства.
Побудова системи фінансового контролінгу базується на таких основних принципах:
1. Спрямованість системи контролінгу на реалізацію розробленої стратегії підприємства. Для того, щоб бути ефективним фінансовий контролінг повинен носити стратегічний характер, тобто відображати основні пріоритети розвитку підприємства. Це визначає цілеспрямоване обмеження контрольованих господарських операцій. Великий контроль над усіма поточними операціями не має сенсу, тому що буде лише відволікати менеджерів від більш важливих цілей управління господарською діяльністю.
2. Багатофункціональність контролінгу. Він повинен забезпечувати контроль пріоритетних показників розвитку не тільки по підприємству в цілому, але і в розрізі окремих його центрів відповідальності, передбачати можливість порівняння контрольованих показників з середньогалузевими, забезпечувати взаємозв'язок контрольованих фінансових показників, включаючи показники використання капіталу, з іншими найважливішими показниками господарської діяльності підприємства.Запровадження на підприємстві системи фінансового контролінгу дає змогу значно підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовою діяльністю.
|
|
|
3. Орієнтованість контролінгу на кількісні стандарти. Ефективність контрольних дій значно зростає, якщо контрольовані стандарти діяльності виражені конкретними кількісними показниками. Це не означає, що контролінг не повинен охоплювати якісні аспекти - мова йде лише про те, що ці якісні аспекти повинні бути виражені в системі кількісних стандартів, що виключить різне їх тлумачення.
4. Відповідність методів контролінгу специфіці методів аналізу і планування. У процесі організації внутрішнього контролю необхідно орієнтуватися на весь арсенал раніше розглянутих систем і методів планування використання капіталу (при підготовці стандартів контролю) та його аналізу (при підготовці показників, що відображають фактично досягнуті результати, і виявленні причин їх відхилень від стандартів).
|
|
|
5. Своєчасність операцій контролінгу. Ця своєчасність полягає не у високій швидкості або частоті здійснення контрольних функцій, а в адекватності періодів контрольних дій періоду здійснення окремих операцій, пов'язаних з використанням капіталу. Головна умова своєчасності контролінгу полягає в наступному: він повинен носити характер "раннього попередження кризового розвитку", тобто дозволяти усувати поточні відхилення перш, ніж вони приймуть серйозний характер.
6. Гнучкість побудови контролінгу. Внутрішній контроль повинен бути побудований з урахуванням можливості пристосування до нових фінансових інструментів; до нових форм і видів здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; до нових технологій і методів здійснення господарських операцій. Без достатнього ступеня гнучкості система контролінгу не буде ефективною навіть в тих областях контролю господарської діяльності, для яких вона спочатку будувалася.
7. Простота побудови контролінгу. Найпростіші форми і методи внутрішнього контролю, побудованого у відповідності з його цілями, вимагають менших зусиль контролюючих менеджерів і, як правило, більш економічні. Надмірна складність побудови контролінгу може бути не зрозуміла або не підтримана його операторами а також вимагати істотного збільшення потоку інформації для його здійснення.
|
|
|
8. Економічність контролінгу. Витрати по здійсненню контролінгу повинні бути мінімізовані з позицій їх адекватності ефекту цього контролю. Це означає, що обсяг витрат з організації контролінгу не повинен перевищувати розміру того ефекту (зниження витрат, приросту доходів, збільшення прибутку тощо), який досягається в процесі його здійснення.
Суб’єкти та об’єкти контролю
У процесі здійснення працівниками контролю ставиться сім основних завдань: повнота обліку даних, точність обліку даних, законність господарських операцій, повнота записів, точність ведення записів, збереження бухгалтерських документів, захист активів.
Об’єктами внутрішнього контролю є функціональні цикли діяльності організації - постачання, виробництво і реалізація.
Суб’єктами внутрішнього контролю є окремі посадові особи і працівники структурних та функціональних підрозділів підприємства.
Внутрішній контроль здійснюється безперервно. Окремі контрольні заходи проводяться в залежності від виникнення такої необхідності. Керівництво підприємства самостійно встановлює склад, терміни і періодичність процедур щодо контролю. Головний принцип організації внутрішнього контролю - доцільність та економічність. Усі документи внутрішнього контролю мають абсолютно конфіденційний характер.
Для більш достатнього уявлення щодо внутрішнього контролю розглянемо його три функції:
1. Контроль повноважень - це контроль, що забезпечує виконання лише тих операцій, які дійсно сприяють розвитку організації. Такий контроль повинен запобігати зловживанням і попереджувати проведення операцій, в яких відсутня доцільність. При цьому відслідковуються зміни та виправлення облікових записів на предмет обов’язкової наявності необхідних дозволів.
2. Контроль документального оформлення - контроль, що забезпечує відображення всіх дозволених операцій в облікових регістрах. Цей вид контролю створює умови, при яких операції правильно оформляють обліковими записами і не виправляються без відповідного дозволу.
3. Контроль збереження - контроль, що сприяє тому, щоб прийняте до обліку майно не могло бути неправильно використане [2].
Якщо оцінювати стан внутрішнього контролю на підприємствах України, то він незадовільний. Найчастіше мають місце такі порушення:
- зловживання службовим становищем (неоприбуткування і привласнення грошей; надлишкове списання грошей по касі; привласнення основних засобів, що обліковуються на балансі підприємства та ін.);
- невиконання або неякісне виконання службових обов’язків (формально підписують документи, не вникаючи в їх зміст, інвентаризація проводиться лише на папері, закупівлі проводяться не там, де вигідно підприємству, а там, де відповідальна за це посадова особа отримає особисту вигоду та ін.);
- неправильна оцінка операцій із заготівлі, виробництва чи реалізації з точки зору доцільності й економічності.
Основною причиною виникнення всіх проблем є те, що власники підприємств, не розуміючи сутності, мети і завдань внутрішнього контролю, не приділяють належної уваги побудові ефективної системи його здійснення.
Ці порушення повинні виявлятись на рівні внутрішнього контролю, а зараз вони виявляються на рівні державного контролю. Це зумовлено не тільки поганою організацією внутрішнього контролю на підприємствах, а і наявністю певних проблем на державному рівні, які створюють тенденції щодо зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 739; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!