Поняття фінансового механізму, його структура
Фіна́нсовий механі́зм — сукупність форм і методів створення та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб'єктів господарювання і населення. Застосовується з метою створення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку суспільства.
Структура фінансового механізму
Основними складовими фінансового механізму є:Фінансове планування, Фінансові показники, Фінансові важелі,Норми і нормативи, Фінансове право, Інформаційне забезпечення, Фінансовий контроль.
Фінансове планування та прогнозування
Тобто прогнозу-вання – це формування висновку щодо розвитку подій (про-цесів, явищ) у майбутньому.
Фінансове прогнозування та планування – це такі види діяльності з передбачення подій (процесів, явищ), які здій-снюються за допомогою грошей.
Фінансове планування, на відміну від фінансового про-гнозування, стосується тих процесів, на які ми маємо безпо-середній вплив і результати розвитку яких ми визначаємо. Планування, порівняно з прогнозуванням, супроводжується зазвичай визначенням більшої кількості контрольних пара-метрів та показників.
Об’єктом фінансового планування є процеси, що пов’язані з грошовими відносинами.
Предметом у фінансовому плануванні є грошові потоки та фінансові показники, що відображають відносини госпо-дарської діяльності в суспільстві. Фінансове планування – це основа розвитку господарства, сім’ї, підприємства, країни.
|
|
|
Фінансове планування можна класифікувати за різними ознаками.
1. За терміном:а) довгострокове або стратегічне планування (понад рік);б) поточне або середньострокове планування (до року);в) оперативне, або короткострокове планування
2. За напрямком грошових потоків:а) планування вхідних грошових потоків (доходів);б) планування вихідних грошових потоків (видатків);в) планування прибутку.
3. За ресурсами, які плануються:а) фінансове планування основного капіталу;
б) фінансове планування оборотного капіталу;в) фінансове планування людського капіталу.4.
4. За видами діяльності:а) фінансовий план реалізації продукції;
б) фінансовий план виробничої діяльності;
Всі види фінансових планів тісно пов’язані між собою і
складають систему фінансового планування.
Фінансове планування повинно бути спрямоване на кін-цеву мету кожного підприємства – задоволення потреб лю-дини. Тому фінансове планування тісно пов’язане з марке-тинговим, виробничим та іншими видами планування на підприємстві.
Загальна характеристика фінансових планів
|
|
|
Фінансове планування — це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об'єктом фінансовогопланування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі.
Принципи фінансового планування:
— наукова обгрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них;
— єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, єдиному підході до розподілу валового національного доходу, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін.;
— безперервність, яка означає взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів;
|
|
|
— стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.
Фінансові плани складаються окремими підприємствами, організаціями, установами, їх об'єднаннями (баланси доходів і видатків, кошториси, бізнес-плани, платіжні календарі); на рівні міністерств, відомств, державних комітетів, державних цільових фондів; в розрізі окремих територій (місцеві бюджети), а також на рівні країни в цілому (Державний бюджет України, зведений бюджет, зведений баланс фінансових ресурсів).
Фінансовий контроль
Фіна́нсовий контро́ль — це один із видів фінансової діяльності держави з перевірки суб'єктів господарювання всіх форм власності шляхом застосування встановлених чинним законодавством методів контрольної діяльності для виявлення недоліків у фінансовій звітності підприємств, установ, організацій в процесі створення, розподілу, використання грошових фондів
В залежності від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль, розрізняють такі його види.
Державний фінансовийконтроль проводять державні органи влади і управління. Весь державний контроль поділяється на загальнодержавний і відомчий. Відомчий фінансовий контроль застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств та організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств.
|
|
|
Громадський фінансовий контроль — здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).
Аудит — новий вид фінансового контролю. Це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах
23. Сутність і види податків, їх функції.
За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків (юридичними і фізичними особами) з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
За суттю податок – це обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до податкового законодавства.
Під збором (платою, внеском) розуміють обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки:
- примусовий характер (обов’язковість),
- безеквівалентність – означає, що частку відчужуваного доходу (прибутку) держава не відшкодовує індивідуальному платнику в адекватному розмірі товарами чи послугами,
- відсутність цільового використання,
- законодавча регламентація,
- однаковий підхід до всіх платників,
Функції податків.
До основних функцій податків відносять:
1) фіскальна - пов’язана з формуванням джерела державних доходів;
2) розподільча - полягає в перерозподілі доходів платників у відповідності з прийнятими в суспільстві критеріями доцільності і соціальної справедливості;
3) регулююча - суть полягає у впливі податків на різні сторони діяльності платників.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 586; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!