Методи фінансового контролінгу: загальнонаукові, загальноекономічні, специфічні
Запровадження фінансового контролінгу на підприємстві та використання його концепцій вимагає застосування загальних і спеціальних методів. Саме тому, в цьому пункті сконцентруємо увагу на методах фінансового контролінгу.
Виокремлюючи фінансовий контролінг серед економічних дисциплін та аналізуючи його як окрему науку, вважаємо, що методи фінансового контролінгу доцільно поділяти на загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи. Перші — це властиві усім наукам методи: індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, моделювання, абстрагування тощо. До другої групи — загальноекономічних методів — відносять усі методи, які є спільними у фінансово-економічних науках: аналіз коефіцієнтів, порівняння, фінансовий аналіз, управлінські методи, бюджетування тощо. До останньої групи вважаємо за доцільне віднести ті методи, які є специфічними, унікальними, та які використовують лише у фінансовому контролінгу. За допомогою рис. 1.1 відобразимо усі перераховані методи, які застосовують у фінансовому контролінгу.
|
Рис. 1.1. Методи фінансового контролінгу
Індукціяє одним з прийомів економічної теорії, який полягає в логічному висновку від окремих розрізнених фактів до певної гіпотези і до загального твердження.Використовуючи індуктивний метод, можна зосередитися на аналізі окремих явищ і фактів, що мають найбільший ступінь ризику, тобто на визначенні вузьких місць у функціонуванні бізнесу.
|
|
Дедукцією є ланцюг міркувань від умовиводів до висновків; це також метод міркування, за допомогою якого правильність гіпотези перевіряють шляхом порівняння висновків, що випливають з неї, з реальними економічними фактами. Дедуктивний метод використовують під час вивчення фінансово-господарської діяльності підприємств, оцінки напряму та ефективності системи управління, у межах якої діє об'єкт. Цей метод використовують також під час оцінки системи внутрішнього контролю, що дозволяє визначити необхідний обсяг процедур по суті.
Синтез— це метод, прийом, який використовують в економічній теорії в процесі вивчення предмета в його цілісності, в єдності і взаємозв'язку його частин. Синтез діалектично пов'язаний в процесі наукового пізнання з аналізом.
Аналізє методом наукового дослідження шляхом розкладання предмета на складові частини або розчленування об'єкта засобом логічної абстракції. Аналіз нерозривно пов'язаний з синтезом (з'єднання) елементів в єдине ціле.
Одним з найпоширеніших та найпростіших загальноекономічних методів, які використовують під час проведення аналітичних процедур у фінансовому контролінгу, є порівняння. За допомогою порівняння, як слушно зауважує В.М. Івахненко, предмет, який вивчають, характеризують через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами. При цьому важливо забезпечити зіставність чи порівнянність показників, умовами яких є: 1) єдність методики обчислення показників та їх складу; 2) єдність вартісних, якісних, структурних факторів і факторів обсягу; 3) єдність періодів або моментів часу; 4) зіставність вихідних умов діяльності.
|
|
В економічному аналізі виокремлюють такі види порівняльного аналізу: горизонтальний, вертикальний і трендовий.
Горизонтальний аналіз використовують з метою визначити абсолютні та відносні відхилення фактичного рівня досліджуваних показників від базового (прогнозного, минулого періоду, середнього рівня тощо).
Вертикальний аналіз застосовують під час дослідження структури економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частини до цілого, співвідношення частин цілого між собою. Він полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад, структури активів, пасивів, прибутку від звичайної діяльності операційних витрат тощо.
|
|
Трендовий аналіз застосовують під час порівняння показників за декілька періодів з метою визначення основної тенденції динаміки показника, тобто з метою виокремлення тренду. За допомогою трендового аналізу контролер може сформувати певні очікування, проте суттєвою вадою такого інструменту є те, що його можна застосовувати лише за стабільних умов, коли підприємство не зазнає суттєвих поточних змін.
Факторний аналіз — це аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження.
Детермінований аналіз досліджує вплив факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто результативний показник може бути представлений у вигляді добутку або алгебраїчної суми показників, що є факторами детермінованої моделі.
Стохастичний аналіз - методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функціонального, є неповним, ймовірним і кореляційним.
З метою абстрактного зображення конкретних взаємозв'язків, що існують у певній господарській системі, у фінансовому контролінгу використовують такий метод як моделювання. Моделювання— це один з методів наукового пізнання, за допомогою якого створюють модель об'єкта дослідження; тобто взаємозв'язок показника, що досліджується, з факторами передається у формі конкретного математичного рівняння.
|
|
Найуживанішим серед аналітичних процедур залишається аналіз коефіцієнтів. Прийняття управлінських рішень за допомогою фінансового контролінгу потребує використання показників діяльності компанії на сьогодні.
Наступним загальноекономічним методом, який використовують у фінансовому контролінгу є бюджетування. Воно передбачає розробку бюджету, розуміння і узгодження цілей між різними ієрархічними ланками підприємства, встановлює бюджет як основний документ, а також виконує функції планування, звітності, узгодження та процесу комунікації. Бюджети можуть бути виконаними за різними призначеннями, наприклад: за центрами відповідальності, за способом прогнозування та планування, за каналом комунікації та координації, за засобом мотивації.
Бенчмаркінг - це безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічним об'єктом інших підприємств чи структурних підрозділів.
СVР аналіз - аналітичний підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами, вартістю, прибутком. СVР-аналіз є ефективним засобом планування і прогнозування діяльності підприємства. Він допомагає керівникам підприємств виявити оптимальні пропорції між змінними і постійними витратами, ціною і обсягом реалізації, мінімізувати підприємницький ризик, планувати обсяг прибутку. Завдяки аналітичній складовій, часовою спрямованістю цього методу є майбутній період. Головними аналітичними показниками є маржинальной дохід, поріг рентабельності і виробничий леверидж.
АВМ-аналіз - метод функціонально-вартісного управління, який передбачає визначення і оцінку операцій, що їх виконує бізнес, із застосуванням операційно-орієнтованого обліку витрат, з подальшим проведенням аналізу ланцюжка створення вартості або удосконалення з метою поліпшення стратегічних та операційних рішень. Метод функціонально-вартісного розрахунку витрат встановлює зв'язок між загальновиробничими витратами і продукцією, послугами або сегментами споживачів.
Метод ЕVА — додана економічна вартість — є методом оцінки процесу створення вартості компанії (чистий операційний дохід за вирахуванням витрат на капітал). Міра фінансової потужності компанії, що базується на залишковому багатстві, яке розраховують як різницю між операційним прибутком та витратами на капітал (що скориговані на податки). Показник доданої вартості визначають як різницю між чистим операційним прибутком після оподаткування і вартістю використаного для його отримання капіталу компанії. Вартість використання капіталу визначають на основі мінімальної очікуваної ставки дохідності, необхідної для розрахунку з акціонерами та кредиторами.
На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій та автоматизації практично усіх бізнес-процесів на підприємстві, важко уявити застосування фінансового контролінгу без специфічних комп'ютеризованих методів, їх можна ще назвати специфічними методами фінансового контролінгу.
Система збалансованих показників визначена Міжнародною корпорацією даних як міжфункціональна аналітика, що визначає, вимірює і аналізує стратегію бізнесу відповідно до основних показників. Найвідомішою є система збалансованих показників, розроблена Р. Капланом та Д. Нортоном, яка включає методологію для визначення фінансових і нефінансових показників. Це дає можливість підтримати швидкий обмін інформацією між працівниками, забезпечити процес оцінки і управління стратегічними цілями компанії на усіх щаблях структури підприємства. Система збалансованих показників є механізмом послідовного інформування персоналу про стратегічні плани підприємства таконтролю за їх досягненням.
Стратегічні карти є ще одним методом, який графічно відображає стратегічні та бізнес-плани. Багато хто уявляє їх як графічне зображення методу системи збалансованих показників. За допомогою певних вимірників стратегічні карти відображають стратегії підприємства так, щоб вони були зрозумілими. При застосуванні цього методу припускають, що підприємство розробило правильну концепцію бізнесу, але все ж таки ще є певні невідповідності між стратегією, необхідною кваліфікацією кадрів і набором заходів, що сприяють зростанню бізнесу та операційного прибутку.
АВС-аналіз - система розподілу загальних витрат АВС (функціонально-вартісний аналіз, метод визначення вартості), яка є методом акумулювання витрат на виготовлення товарів чи послуг. Цей метод часто використовують як інструмент планування та контролю, та, що найголовніше, як інструмент аналізу нарощування ринкової вартості фірми. Він визначає та агрегує загальні витрати, а потім розподіляє їх за допомогою різних ключів.
Теорія обмежень. Метою наступного методу, методу обмежень, яку розробив ізраїльський фізик Е. Голдратт, є максимізація операційного доходу підприємства, враховуючи наявні обмеження, яких підприємство не може уникнути у процесі виробництва. Теорія обмежень є, фактично, філософією управління, яка ґрунтується на думці, що як і в ланцюгу, в будь-якій організації та на будь-якому підприємстві є певна ланка (слабке місце), яка гальмує процес досягнення основної мети діяльності суб'єкта господарювання. Для уникнення такої проблеми необхідно вчасно виявити та скоригувати слабку ланку. Цей метод є досить важливим в управлінні підприємством.
Сутність і простота теорії обмежень полягають у тому, що є обмежена кількість факторів, які могли б спричинити обмеження в процесі виробництва запланованої кількості продукції. І будь-який із цих факторів обов'язково належатиме до одного з двох типів: обмеження в потужностях чи обмеження в логіці управління. При цьому, більшість факторів належать саме до другого типу, а значить їх можна позбутися, просто змінивши логіку побудови певного процесу або кількох процесів.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 551; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!