Тема 5. Злочини у сфері господарської діяльності.
Поняття, загальна характеристика, система та окремі види злочинів у сфері господарської діяльності.
Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківській та бюджетної систем України. Загальна характеристика та окремі види.
Виготовлення, зберігання, придбання, переведення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. Предмет злочину. Відмінність цього злочину від шахрайства за ознаками предмета. Види дій. Момент закінчення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки.
Контрабанда. Предмет злочину. Ознаки об'єктивної сторони. Поняття митного кордону. Визначення розміру заподіяної шкоди в примітці. Відмінність цього злочину від адміністративних правопорушень і суміжних злочинів.
Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Предмет злочину. Характеристика діяння. Наслідки. Форма вини. Суб’єкт злочину. Визначення розміру наслідків в примітці. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання. Загальна характеристика та окремі види.
Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Ознаки об'єктивної сторони ч. 1 та 2 цієї статті. Конструкція складів. Значення примітки.
Заняття забороненими видами господарської діяльності. Конструкція складу цього злочину. Ознаки діяння. Кваліфікуючі ознаки. Значення примітки. Питання відповідальності осіб, що не мають права займатися будь-якою господарською діяльністю.
|
|
|
Фіктивне підприємництво. Ознаки об'єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Кваліфікуючи ознаки. Зміст примітки.
Протидія законної господарської діяльності. Характеристика діяння, спосіб вчинення. Момент закінчення. Кваліфікуючи ознаки. Відмежування від вимагання.
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Ознаки предмету. Види та характеристика діянь. момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючи ознаки. Роз’яснення в примітці.
Злочини у сфері банкрутства. Загальна характеристика та окремі види.
Фіктивне банкрутство. Ознаки об'єктивної сторони. Поняття стійкої фінансової неспроможності. Наслідки. Суб'єкт злочину. Зміст примітки.
Злочини у сфері приватизації. Загальна характеристика та окремі види.
Незаконна приватизації державного, комунального майна. Предмет злочину. Поняття приватизації. Форми діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки.
Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. Загальна характеристика та окремі види.
|
|
|
Шахрайство з фінансовими ресурсами. Предмет злочину. Діяння. Адресат одержання неправдивої інформації. Мета надання неправдивої інформації. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючи ознаки. Відмежування від злочинів проти власності.
Злочини у сфері обслуговування. Загальна характеристика та окремі види.
Обман покупців та замовників. Потерпілий від злочину. Види дій. Обстановка вчинення злочину Наслідки. Суб’єкт. Кваліфікуюча ознака. Співвідношення цього злочину з шахрайством.
Фальсифікація засобів вимірювання. Предмет злочину. Види та способи діянь. Мета злочину. Ознаки суб'єкта. Кваліфікуюча ознака.
Випуск або реалізація недоброякісної продукції. Предмет злочину. Поняття «недоброякісної» продукції. Розмір предмету. Його визначення в примітці. Ознаки об'єктивної сторони. Відмінність між випуском і реалізацією. Суб’єкт злочину. Проблеми кваліфікації у разі настання тяжких наслідків.
Рекомендована література за темою 5 „Злочини у сфері господарської діяльності”
1. Алісов Є.О. Теоретичні проблеми правового регулювання грошового обігу України. – Харків: Фоліо, 2004. – 288 с.
2. Андрушко П.П. Коментар До ст. 222 Кримінального Кодексу України // Юридичний вісник України. – 2002. - № 8 (348). – С . 27-32.
|
|
|
3. Ахтирська Н.М. Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом: пропозиції до чинного законодавства на підставі аналізу судової практики // Актуальні проблеми кримінального право та кримінології: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.) / Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім.. Е.О. Дідоренка. – Донецьк: „Норд Комп’ютер”, 2009. – с. 46-53.
4. Білоус В.Т. Коордінація боротьби з економічною злочинністю: Моногорафія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 449 с.
5. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від сплати податків в Україні: Монографія. / автор вступ. стат. М.Я. Азаров. – К.: Атіка, 2000. – 288 с.
6. Васильева Я. Контрабанда: Актуальные вопросы квалификации // Уголовное право. – 2005. - №3. – С. С. 14-16.
7. Волженкин Б.В. Преступления в сфере экономической деятельности (экономические преступления). – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 639 с.
8. Гуторова Н.А. Преступления в сфере хозяйственной деятельности Раздел VІІ Особенной части Уголовного кодекса Украины с научно-практическим комментарием. – Харьков: ООО «Одиссей», 2003. – 256 с.
|
|
|
9. Гуторова Н.Н. Кримінально-правова охорона податкових відносин: напрямки удосконалення законодавства // Держава і право. – 2001. – № 9. – С. 393-399.
10. Гуторова Н.О. Відповідальність за порушення порядку заняття господарською та банківською діяльністю: історія розвитку і проблеми застосування кримінального законодавства // Підприємництво, господарство, право. – 2002. - №2. – С. 81-84.
11. Дудоров О.О. Ухилення від сплати податків: Кримінально-правові аспекти: Монографія. – К.: Істина, 2006. – 648 с.
12. Дудоров О.О. Шяхи вдосконалення компромісної норми, передбаченої ч. 4 ст. 212 КК України // Науковий вісник Львівського ДУВС. – 2007 – вип. 3. – с. 309-323.
13. Журавлева Е.М., Яни П.С. Контрабанда: Объект, момент окончания преступления // Российская юстиция. – 2005. - №11. – с. 12-16.
14. Ильин И.В.Понятие, характеристика и вопросы профилактики экономического мошенничества (теоретические аспекты): Монография. – М.: ВНИИ МВД России. – 2008. – 156 с.
15. Кальман О.Г. Актуальні питання протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом // вісник прокуратури. – 2002. - №2.
16. Кураш Я.М. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів: конспект лекції. – Харків: Нац. юрид. акад.. України, 1999. – 43 с.
17. Михайлив В.И. Противодействие легализации доходов от преступной деятельности. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 425 с.
18. Никулин С. Уголовная ответственность за изготовление либо сбыт поддельных денег или ценных бумаг // Законность. – 1995. - №8. – С. 7-13.
19. Образцова Н.В. Уголовная ответственность за изготовление поддельных денег или ценных бумаг: Монография. – М.: ВНИИ МВД России, 2007. – 92 с.
20. Процюк О.В. Кримінальна відповідальність за контрабанду: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – К: Національна академія внутрішніх справ України, МВС України. – 2006. – 18 с.
21. Пчолкін В.Д. Проблема визначення поняття та класифікація злочинів у сфері економики // Право і бещпека. – 2005. – Т.4. - № 4. – С. 104-107.
22. Соловйов Е.П. Теоретичні та практичні питання кримінальної відповідальності за фіктивні дії в підприємництві: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2005. – 19 с.
23. Стрельцов Є.Л. Господарські злочини. – Одеса: Астропринт, 1998. – 152 с.
24. Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления: объект и система. – Харьков, 1984. – 319 с. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика.: Монографія. – К.: Юридична практика, 2003.
25. Ужва Л.О. Кримінально-правова охорона економічної системи України і деяких країн зарубіжжя (порівняльне дослідження): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2004. – 20 с.
26. Чаричанський О.О. Підстави кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за Кримінальним кодексом України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2004. – 20 с.
27. Шевчук В.М. Методика розслідування контрабанди: проблеми теорії і практики: Монографія. – Х.: Гриф, 2003. – 280 с.
28. Шкут М.М. Поняття та зміст злочинності у бюджетній сфері // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний інститут внутрішніх справ). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с. – С. 187-189.
29. Яковлев М.И. Экономическая преступность: закон и жизнь. – М.: Знание, 1990. – 64 с.
30. Яни П.С. Уголовная ответственность за незаконное предпринимательство: Пособие для прокуроров. – М.: Ин-т повышения квалификации руководящих кадров Ген. Прокуратуры РФ, 2000 – 42 с.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
______________________________________________________________
Тема 1.
Поняття та види кримінально-правової кваліфікації
Лекція
План лекції
- Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації.
- Результат кваліфікації. Формула кваліфікації.
- Види кваліфікації.
- Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів.
4. Поняття злочину і складу злочину.
4.1. Матеріальні та формальні ознаки злочину. Співвідношення суспільної небезпечності та кримінальної протиправності.
4.2. Поняття малозначності діяння. Проблема її законодавчого визначення.
4.3. Співвідношення понять «злочин» і «склад злочину».
4.4. Елементи й ознаки складу злочину. Роль факультативних ознак «загального» (абстрактного) складу злочину у конкретному складі.
Семінар за темою „Поняття кримінально-правової кваліфікації”
Питання для дискусії
- Поняття кримінально-правової кваліфікації
- Процес та результат кваліфікації.
- Формула кваліфікації.
- Види кваліфікації.
- Значення офіційної кваліфікації.
- Значення неофіційної кваліфікації.
- Роль роз’яснень Пленуму Верховного суду України для правильної кваліфікації
- Співвідношення кваліфікації і процесу доказування.
- Зміна кваліфікації при зміні об’єму фактичних даних.
- Кваліфікація при конкуренції норм.
Самостійна робота за темою
„Поняття кримінально-правової кваліфікації”
- Вивчення положень Конституції України та КК України, що стосуються програмних питань теми.
- Вивчення обов’язкової літератури за темою.
- Ознайомлення з додатковою літературою за темою.
- Виявлення і формулювання питань за темою, на які не знайдено відповіді у рекомендованих джерелах інформації для консультацій з викладачем.
- Підготовка тез доповідей на семінарі на теми:
· Співвідношення конкуренції норм та їх колізії.
· Співвідношення конкуренції норм та ідеальної сукупності злочинів
· Проблема конкуренції часті та цілого.
· Конкуренція загального та спеціального складів злочинів.
· Конкуренція спеціальних складів злочинів.
· Шляхи подолання колізії норм.
· Значення фактичної помилки для кваліфікації діяння.
· Проблема визначення вини у формальних складах злочину.
· Проблема замаху на усічений склад злочину.
· Казус у кримінальному праві, його відмінність від злочинної недбалості.
Тема 2. „Злочини проти життя та здоров’я особи”.
Лекція „Злочини проти життя”
План лекції
1. Поняття та система злочинів проти життя.
2. Законодавче визначення вбивства. Ознаки вбивства.
Види діянь. Проблема спричинення смерті бездіяльністю.
Поняття протиправності спричинення смерті.
Значення ознаки „іншої людини”.
Наслідок. Проблема початку та закінчення життя людини.
3. Умисні вбивства.
Вбивства за обтяжуючих обставин.
Вбивства за пом’якшуючих обставин.
Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин.
4. Необережне вбивство.
5. Погроза вбивством, відмінність цього злочину від готування та замаху на вбивство.
6. Доведення до самогубства.
Семінар за темою „Злочини проти життя “
Питання для дискусії
1. Система злочинів проти життя. Спірні питання систематизації цих злочинів.
2. Система вбивств.
3. Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак.
4. Значення для кваліфікації вбивств остаточного вирішення проблеми початку життя людини.
5. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Види обтяжуючих обставин, їх систематизація, проблеми кваліфікації.
6. Умисні вбивства за пом’якшуючих обставин. Проблеми, які виникають при застосуванні статті «Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини».
7. Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин. Кримінально-правова оцінка евтаназії.
8. Необережне вбивство. Відмінність від убивства з непрямим умислом.
9. Доведення до самогубства. Проблема форм та видів вини.
10.Погроза вбивством. Специфіка конструкції складу цього злочину.
Самостійна робота за темою
„Злочини проти життя “
1. Вивчення положень Конституції України, які стосуються програмних питань теми.
2. Пошук додаткових науково-практичних джерел інформації за темою.
3. Виявлення і формулювання питань за темою, на які не знайдено відповіді у рекомендованих джерелах, для консультацій з викладачем.
4. Підготовка оглядів опрацьованих публікацій.
5. Підготовка тез доповідей на теми:
- Співвідношення вбивства на замовлення із вбивством з корисливих мотивів.
- Співвідношення вбивства двох або більше осіб із повторним вбивством.
- Проблема розуміння ознаки „за попередньою змовою групою осіб” та значення її вирішення для кваліфікації вбивств.
- Проблема співвідношення санкції за вбивство особи в зв’язку виконанням нею службового або громадського обов’язку із санкціями спеціальних норм.
- Проблеми, які виникають у практиці застосування статті «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання».
- Проблема моменту виникнення умислу на вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- Проблема усвідомлення злочинцем певних ознак щодо потерпілого (вік дитини, стан вагітності жінці).
- Кваліфікація при конкуренції норм, що передбачають вбивства за обтяжуючих і пом’якшуючих обставин.
- Проблема кваліфікації вбивства при неможливості встановити мотив цього злочину.
- Співвідношення умисного вбивства малолітньої дитини із тяжким тілесним ушкодженням у виді переривання вагітності
Практичні зайняття за темою „Злочини проти життя”.
Задачи.
Задача № 1
Бойчук, відбувши покарання за вчинений розбій, вирішив убити Тищенка за те, що він виступив свідком на суді. Реалізуючи свій намір, Бойчук перестрів Тищенка поблизу залізниці й затіяв з ним бійку, під час якої вдарив Бойчука ножем у руку, заподіявши середньої тяжкості тілесне ушкодження. Отримавши поранення, Бойчук почав тікати у напрямку залізниці, але спіткнувся на рейках, упав, сильно вдарившись головою, і втратив свідомість. Коли Бойчук підбіг до Тищенка, то побачив, що той лежить на рейках непритомний і до нього наближається потяг. Маючи можливість нанести смертельний удар, Бойчук лише постояв поруч, дочекавшись, доки потяг переїхав непритомного Тищенка. За висновком судово-медичної експертизи Тищенко помер від залізничної травми.
Задача № 2
Давидов систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи у стані сп’яніння він у черговий раз почав її бити і, погрожуючи скинути з балкона десятого поверху, вимагав, щоб та сама стрибнула з нього. Коли Давидов витягнув ножа та став на перешкоді виходу з балкону, дружина не витримала напруження та стрибнула, наслідком чого була її смерть.
Задача № 3
Гольцов, звільнившись із місць позбавлення волі, де він відбував покарання за замах на вбивство з хуліганських спонукань, зійшовся з Пановою. Вони обоє зловживали спиртними напоями, сварилися, при цьому Гольцов неодноразово погрожував Пановій вбивством. Під час чергової сварки Гольцев повалив Панову на підлогу і наніс їй ногою, взутою у черевик, удар у груди, спричинивши травму грудної клітини з розривом лівого шлуночка серця. Від отриманого ушкодження Панова померла на місці.
Задача № 4
Учень 10-го класу 16-річний Бурдін приніс до школи виготовлений ним самопал. Демонструючи його однокласникам, Бурдін декілька разів намагався зробити постріл у вікно, але пристрій не спрацьовував. На перерві він наставив самопал на свою сусідку по парті Самохіну і зі словами: «От і прийшов твій кінець» тернув по сірці. Самопал спрацював, шматочок металу, яким він був заряджений, влучив Самохіній у серце, і віна померла на місці. Слідчий кваліфікував вчинене як вмисне вбивство з хуліганських мотивів. У суді адвокат звертав увагу на те, що Бурдін і Самохіна не тільки ніколи не конфліктували, а й перебували у дружніх стосунках, часто спілкувалися поза школою, до того ж їхні батьки приятелювали. Бурдін мав винятково позитивні характеристики, до агресії схильним не був, у зв’язку з тим, що трапилося, перебував у стані глибокої депресії.
Задача № 5
П’яні Гамов і Мамченко сварилися, а потім почали штовхати один одного. Від сильного поштовху Мамченка Гамов упав на бетонований майданчик, ударився потилицею і невдовзі помер від отриманих ушкоджень. Після падіння Гамова Мамченко його не бив, викликав швидку допомогу.
Задача № 6
Лікар-гінеколог Левцов у себе вдома робив аборт Тимохіній. Умертвити плід у лоні матері йому не вдалось. Через декілька місяців він на прохання Тимохіної умертвив новонароджену дитину.
Задача № 7
Водій вантажівки Руденко, не порушивши правил безпеки руху, вночі збив пішохода, який випадково вискочив на трасу. Злякавшись відповідальності, вважаючи, що потерпілий живий, але втратив свідомість, Руденко наніс йому декілька ударів по голові молотком. Після чого скинув труп у річку. Експертиза встановила, що смерть потерпілого настала миттєво. у момент зіткнення з автомобілем.
Задача № 8
Мурашов у себе вдома вночі почув сторонні звуки із сусідньої кімнаті. Він схопив мисливську рушницю, увійшов до кімнати і виявив там невідомого. Той намагався втекти. Мурашов вистрелив йому услід, після чого той впав. Виявилось, що Мурашов схибив. Смерть викрадача настала від удару головою об одвірок.
Задача № 9
Тихонов вирішив помститись Звонарьову за образу. З цією метою він підмовив 12-річного сусіда Чернова за винагороду вистрелити в Звонарьова з рушниці, коли той буде ввечері повертатися додому. Дочекавшись Звонарьова, Чернов вистрелив у нього, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.
Задача № 10.
Терещенко з метою помсти за несправедливий, на його думку, вирок, вистрелив у суддю з метою вбивства, але схибив.
Задача № 11
Муромов втікав від Соколова, який його переслідував з метою розправи за мотивом помсти. У цей час по вулиці йшов Тимченко. Коли Муромов пробігав повз нього, Тимченко з хуліганських мотивів підставив йому ногу і Муромов впав. Соколов скористався цим і наніс Муромову удар ножем, від якого той помер.
Задача № 12.
До Акуліна і Гончара, які розмовляла на вулиці, підійшов п’яний Положієнко і без будь-якого приводу вдарив Акуліна в обличчя. Той відштовхнув його від себе. Після цього Положієнко збіг додому, схопив мисливську рушницю і вистрелив в Акуліна. Заряд дробу попав в живіт Гончару. Життя його вдалося врятувати завдяки своєчасному хірургічному втручанню.
Задача № 13.
Проходячи вулицею селища, п’яні Довгань і Шуліпа зустріли Гриньчука, також п’яного, який почав нацьковувати на них собаку. Тоді Довгань і Шуліпа виламали з паркана по штахеті, якими вбили собаку, а потім стали бити Гринчука по голові, від чого Гринчук втратив свідомість. Не змовляючись, Довгань зняв з нього годинник, а Шуліпа забрав мобільний телефон. Через п’ять діб у лікарні Гринчук помер.
Задача № 14.
Равлюк завагітніла від Прокопчика. Останній вимагав зробити аборт або позбавити життя дитину, яка народиться, під загрозою, що він покине Равлюк. Одразу же після пологів Равлюк задушила дитину.
Задача № 15
П’яний Клинков присікався в клубі до Лебедєва, кільки раз починав його бити. Той в свою чергу вдарив Клинкова. Присутні завадили подальшому розвитку конфлікту, але Клинков, не заспокоївшись, покликав Лебедєва в темне місце за клубом і знову вдарів кулаком в обличчя. Коли Клинков ще раз замахнувся, Лебедєв завдав йому ногою удару в живіт. Від травматичного шоку Клинков помер.
Задача № 16
На одному з металургійних заводів стався вибух, в наслідок якого загинули двоє працівників. Під час розслідування справи було встановлено, що вибухнув снаряд, який здетонував, коли газозварювальник Сущенко розрізав трубу з металобрухту, який призначався для переплавки на заводі. На справді ця труба була стволом від гармати виробництва 40-х років, яка, за висновком експертів, тривалий час знаходилась у землі, і її нагрівання призвело до детонації снаряду, що був у стволі.
Задача № 17
Провідниця Исайчук під час руху потягу народила дитину і одразу ж викинула її у вікно купе. Дитину знайшли на рейках, вона залишилася живою.
Задача № 18
Кравцова у громадському туалеті, несподівано народила недоношену дитину. Перебуваючи в обумовленому пологами стані, вона залишила дитину у вигрібній ямі туалету і пішла з міста події. Плачучого немовля знайшли, він залишився живим, оскільки впав в яму вверх обличчям. Затримана Кравцова повідомила, що вона дуже погано пам’ятає, що з нею трапилося.
Задача № 19.
Попов, побачивши вночі з вікна, що його автомобіль намагаються угнати, схопив мисливську рушницю і зробив постріл у злодіїв. Одного з них було вбито, другий отримав тяжке тілесне ушкодження.
Задача № 20
Після пологів, які відбулися вдома, Матвієнко кинула дитину в цеберко із водою, а потім сховала тіло у лісосмузі. Експертиза встановила, що дитина не захлинулася, а народилася мертвою.
Лекція „Злочини проти здоров’я”.
. План лекції
1. Поняття та система злочинів проти здоров’я.
2. Тілесні ушкодження, поняття та види, критерії визначення ступеню тяжкості, відмінність від побоїв та катувань.
2.1. Тяжке тілесне ушкодження.
· Поняття та види.
· Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства, вчиненого через необережність.
· Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин
Тілесне ушкодження середньої тяжкості. Проблема кваліфікації умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що заподіяно в стані сильного душевного хвилювання.
Легке тілесне ушкодження.
3. Зараження хворобами. Загальна характеристика та види.
4. Злочини у сфері медичного обслуговування. Загальна характеристика та види.
5.Злочини, які становлять небезпеку для життя чи здоров’я особи.
· Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Спільні риси та розмежування.
· Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей.
Семінар за темою
„Злочини проти здоров’я”
Питання для дискусії
- Поняття злочинів проти здоров’я. Їх співвідношення із злочинами проти здоров’я населення, що передбачені в розділі ХІІІ КК України.
- Система злочинів проти здоров’я.
- Поняття тілесних ушкоджень. Відмінність побоїв від тілесних ушкоджень.
- Види тілесних ушкоджень. Критерії визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- Тяжке тілесне ушкодження, його види.
- Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства.
- Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства, вчиненого через необережність.
- Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин.
- Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Спільні риси та розмежування цих злочинів.
- Кваліфікуючи ознаки тілесних ушкоджень.
Самостійна робота за темою
„Злочини проти здоров’я“
1. Вивчення положень Конституції України, які стосуються програмних питань теми.
2. Пошук додаткових науково-практичних джерел інформації за темою.
3. Виявлення і формулювання питань за темою, на які не знайдено відповіді у рекомендованих джерелах, для консультацій з викладачем.
4. Підготовка оглядів опрацьованих публікацій.
5. Підготовка тез доповідей на теми:
- Значення розподілу тілесних ушкоджень на види для кваліфікації насильницьких злочинів проти власності.
- Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.
- Проблема кваліфікації умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що заподіяно в стані сильного душевного хвилювання.
- Кримінальна відповідальність за необережні тілесні ушкодження.
- Співвідношення катування із тілесними ушкодженнями Проблеми застосування статті „Катування”.
- Кримінально-правове забезпечення порядку реалізації новітніх технологій у сфері обігу донорських матеріалів і проведення дослідів над людьми.
- Кваліфікуючи ознаки „Залишення в небезпеці” та „Ненадання допомоги Проблема встановлення причинного зв’язку у цих злочинах”.
- Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Особливості суб’єктивної сторони. Проблема кваліфікуючих ознак цього злочину.
- Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби. Особливості конструкції складу цього злочину.
- Злочини у сфері медичного обслуговування. Їх загальна характеристика та види.
Практичні зайняття за темою „Злочини проти здоров’я”
Задачі.
Задача № 1
У лікарню доставили Полікарпову, яка, не приходячи до тями, померла. При розслідуванні справи було встановлено, що вона з метою переривання вагітності прийняла дозу сильнодіючого препарату, що в 10 разів перевищує норму. Слідством було встановлено, що Полікарпова отримала ці порошки від медичної сестри Петрової, яка за винагороду надавала жінкам «допомогу» у перериванні вагітності.
Задача № 2
Колишня робітниця реєстратури міської лікарні Солярова, яка не мала медичної освіти, після виходу на пенсію стала займатися медичною практикою. Після співбесіди з пацієнтами, які вважали її лікарем, Склярова радилася зі знайомими фахівцями, які навіть не підозрювали про її справжні наміри. На підставі одержаних порад фахівців Склярова призначала хворим лікування. У такий спосіб вона діяла протягом декількох місяців. Діяльність Солярової було виявлено та припинено, коли хворий, який страждав від медикаментозної алергії, помер від вживання призначених нею ліків.
Задача № 3
Під час сварки п’яний Панченко побив свою дружину, яка мала 5-місячну вагітність, нанісши кілька ударів у груди та живіт, унаслідок чого була перервана вагітність. Потерпілу було доставлено до лікарні, де вона лікувалась 19 днів.
Задача № 4
Вихователька дитячого садка Руденко під час прогулянки заговорилася зі своєю знайомою і залишила дітей без нагляду. Спускаючись з дерев’яної гірки, хлопчик зачепився шарфом за виступ на бортику і став задихатися. Діти спочатку намагалися допомогти йому власноруч, а потім побігли за вихователькою. Однак уже було пізно – дитина померла від механічної асфіксії.
Задача № 5
Між Харитюком і Чернієм виникла бійка, під час якої Черній відкусив Харитюку верхню частину вуха. Це ушкодження залишило після себе непоправний дефект, зробивши обличчя потерпілого асиметричним. Дефект може бути усунений лише завдяки пластичній операції. Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 6
Вулицею їхала вантажівка з негашеним вапном. Хлопчики Борисов і Кухар, які каталися на ковзанах, причепилися до кузова машини, щоб проїхатися. Вантажник Костенко спочатку лаяв їх нецензурними словами, а після цього захопив лопатою вапно і кинув його у напрямку хлопчиків. Кухар відвернувся, а Борисову було заподіяно опік обличчя, внаслідок чого він осліп на одне око.
Задача № 7
Іваненко незаконно придбав і зберігав бойові припаси. Одного разу до нього додому зайшов сусід Петров, побачив їх й сказав, що зберігання таких предметів є злочином і він повідомить про це у правоохоронні органи. Іваненко образився на ці слова і спричинив Петрову тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Задача № 8
Проходячи повз п’яного Снітка, Потас хотів допомогти йому піднятись і відправити його додому. Коли він підняв Снітка, той нецензурно вилаявся і намагався вдарити Протаса. Обурений Протас вдарів Снітка, який при падінні вдарився головою об асфальт і одержав тяжке тілесне ушкодження.
Задача № 9
Під час сварки п’яний Панченко побив свою дружину, яка мала 7-ми місячну вагітність, завдавши її кільки вдарів в живіт. Потерпілу було доставлено в лікарню, де вона народила мертву дитину.
Задача № 10
Крочко порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого машина, якою він курував зіткнулася з мотоциклом. Мотоцикліст загинув, а Крочко одержав травму голови й втратив свідомість. Пасажир машини Цапко лишився неушкодженим. Він не став допомагати Крочку, нікому не повідомив про те, що трапилося. Крочка знайшли лише за три години, врятувати його життя не вдалося.
Задача № 11.
Сидоренко проводив ремонтні роботи на балконі двоповерхового житлового будинку, під час чого випустив з рук молоток, спричинив Полякову, який проходив повз будинок, легке тілесне ушкодження.
Задача № 12
Долганов оточив грядку з цибулею оголеним дротом і підключив його до електромережі напругою 220 вольт. Підліток Сергєєв підійшов до дроту, торкнувся його рукою і отримав тяжке тілесне ушкодження.
Задача № 13
Колісниченко, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло в наслідок протизаконного насильства (побоїв) з боку Трифонова, спричинив йому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Задача № 14
Ісаєв, дізнавшись, що його кохана дівчина Алферова мала інтимні стосунки з іншим чоловіком, застрелився. Чи є в діях Алферової об’єктивна сторона доведення до самогубства?
Задача № 15
Взимку Рокотов підстеріг Сайка вночі у безлюдному місці, побив і відібрав одяг та гроші. Після цього Рокотов з місця події втік. Залишений без свідомості при температурі 30 градусів Сайко від переохолодження отримав тяжке тілесне ушкодження (обмороження ніг).
Задача № 16
Павлов вирішив вбити Хромова з метою вступити в шлюб з його дружиною. Розробивши план вбивства, він вмонтував у корпус кишенькового ліхтарика саморобний вибуховий пристрой. Одного разу, побачивши, що Хромов повертається з дискотеці в компанії друзів, Павлов підкинув цей ліхтарик на дорогу. Один чоловік з компанії підняв ліхтарик і спробував вимкнути світло. Внаслідок вибуху Хромову й що двом чоловікам були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Усі потерпілі залишилися живими завдяки своєчасному наданню медичної допомоги.
Задача № 17
Під час сварки, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, викликаного тяжкою образою з боку дружини, Петелін вдарив її, спричинивши тілесне ушкодження середньої тяжкості. Під час слідства дружина Петельна заявила, що пробачає чоловіка, він її також, тому вона прохає, щоб покарання до чоловіка не застосовували. Чи можливе звільнення Петельна від кримінальної відповідальності у зв’язку з перемиренням винного з потерпілим?
Задача № 18
Працівник розважального комплексу Сидоренко за необачливістю вмикнув карусель, коли однин хлопчик ще не встиг повністю в неї сісти, тому з каруселі впав. Розлютований батька дитини вдарив Сидоренка по голові, спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження.
Задача №19
Одружений Трохимчук мав коханку, яка настоювала, щоб той одружився із нею. Дружина Трофимчука проти розлучення заперечувала, намагалася повернути чоловіка в сім’ю. Сподіваючись на те, що жінка не витримає приниження і погодиться на розлучення, Трофимчук став приводити коханку додому, заставляючи дружину в цей час гуляти з дітьми. Водночас дружина дійсно не витримала знущання. Коли чоловік став виставляти її з дому, говорючі, що чикає коханку, вона схопила з плити каструлю із киплячим борщем й вилила її на чоловіка. Внаслідок цього Трохимчук одержав тяжке тілесне ушкодження.
Задача № 20.
Панасенко вирішив знищити щурів в своєму сараї. Він розчинив отруту в пляшці з під мінеральної води й вийшов з сараю, оскільки в домі задзвонив телефон. Син Панасенка, який гуляв на дворі з іншими дітьми, заскочив в сарай та випив отруту, яку сприйняв за воду. Життя дитини вдалося врятувати, але хлопчик понад місяць перебував у лікарні.
Тема 3„Злочини у сфері службової діяльності”
Лекція.
План.
1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти у сфері службової діяльності. Співвідношення службових злочинів із корупцією.
Об’єкт злочинів в сфері службової діяльності.
Законодавче визначення службової особи.
Конструкція складів за ознаками об’єктивної сторони. Зміст „Примітки”
Суб’єктивна сторона.
2. Зловживання владою або службовим становищем і перевищення влади або службових повноважень. Схожість та розмежування. Співвідношення із спеціальними нормами.
3. Хабарництво
Пропозиція або давання хабара
Одержання хабара
Провокація хабара.
4. Службове підроблення
5. Службова недбалість
6. Незаконне збагачення.
7. Зловживання впливом.
8.Злочини у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Їх загальна характеристика та види.
Семінар за темою
„Злочини у сфері службової діяльності”
Питання для дискусії
1. Законодавче визначення службової особи. Види службових осіб в залежності від функції, що виконується.
2. Зловживання владою або службовим становищем. Види наслідків. Значення примітки.
3. Перевищення влади або службових повноважень.
4. Відмежування перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем.
5. Кваліфікуючи та особливо кваліфікуючи ознаки зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень.
6. Одержання хабара. Предмет давання-одержання хабара, його види.
7. Поняття вимагання хабара. Значення інших роз’яснень примітки.
8. Пропозиція або давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара.
9. Провокація хабара.
10. Службове підроблення. Специфіка предмету.
11. Незаконне збагачення.
12. Зловживання впливом.
13.Злочини у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Їх загальна характеристика та види.
Самостійна робота за темою 3
„Злочини у сфері службової діяльності”
1. Вивчення положень Конституції України, які стосуються програмних питань теми.
2. Пошук додаткових науково-практичних джерел інформації за темою.
3. Виявлення і формулювання питань за темою, на які не знайдено відповіді у рекомендованих джерелах, для консультацій з викладачем.
4. Підготовка оглядів опрацьованих публікацій.
5. Підготовка тез доповідей на теми:
- Перевищення влади або службових повноважень та спеціальні норми.
- Хабар-підкуп та хабар-винагорода.
- Проблема подарунків службовій особі „на всяк випадок”.
- Проблема використання службового авторитету.
- Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки давання та одержання хабара.
- Співвідношення одержання хабара із суміжними злочинами.
- Замах на одержання та давання хабара.
- Співвідношення давання хабара із суміжними злочинами.
- Співвідношення провокації хабара із співучастю у злочині.
- Службова недбалість. Особливості суб’єктивної сторони.
Практичні заняття за темою 3
„Злочини у сфері службової діяльності”
Задачі
Задача № 1
Ревізія виявила у буфеті залізничної станції недостачу 2000 грн. Завідуючий буфету Ревенко пояснив, що він відпустив у кредит велику кількість спиртних напоїв та дав у борг 2000 грн своєму знайомому Коваленку для влаштування весілля його сина. Ці показання підтвердив Коваленко, якій на прохання Ревенка під час ревізії повернув йому борг за рахунок грошей, подарованих гостями на весіллі сина. Суд засудив Ревенка за ч. 2 ст. 191 КК. Чи правильно кваліфіковані дії Евенка?
Задача № 2
Бухгалтер тресту Бабенко та касир Ільїн залишили на ніч ц у касі велику суму грошей, що мали бути видані протягом трьох днів працівникам тресту як заробітна плата. На другу ніч гроші було викрадено разом із сейфом. Згідно з інструкцією Бабенко та Ільїн мали право зберігати в касі гроші понад встановлений ліміт для видачі заробітної плати. Чи можуть бути притягнути до відповідальності за службову недбалість Бабенко та Ільїн? Як зміниться кримінально-правова оцінка їхніх дій, якщо в справі буде встановлено, що вони повідомили злодіїв про місцезнаходження грошей, зручний час і способи їх викрадання?
Задача № 3
Начальник відділу організації праці робітничих кадрів вугільного тресту Лавров протягом кількох років незаконно надавав квартири своїм знайомим, які не працювали в системі тресту.
Задача № 4
Начальник цеху меблевої фабрики Герасик пропонував підлеглим давати йому зі своєї зарплати певні суми грошей, погрожуючи в разі відмови зниження заробітку. Робітники давали Герасику гроші, а коли один місяцю не зробили цього, він „урізав” їм заробіток. Тоді один із робітників повідомив прокуратуру про дії Герасика.
Задача № 5
Закрійник ательє систематично брав від замовників певні суми понад вартість пошиття „за якісне і дострокове” виготовлення одягу.
Задача № 6
Головний лікар центральної районної лікарні Гнатенко створював громадянам, які потребували стаціонарного лікування, штучні перешкоди, посилаючись здебільшого на відсутність вільних місць у лікарні. Цим він спонукав хворих та їхніх родичів давати йому гроші, після чого приймав хворих на лікування.
Задача № 7
Дільничний лікар Івченко видав своєї дочці фіктивну довідку про наявність у неї хронічного захворювання, що дало їй можливість одержати в інституті звільнення від занять фізичною культурою.
Задача № 8
Попов здійснював продаж наркотичного засобу (кокаїну) в нічному клубі міста Києва. Коли він був затриманий за незаконну торгівлю наркотиками, то з метою уникнення відповідальності передав слідчому Міхеєву як хабар за «закриття» справи 5 000 гривень.
Задача № 9
Завідуюча крамницею Кийко виявила недостачу продовольчих товарів і, підозрюючи у викраденні робітників крамниці, вчинила огляд їх особистих речей. Зниклі товари були виявлені у продавця Бондаревої, яку Кийко образила й вдарила по обличчю.
Методист заочного відділення одного з вузів бабакова систематично за винагороду давала студентам для списування курсові та контрольні роботи, подання яких до деканату було підставою для направлення оплачуваного виклику на екзаменаційну сесію й допуску до складання заліків та екзаменів.
Задача № 10
Дізнавач Савченко, маючи в своєму впровадженні відповідні матеріали, повинен був приймати рішення про порушення кримінальної справи, чи про відмову в порушенні. Відібравши матеріали, за якими у порушенні кримінальної справи слід було відмовити (що виключало також будь-яку відповідальність), Савченко складав до них підроблені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу і оголошував їх громадянам. При цьому Савченко пропонував їм сплатити штраф одразу в його кабінеті, на що дехто погоджувався.
Варіант 2. Громадяни, що боялися бути притягнутими до кримінальної відповідальності, домовлялися із Савченко за грошову винагороду щодо укладання постанов про відмову в порушенні кримінальної справи.
Задача № 11
Завідуюча приватним дитячим садком Кірєєва виготовляла фіктивні табелі обліку робочого часу співробітників дитсадка, у яких вказувала про роботу понад установлений час, а також у вихідні та святкові дні. На підставі цих табелів нараховувалася заробітна плата. Одержуючи у банку гроші для видачі заробітної плати, Кирєєва підроблювала у платіжних відомостях особисті підписи співробітників, обернувши у такий спосіб на свою користь незаконно нараховану заробітну плату у розмірі 18 тисяч гривень.
Задача № 12
Директор державного підприємства Котов неодноразово натякав бухгалтерові Семенову, що може призначити його головним бухгалтером, але за це непогано було б отримати подарунок. Семенов зрозумів, що інакше він підвищення не дочекається і подарував Котову золотий годинник вартістю 5000 гривень. Отримавши подарунок, Котов відразу повідомив органи міліції , що йому дали хабар.
Задача № 13
Майстер ремонтного цеху автогосподарства Томілін був включений до складу комісії ДАІ по проведенню технічного огляду транспорту. Будучи членом комісії, Томілі двічі отримав від водіїв гроші за те, що „заплющував очі” на технічні неполадки у транспортних засобах і підписував документи про проходження технічного огляду. За ці дії Томіліна було засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України. В апеляційної скарзі адвокат засудженого вимагав перегляду справи та її припинення за відсутністю складу злочину, бо Томілі, на його думку, не був службовою особою в силу того, що виконував обов’язки члена комісії тимчасово і безоплатно. Чи підлягає скарга задоволенню?
Задача № 14
Фомин, працюючи старшим слідчим районного відділу міського управління внутрішніх справ, прийняв до свого провадження кримінальну справу по звинуваченню Доценка у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 КК (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження). Під час допиту, діючи з метою одержання від Доценка хабара, Фомин заявив йому, що вбачає в його діях ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК (Хуліганство, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень) і без оформлення відповідних документів помістив його в камеру для затриманих. Після цього, з тією же метою, викликав дружину Доценка і запропонував їй дати йому хабар у сумі 1000 доларів за звільнення Доцента з-під варти і перекваліфікацію його дій на статтю , що передбачає більш м’яке покарання. Після одержання хабара Фомін звільнив Доценка з-під варти та кваліфікував його діяння за ст. 122.
Задача № 15.
Черговий лікар-акушер Сенченко при надходженні в суботу до пологового відділення лікарні породіллі Харитонової встановив, що стан її був важким і вона потрібувала термінової операції. Проте оскільки був кінець робочого тижня, Сенченко відклав операцію до понеділка. У неділю стан хворої різко погіршився і довелося робить термінову операцію, під час якої не вдалося врятувати життя Харитонової та її дитини. Експерти встановили, що, летального результату можна було б уникнути, якби операцію зробили у суботу. Семенов був засуджений за ч. 2 ст. 367 КК Украйни. Чи правильна така кваліфікація? Як би вирішувалось питання, як би Сенченко був завідуючим пологовим відділенням і за тих же обставин, користуючись становищем керівника, віддав розпорядження лікуючому лікарю про перенесення операції на понеділок?
Задача № 16.
Капітан теплохода Грищенко відав одночасно судовою касою. Під час перевірки в касі була виявлена недостача грошей на суму 20 000 тис гривень, яку Грищенко одразу ж погасив. Розслідуванням було встановлено, що Грищенко систематично брав гроші з каси для особистих потреб у межах, що не перевищують його заробітної плати, з наміром наступного зарахування, а також давав гроші в рахунок заробітної плати іншим членам команди судна.
Задача № 17.
Приватні торгівельні підприємства «Мрія» і «Надія» орендували торгові площі в універмазі «Центральний». Власники підприємств Бойко і Павленко за домовленістю між собою кожен місяць протягам року передавали кожний по 500 гривень завідуючій універмагом Зайцевої «про всяк випадок, для підтримки гарних стосунків».
Задача № 18.
Зінченко, працюючи доцентом кафедри вищої математики інституту одержав від шести студентів винагороду за позитивні оцінки на курсовому екзамені – по 50 доларів з кожного.
Задача № 19
Волощук запропонував працівникові виконкому Хоменко зареєструвати за хабар у 3 500 гривень статут приватного підприємства, щоб використати для одержання в банку кредиту і в наступному привласнити ці гроші. Хоменко, знаючи про наміри Воло щука, погодився і завдяки свому становищу зареєстрував статут. Однак заміст 3 500 гривень Воло щук поклав у пакет лише 200 гривень і нарізаний папір.
Задача № 20.
Завідуючий лікарнею Лисенко систематично незаконно видавав окремим особам за винагороду листки непрацездатності, а також вимагав у хворих гроші за влаштування в окремих палатах, обладнаних сучасною лікарською технікою. Загалом Лисенко отримав від громадян 5 000 гривень.
Задача № 21.
Контролер Коптюк виявив в будинку Єршової електроприлад, підключений не через електролічильник. Одержавши 300 гривень, Коптюк знищив акт про накладення штафу.
Задача № 22.
Як працівник міліції Васильєв мав право брати участь у проведенні ревізійних перевірок. Видаючи свого знайомого Лукашевича за ревізора, він організовував контрольні закупки в торговельних підприємствах. Вони говорили торговельним працівникам про нібито виявлені ними недоливи вина, погрожуючи відповідними наслідками. Працівник торговельного закладу Івченко взяв з каси магазину і дав Васильєву 700 гривень.
Задача № 23.
Касир комбінату комунальних підприємств Кохановська та бухгалтер розрахункового відділу Поплавська протягом двох років підробляли підписи в платіжних відомостях на виплату зарплати, робили дописки і вмправлення цифр, включали в відомості вигаданих осіб, розписувалися за них в одержанні грошей, тощо. Ці суми списувалися по касі, їх Кохановська та Поплавська звертали на свою користь. Загальна сума склала близько 10 000 грн. Старший бухгалтер Лужицький не ви крив дій Кохановської і Поплавської, оскільки не приділяв належної уваги контролю за використанню коштів підприємства. Крім того, з його недогляду в бухгалтерії порушувалися Положення про ведення обліку праці, Положення про головних і старших бухгалтерів. Через недбалість Лужицького було здано в утіль документи первинного бухгалтерського обліку, які мали зберігатися протягом п’яти років з часу складення.
Задача № 24.
Леснік Войтенко із рушниці вистрелив у Круглова, який підпилював дерево в лісі, від чого потерпілий загинув.
Задача № 25.
Директор колективного підприємства Гнат домовився з податковим інспектором Семеновим, , про те, що він не буде вказувати в актах перевірки виявлені порушення податкового законодавства а також давати консультації, про те, як ухилятися від сплати податків. За це Семенов був зарахований на роботу ліфтером з щомісячною зарплатою 700 гривень. Таку «зарплату» Семенів отримував протягом півроку.
.
Тема 4 „Злочини проти власності”
Лекція.
План.
1. Загальна характеристика та система злочинів проти власності.
2. Корисливі злочині проти власності, які пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
2.1. Загальна характеристика
2.2. Характеристика окремих видів.
2.3.Розмежування суміжних злочинів.
2.4. Кваліфікуючи ознаки.
3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
3.1. Загальна характеристика.
3.2.Характеристика окремих видів.
3.3.Розмежування із корисливими злочинами проти власності, які пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
4. Некорисливі злочини проти власності.
Семінар за темою 4 „Злочини проти власності”
Питання для дискусії
1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти власності.
2. Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Загальне визначення.
3. Характеристика предмету злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
4. Відмежування від суміжних злочинів за кожною ознакою предмета. Термінологічні суперечки стосовно формулювання статті «Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання».
5. Момент закінчення корисливих злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб, його значення для кваліфікації.
6. Кваліфікуючи ознаки.
7. Співвідношення грабежу та розбою. Проблема «невизначеної» погрози.
8. Корисливі злочини, не пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
9. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
10. Некорисливі злочини проти власності.
Самостійна робота за темою 4 „Злочини проти власності”
1. Вивчення положень Конституції України, які стосуються програмних питань теми.
2. Пошук додаткових науково-практичних джерел інформації за темою.
3. Виявлення і формулювання питань за темою, на які не знайдено відповіді у рекомендованих джерелах, для консультацій з викладачем.
4. Підготовка оглядів опрацьованих публікацій.
5. Підготовка тез доповідей на теми:
- Юридичне і фактичне закінчення розбою.
- Розбій і бандитизм. Спільні ознаки та розмежування.
- Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Проблема суб’єкту.
- Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Проблема розмежування способів.
- Проблеми застосування статті „Шахрайство”. Співвідношення шахрайства та крадіжки.
- Проблема так званого «пасивного обману» при вчиненні шахрайства.
- Співвідношення шахрайства із ч. 2 ст. 191 зі зловживанням владою або службовим становищем.
- Співвідношення привласнення чужого майна та крадіжки.
- Співвідношення розбою та грабежу з вимаганням.
- Необережне знищення або пошкодження майна. Специфіка наслідків.
Практичні заняття за темою 4 „Злочини проти власності”
Задачі
Задача № 1
Конюх Нечипоренко, будучи п’яним, закурив в стайні сільськогосподарського кооперативу, де було сіно. Від кинутого ним сірника виникла пожежа, під час якої загинуло п’ятеро коней і згоріла стайня. Сам Нечипоренко, намагаючись загасити пожежу, дістав опіки.
Задача № 2
Начальник будівельно-монтажного управління Малько зарахував у штат управління Бальчинську, яка фактично не працювала, але одержувала зарплату, загальна сума якої становила 3 тис. грн.
Задача № 3
Паспортистка Фірсова приймала профспілкові членські внески у працівників будинкоуправління. Зібрані гроші вона мала здавати до каси об’єднаного профспілкового комітету. Однак, Фірсова здавала не всі внески, обернувши на свою користь протягом двох років 1200 грн.
Задача № 4
Агроном Гузенко дав вказівку трактористові Кондорі завести в своє особисте господарство цукрові буряки, пояснивши, що виписав їх. Виявилося, що цукрові буряки в кількості 1656 кг ніхто Гузенку не виписував.
Задача № 5
Криниць и Куліш прийшлі в присутності сторожа почали рвати перець на дачних земельних ділянках. Сторож вимагав припинити це, але вони не звертали на нього уваги. Коли сторож спробував забрати мішок з перцем, Криниць кий вдарив його кулаком в обличчя, а сторож впав на землю, куліш завдав йому удару ногою в живіт. Після цього Криніцкий і Куліш пішли, забравши перець. Внаслідок одержаної травми, сторож перебував на лікарняному 9 днів.
Задача № 6
Вирізавши із журналу зразки нових грошових купюр, Бокич розфарбував їх кольоровим олівцем, натер парафіном а потім збував їх, купуючи товари у селян на ринках.
Задача № 7
На підпитку Онищенко попросив у свого знайомого Чумака грошей, але той відповів, що грошей у нього немає. Тоді Онищенко провів руками по кишенях пальта Чумака і, почувши дзвін монет, повторив свою вимогу. Чумак сказав, що , що хоч гроші в нього є, він їх не дасть. Онищенко витяг ножа, вдарив ним Чумака в живіт і пішов. Через якийсь час він повернувся на місце події, надав потерпілому допомогу і викликав лікаря. Чумаку було заподіяно тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Задача № 8
Брати Грущенки, Анатолій та Борис, з метою вчинення крадіжки, проникли в квартиру Колосової. Коли вони почали шукати гроші, до квартири зайшла господиня. Анатолій втік, а Борис вдарив потерпілу в обличчя, заподіявши їй середньої тяжкості тілесне ушкодження. Він обшукав квартиру і кишені потерпілої і, не знайшовши гроші, пішов з будинку.
Задача № 9
Роганов і Костенко розпивали спиртні напої. Костенко непристойно висловився про дружину Роганова, внаслідок чого між ними виникла сварка. Роганов пострілом з малокаліберної гвинтівки вбив Костенка. Речи, що належали Костенку із слідами крові Роганов спалив, а гроші (800 грн) забрав собі, труп кинув у річку.
Задача № 10
Коваленко в супермаркеті забрала зі столику гаманець Мурашкової, який лежав біля потерпілої, коли вона складала в сумку свої покупки.
Задача № 11
У потягу Тулін взяв в туалеті золотий годинник, який залишив хтось з пасажирів.
Задача № 12
Титов і Банник зупинили на вулиці неповнолітніх Дудку та Несторенка. Вони звернулися до дудки з вимогою дати гроші. Коли Дудка відповів, що у нього грошей немає, вони побили та обшукали його і відпустили тільки після того, як Дудка пообіцяв принести гроші. Титов І Банник зажадали грошей також від Несторенка, заявивши, що коли той не хоче бути битим, як дудка, то повинен принести гроші. Несторенко випросив у матері 20 грн і приніс гроші Титову.
Задача № 13
П’яні Миколенко і Савуляк біля ресторану почали вимагати гроші в одного з перехожих – Петрова. Оскільки той відмовився, вони стали бити його кулаками й ногами, а також завдали удару дошкою по голові. Петров змушений був віддати гроші. Спричинені ушкодження судово-медична експертиза віднесла до легких без розладу здоров’я.
Задача № 14
Берковська подала до органів соціального забезпечення підроблену довідку про те, що вона з лютого 2003 по лютий 2005 р. працювала на фабриці. Насправді у цей період вона відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за крадіжку. За цією довідкою Берковській була нарахована пенсія, яку вона одержувала щомісячно до виявлення підробки. Незаконно одержана нею сума становила 2540 грн.
Задача № 15
Тарасюк та Івченко з метою крадіжки грошей проникли на охоронювану територію, зламавши замок, увійшли в бухгалтерію. Побачивши масивний сейф і зрозумівши, що відкрити його їм не вдасться, вони покинули приміщення, але надворі були затримані.
Задача № 16
Серов запропонував Петрову придбати крадений автомобіль, який він збирався викрасти у Житомирі і перегнати до Києва. Петров погодився, але сказав, що гроші віддасть тільки після того, як отримає автомобіль. Однак після того, як Серов пригнав автомобіль, Петров відмовився від нього, сказавши, що він йому непотрібен і що він взагалі не хоче мати до цієї справи жодного стосунку, а крім того, потрібної суми грошей у нього немає.
Задача № 17
Фролов домовився з Голубенком про вчинення крадіжки в будинку Федорової. Зокрема, вони домовилися, що Фролов безпосередньо проникне до будинку і вчинить там крадіжку, а Голубенко в цей час пильнуватиме на вулиці і вчасно попередить Фролова про можливу небезпеку. Проникнувши до будинку, Фролов передумав вчиняти крадіжку. Він уже виходив з будинку, коли раптом повернулася Федорова, прихід якої Голубенко не помітив. Накинувшись на Федорову, Фролов зґвалтував її і тільки потім полишив будинок, після чого розповів Голубенку по те, що сталося.
Задача № 18
Нечипоренко організував і очолив стійку групу, до якої входило п’ятеро підлітків, кожен з яких віком 12–13 років. Члени цієї групи самостійно, а також за участю Науменка протягом двох місяців вчиняли збройні напади на перехожих з метою заволодіння майном.
Задача № 19
Сидорчук та Карпенко вночі сіли у таксі водія Іванченка. У дорозі Сидорчук, який розташовувався на задньому сидінні, вдарив Іваненка каменем по голові, спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження. Проте виручкою злочинцям заволодіти не вдалося, через те, що Іваненко зумів зупинити машину і за допомогою громадян затримав Сидорчука та Карпенка.
Вирішить питання про відповідальність нападників.
Задача № 20
Савченко та Мороз, озброєні пістолетом, неодноразово вчинювали напади на громадян з метою заволодіння їхнім майном. Одного разу за кілька хвилин до закриття крамниці вони зайшли до неї і, погрожуючи зброєю, запропонували касиру Михайловій віддати гроші. Михайлова злякалась і передала нападникам 3 000 гривень, які лежали в касі, але приховала від них 5 000 гривень, що незадовго до нападу відклала в окрему шухляду. Після нападу Михайлова подала відомості про те, що злочинці забрали весь виторг, тобто 3 000 гривень, а 5 000 гривень залишила собі.
Вирішіть питання про відповідальність кожного.
Задача № 21
Панченко, раніше засуджений за крадіжку майна, прийшов у гуртожиток заводу до своєї знайомої Коновалової, однак її в кімнаті не було. Панченко почав шукати Коновалову, вважаючи, що вона вийшла до подруг. Відчинивши двері однієї з кімнат, він нікого там не знайшов. Помітивши на шафі норкову шапку, Панченко взяв її та пішов з гуртожитку. Вирішіть питання про відповідальність Панченка. Яке значення для кваліфікації має момент виникнення у винного наміру вчинити крадіжку?
Задача № 22
До жінки, яка їхала трамваєм, підійшли Іванов і Макарчик, зірвали у неї з руки золотий браслет і кинулися до виходу. Коли пасажири спробували заступити їм дорогу, Іванов показав їм ножа, після чого злочинці на ходу вистрибнули з трамвая і втекли.
Задача № 23
Німчук і Климов, переодягнені у міліцейську форму, прийшли на квартиру до Суханова та у присутності його родичів затримали останнього. Злочинці побили та замкнули Суханова в гаражі Климова. Від побоїв і переохолодження Суханов помер. Наступного дня Німчук зателефонував дружині Суханова та почав вимагати у неї 10 000 доларів США. У випадку її відмови він погрожував підробити докази вчинення її чоловіком умисного вбивства та притягнути його до відповідальності.
Задача № 24
Працівник відділу оренди агентства нерухомості Тимченко знав, що в цей день у агентстві було укладено досить важливу та вигідну угоду, а всі гроші, отримані від неї, директор Петров поклав до сейфа, збираючись вранці наступного дня видати зарплатню співробітникам. Тимченко не міг дочекатись і, підібравши код, відкрив сейф та забрав свою частку у розмірі 150 гривень. При цьому інші гроші на суму 5 500 гривень, відкладені для інших співробітників, Тимченко не взяв і не завдав жодної шкоди сейфу при проникненні до нього.
Задача № 25
Увечері до квартири Іванова подзвонили. Коли він відкрив, до нього зайшли Войтов і Федоров та, погрожуючи пістолетом, почали вимагати 10 000 доларів США. Іванов сказав, що у нього немає таких грошей. Обшукавши квартиру і не знайшовши грошей, злочинці сказали Іванову, що прийдуть по гроші за тиждень. Якщо ж він не знайде грошей або звернеться до міліції, вони викрадуть його доньку та дружину. За тиждень злочинців було затримано на квартирі Іванова з грошима, які він їм передав.
Задача № 26
Перебуваючи у залі очікування залізничного вокзалу, Ромов викрав у сплячого Малахова з внутрішньої кишені паспорт і багажну квитанцію. За викраденими документами Ромов отримав у камері схову валізу, у якій знаходилися особисті речі потерпілого на суму близько 1 500 гривень.
Кваліфікуйте дії Ромова. Чи зміниться кваліфікація, якщо його було затримано після викрадення паспорта і квитанції?
Задача № 27
Іванченко купив у Сивинка на радіоринку музичний центр, розрахувавшись при цьому купюрою номіналом у 10 доларів, яку він видавав за стодоларову. Як з’ясувалось, перед купівлею Іванченко домалював нуль на цю купюру.
Задача 28
Палієв зайшов до магазину одягу. Скориставшись відсутністю продавців, він зняв вивішені для продажу в залі магазину костюм і куртку та намагався зникнути не розплатившись, але був затриманий охоронцем магазину Власовим. Той зупинив Палієва та намагався відібрати у нього вкрадене, однак злочинець відштовхнув Власова і з викраденими речами зник.
Як кваліфікувати дії Палієва? Чи зміниться кваліфікація, якщо Власов кинув речі та втік? Якщо від поштовху Власов впав і, вдарившись об підлогу, зламав руку?
Задача № 29
Тракторист сільськогосподарського підприємства Севаст’янов отримав на складі пшеницю для сівби, під час якої він обернув на свою користь 2 т. пшениці, заховавши її у сараї свого знайомого Матушка.
Задача № 30
Васильченко, яка була касиром заводу, під час одержання в банку грошей скористалася помилкою касира банку і отримала понад належної суми 21 000 гривень, які витратила на власні потреби. Кваліфікуйте вчинене.
Задача № 31
Маслаков запропонував Саніну вчинити крадіжку майна з продовольчого магазину. Він запевняв Саніна, що підстав для побоювання не повинно бути, бо магазин знаходиться в глухому місці, а відділення міліції розташоване далеко від нього. Проте Санін відмовився від пропозиції Маслакова.
Задача № 32
Кунченко, перебуваючи у касовій залі на вокзалі, помітив, що касир каси вивісила табличку про те, що каса закрита на технічну перерву, а сама вийшла з приміщення. Підійшовши до віконця, Кунченко побачив, що на столі залишився лежати дамський гаманець, з якого було видно край купюри номіналом сто євро. Віджавши віконце каси, Кунченко заліз рукою до гаманця і забрав все. що в ньому було. Однак виявилося, що у гаманці було лише декілька листівок із зображенням купюр номіналом у сто євро та купа монет загальною вартістю одна гривня сімдесят п’ять копійок.
Задача № 33
Працівники лікеро-горілочного заводу Панько і Самохвалов винесли з цеху двадцятилітрову каністру спирту і зарили її на території заводу. Вони малі намір під час обідньої перерви потрошку пити той спирт. Однак, того ж дня каністру нашли, а Панько і Самохвалова відкрили.
Тема 5 „Злочини у сфері господарської діяльності”
Лекція
План
1. Поняття, загальна характеристика, та система злочинів у сфері господарської діяльності.
2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківській та бюджетної систем України. Окремі види.
Виготовлення, зберігання, придбання, переведення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
Контрабанда.
Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання. Окремі види.
3.1. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
3.2.Заняття забороненими видами господарської діяльності.
3.3.Фіктивне підприємництво. Ознаки об'єктивної сторони.
3.4. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
4. Злочини у сфері банкрутства. Фіктивне банкрутство.
5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. Шахрайство з фінансовими ресурсами.
Семінар за темою 5
„Злочини у сфері господарської діяльності”
Питання для дискусії
1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
2. Виготовлення, зберігання, придбання, переведення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. Відмінність цього злочину від шахрайства за ознаками предмета.
3. Контрабанда. Відмінність цього злочину від адміністративних правопорушень і суміжних злочинів.
4. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
5. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
6. Заняття забороненими видами господарської діяльності. Відмежування від порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
7. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
8. Незаконна приватизації державного, комунального майна.
9. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Особливості предмету.
10. Фіктивне підприємництво. Ознаки об'єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Кваліфікуючи ознаки. Зміст примітки.
Самостійна робота за темою 5
„Злочини у сфері господарської діяльності”
1. Вивчення положень Конституції України, які стосуються програмних питань теми.
2. Пошук додаткових науково-практичних джерел інформації за темою.
3. Виявлення і формулювання питань за темою, на які не знайдено відповіді у рекомендованих джерелах, для консультацій з викладачем.
4. Підготовка оглядів опрацьованих публікацій.
5. Підготовка тез доповідей на теми:
· Типові кваліфікуючи та особливо кваліфікуючи ознаки злочинів у сфері господарської діяльності.
· Характеристика суб’єктів злочинів у сфері господарської діяльності.
· Питання відповідальності за статтею „Зайняття забороненими видами господарської діяльності” осіб, що не мають права займатися будь-якою господарською діяльністю.
· Протидія законної господарської діяльності. Відмежування від вимагання.
· Проблема кваліфікації предикатного злочину при застосуванні статті „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
· Фіктивне банкрутство.
· Обман покупців та замовників.
· Фальсифікація засобів вимірювання.
· Випуск або реалізація недоброякісної продукції.
· Проблеми кваліфікації діянь за статтею „Випуск або реалізація недоброякісної продукції” у разі настання тяжких наслідків.
Практичні заняття за темою 5
«Злочини у сфері господарської діяльності”
Задачі
Задача № 1
Начальник відділу кадрів торговельно-закупочного підприємства Алімов з метою ухилення від сплати податку на прибуток подав у податкову інспекцію завідомо неправдиві відомості про чисельність працюючих на підприємстві пенсіонерів і інвалідів. Це дозволило підприємству безпідставно отримати податкові пільги на прибуток і недоплатити в бюджет суму, що в 200разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Задача № 2
Шукаючи щось їстівне, особа без постійного місця проживання Баранов знайшов в баку для сміття пакет з 20 тис фальшивих гривень. Усі купюри були номіналом у 10 грн., надруковані плоским офсетним способом на високоякісному папері, на перший погляд не відрізнялися від справжніх грошей. Вирисовуючи підробки, Баранов неодноразово «купував» продукти харчування, але згодом був затриманий.
Задача № 3
Учень художнього технікуму Зоренко намалював два банківських білета (100 грн. кожний). Спроба збути перший з них виявилася вдалою. При спробі збути другій білет Зоренко було затримано, оскільки ця підробка мала розбіжності з оригіналом, які виявлялися навіть при поверхневому огляді.
Задача № 4
Засуджені Григор’єв і Сазонов, які перебували покарання у виправно-трудовий колонії, займалися виготовлення грошових знаків вартістю 20 грн. Фальшиві гроші виготовлялися шляхом копіювання з справжніх купюр. Фарби і папір передавав їм засуджений Сабантуєв, який користувався правом без конвойного пересування. Сабантуєв був в близьких стосунках з Кургановою, яка жила в селище біля колонії. Він передав їй 400 фальшивих купюр. Курганові, знаючи, що гроші фальшиві, віддала борг Самойлової, крім того, покупала на них товари в різних магазинах селища. Вирішіть питання про відповідальність кожного. Як кваліфікувалися би дії цих осіб, якби вони займалися виготовленням і збутом грошових знаків, що вийшли з обігу, але становили би нумізматичну цінність?
Задача № 5
Шилова, працюючи завідуючою баром ресторану залізничного вокзалу, купувала у свого знайомого самогон, забарвлювала його розчинною кавою, змішувала з коньяком і продавала його на розлив під виглядом коньяку.
Задача № 6
Громадянин Німеччини Шульцман при виїзді з України у митній декларації зазначив, що він вивозить 2000 тис. євро, які він ввіз при в’їзді в Україну, але при проведенні огляду ручної поклажі Шульцмана у нії було виявлено не задекларовані 10 000 доларів США та ікону ХVІІІ сторіччя. За висновком експертизи вартість ікони еквівалентна сумі 8000 тис євро.
Задача № 7
Шкілюк тривалий час займався вичинкою шкіри, для чого обладнав підвальне приміщення свого будинку під майстерню. Від здійснюваної діяльності Шкілюк отримав доход у сумі 160 тис. гривень.
Задача № 8
Громадянин однієї з африканських країн за допомогою снодійного препарату заспали 25 мавпенят, упакували їх в скрині і намагалися перевезти через митний кордон України, але були затримані в аеропорту. Громадянин України Бровкін заздалегідь обіцяв придбати всю партію тварин за ціною 4 тисячі доларів за кожну мавпу. В митної декларації були вказані фрукти.
Задача № 9
У ночі Шкуренко облив бензином кіоск підприємця Сергієнка в підпалив його, внаслідок чого останньому були завдані збитки в сумі 18 тис гривень. Зранку наступного дня Шкуренко зателефонував Сергієнку і вимагав від нього припинення підприємницької діяльності в цьому місці, погрожуючи повторенням підпалів.
Задача № 10
Керівник приватного транспортного підприємства Кротов надав районній державній адміністрації фальсифіковані звіти щодо збитків, які начебто були завдані підприємству внаслідок перевезення пільгових категорій громадян. Таким чином Кротов одержав із державного бюджету субвенцію в розмірі 60 тис. грн. На ці кошти для підприємства був куплений мікроавтобус «Мерседес».
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
______________________________________________________________
Для ознайомлення з останніми науковими розробками в галузі кримінального права студентам необхідно використовувати періодичну літературу. Це передусім журнали: «Кримінальне право України», «Право України», «Вісник прокуратури», «Вісник Національної академії прокуратури України», «Вісник Верховного Суду України», «Юридичний журнал», російський журнал «Уголовное право» й інші вітчизняні та зарубіжні видання. Крім того, для підбору додаткової літератури за темами необхідно звернутись до таких видань: «Кримінальне право України: Бібліографія. 1991–2002. – К.: Атіка, 2004. – 288 с.; Бібліографія (кримінологія та профілактика злочинів): Довідник / Упоряд.: В.В. Василевич, С.І. Мінченко, Т.О. Сіродан, В.Г. Сюравчик, Г.І. Піщенко, Г.С. Поліщук; За заг. ред. Джужи О.М. – К.: Атіка, 2008. – 296 с.
Додаткова література за темою 1 „Поняття кримінально-правової кваліфікації”
1. Благов Е. Квалификация преступлений при конкуренции части и целого // Уголовное право, 2003.- № 1. – С. 11-13.
2. Благов Е. Конкуренция части и целого при неоконченном преступлении и соучастии // Уголовное право. – 2004. - №1. – С. 11-13.
3. Благов Е.В. Применение уголовного закона: Теория и практика. СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 505 с.
4. Брайнін Я.М. основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. – 188 с.
5. Бурчак Ф.Г. Калификация преступлений. – К.: Политиздат Украины, 1983. – 141 с.
6. Вопленко Н.Н. Причины ошибок в правоприменении // Советское государство и право, 1982. - № 4. – С. 103-104.
7. Кузнецова Н.Ф. Проблеми квалификации преступлений: лекции по спецкурсу «Основы квалификации преступлений» / Научн. ред. и предисл. В.Н. Кудрявцева. – М.: Издательский дом «Городец», 2007
8. Марін О.К. Конкуренція кримінально-правових норм. Автореф. дис. …канд.. юрід. наук. Спеціальність 12.00.08. – Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. – К:, 2002. – 20 с.
9. Навроцький О.В. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К: Атика. – 1999. – 464 с.
10. Панов М.І. Встановлення протиправності як необхідна умова правильної кваліфікації злочинів // Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні: Матеріали наук. конф., 15 трав. 2008 р. / Ред. кол.: В.І. Борисов (голов. ред.) та ін. – Х.: Право. – С. 17-22.
11. Рарог А. Законодательные конструкции и квалификация преступлений // Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 62-64.
12. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб: Юрид. Центр Пресс, 2003.
13. Тарарухин С.А. Понятие и значение квалификации преступлений. – К.: Вища школа, 1990. – 345 с.
14. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957. – 363 с.
15. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань: Издательство Казанского университета, 1988. – 126 с.
Додаткова література за темою 2 „Злочини проти життя та здоров’я”
1. Авраменко А.В. Врахування стану сильного душевного хвилювання у кримінально-правовій кваліфікації // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 1. – С. 218–229.
2. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання як конститутивна ознака складів злочинів, передбачених ст. ст. 116 та 123 КК України // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матеріали міжнародної конференції 7–8 квітня 2006 р. – Львов, 2006. – Ч. 1. – С. 3–6.
3. Андреева Л.А. Ответсвенность за убийство нескольких человек // Законность , - 1994. - №4. – С. 10-13.
4. Андреева Л.А., Константинов П.Ю. Влияние жестокости преступного поведения на уголовную ответственность. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 207 с.
5. Андрушко П.П. Проблеми кваліфікації злочинів, пов’язаних із зараженням людини інфекційними хворобами (ст. ст. 130, 131, 133 КК України) // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 93–97.
6. Анощенкова С. Согласие лица на причинение ему вреда с примечаниями к ст. 122 УК РФ // Уголовное право. – 2005. - №3. – С. 4-7.
7. Бабий Н.А. Насилие, опасное для жизни или здоровья: Теоретические проблемы квалификации и криминализации // Правоведение. – 2004. - № 6. – С. 60-72.
8. Бавсун М., Куличенко Н. Убийство двух и более лиц: совокупность или единое преступление? // Уголовное право. – 2007. – № 3. – С. 12–16.
9. Бакунович В., Потоцкий С. Характеристика убийств по найму // Право и жизнь.- 2002. – №46. – С. 202-210.
10. Баулін Ю. Особа – під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – Вип. 2. – С. 185.
11. Берзін П.С. Деякі питання кваліфікації умисних вбивств, учинених з використанням вибухових пристроїв // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 63–66.
12. Бессонов А. Характеристика убийства, совершенного организованной группой // Уголовное право, 2005. - №5. – С. 8-11.
13. Бородин С., Глушков В. Уголовно-правовые проблемы эвтаназии // Советская юстиция. – 1992. - №9-10. – С. 34.
14. Бородин С.В. Квалификация преступления против жизни. – М.: Юрид. лит., 1977. – 239 с.
15. Бурдін В.М. Проблеми кримінальної відповідальності за доведення до самогубства за КК України // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 84–87.
16. Бурко О.В. Проблема розмежування складів злочинів умисних вбивств, передбачених статтями 95, 97 КК України // Правова держава. – 1998. – вип. 9. – С. 242–245.
17. Бытко Ю., Жуков А., Ильиных В. Закон и спорт // Советская юстиция, 1989. - №19. – С. 14-15.
18. Вахитов Ш., Сабиров Р. Соисполнительство при совершении убийства // Советская юстиция. – 1986. - №3. – С. 12-13.
19. Векленко В., Галюкова М. Истязание и пытка: уголовно-правовой анализ // Уголовное право. – 2007. – № 4. – С. 15–19.
20. Векленко В., Галюкова М. Психическое расстройство как признак причинения вреда здоровью // Уголовное право. – 2005. - №2. – С. 22-23.
21. Вершинин А. Некоторые вопросы квалификации убийств, совершенных при отягчающих обстоятельствах (ч.2 ст. 105 УК РФ) // Уголовное право, - 2000. - №4. – С. 8-10.
22. Винокуров В., Шелестюков В. Нарушение неприкосновенности жилища как основание причинения вреда в состоянии необходимой обороны // Уголовное право. – 2006. – № 6. – С. 15–20.
23. Волкова Т.Н. Смерть как юридическая фикция и физиологическое явление: Уголовно-правовой и медицинский аспекты // Уголовное право. Стратегия развития в ХХІ веке: Сб. материалов ІІІ Международной научно-практической конференции. – М., 2006. – С. 138-140.
24. Володин Д., Попов А. Сон и сильная степень опьянения как обстоятельства, свидетельствующие о беспомощном состоянии потерпевшего при убийстве // Уголовное право. – 2002. - №3. – С. 43-44.
25. Галиакбаров Р.Р. Как квалифицировать убийства и изнасилования, совершенные групповым способом // Российская юстиция. – 2000. - №10. – С. 40
26. Гринчак С.В. Незаконна торгівля органами або тканинами людини: проблеми об’єкта злочину // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 103–106.
27. Грищук В. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за Кримінальним кодексом України 2001 року // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. – 2002. – Вип. 37. – С. 407–416.
28. Джужа О.М. Запобігання поширенню СНІДу в Україні правовими засобами (правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аспекти): Монографія. – К.: РВВ Української академії внутрішніх справ, 1994.
29. Довбищук І. До питання про визначення змісту поняття «серійне вбивство» // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 38–40.
30. Довбуш О.І. Питання вдосконалення статті 120 Кримінального кодексу України // Держава і право / Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України. – К. – 2002. – Вип. 18. – С. 329-334.
31. Довгань О.В. Катування: кримінально-правова характеристика складу злочину // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 106–109
32. Євдокимов В.О. Питання кваліфікації умисних вбивств при обтяжуючих обставинах // Адвокат. – 1996. – № 3. – С. 19–24.
33. Єгорова В.О. Визначення часових меж життя людини: Кримінально-правові аспекти // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2007. - № 1. – С. 162-169.
34. Загороднюк С.О. Кримінально-правова сутність насильства за законодавством України // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 4. – С. 74–75.
35. Зеленьковський С. Значення даних про особу потерпілого для правильної кваліфікації вбивства // Вісник прокуратури. – 2007. – № 5 (51). – С. 46–56.
36. Зуєва Л.Е., Алексеева Л.Н. К вопросу о разграничении умышленного убийства и тяжкого телесного повреждения // Актуальні проблеми держави та права. – 1996. – Вип. 3. – С. 165–168.
37. Иванов Н.Г. Убийство суррогатной матерью новорожденного ребенка // Российская юстиция, 2005. - №12. – С. 17-20.
38. Игнатов А. Спорт и уголовная ответственность // Советская юстиция. – 1089.- №7. – С. 28-29.
39. Кабурнеев Є.В. Преступления против жизни и здоровья. – М., 2004. – 88 с.
40. Кабурнеев Э. О некоторых проблемах причинения смерти при превышении пределов необходимой обороны // Уголовное право. – 2006. – № 6. – С. 33–38.
41. Кабурнеев Э.В. Ответственность за убийство при превышении пределов необходимой обороны: Учеб. Пособие. – М., 2003. – 88 с.
42. Кабурнеев Э.В. Проблемы ответственности за убийство, совершенное с особой жестокостью либо общеопасным способом // Российский криминологический взгляд. – 2007. – № 1 (9). – С. 224–227.
43. Капинус О.С. Убийства: мотивы и цели. – М.: ИМПЭ-ПАБЛИШ, 2004. – 311 с.
44. Караулов В.Ф. О поняти насилия в уголовном праве // Уголовное право. Стратегия развития в ХХІ веке. Сб. материалов ІІІ научно-практической конференции. – М., 2006. – С. 141-146.
45. Кирпиченко Т.В. Пределы уголовной ответственности за неоказание помощи больному // Советская юстиция – 1990. - №5. – С. 31.
46. Клюканова Т.М. Отграничение умышленного тяжкого телесного повреждения, повлекшего смерть потерпевшего, от умышленного и неосторожного убийства // Вестн. С.-Петерб. ун-та. Сер. 6. Философия, политология, социология, психология, право. 1992. Вып.2. – С. – 112-115.
47. Ковалев М.И. Право на жизнь и право на смерть // Государство и право. – 1992. - №7. – С. 68-75.
48. Козусев А. Убийства по найму // Уголовное право. – 1997. №4. – С. 89-92.
49. Коржанський М.Й. Кримінальна-правова охорона особи: вади і помилки // Юридичний вісник України. – 1995. – № 12. – С. 3.
50. Короленко М.П. Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2000. – № 5. – С. 115–122.
51. Кривошеин П. Пытка: понятие, признаки // Уголовное право. – 2005. – № 4. – С. 40–44.
52. Кривошеин П. Убийство матерью новорожденного ребенка // Уголовное право. – 2005. - № 2. – С. 38-40.
53. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
54. Кримінальне судочинство в Україні: Судова практика. Злочини проти життя особи (вбивства): Офіц. вид. / Верх. Суд України; Відп. ред.. П.П. Пилипчик. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2007. – 960 с.
55. Куц В.М., Орлеан А.М. Прокурорські засоби протидії торгівлі людьми: Науково-практичний посібник / За ред. Г.П. Середи. – К.: Варта, 2007. – 168 с.
56. Мальована Л.В. Кримінально-правова характеристика жорстокості // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний інститут внутрішніх справ). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с. – С. 75-77.
57. Мацкевич И., Локк Р. Уголовно-правовой анализ убийств по найму // Уголовное право. – 2001. - №2. – С. 19-22.
58. Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года. – К.: Канон; А.С.К., 2002. – 216 с.
59. Мірошниченко С.С. Кримінальна відповідальність за посягання на життя або здоров’я особи, яка виконує службові обов’язки по боротьбі із злочинністю // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 141–143.
60. Морозов В., Дубченко С. Особенности квалификации убийств, сопряженных с разбоем, вымогательством или бандитизмом // Уголовное право. – 2005. – № 2. – С. 52–55.
61. Навроцький В.О. Загибель людей як вид злочинних наслідків: проблеми встановлення змісту та кваліфікації // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 44–48.
62. Никифоров А.Е. Ответственность за убийство в современном уголовном праве. – М., 2001.
63. Никонов И.Е. Ответственность за преступления против лиц и их близких в связи с исполнением ими своей служебной деятельности или выполнением общественного долга: Монография. – М.: ВНИИ МВД России, 2008. – 174 с.
64. Орлеан А.М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми: Монографія. – Х.: СІМ, 2005. – 180 с.
65. Орлеан А.М. Нова редакція статті, що передбачає кримінальну відповідальність за торгівлю людьми: аналіз складу злочину // Юридичний журнал – 2006. – № 4 (46). – С. 38–41.
66. Петрунев В.П. Борьба с уголовно-наказуемыми угрозами убийством. – 2-е изд., перераб. – М.: Юрид. лит., 1978. – 80 с.
67. Пилипчук П., Мельник М. Проблеми кваліфікації умисного вбивства, вчиненого на замовлення // Право України. – 1999. – № 2. – С. 31.
68. Попов А.Н. Доктринальное толкование умысла виновного при совершении убийства общеопасным способом // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 50–52.
69. Романовский Г.Б. Человеческий эмбрион: субъект или предмет правоотношений // Юрист. - 2001. - № 11. - С. 48–51.
70. Самощенко И.В. Понятие и признаки угрозы в уголовном праве: Монография. – Харьков: Издатель Ф.Л. Вапнярчук Н.М., 2005. – 120 с.
71. Святенюк Н. Квалификация некоторых видов убийств // Уголовное право. – 2004. – № 1. – С. 48–52.
72. Святенюк Н. Ответственность за совместное участие в убийстве // Уголовное право. – 2004. – № 4.
73. Сердюк Л.В. Детоубийство: Вопросы правовой оценки // Российская юстиция. – 2003. – № 11. – С. 42–45.
74. Соболь О.І., Кучеренко М.О. Питання кваліфікації умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний інститут внутрішніх справ). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с. – С. 60-63.
75. Старостина С.Ф. Кумулятивный аффект в уголовном праве // Проблемы квалификации и расследования преступлений, подследственных органам внутренних дел: материалы научно-0практической конференции. – М.: ВНИИ МВД России, 2007. – 114 с. – С. 80-85.
76. Судово-практичний коментар до Кримінального кодексу України / М.І. Хавронюк. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 550 с.
77. Тасаков С., Шумилов А. Искусственное прерывание беременности (аборт): уголовно-правовые аспекты // Уголовное право, 2004. - №2. – C. 67-69.
78. Ткаченко А.И. Насилие не опасное и опасное для жизни и здоровья как уголовно-правовая категория // Государство и право. – 1992. – № 12. – С. 79–83.
79. Ткаченко Т. Преступление совершено в состоянии аффекта // Российская юстиция. – 1996. – С. 52–53.
80. Треньова Я.О. Кримінально-правові наслідки евтаназії // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22–23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.–Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 151–154.
81. Убийство организованной группой // Уголовное право, 2005. - № 5. – С. 8-11.
82. Ус О.В. Деякі питання відповідальності за умисне вбивство, вчинене на замовлення // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матеріали міжнародної конференції 7–8 квітня 2006 р. – Львов, 2006. – Ч. 2. – С. 224–227.
83. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населения та системи заходів з його охорони: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 280 с.
84. Шарапов Р. Начало уголовно-правовой охраны жизни человека: опыт юридического анализа // Уголовное право. – 2005. – № 1.
85. Швець Ю.С. Проблеми кваліфікації умисних вбивств, поєднаних із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 32. – С. 433–440.
86. Шульга О. Щодо визначення поняття вбивства на замовлення // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, спілка юристів України. – К.: Юридична книга, 2000. – Вип. 5. – С. 332–337.
87. Ягодинський В. Кваліфікація умисних вбивств із корисливих мотивів та розбійних нападів зі смертельними наслідками // Право України. – 1996. – № 11. – С. 42–44.
88. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно правовое значение. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988. – 128 с.
89. Ярмыш Н.Н. Доведение до самоубийства (проблемы объекта и предмета) // Проблемы совершенствования законодательства Украины и практики его применения: Краткие тезисы докладов и научных сообщений межрегиональной научной конференции молодых ученых и соискателей. – Х.: УЮА, 1991. – С. 95–97.
90. Ярмыш Н.Н. Зависимость как признак состава доведения до самоубийства // Юридическая наука и проблемы формирования демократического государства Украина: Тематический сборник научных трудов. – К.: Институт системных исследований образования, 1993. – С. 100–107.
Додаткова література за темою 3 „Злочини у сфері службової діяльності”
1. Алтухов С.А. Преступления сотрудников милиции. – СПб: Юридический центр Пресс, 2001. – 269 с.
2. Анис А.Я. Квалификация служебных преступлений при конкуренции норм // Законность. – 2005. - № 5 с. 11-15.
3. Анис А.Я. Понятие состава служебного преступления // Уголовное право. – 2004. - № 3
4. Анис А.Я. Служебное преступление: понятие и субъект. – М.: Центр ЮрИнфоР, 2003. - , 2003. – 122 с.
5. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовно-правовые и криминологические проблемы коррупции, теневой экономики и борьбы с ними. – О.: Латстар. – 2001. – 530 с.
6. Байдуков А.В. Должностное лицо как субъект коррупционной деятельности // Вісник ЛІВС. – 2001. – № 2. – С.140–143.
7. Бантышев А.Ф. Должностные преступления (вопросы квали-фикации ). – К., 1996.
8. Борисов Э.Т. Квалификация мнимого посредничества во взяточничестве и получения взятки мнимым должностным лицом // Дифференциация формы и содержания в уголовном судопроизводстве. – Ярославль, 1995. – С. 86-90.
9. Борков В. О криминализации поборов // Уголовное право. – 2004. - № 3. – С. 9-11.
10. Борков В. Проблемы квалификации преступлений, предусмотренных статьями 285 и 286 УК РФ. // Уголовное право. – 2008. - №3. – С. 19-24
11. Борков В.Н. «благодарность» или взятка: Исторический подход к решению вопроса о противоправности заранее не обусловленной взятки // Законодательство и практика. – 2001. - № 1.
12. Борков В.Н. Провокация взятки или допустимый оперативный эксперимент // Уголовное право. – 2004. - № 1. – С. 14-15.
13. Бражник Ф., Толкаченко А. некоторые актуальные вопросы квалификации получения взятки // Уголовное право. – 2000. - № 1. – С. 7-11.
14. Быхалов В.А. Субъекты коррупционных деяний // Вісник ЛІВС. – 2001. – № 2. – С.170–174.
15. Вартилецька І.А. Корупція у сфері державного управління: причини та шляхи її приборкання // вісник Української академії державного управління при президентові України. – 1996. – Вип.. 2 . – С. 195-101.
16. Васильєв А.С., Стрельцов Є.Л. До питання про поняття, ознаки і функції службової особи // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – Вип.. 3. – С. 125-136.
17. Васнецов А. Соучастие и посредничество во взяточничестве // Советская юстиция. – 1986. - № 1. – С. 13-14.
18. Волженкин Б.В. «Обычный подарок» или взятка? // Законность. – 1997. - № 4.
19. Волженкин Б.В. Взяточничество: вопросы квалификации // Советское государство и право. – 1991. – № 11. – С. 73-81.
20. Волженкин Б.В. Допустима ли провокация как метод борьбы с коррупцией // Российская юстиция. – 2001. – 2001. - № 5 С. 43-45.
21. Волженкин Б.В. О так называемой взятке-благодарности // Социалистическая законность. – 1991. - № 6. – С. 47-51.
22. Волженкин Б.В. Ответственность за взяточничество. – М., 1980.
23. Волженкин Б.В. Служебные преступления: комментарий законодательства и судебной практики. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 560 с.
24. Галахова А.В. Превышение власти или служебных полномочий. Вопросы уголовно-правовой квалификации. – М., 1978.
25. Гаухман Л. Проблемы уголовной ответственности за должностные преступления по УК РФ. 1996 г. // Уголовное право. – 1999. - № 4. – С. 3-9.
26. Гаухман Л.Д. Коррупция и коррупционные преступления // Законность. – 2000. - № 12. – С. 2-6.
27. Дзюба Ю.П. Кримінальна відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (аналіз складу злочину): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національна юридична Академія України імені Ярослава Мудрого, 2008. – 20 с.
28. Жаглина М. Понятие «представитель власти» в уголовном праве // Следователь. – 1998. - № 5.
29. Зейкач І. Поняття посадової особи в кримінальному законодавстві: порівняльний аналіз // Право України. – 2002. - № 3. – С.118-121.
30. Иванов В. Провокация или правомерная деятельность? // Уголовное право. – 2001. - № 3.
31. Илий С.К. Должностная преступность: криминологическая характеристика и предупреждение: Монография. – М.: ВНИИ МВД России, 2007. – 92 с.
32. Камынин И. Некоторые аспекты понятия «злоупотребление властью» // Законность. – 2001. - № 8.
33. Квициния А.К. Должностные преступления. – М.: Российское право, 1992.
34. Кириченко В.Ф. Виды должностных преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1959.
35. Коняхин В., Калешина О. Поддельные документы как предмет преступлений, предусмотренных ст. 186 и 187 УК РФ (правоприменительный и правотворческий аспекты) // Уголовное право. – 2006. – №5. – С. 51-54.
36. Коняхин В., Снежко А. Законодательное описание состава превышения должностных полномочий в УК РФ и УК других стран СНГ: единство и особенности // Уголовное право. – 2004. - № 2. – С. 35-37.
37. Корж В.П. Кримінальна відповідальність за за корупційні діяння у сфері економіки // Право України. – 1990. – № 2. – С. 69-70.
38. Круглов О.М. Про доцільність використання терміна „службова особа” // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – Вип. 3 (16). – С. 153-163.
39. Крупко Д.І. Поняття службової особи у кримінальному кодексі 2001 р. // Право і безпека. – 2002. - № 1. – С. 63-68.
40. Крылова Н.Е. Ответственность за должностные злоупотребления во Франции // Вестник МГУ. – 1998. – Сер.11: Право. – № 1.
41. Кузьменко О. Субъект получения взятки // Юридческая практика. – 2002. - № 48 (258).
42. Ларичев В.Д,, Пазников И.И., Фоминых С.М. Получение взятки муниципальным служащим: уголовно-правовые аспекты: Монография. – М.: ВНИИ МВД России, 2008. – 150 с.
43. Лысенко О.В. «Обычный подарок» или взятка // Следователь. – 2001. – № 6. – С. 15–16.
44. Макаров С.Д. О теории и практике квалификации взяточничества и коммерческого подкупа // Уголовное право. – 2003. - № 3.
45. Марін О.К. Спірні питання кваліфікації при конкуренції норм про деякі посадові злочини і заподіяння тяжкого тілесного ушкодження // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – „2000. – Вип. 2 (13). – С. 190-195
46. Мартиненко В. Відповідальність за хабарництво // Урядовий кур’єр. – 2001. - № 18. – С. 14-17.
47. Мельник М.І. Корупційні злочини: сутність та поняття // Право України. – 2000. - № 11. – с. 126-130.
48. Мельник М.І. Правові проблеми звільнення від кримінальної відповідальності за хабарництво // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – Вип.. 2. – С. 47-58.
49. Навроцький В.О. Про співвідношення положень кримінального та кримінально-процесуального законодавства, які регламентують підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П.С. Берзін. – К: Правова єдність, 2009. – 424 с. С. 391-401.
50. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / Под ред. Н.И. Мельникова, Н.И. Хавронюка. – К.: Канон; А.С.К., 2002. – 1216 с.
51. Новаков О.С. Класифікація мотивів злочинної поведінки працівників міліції у сфері службової діяльності // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 192–196.
52. Погосян Т.Ю. Уголовно-правовая ответственность частных нотариусов за злоупотребление своими полномочиями // Нотариус. – 1998. - № 5/6.
53. Постанова Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 Про судову практику у справах про хабарництво // Вісник Верховного Суду України (додаток до журналу). – 2002. - № 3.
54. Радачинский С. Юридическая природа провокации преступления // Уголовное право. – 2008. - №2. – С. 59-63.
55. Радачинский С.Н. (РВШ МВД РФ) О понятии провокации взятки // Новый уголовный кодекс РФ: проблемы борьбы с преступностью. Материалы международной конференции. – Ростов-на-Дону: РВШ МВД РФ, 1997. – 144 с; с.59-62.
56. Рішення Верховного Суду України – 2002. Офіційне видання. / За ред. В.Т. Маляренка. – К., 2002. – 176 с.
57. Рыбаключева О.З. О системе преступлений, совершаемых должностными лицами с использованием властных или иных служебных полномочий // Закон и право. – 2003. – № 6. – С. 71–73.
58. Скрябин Э. Н. Злоупотребления полномочиями аудиторов // Российская юстиция. – 2003. - № 3.
59. Старчиков М. Злочини, пов’язані з корупцією // Юридичний вісник України. – 2001. – 29 грудня – 4 січня (№ 52). – С. 12.
60. Тимошенко И., Ходеев Ф. «Взятка в праве и русском языке // Российская юстиция. – 2003. - № 10. – С. 56-57.
61. Тимчук О. Причинний зв’язок у службових злочинах // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 12. – С. 82–84.
62. Туркот М. Відмежування перевищення військової службовою особою влади чи службових повноважень від суміжних злочинів // Вісник прокуратури. – 2001. - № 5. – С. 21-25.
63. Устинова Т.Д. Квалификация коммерческого подкупа // Законность. – 2001. - № 7. –С. 16-19.
64. Фоминых С.М, Субъект получения взятки муниципальными служащими // Государственная система профилактики правонарушений: современное состояние и перспектива развития: Материалы межведомственной научно-практической конференции (31 октября 2007 г.). / Отв. ред. А.С. Дугенец – М.: ВНИИ МВД России, 2008. – 560 с. – С. 478-489.
65. Ходеев Ф., Шутенко Т. Взятка как потребность // Уголовное право. – 2004. № 4. – С. 98-100..
66. Шнитенков А.В. Внештатный сотрудник милиции – должностное лицо // Уголовное право. – 2003. - № 3. – с. 74-75.
67. Шнитенков А.В. Выполнение преподавателем профессиональных и должностнх функций // Уголовное право. – 2001. - № 4. – С. 68-70.
68. Яни П.С. «Подконтрольная взятка» // Уголовное право. – 1998. - № 2. – С. 24-28.
69. Яни П.С. Получение должностным лицом доли от суммы договора - взятка или хищение? // Российская юстиция. – 1995. - № 12. – с. 41-43.
70. Яцеленко Б. Полосин Н. О некоторых пробелах уголовного законодательства об ответственности должностных лиц // Уголовное право. – 2001. - № 2. – С. 50-52.
Додаткова література за темою 4 „Злочини проти власності”
1. Абдул С.В. Форми вияву насильства під час вчинення корисливо-насильницьких злочинів проти власності // Проблеми права та правоохоронної діяльності. – Донецьк: ДЮІ, 2007. – № 1. – С. 88–93.
2. Абросимов С. Проблемы ответственности за вымогательство // Законность, 1999. – № 5. – С. 25–27.
3. Антонюк М. Актуальні проблеми виділення форм заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІ регіональної науково-практичної конференції . 3-4 лютого 2005 р. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – 454 с. – С. 311-314.
4. Арутюнова А. Квалификация преступлений, совершенных группой лиц по предварительному сговору // Уголовное право. – 2007. - №3. – С. 4-7.
5. Бахрадзе А.А. Уголовная ответственность за присвоение и растрату по уголовному законодательству постсоветского периода // российский адвокат. – 2004. - № 3. – С. 40-46.
6. Безверхов А.Г. Развитие понятия мошенничества в отечественном праве // Уголовное право. – 2001.- №4. – С. 9-12.
7. Белокуров О.В. Присвоение вверенного имущества: понятие и особенности // Следователь. – 2002. - №12 С. – 2-5.
8. Белокуров О.В. Присвоение и растрата – не формы хищения // Следователь – 2002. – № 11. – С. 2–4.
9. Бойцов А.И. Преступления против собственности. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 450 с.
10. Борзенков Г.Н. Квалификация соучастия в краже с проникновением в помещение, иное хранилище или жилище // Советская юстиция. – 1986. - №6. – С. 14-15.
11. Борзенков Г.Н. Новое в уголовном законодательстве о преступлениях против собственности // Законность. – 1995. - №2. – С. 7-16.
12. Борзенков Г.Н. Ответственность за мошенничество (Вопросы квалификации). – М.: Юрид. лит., 1971. – 168 с.
13. Борзенков Г.Н. Ответственность за преступления против собственности // Советская юстиция. – 1992. - №7-8. – С. 13-19.
14. Быков Ю.М. Понятие и виды мошеннических действий в сфере страхования // Следователь. – 2004. – №3. – С. 2-5.
15. Васнецов А. Неоднократность, судимость и совокупность при квалификации хищений // Российская юстиция. – 2001. - № 9. – С. 59-60.
16. Векленко В.В. Преступления против собственности как уголовно-правовая фикция // Российский юридический журнал. – 2000. - №1. – С. 45-51.
17. Волженкин Б.В. Квалификация хищений государственного или общественного имущества путем присвоения, растраты или злоупотребления служебным положением. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987.
18. Волобуєв А.Ф., Пазинич Т.А. Проблемні питання розслідування окремих видів шахрайств // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України, 2003. – № 3. – С. 124–131.
19. Гальперин И.М,, Минская В.С. Орешкина Т.Ю. Уголовная ответственность за кражу социалистического имущества с проникновением в помещение или иное хранилище. Методическое пособие. – М., 1988. – 24 с.
20. Гончаров Д. Квалификация хищений, совершаемых с помощью компьютеров // Законность – 2001. - № 11. – С. 31-37.
21. Гуськова Н. Недвижимое имущество как предмет хищения // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 18–20.
22. Двойкин А. Чернова К. Квалификация вымогательства и сопряженных с ним преступлений // Законность. – 1994. - №12. – С. 8-13.
23. Дерендяев В.Н. Уголовная ответственность за присвоение или растрату вверенного имущества. – М: МГСУ «Союз», 1998. – 126 с.
24. Дьоменко С.В. Вдосконалення кримінальної відповідальності за вимагання (ст. 189 КК) // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний інститут внутрішніх справ). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с. – С. 24-26.
25. Завидов Б.Д. Обычное мошенничество и мошенничество в сфере високих технологий: Практ. пособие. – М.: Приор, 2002. – 32 с.
26. Зелінський А.Ф., Коржанський М.Й. Корислива злочинна діяльність. – К: Генеза, 1988. – 144 с
27. Иванцова Н. Разбой – насильственное хищение чужого имущества // Уголовное право. – 2003. - №2. – С. 34-36.
28. Исаев А. Фиктивные деньги как инструмент мошенничества // Законность. – 2005. - №5. – С. 25-28.
29. Исакова Н., Волженкин Б. Судебная практика по делам о кражах с проникновением в жилище, помещение или иное хранилище // Советская юстиция. – 1986. - №4. – С. 18-19.
30. Ізотов О.С. До питання про визначення суб’єкта придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, одержаного злочинним шляхом // Актуальні проблеми кримінального право та кримінології: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.) / Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім.. Е.О. Дідоренка. – Донецьк: „Норд Комп’ютер”, 2009. – с. 153-156.
31. Ільїна О.В. Ознака «вчинення злочину організованою групою» як кваліфікуюча для корисливих злочинів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 33. – С. 443–450, 453–459.
32. Каипов М. Проблемы квалификации вымогательства // Законность. – 1995. – № 9. – С. 37–39.
33. Клепицкий И.А. «Вверенное имущество» в уголовном праве // Законность. – 1995. - №12. – С. 9-11.
34. Клепицкий И.А. Недвижимость как предмет хищения и вымогательства // Государство и право. – 2000. - №12. – С. 11-19.
35. Косторова М. Крупный размер и крупный ущерб по УК РФ: Языковый аспект // Законность, 2001. - №10. – с. 25-28. (Найти и прочитать).
36. Кочои С. Разбой. Некоторые вопросы квалификации // Уголовное право. – 2000. - №2. – С. 28-30.
37. Кочои С.М. Квалификация хищений глазами практиков // Российская юстиция. – 1999. - №4. – С. 26-29.
38. Кочои С.М. Ответственность за корыстные преступления против собственности. – М.: Юристъ, 1998. – 186 с.
39. Кремнев К., Миненок К. Квалификация продолжаемых и повторных хищений // Советская юстиция. – 1990. - №10. – С. 9-10.
40. Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имущества, изд. 2-е, испр. и допол. – М.: Юрид. лит., 1974. – 336 с.
41. Кузнєцов В.В. Поняття і сутність інституту крадіжки в кримінальному праві України // Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ. – 1999. – № 1. – С. 47–53.
42. Кундеус В.Г. Кримінально-правова характеристика викрадання: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Університет внутрішніх справ, 2004 – 18 с.
43. Ларичев В.Д. Мошенничество. – М.: ЮрИнфоР, 2000. – 90 с.
44. Лимонов В.Н. Отграничение мошенничества от смежных составов преступлений // Законность. – 1998. - №3. – С. 39-41.
45. Лимонов. В.Н. Понятие мошенничества // Законность – 1997. - №11. – С. 40-42.
46. Лопашенко Н.А. Преступления против собственности: Теоретико-прикладные исследования. – М.: ЛексЭст, 2005. – 95 с.
47. Лукашов А. Хищение денежных средств путем присвоения и вопросы соучастия в его совершении // Уголовное право. – 2004. – № 1. – С. 28–30.
48. Ляпунов Ю.И. Дискуссионные проблемы объекта преступлений против собственности // Уголовное право. – 2004. - №3. – С. 43-46; №4. – С. 29-32.
49. Максимов А. Как квалифицировать хищение рыбаками выловленной ими рыбы? // Законность . – 2004. - №12. – С. С. 28032.
50. Марцев А., Токарчук Р. Вина в насильственных хищениях // Уголовное право. – 2007. – №3. – С. 39–43.
51. Марцев А.И., Векленко В.В. Совершенствование уголовного законодательства об ответственности за разбой // Российский юридический журнал. – 1994. – 1994. - №2. – С. 23-31.
52. Миненок Г.М., Миненок М.Д. Корысть: Криминологические и уголовно-правовые проблемы. – СПб. – Юридический центр пресс, 2001. – 367 с.
53. Минская В. Уголовно-наказуемое принуждение к совершению сделки или отказу от ее совершения // Уголовное право. – 2006. – № 6. – С. 43–48.
54. Минская В.С. Вопросы квалификации вымогательства // Государство и право. – 1995. - №1. – С. 99-106.
55. Минская В.С. Ответственность за вымогательство // Российская юстиция. – 1994. - №7. – С. 17-19.
56. Михайлова Г. Тимишев И. Разграничение грабежа и вымогательства // Советская юстиция. – 1990. - №16. – С. 20-21.
57. Наумов А. Хищение интеллектуальной собственности // Уголовное право. – 2004. – № 4. – С. 39–40.
58. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / Под ред. Н.И. Мельникова, Н.И. Хавронюка. – К.: Канон; А.С.К., 2002. – 1216 с.
59. Никитина Е. Необходимо установить уголовную ответственность за поставление имущества в опасность // Уголовное право. – 2004. – № 1. – С. 36-37.
60. Ніколаєва Т. Крадіжка зі сховища // Юридичний вісник України. – 2002. - № 7 (347). – С. 13-15.
61. Огородник А. «Значна шкода» як оціночне поняття у складах злочинів проти індивідуальної власності громадян // Право України. – 2001. – № 6. – С. 60–63.
62. Пикуров О. Посягательство на имущество членов семьи // Законность. – 2006. - №2. – С. 35-37.
63. Пинаев А. Понятие иного хранилища при хищении // Социалистическая законность – 1986. - №12. – С. 29-33.
64. Пинаев А.А. Основные вопросы квалификации хищений (учебное пособие). – Харьков: Харьковский юридический институт, 1974. – 36 с.
65. Пинаев А.А. Ответственность за квалифицированные хищения. Учебное пособие. - Харьков: Юрид. институт, 1987. – 28 с.
66. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х., 1975.
67. Пінаєв А.А. Деякі питання кримінально-правової оцінки розбою // Проблеми правознавства. – 1972. – Вип. 22. – С. 81-87.
68. Плохова В.И. Деньги и ценные бумаги как предмет преступлений против собственности // Уголовное право. – 2002. - №4. – С. 30-33.
69. Побегайло Э. Преступно ли обманное получение командировочных // Уголовное право. – 2002. - №1. – 22-28.
70. Рішення Верховного Суду України – 2002. Офіційне видання. / За ред. В.Т. Маляренка. – К., 2002. – 176 с.
71. Романов В.А. Еще раз об обмане как способе совершения преступления // Юрист. – 1999. – № 11. – С. 25–27.
72. Романов С.Ю. Обман як спосіб злочинної діяльності Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Університет внутрішніх справ, 1998. – 16 с.
73. Святенюк Н. Дифференциация ответственности за кражу // Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 68–70.
74. Севрюков А.П. Грабеж как форма хищения // Российский следователь. – 2000. - №1. – С. 23-27.
75. Севрюков А.П. Разбой как форма хищения: Уголовно-правовая характеристика разбоев с незаконным проникновением в жилище // Российский следователь. – 2001. - №2. – С. 25-32.
76. Сидоренко В.П. Мошенничество с использованием банкоматов // Защита информации. – СПб. – 1996. – 31. – С. 29-32.
77. Сидоров С. Причинение ущерба при отсутствии признаков хищения // Законность 2004. - №4. – С. 43-45.
78. Скляров С. Уголовная ответственность за хищение недвижимого имущества // Российская юстиция. – 2001. - №6. – С. 52-53.
79. Скорилкина Н., Дадонов С., Анненков А. Отграничение самоуправства от вымогательства // Законность – 2000. – №2. – С. 8-12.
80. Скорилкина Н., Дадонов С., Анненков А. Разграничение лжепредпринимательства и мошенничества // Законность. – 2000. - №10. – С. 4-9.
81. Суслопаров И.А. Понятие вымогательства, понуждения и принуждения в уголовном праве России // Вестн. Пермского ун-та. – Вып. 3. – С. 121-127.
82. Тишкевич И.С. Уголовно-правовая охрана личной собственности граждан. – Минск, 1998. – 112 с.
83. Третьяк М. Субъективная сторона преступлений против собственности, предусмотренных статьями 158-165 УК РФ // Уголовное право. – 2005. - №5. – С. 57-59.
84. Третьяк М., Волошин В. Определение момента окончания хищения // Уголовное право. – 2007. – № 3. – С. 60–64.
85. Тропинин С. Субъективные признаки хищения // Советская юстиция. – 1990. - №17. – С. 4-5.
86. Тэнчов Э.С. Уголовно-правовая охрана социалистической собственности. Учебное пособие. – Иваново: Ивановский государственный университет, 1980. – 87 с.
87. Тяжкова И.М. Охрана социалистической собственности (Пособие для слушателей народных университетов). – М: Знание, 1987. – 96 с.
88. Тяжкова И.М. Охрана социалистической собственности. – М. Знание, 1987. – 95 с.
89. Филатов А.М. Ответственность за посягательства на личную собственность. – М.: Знание, 1988. – 64 с.
90. Хатипов Р.Н. Сложные вопросы квалификации вымогательства // Российский следователь. – 2003. - №11. – С. 47-50.
91. Хатыпов Р.Н. Проблема совершенствования уголовно-правовых норм об ответственности за грабеж и разбой // Российский следователь. – 2003. - №10. – 28031.
92. Чепка О.В. Відповідальність за самовільне будівництво за законодавством України // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний інститут внутрішніх справ). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с. – С. 88-90.
93. Черных А.В. Некоторые вопросы квалификации компьютерных мошенничеств // Советское государство и право. – 1989. - №6. – С. 71-76.
94. Чумаченко Т.А. Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 188-1 КК України: кримінально-правова характеристика: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. – 16 с.
95. Шейфер С.А., Безверхов А.Г. Имущественные преступления в семье: Материально-правовой и уголовно-процессуальный аспекты // Государство и право. – 2001. - № 6.
96. Шикунов В.С. Кража и ответственность. – Мн: Наука и техника, 1971. – 120 с.
97. Шишков А.Д. Вымогательство в системе уголовно-правовых понятий: некоторые проблемы законодательства // Российская юстиция. – 2006. - №12. – С. 36-38.
98. Ядыкин Ю.Уголовная и административная ответственность за хищение // Законность. – 2006. - № 1. – С. 45-47.
99. Яни П.С. Мелкие кражи – крупные проблемы // Советская юстиция. – 1990. - № 1. – С. 28-30.
100.Яни П.С. Хищение продукции с использованием фирмы-лжепосредника // Российская юстиция. – 2005. - №5. – С. 11-14.
Додаткова література за темою 5 „Злочини у сфері господарської діяльності”
1. Андреєнкова Я.О. Використання підроблених документів як спосіб вчинення контрабанди // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний інститут внутрішніх справ). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с– С. 93-95.
2. Андрушко П.П. Фіктивне підприємництво: проблеми кваліфікації та вдосконалення відповідальності // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. - № 10. – С. 16-22.
3. Антонов В.Ф. Фиктивное банкротство: Ответственность руководителя коммерческой организации // Российская юстиция. – 2005. - №5. – С. 15-17.
4. Белоконев Ю. Нет – „отмыванию денег” // Юридическая практика. – 2002. - № 38 (248).
5. Беницкий А.С. Уголовно-правовые аспекты международной борьбы с легализацией преступных доходов // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Спеціальний випуск. – 1999. – Вип.. 3. – С. 92-96.
6. Беницкий А.С.Отграничение легализации денежных средств или иного имущества, приобретенного преступным путем от смежных составов преступлений // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річча незалежності України . – 2000. – Вип. 4 с. 62-74.
7. Беніцький А.С. Проблема відмежування відмивання грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом, від приховування майна // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матер. всеукр. наук-практ конф. (м. Запоріжжя, 14-15 трав. 2002 р.): Запорізький юридичний інститут МВС України, 2002. – Ч.1. – С. 127-129.
8. Беркович Н. Фиктивная ответственность за фиктивное банкротство. // Законность. – 2006. - №1. – С. 19-21.
9. Білецький В. Фіктивне підприємство і економічна злочинність // Право України. – 1997. - № 5. – С. 34-38.
10. Бойко А.И., Родина Л.Ю. Контрабанда. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 297 с.
11. Борисов В., Дорош Л, Сібільова Н. Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – Вип. 2. – С. 212-220.
12. Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею // Підприємство, господарство і право. – 2001. - № 1. – С. 52-58.
13. Вересов В.М. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (по матеріалам автономної республіки Крим): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Університет внутрішніх справ, 1999. – 18 с.
14. Голованов Н.М., Перекислов В.Е., Фадеев В.А. Теневая экономика и легализация преступных доходов. – СПб: Питер, 2003. – 303 с.
15. Горелов А. Применение нормы об ответственности за обман потребителей // Российская юстиция. – 2003. - №8. – С. 47-48.
16. Готін О.М. Випуск або реалізація недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки: проблеми кримінальної відповідальності: Монографія – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 288 с.
17. Грошев А., Тхайшаов З. Понятие легализации (отмывания) денежных средств или иного имущества в отечественном уголовном праве // Уголовное право. – 2005. - №2. – С. 24-24-26.
18. Гуторова Н.О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2002. – 38 с.
19. Досюкова Т.В. Уголовно-правовые, криминологические и социально-психологические особенности форм соучастия в преступлениях в сфере экономической деятельности // Государство и право. – 2005. - №8. – С. 31-43.
20. Дубоносов Е.С. Провокация взятки либо коммерческого подкупа. – М.: Лекция. – М: ЮИ МВД РФ Книжный мир, 2002. – 35 с.
21. Журавлева Е.М. К вопросу разграничения контрабанды и уклонения от уплаты таможенных платежей // Уголовное право. – 2005. - №2. – С. 27-29.
22. Захаров А. Глава 22 УК РФ: Вопросы законности и юридической ошибки // Уголовное право. – 2004. - №4. – С. 23-25.
23. Зимин О.В. Бодров В.А, Субъективная сторона преступлений, связанных с отмыванием преступных доходов // Научный портал МВД России. – 2008. - №2. – С. 44-49.
24. Иванов М. Служебно-экономическая преступность: Уголовно-правовые и экономические аспекты // Уголовное право. – 2005. - № 2. – С. 112-116.
25. Ильин И.В. Понятие и сущностные характеристики экономического мошенничества // Научный портал МВД России. – 2008. - №2. – С. 49-55.
26. Ильин И.В. Особенности виктимологической характеристики мошенничества, совершаемого в экономической сфере // Государственная система профилактики правонарушений: современное состояние и перспектива развития: Материалы межведомственной научно-практической конференции (31 октября 2007 г.). / Отв. ред. А.С. Дугенец – М.: ВНИИ МВД России, 2008. – 560 с.; С. 260-269.
27. Клепицкий И.А. Terra incognita «хозяйственное уголовное право» // Государство и право. – 2005. - №9. – С. 35-43.
28. Конюшкин И. проблемы квалификации фальшивомонетничества // Уголовное право. – 2000. - №2. – С. 26-27.
29. Кравец Ю. Отграничение лжепредпринимательства от мошенничества // Уголовное право. – 2003. - № 3. – С. 36-38.
30. Красиков Ю. Контрабанда и уклонение от уплаты таможенных платежей // Российская юстиция. – 2000. - №12. – С. 39-41.
31. Крижанівський О.М. Охорона підприємницької діяльності в зарубіжних країнах Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний інститут внутрішніх справ). – Д: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с. – С. 56-60.
32. Крих Т.Я. Родовий та безпосередній об’єкти незаконної приватизації державного і комунального майна // Науковий вісник Львівського ДУВС. – 2007 – вип. 2. – с. 259-269.
33. Круглова О.О. Кримінальна відповідальність за доведення до банкрутства (аналіз складу злочину): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2005. – 20 с.
34. Крылова Н. Определение и возможность конфискация предмета контрабанды в виде наличной иностранной валюты // Уголовное право. – 2004. - № 3. – С. 128-129.
35. Куклев В. Ответственность за преступления в сфере торговли // Российская юстиция. – 2001. - №6. – С. 28-29.
36. Кураш Я.М. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (аналіз складу злочину): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 1998 – 18 с.
37. Лантінов Я.О. Кримінальна відповідальність за порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю за ст.. 202 Кримінального кодексу України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2004. – 20 с.
38. Ларичев В.Д. Уголовно-правовая характеристика фальшивомонетничества // Адвокат – 2001. - №3. – С. 26-27.
39. Ларичев В.Д., Покаместов А.В., Щербаком В.Ф. Понятие и особенности преступной деятельности в сфере экономики // Государство и право. – 2003. - № 12. – С. 36-42.
40. Лисенко В.В. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. – К: Парламентське видавництво, 2001. – 201 с.
41. Максимов С. Уголовная ответственность за невыполнение должником заемных обязательств // Законность. – 1998 - №5. – с. 10-13.
42. Михалев И.Ю. О фиктивном банкроте // Уголовное право. – 2006. - №5. – С. 65-69.
43. Можайская Л.А. Какие действия свидетельствуют о преднамеренном банкротстве – Российская юстиция. – 2001. - №6. – С. 34-36.
44. Морозов Г. Так ли страшен УК для экономического криминала? // Законность. – 2003. - №12. – С. 21-25.
45. Павлиш В.М. Гребеньков Г.В. Карпушева І.Ю. Кримінально-правова верифікація категорій „предикат”, „предикатний злочин”, „предикативний зв’язок,” із урахуванням положень формальної та математичної логіки // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць: Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. - № 4. – С. 207-215.
46. Пастухов И., Яни П. Совокупность контрабанды и уклонения от уплаты таможенных платежей // Российская юстиция. – 2001. - №11. – С. 64-66.
47. Переладов А. Кого разоряют лжебанкроты // Законность – 2003. - №7. – С. 2-5.
48. Прокш М. Ответственность за нарушение прав потребителей // Законность. – 2003. - №10. – С. 52—55.
49. Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю (аналіз складів злочинів): : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2002. – 20 с.
50. Салімонов І.М. Кримінальна-відповідальність за обман покупців та замовників // Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національний університет Внутрішніх справ, 2004. – 20 с.
51. Сенич О.Я. Боротьба зі злочинами у сфері роздрібної торгівлі: міжнародний досвід // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць: Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. - № 3. – С. 163-171.
52. Ситников А. Оконченная и неоконченная легализация денежных средств или иного имущества, приобретенных преступным путем // Уголовное право. – 2006. - №4. – С. 55-59.
53. Смоляков П. Критерии оценки общественной опасности экономических преступлений // Уголовное право. – 2005. - №4. – с. 52-54.
54. Стрельцов Е.Л. Проблемы уголовной ответственности за преступления в сфере предпринимательства: Автореф. дис. … докт. юрид. наук по специальности 12.00.08. – уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право. – Харьков: Украинская юридическая академия, 1992. – 42 с.
55. Тюнин В.И. О длящихся и продолжаемых преступлениях в сфере экономической деятельности // Журнал Российского права. – 1001. - №1. – С. 44-46.
56. Устинова Т.Д. Уголовная ответственность за лжепредпринимательство. – М.: НОРМА, 2003. – 143 с.
57. Чернявський С.С., Довбаш Р.С. Розкрадання бюджетних коштів шляхом безпідставного відшкодування ПДВ: Криміналістичний аналіз // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць: Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. - № 3. – С. 223-235.
58. Широков В., Позолякин А. Незаконное предпринимательство. Теория, практика, спорные вопросы // Уголовное право. – 2001. - №4. – С. 62-65.
59. Яковлев А.М.Преступность в сфере экономики // Сов. Гос-во и право. – 1986. - № 4. – С. 44-48.
60. Яни П.С. Экономические и служебные преступления. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. – 208 с.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
ТА ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ „Проблеми кваліфікації”
____________________________________________________________
1. Поняття кримінально-правової кваліфікації.
2. Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
3. Кваліфікація при конкуренції норм.
4. Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
5. Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину.
6. Елементи та ознаки складу злочину.
7. Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
8. Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
9. загальна характеристика та система злочинів проти життя.
10. Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
11. Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
12. Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілесного ушкодження.
13. Система та види вбивств.
14. Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
15. Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконання цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
16. Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
17. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
18. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
19. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
20. Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
21. Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
22. Необережне вбивство та суміжні злочини.
23. Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
24. Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
25. Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
26. Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
27. Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
28. Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинці.
29. Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
30. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
31. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
32. Поняття службової особи.
33. Зловживання владою або службовим становищем.
34. Перевищення влади або службових повноважень.
35. Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.
36. Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину.
37. Службова недбалість.
38. Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину.
39. Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин.
40. Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
41. Поняття та система злочинів проти власності.
42. Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
43. Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
44. Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
45. Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності).
46. Грабіж і суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання).
47. Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм).
48. Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій).
49. Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей).
50. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
51. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
52. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
53. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
54. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
55. Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
56. Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями.
57. Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
58. Порушення обов’язків щодо охорони майна.
59. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.
60. Погроза знищення майна.
61. Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
62. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
63. Контрабанда.
64. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
65. Фіктивне підприємство.
66. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
67. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
68. Фіктивне банкрутство.
69. Приховування стійкої фінансової неспроможності.
70. Шахрайство з фінансовими ресурсами.
Укладачі
А. М. Орлеан,
Н. М. Ярмиш
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1774; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!