Методи фінансового контролінгу: загальнонаукові, загальноекономічні, специфічні



Запровадження фінансового контролінгу на підприємстві та використання його концепцій вимагає застосування загаль­них і спеціальних методів. Саме тому, в цьому пункті сконцен­труємо увагу на методах фінансового контролінгу.

Виокремлюючи фінансовий контролінг серед економічних дисциплін та аналізуючи його як окрему науку, вважаємо, що методи фінансового контролінгу доцільно поділяти на загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи. Перші — це властиві усім наукам методи: індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, моделю­вання, абстрагування тощо. До другої групи — загальноеконо­мічних методів — відносять усі методи, які є спільними у фінансово-економічних науках: аналіз коефіцієнтів, порівняння, фінансовий аналіз, управлінські методи, бюджетування тощо. До останньої групи вважаємо за доцільне віднести ті ме­тоди, які є специфічними, унікальними, та які використову­ють лише у фінансовому контролінгу. За до­помогою рис. 1.1  відобразимо усі перераховані методи, які за­стосовують у фінансовому контролінгу.

 
Методи фінансового контролінгу

 

 


Рис. 1.1. Методи фінансового контролінгу

 

Індукціяє одним з прийомів економічної теорії, який полягає в логічно­му висновку від окремих розрізнених фактів до певної гіпоте­зи і до загального твердження.Використовуючи індуктив­ний метод, можна зосередитися на аналізі окремих явищ і фактів, що мають найбільший ступінь ризику, тобто на визна­ченні вузьких місць у функціонуванні бізнесу.

Дедукцією є ланцюг міркувань від умовиводів до висновків; це також метод міркування, за допомогою якого правильність гі­потези перевіряють шляхом порівняння висновків, що випли­вають з неї, з реальними економічними фактами. Дедуктивний метод використовують під час вивчення фінансово-господарської діяльності підприємств, оцінки напряму та ефективності системи управління, у межах якої діє об'єкт. Цей метод використовують також під час оцінки системи внутрішнього контролю, що дозволяє визначити не­обхідний обсяг процедур по суті.

Синтез— це метод, прийом, який використовують в економічній теорії в процесі вивчення предмета в його ціліс­ності, в єдності і взаємозв'язку його частин. Синтез діалектич­но пов'язаний в процесі наукового пізнання з аналізом.

Аналізє методом наукового дослі­дження шляхом розкладання предмета на складові частини або розчленування об'єкта засобом логічної абстракції. Аналіз нерозривно пов'язаний з синтезом (з'єднання) елементів в єди­не ціле.

Одним з найпоширеніших та найпростіших загальноекономічних методів, які використовують під час проведення аналітичних процедур у фінансовому контролінгу, є порівняння. За допомогою порів­няння, як слушно зауважує В.М. Івахненко, предмет, який вивчають, характеризують через співвідношення, вимірюван­ня, зіставлення з іншими одноякісними предметами. При цьому важливо забезпечити зіставність чи порівнянність показників, умовами яких є: 1) єдність методики обчислення по­казників та їх складу; 2) єдність вартісних, якісних, структур­них факторів і факторів обсягу; 3) єдність періодів або момен­тів часу; 4) зіставність вихідних умов діяльності.

В економічному аналізі виокремлюють такі види порів­няльного аналізу: горизонтальний, вертикальний і трендовий.

Горизонтальний аналіз вико­ристовують з метою визначити абсолютні та відносні відхи­лення фактичного рівня досліджуваних показників від базо­вого (прогнозного, минулого періоду, середнього рівня тощо).

Вертикальний аналіз застосовують під час дослідження структури економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частини до цілого, співвідношення частин цілого між собою. Він полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад, структури активів, пасивів, прибутку від звичайної діяльності операційних витрат тощо.

Трендовий аналіз застосовують під час порівняння показ­ників за декілька періодів з метою визначення основної тен­денції динаміки показника, тобто з метою виокремлення трен­ду. За допомогою трендового аналізу контролер може сформувати певні очікування, проте суттєвою вадою такого інструменту є те, що його можна застосовувати лише за стабільних умов, коли підприємство не зазнає суттєвих поточних змін.

Факторний аналіз — це аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження.

Детермінований аналіз досліджує вплив факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто результатив­ний показник може бути представлений у вигляді добутку або алгебраїчної суми показників, що є факторами детермінованої моделі.

Стохастичний аналіз - методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на від­міну від функціонального, є неповним, ймовірним і кореля­ційним.

З метою абстрактного зображення конкретних взаємо­зв'язків, що існують у певній господарській системі, у фінан­совому контролінгу використовують такий метод як моделю­вання. Моделювання— це один з методів наукового пізнання, за допомогою якого створюють модель об'єкта дослідження; тобто взаємозв'язок показника, що досліджується, з фактора­ми передається у формі конкретного математичного рівнян­ня.

Найуживанішим серед аналітичних процедур залишається аналіз коефіцієнтів. Прийняття управлінських рішень за до­помогою фінансового контролінгу потребує використання по­казників діяльності компанії на сьогодні.

Наступним загальноекономічним мето­дом, який використовують у фінансовому контролінгу є бю­джетування. Воно передбачає розробку бюджету, розуміння і узгодження цілей між різними ієрархічними ланками підпри­ємства, встановлює бюджет як основний документ, а також виконує функції планування, звітності, узгодження та проце­су комунікації. Бюджети можуть бути виконаними за різними призначення­ми, наприклад: за центрами відповідальності, за способом про­гнозування та планування, за каналом комунікації та коорди­нації, за засобом мотивації.

Бенчмаркінг - це безперервний про­цес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічним об'єктом інших під­приємств чи структурних підрозділів.

СVР аналіз - аналітичний підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами, вартістю, прибутком. СVР-аналіз є ефективним засобом планування і про­гнозування діяльності підприємства. Він допомагає керівни­кам підприємств виявити оптимальні пропорції між змінними і постійними витратами, ціною і обсягом реалізації, мінімізу­вати підприємницький ризик, планувати обсяг прибутку. Зав­дяки аналітичній складовій, часовою спрямованістю цього ме­тоду є майбутній період. Головними аналітичними показника­ми є маржинальной дохід, поріг рентабельності і виробничий леверидж.

АВМ-аналіз - метод функціонально-вартісного управління, який передбачає визначення  і оцінку операцій, що їх виконує бізнес, із застосу­ванням операційно-орієнтованого обліку витрат, з подальшим проведенням аналізу ланцюжка створення вартості або удоско­налення з метою поліпшення стратегічних та операційних рі­шень. Метод функціонально-вартісного розрахунку витрат встановлює зв'язок між загальновиробничими витратами і продукцією, послугами або сегментами споживачів.

Метод ЕVА — додана економіч­на вартість — є методом оцінки процесу створення вартості компанії (чистий операційний дохід за вирахуванням витрат на капітал). Міра фінансової потужності компанії, що базуєть­ся на залишковому багатстві, яке розраховують як різницю між операційним прибутком та витратами на капітал (що скориговані на податки). Показник доданої вартості визначають як різницю між чистим операційним прибутком після оподат­кування і вартістю використаного для його отримання капіта­лу компанії. Вартість використання капіталу визначають на основі мінімальної очікуваної ставки дохідності, необхідної для розрахунку з акціонерами та кредиторами.

На сучасному етапі розвитку інформаційних тех­нологій та автоматизації практично усіх бізнес-процесів на під­приємстві, важко уявити застосування фінансового контролінгу без специфічних комп'ютеризованих методів, їх можна ще назвати специфічними методами фінансового контролінгу.

Система збалансованих показників визначена Міжнародною корпорацією даних як міжфункціональна аналітика, що визначає, вимірює і аналі­зує стратегію бізнесу відповідно до основних показників. Найвідомішою є система збалансованих показників, роз­роблена Р. Капланом та Д. Нортоном, яка включає методоло­гію для визначення фінансових і нефінансових показників. Це дає можливість підтримати швидкий обмін інформацією між працівниками, забезпечити процес оцінки і управління стра­тегічними цілями компанії на усіх щаблях структури підпри­ємства. Система збалансованих показників є механізмом послідовного інформування персоналу про стратегічні плани під­приємства таконтролю за їх досягненням.

Стратегічні карти є ще одним методом, який графічно відображає стратегічні та бізнес-плани. Багато хто уявляє їх як графічне зображення методу системи збалансованих показників. За допомогою певних вимірників стратегічні карти відображають стратегії підприємства так, щоб вони були зро­зумілими. При застосуванні цього методу припускають, що підприємство розробило правильну концепцію бізнесу, але все ж таки ще є певні невідповідності між стратегією, необхідною кваліфікацією кадрів і набором заходів, що сприяють зростан­ню бізнесу та операційного прибутку.

АВС-аналіз - система розподілу загальних витрат АВС (функціонально-вартісний аналіз, ме­тод визначення вартості), яка є методом акумулювання витрат на виготовлення товарів чи послуг. Цей метод часто викорис­товують як інструмент планування та контролю, та, що найго­ловніше, як інструмент аналізу нарощування ринкової варто­сті фірми. Він визначає та агрегує загаль­ні витрати, а потім розподіляє їх за допомогою різних ключів.

Теорія обмежень. Метою наступно­го методу, методу обмежень, яку розробив ізраїльський фізик Е. Голдратт, є максимізація операційного доходу підприємс­тва, враховуючи наявні обмеження, яких підприємство не мо­же уникнути у процесі виробництва. Теорія обмежень є, фак­тично, філософією управління, яка ґрунтується на думці, що як і в ланцюгу, в будь-якій організації та на будь-якому під­приємстві є певна ланка (слабке місце), яка гальмує процес до­сягнення основної мети діяльності суб'єкта господарювання. Для уникнення такої проблеми необхідно вчасно виявити та скоригувати слабку ланку. Цей метод є досить важливим в управлінні підприємством.

Сутність і простота теорії обмежень полягають у тому, що є обмежена кількість факторів, які могли б спричинити обме­ження в процесі виробництва запланованої кількості продук­ції. І будь-який із цих факторів обов'язково належатиме до од­ного з двох типів: обмеження в потужностях чи обмеження в логіці управління. При цьому, більшість факторів належать саме до другого типу, а значить їх можна позбутися, просто змінивши логіку побудови певного процесу або кількох про­цесів.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 551; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!