Залежно від виду бюджетний дефіцит розглядається за формою вияву, причинами виникнення і напрямом дефіцитного фінансування.



 За формою вияву вирізняють плановий, фактичний і прихований дефіцити.

За причинами виникнення виокремлюють свідомий, вимушений, циклічний і структурний дефіцити.

 За характером впливу на економіку вирізняють стійкий дефіцит), та тимчасовий (зумовлений касовими розривами у процесі виконання бюджету або подіями, які не можна передбачити і спрогнозувати).

 За напрямами дефіцитного фінансування дефіцит може мати пасивний характер, й активний

Основними причинами виникнення бюджетного дефіциту є:

— зменшення приросту національного доходу внаслідок економічної кризи і спаду виробництва;

— збільшення державних видатків на фінансування неекономічних сфер діяльності, особливо на державне управління й економічно необґрунтовані соціальні програми;

— падіння доходів в умовах кризового стану економіки та зменшення надходжень до держбюджету;

— циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі й тривалі;

— неефективний механізм оподаткування суб'єктів господарювання, коли завищений податковий тиск зумовлює поступове зниження ділової активності та тінізацію економіки;

— не правильно визначені орієнтири та непослідовність фінансово-економічної політики;

— слабкий фінансовий контроль із боку держави за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів;

— збереження ситуації, за якої найприбутковішими є вкладення капіталу у сфери нематеріального виробництва (торговельно-посередницьку та фінансово-кредитну);

— зростання внутрішнього й зовнішнього державного боргу;

— у короткостроковій перспективі — зменшення податків з метою підвищення ділової активності та стимулювання економіки (без відповідного коригування бюджетних витрат).

 

 

Державний кредит. Державний борг

Державний кредит — це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути як позичальником, кредитором або гарантом.

Як економічна категорія державний кредит поєднує в собі фінансові та кредитні відносини. Як ланка фінансової системи він обслуговує формування і використання централізованих грошових фондів держави.

Державний кредит - це відносини вторинного розподілу ВВП.

Функції державного кредиту:Розподільна,Регулююча,Контрольна.

Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній виступає у таких формах:

державні позики

ощадна справа - перетворення частини вкладів населення в державні позики

запозичення коштів загальнодержавного позичкового фонду

казначейські позики

гарантовані позики

Форма зовнішнього державного кредиту:

Державні зовнішні позики

Позики міжнародних фінансових органів

Міжурядові позики, банківські кредити держави

Державний борг - це загальний розмір накопиченої заборгованості держави. Він складається з зовнішнього та внутрішнього боргу. Борг класифікується також за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

Державний борг складається із прямого й гарантованого боргів. Прямий борг -- це загальна сума безумовних боргових зобов’язань країни за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), які з’являються в результаті державних запозичень. Гарантований борг -- це загальна сума боргових зобов’язань резидентів України за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), що з’являються унаслідок запозичення, забезпечені державними гарантіями.Залежно від джерел, із яких здійснюються запозичення, державний борг може бути внутрішнім чи зовнішнім. Внутрішній державний борг -- заборгованість держави громадянам, юридичним особам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг -- це заборгованість держави перед іноземними громадянами, державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями.Граничний розмір внутрішнього й зовнішнього державного боргу встановлюється на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України.Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 523; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!