Потреба в оцінці майбутніх витрат при прийнятті управлінських рішень



  У процесі господарсько-фінансової діяльності організацій постійно виникають ситуації, коли має місце необхідність вибору одного з декількох можливих варіантів дії. У підсумку такого вибору з'являється певне рішення. В умовах ринкової економіки існує високий ступінь невизначеності економічної поведінки суб'єктів ринку. Тому тут велику роль відіграють методи перспективного аналізу, що дозволяють приймати управлінські рішення на основі оцінки можливих у майбутньому ситуацій і вибору з кількох альтернативних варіантів рішень Приймаючи рішення, менеджер повинен знати ступінь впливу витрат на рівень собівартості і рентабельності виробництва.

   Перш ніж керівництво компанії зможе прийняти зважене рішення, йому необхідно включити всі релевантні витрати, що відносяться до конкретного розглянутого рішенням, у процес прийняття рішення. Включення нерелевантних витрат або ігнорування будь-яких релевантних витрат призведе до того, що рішення керівництва буде засновано на невірних даних і, в кінцевому рахунку, прийняті рішення виявляться невірними і можуть привести до великих втрат для підприємства. Найбільш поширеними видами витрат, з якими можна зіткнутися при оцінці різних рішень, є змінні, постійні витрати і витрати виробництва при неповному використанні виробничих потужностей.

Аналіз очікуваних витрат здійснюється при вирішенні 3-х типів проблем в управлінні:

1. проблеми пов’язані з виключенням рівня витрат;

2. проблеми пов’язані як з витратами так і з доходами;

3. проблеми пов’язані з витратами та доходами та інвестиціями.

     Процес прийняття управлінських рішень передбачає порівняння між собою кількох альтернативних варіантів. Порівнянні при цьому витрати можна розбити на дві групи: незмінні при всіх альтернативних варіантах і змінюються залежно від прийнятого рішення. Витрати, що мають відношення тільки до даної проблеми (що відрізняють одну альтернативу від іншої) називають релевантними. Це ті витрати, величина яких залежатиме від прийнятого рішення. Нерелевантні - ті, які від прийнятого рішення не залежать. Бухгалтер-аналітик, представляючи керівництву вихідну інформацію для вибору оптимального рішення, готує свої звіти таким чином, щоб вони містили лише релевантну інформацію.

 

33. Прийняття управлінських рішень з урахуванням критеріїв релевантності інформації.

Рішення, які приймає управлінський персонал, можуть стосуватись як довгострокових перспектив розвитку підприємства, так і поточних проблем.Довгострокові (стратегічні)рішенняпов’язані з досягненням цілей у віддаленому майбутньому і які потребують здійснення конкретних дій вже сьогодні або найближчим часом.Короткострокові (поточні, операційні) рішення пов’язані із використанням ресурсів у процесі поточної діяльності.

Прийняття рішення – це вибір з декількох альтернативних варіантів дій такого варіанту, який забезпечує досягнення поставленої мети якнайкращим чином.

Забезпечити прийняття правильного рішення може лише повна, своєчасна та неупереджена релевантна інформація, яка є корисною для конкретного випадку.

Роль бухгалтера у процесі підготовки рішення полягає у своєчасному забезпеченні менеджера достовірною і релевантною інформацією. Релевантна інформація – це така інформація, яка може вплинути на рішення менеджера. Таким чином, бухгалтер з облікових даних повинен відібрати тільки ту частину інформації, яка необхідна для прийняття конкретного рішення. Окрім того, дані повинні бути передані вчасно (тобто оперативно) і бути достовірними (не містити помилок, упереджених суджень тощо).

Використання нерелевантної інформації може призвести до таких наслідків:

1) прийняття помилкового рішення в результаті викривлення інформації, яка описує проблемну ситуацію, щодо якої слід прийняти рішення;2) зниження оперативності та підвищення трудомісткості процесу прийняття рішення, тобто відсутнє викривлення інформації, хоча керівник отримує зайву інформацію, яка збільшує час прийняття рішення

Нерелевантні витрати – це витрати, що не залежать від ухвалення рішення.

Очікувані (релевантні) витрати-це витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто майбутні витрати.

ознаки релевантності:1) пов’язані з відповідною альтернативою і можуть вплинути на прийняття рішень, тобто для різних рішень релевантні дані будуть різні;2) стосуються лише майбутнього, тобто їх можна уникнути при виборі однієї з альтернатив.

Прикладами релевантних витрат можуть бути:а) майбутні маржинальні витрати;б) прирості витрати – різниця між витратами різних варіантів дій. Їх ще називають “додаткові”, “диференціальні” або “інкрементні” витрати (differential costs, incremental costs);в) альтернативні витрати (opportunity costs) – це втрачена вигода при виборі одного варіанту і відмові від іншого. Їх ще називають “вмінені” витрати.

Диференціальними-називають такі витрати і доходи, які становлять різницю між альтернативними варіантами. Але термін “диференціальні витрати” не завжди має те ж значення, що і термін “змінні витрати”, хоч вони часто і співпадають. Диференціальні витрати можу включати і деякі статті постійних витрат.

Маржинальні витрати завжди співпадають з поняттям “змінні витрати”, а інколи – з поняттям “диференціальні витрати”. Терміни “приростні” та “релевантні” витрати звичайно означають те ж, що і “диференціальні витрати”.

Між повними і диференціальними витратами є три важливих відмінності:1) повна собівартість – це сума всіх прямих та відповідної частки накладних витрат, що припадають на даний об’єкт калькулювання, а диференціальні витрати – це лише ті елементи собівартості, які є різними в різних варіантах;2) інформація про повні витрати забезпечується безпосередньо обліком собівартості, який і створено для визначення таких витрат в системному порядку на документальній основі. Для збирання ж даних про диференціальні витрати спеціальної системи обліку на регулярній основі немає, а їх рівень визначається розрахунково шляхом аналізу ситуації, що може скластися при різних варіантах рішень;3) система обліку повної собівартості збирає ї обробляє інформацію про минулі витрати, які вже понесені. Диференціальні витрати завжди відносяться до майбутнього і показують, якими можуть бути витрати при прийнятті того або іншого управлінського рішення.

Аналіз диференціальних витрат застосовують, як правило, при виборі альтернативного варіанту рішення.

Аналіз більшості проблем альтернативного вибору включає такі етапи:1) визначення проблеми (постановка задачі);2) відбір можливих варіантів вирішення даної проблеми;3) вимірювання і оцінка кількісних наслідків для кожного варіанту;4) виявлення та дослідження наслідків, які не можуть бути виміряні кількісно, їх оцінка відносно один одного та відносно тих наслідків, що виражені кількісно;5) прийняття рішення.

Для об’єктивної оцінки варіантів рішення може виникнути потреба у додатковій інформації, одержання якої вимагає додаткових витрати, тому керівник повинен вирішити, що доцільніше: збирати додаткову інформацію, чи прийняти рішення на підставі наявних даних, виграючи у часі. У таких випадках керівнику не обійтися без інтуїції та використання власного досвіду.

При аналізі альтернативних варіантів треба мати на увазі, що не існує раз і назавжди визначеної методики порівняння диференціальних витрат різних варіантів. У кожному конкретному випадку виходять з наявної інформації та власного досвіду і аналітичних навичок.

При аналізі альтернативних варіантів необхідно враховувати і так звані можливі витрати, тобто суми втраченої вигоди у тих випадках, коли вибір одного варіанта зумовлює відмову від іншого (їх ще називають “витрати відмови”, “альтернативні витрати” або “вмінені витрати”). Вони не є витратами у прямому значенні цього терміну, але зумовлюють зменшення вигоди одного варіанта відносно другого, що необхідно враховувати у висновках.

Склад диференціальних витрат, відібраних для аналізу альтернативних варіантів, залежить від тривалості періоду, на який розраховане управлінське рішення. Якщо рішення операційні (тобто короткострокові), то диференціальні витрати можуть складатися лише з прямих витрат, але чим більший термін, на який розраховується використання варіанту, тим повніше буде перелік витрат, включених до розрахунку, а для довгострокових (капітальних) рішень необхідно враховувати повні витрати.

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 716; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!