Місце бухгалтерського обліку в інформаційній системі підприємства.



Інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень охоплює надходження, рух, обробку, зберігання та передачу масиву інформації в рамках визначених управлінських цілей та завдань, вивчення управлінської проблеми, розгляду варіантів її вирішення, прийняття та доведення управлінського рішення до виконавців, контролю виконання управлінського рішення.

У процесі управл. д-сті використовують науково-технічну, адміністративно-правову, метеорологічну, агробіологічну та інші види інформ. Наукову інформацію, у свою чергу, поділяють на економічну, соціально-політичну, ідеологічну та ін. Найбільшу питому вагу у загальній кількості інформації мають економічні дані. Функціонування підприємства неможливе без необхідної для виконання фун- кцій управління інформації. З метою забезпечення обміну інформацією між елементами системи управління, а також між самою системою управління та зовнішнім середовищем створюється інформаційна система. При цьому проектування інформаційної системи має відбуватися з огляду на забезпечення потреб користувачів, що приймають рішення на оперативному, тактичному та стратегічному рівнях управління.

Визначаючи місце бух.обліку в загальній інформаційній системі підприємства, то маючи власні цілі функціонування, проблеми та характеристики, облік може бути відокремлений від інших інформаційних підсистем, проте у межах загальної інформаційної системи управління облік є органічною складовою.

Важливість бух.обліку в системі управління підсилюється внаслідок того, що він є основою інформаційної системи підприємства. Говорячи про орієнтацію бух.обліку на задоволення інформаційних потреб, необхідно зазначити, що інтереси користувачів є різними. Тому коректно казати про задоволення системою бухгалтерського обліку інформаційних потреб певних груп користувачів (внутрішні користувачі, зовнішні користувачі з прямим та прямим фінансовим інтересом). Зважаючи на різні інформаційні потреби, зокрема, зовнішніх та внутрішніх користувачів, у системі бух.обліку виділяються дві складові: система фінансового обліку та система управлінського обліку.

Аналіз економічної літератури вказує, що бухгалтерський облік доцільно розглядати як інформаційну систему, метою якої є надання релевантної інформації для прийняття управлінських рішень. Виходячи з необхідності орієнтації на інформаційні потреби управління при прийнятті рішень на оперативному, тактичному та стратегічному рівнях, яким притаманний різний рівень ризику та невизначеності, сьогодні система обліку має орієнтуватися на зниження рівня невизначеності для кожного типу управлінських рішень. Крім того, у межах системи бухгалтерського обліку необхідно прагнути досягнути найбільшого рівня релевантності інформації, що забезпечується на її синтаксичному, семантичному та прагматичному її рівнях.Облікова інформація про об’єкти господарських засобів, джерел їх утворення та про господарські процеси є головним об’єктом облікового процесу. Підсумком здійснення якого є складання звітності суб’єкта господарювання.Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації

Нормативно-правове забезпечення організації формування обліково-інформаційного забезпечення в прийнятті екологічних рішень.

Щодо нормативного стану обліку у галузі природокористування та природоохорони в нашій державі, то стаття 24 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачає, що “підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть облік у цій галузі.

Збір, обробка і подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, виконання завдань по охороні навколишнього природного середовища та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною для республіки системою в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України”.

Створення серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах (ISO 1400) називають однією з найбільш значних міжнародних природоохоронних ініціатив. Система стандартів ISO 1400 орієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрацію речовини тощо) і не на технології, (вимога використовувати чи не використовувати певні технології, вимога використовувати “найкращу доступну технологію”). Основним предметом ISO 1400 є система екологічного менеджменту.

Типові положення цих стандартів полягають у тому, що у підприємстві повинні бути введені та дотримані певні процедури, підготовлені певні документи, призначені відповідальні за окремі сфери екологічно важливої діяльності.

В Україні діють такі стандарти, що регулюють питання екологічного обліку:

1. ДСТУ ISO 14001 – 97 “Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування”;

2. ДСТУ ISO 14004 – 97 “Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення”;

3. ДСТУ ISO 14010 – 97 “Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи”;

4. ДСТУ ISO 14011 – 97 “Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем”;

5. ДСТУ ISO 14012 – 97 “Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології”.

Положення «Облік екологічних питань при аудиті фінансової звітності», яке розроблене Міжнародним Комітетом з міжнародної аудиторської практики, розкриває необхідність обліку екологічних питань, які є важливим засобом для запобігання ризику суттєвого спотворення сучасної фінансової звітності.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 221; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ