Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль



№ з.п. ТЕМА Кількість годин Вид контролю
1. Підготовка до практичних занять –теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок 28 Поточний контроль на практичних заняттях
2. Самостійне опрацювання тем, які не входять до аудиторних навчальних занять 6 Підсумковий контроль

 

 

Сучасні проблеми слуховідновлювальних операцій. 2 Підсумковий контроль
Нові методи діагностики та лікування сенсоневральної приглухуватості.   2 Підсумковий контроль
Ринопластика. 1 Підсумковий контроль
Функціональні захворювання голосового апарату. 1 Підсумковий контроль
3. Індивідуальна самостійна робота студентів 6 Поточний контроль на практичних заняттях
  Написання реферата «Сучасні методи діагностики порушень слуху 2 Поточний контроль на практичних заняттях
  Написання реферата «Імунодіагностика, профілактика та лікування хронічного тонзиліту»    2 Поточний контроль на практичних заняттях
  Засвоєння методики та техніки виконання крікоконікотомії, трахеостомії 2 Поточний контроль на практичних заняттях
  Разом 40  

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

№ за порядком Модуль (поточна навчальна діяльність) Максимальна кількість балів
  Змістовий модуль 1  
1. Тема 1 9
2. Тема 2 9
3. Тема 3 9
  Змістовий модуль 2  
4. Тема 4 9
5. Тема 5 9
6. Тема 6 9
  Змістовий модуль 3.  
7. Тема 7 9
8. Тема 8 9
9. Тема 9 9
10 Тема 10 9
11. Тема 11 9
12. Тема 12 9
  Змістовий модуль 4.  
13. Тема 13 9
14. СРС 3
  Разом змістові модулі 120

Підсумковий модульний контроль:

80

РАЗОМ сума балів

200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 8, 9 балів, “4” – 6, 7 балів, “3” –4, 5 бали “2” – 0-3 балів.

Підсумковий модульний контроль:

1, 2, 3 запитання та задача:

“5” – 19-20 балів, “4” – 16-18 балів, “3” –13-15 бали “2” – 0-12 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 65 балів.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

Конвертація в традиційну оцінку

0-114 балів 115-139 балів 140-169 балів 170-200 балів
«2» «3» «4» «5»

 


Перелік практичних навичок кафедри оториноларингології (рівень – уміти):

 

1. Передня, середня риноскопія.

2. Задня риноскопія.

3. Орофарингоскопія.

4. Непряма ларингоскопія.

5. Отоскопія.

6. Пальпація шиї.

 

Студент повинен уміти провести відбір необхідних інструментів для дослідження та оволодіти методами.

 

Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю

Модуль: Оториноларингологія

Змістовий модуль I.  Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження ЛОР-органів.

1. Основні етапи розвитку оториноларингології як самостійної медич­ної дисципліни.

2. Історія розвитку оториноларингології на Україні.

3. Історія кафедри оториноларингології вузу.

4. Основні напрямки розвитку та досягнення сучасної оториноларингології.

5. ЛОР- органи і аналізатори людини, їх функціональне значення.

6. Клінічна анатомія зовнішнього вуха.

7. Клінічна анатомія барабанної перетинки. Особливості розташування і будови барабанної перетинки у дітей раннього віку.

8. Клінічна анатомія барабанної порожнини.

9. Стінки та поверхи барабанної порожнини.

10. Слухові кісточки та м'язи барабанної порожнини.

11. Клінічна анатомія сосковидного відростка. Типи будови сосковидного відростка. Вікові особливості.

12. Клінічна анатомія, фізіологія слухової труби. Особливості її будови у дитячому віці.

13. Клінічна анатомія завитки внутрішнього вуха.

14. Будова спірального органа. Адекватний подразник слухового аналіза­тора.

15. Механізм звукопроведення (повітряна, кісткова провідність).

16. Провідні шляхи слухового аналізатора.

17. Теорії звукосприйняття.

18. Клінічна анатомія присінка внутрішнього вуха.

19. Клінічна анатомія півколових каналів внутрішнього вуха.

20. Будова ампулярного рецептора. Адекватні подразники.

21. Будова отолітового апарату. Адекватні подразники.

22. Вестибулярні ядра та їх зв'язки.

23. Вестибулярні рефлекси.

24. Закони Евальда та закономірності ністагменої реакції.

25. Визначення прохідності слухових труб.

26. Дослідження слуху мовою та камертонами.

27. Тональна порогова та мовна аудіометрія.

28. Диференційна діагностика уражень звукопровідного та звукосприймаючого апаратів.

29. Спонтанні вестибулярні порушення.

30. Методи дослідження ампулярного рецептора (калорична, обертальна, пресорна проби).

31. Дослідження отолітової функції.

32. Клінічна анатомія зовнішнього носа.

33. Клінічна анатомія порожнини носа.

34. Клінічна анатомія бокової стінки носа.

35. Структура носової перегородки.

36. Кровопостачання та іннервація порожнини носа.

37. Вікові особливості розвитку приносових пазух.

38. Клінічне значення приносових порожнин. Клінічна анатомія верхньощелепної пазухи.

39. Клінічна анатомія лобної пазухи.

40. Клінічна анатомія решітчастої пазухи.

41. Клінічна анатомія основної пазухи.

42. Клінічна фізіологія порожнини носа та приносових пазух.

43. Значення носового дихання для розвитку організму дитини. Методи дослідження носа та приносових пазух.

44. Клінічна анатомія глотки, її відділи.

45. Анатомія лімфаденоїдного глоткового кільця. Вікові особливості лімфаденоїдної тканини глотки.

46. Структура піднебінних мигдаликів, кровопостачання, іннервація.

47. Фізіологія лімфаденоїдного глоткового кільця.

48. Методи дослідження глотки.

49. Топографія гортані.

50. Хрящі та зв'язки гортані.

51. М'язи гортані.

52. Іннервація гортані.

53. Клінічна анатомія порожнини гортані.

54. Фізіологічні функції гортані.

55. Методи дослідження гортані у дорослих і дітей.

56. Анатомія стравоходу: топографія, стінки, фізіологічні звуження.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 394; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ