Тема 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Методичні вказівки до вивчення теми
Фінансовий менеджмент - це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарського суб'єкта та оптимізації обороту його грошових коштів [3, с. 11].
З метою управління фінансами підприємств застосовується фінансовий механізм. Фінансовий механізм підприємств - це система управління їх фінансами, призначена для організації фінансових відносин і фондів грошових коштів з метою їх ефективного впливу на кінцеві результати роботи [5, с. 96- 97]. Слід пам'ятати, що фінансовий механізм складається з п'яти взаємозв’язаних елементів: фінансових методів, фінансових важелів: правового, нормативного та інформаційного забезпечення [1,с.50-53].
Головна мета фінансового менеджменту - максимізація добробуту власників підприємства у поточному та перспективному періодах.
У процесі досягнення головної мети управління фінансами вирішуються такі основні завдання:
- забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства у майбутньому періоді;
- забезпечення найефективнішого використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства;
- вдосконалення управління грошовими потоками;
- забезпечення максимізації прибутку підприємства з найменшим рівнем фінансового ризику;
|
|
|
- забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при очікуваному рівні прибутку;
- забезпечення беззбиткової діяльності підприємства [4,с.35-39].
Фінансовий менеджмент реалізує свою головну мету та основні завдання шляхом здійснення таких функцій:
1) функції фінансового менеджменту як керуючої системи;
2) функції фінансового менеджменту як спеціальної галузі управління підприємством.
До питань, які мають розв'язуватись у фінансовому менеджменті, належать:
1. Розроблення фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
2. Створення організаційних структур, що забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень відносно фінансової діяльності підприємства.
3. Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень.
4. Здійснення аналізу різних площин фінансової діяльності підприємства.
5. Планування фінансової діяльності підприємства за ключовими напрямами.
6. Розробка ефективної системи стимулювання реалізації управлінських рішень щодо фінансової діяльності підприємства.
7. Здійснення дійового контролю за виконанням прийнятих управлінських рішень.
|
|
|
Об'єктом управління фінансового менеджменту є фінанси та фінансова діяльність підприємства. Враховуючи особливості здійснення фінансового менеджменту на підприємствах з погляду формування їх капіталу та фінансових ресурсів, розподілу цих фінансових ресурсів, обсягів та інтенсивності грошових потоків та інших умов фінансової діяльності, виникає необхідність класифікації підприємств як об'єктів фінансового менеджменту за:
1) формами власності;
2) організаційно-правовими формами діяльності;
3) галузевими ознаками;
4) розміром власного капіталу;
5) монопольним становищем на ринку;
6) стадіями життєвого циклу [4, с. 39-43].
Слід відокремлювати стратегію фінансового менеджменту від тактики.
Фінансова стратегія підприємства – це формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших напрямів їх досягнення.
До основних етапів процесу формування фінансової стратегії підприємства належать:
1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.
2. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності. Досягнення цілей фінансової стратегії забезпечується за таких умов:
a) достатності капіталу для формування необхідних активів;
|
|
|
б) оптимальності якісної структури активів і фінансової структури капіталу;
в) зниження рівня фінансових ризиків;
г) впровадження фінансових інновацій.
3. Розробка фінансової політики по окремих аспектах фінансової діяльності.
4. Конкретизація показників фінансової стратегії за періодами її реалізації.
5. Оцінка розробленої фінансової стратегії [3, с. 60-64].
Тактика фінансового менеджменту полягає в маркетингових дослідженнях, прийнятті фінансовим менеджером цінових рішень, вірній орієнтації на ті чи інші сегменти ринку, інтенсивних зусиллях по просуванню товарів, контролі за реалізацією та своєчасним коригуванням маркетингової політики Це – найважливіші складові фінансового успіху підприємств [6,с.265-328].
Тема 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Методичні вказівки до вивчення теми
Система забезпечення фінансового менеджменту включає:
- систему організаційного забезпечення фінансового менеджменту;
- систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту;
- методи внутрішнього фінансового контролю.
Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту являє собою взаємозв'язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, створених для забезпечення, розробки і прийняття управлінських рішень стосовно фінансової діяльності та відповідальності за результати здійснення цих рішень.
|
|
|
Загальні принципи формування організаційної системи управління підприємством передбачають створення двох центрів управління – за ієрархічною і функціональною ознаками.
Ієрархічна будова центрів управління підприємством передбачає виокремлення різних рівнів управління. На даний час найпоширенішими є двох або три рівневі системи управління, де перший рівень представлений апаратом управління підприємством в цілому, а наступні – управлінськими службами його окремих структурних одиниць і підрозділів.
Функціональна будова центрів управління підприємством ґрунтується на диференціації за функціями управління або видами діяльності. При функціональній будові центрів управління підприємством обидва ці підходи можуть бути використані окремо або в комплексі. Але досвід показує, що найбільша ефективність організаційної системи фінансового менеджменту досягається за умови використання функціональної будови центрів управління
Функціональна будова центрів управління фінансовою діяльністю суттєво відрізняється на підприємствах різних масштабів (мале, середнє, велике, крупне).
Поряд з традиційною інтеграцією системи фінансового управління із загальною системою управління підприємством на практиці використовуються й інші, прогресивніші форми такої інтеграції, наприклад концепція управління окремими напрямами фінансової діяльності підприємства на основі «центрів відповідальності».
Центр відповідальності – це структурний підрозділ, який повністю контролює покладені на нього напрями фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення і в межах цих напрямів несе повну відповідальність за досягнення планових (або нормативних) показників, що характеризують рівень фінансової діяльності цього підрозділу. Розбіжності в функціональному спрямуванні діяльності таких структурних підрозділів, їх місця в організаційній структурі фінансового управління дає змогу виокремити чотири типи центрів відповідальності на підприємстві: центр витрат, центр доходу, центр прибутку і центр інвестицій
Система інформаційного забезпечення являє собою безперервний добір відповідних економічних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всім напрямкам фінансової діяльності.
Основними користувачами фінансової інформації є внутрішні та зовнішні користувачі.
Висока роль фінансової інформації у підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості. Інформація для фінансового менеджменту повинна відповідати наступним вимогам: бути суттєвою, повною, своєчасною, достовірною, зрозумілою, порівнянною, ефективною.
Класифікація показників системи інформаційного забезпечення:
А. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел:
1. Показники, що характеризують загальний економічний розвиток країни, які, в свою чергу, діляться на:
a) показники макроекономічного розвитку;
б) показники галузевого розвитку.
2. Показники, що характеризують кон’юнктуру фінансового ринку, а саме:
a) показники кон’єктури ринку цінних паперів (ринку фондових інструментів);
б) показники кон’юнктури ринку грошових інструментів.
3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів, серед яких виділяють такі групи:
a) банки;
б) страхові компанії;
в) постачальники продукції;
г) покупці продукції;
д) конкуренти.
4. Нормативно-регулюючі показники, що формуються у розрізі таких блоків:
a) нормативно-регулюючі показники по різних напрямом фінансової діяльності підприємства;
б) нормативно - регулюючі показники з питань функціонування окремих сегментів фінансового ринку.
Б.Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються внутрішніх джерел:
1. Показники, що характеризують фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в цілому:
a) показники, які обов'язково відображаються в балансі підприємства;
б) показники, які відображаються у звіті про фінансові результати;
в) показники, які відображаються у звіті про власний капітал, звіті про рух грошових коштів.
2. Показники, що характеризують фінансові результати діяльності окремих структурних підрозділів підприємства (їх формування ґрунтується на даних управлінського обліку підприємства):
a) сферою діяльності підприємства (операційна, інвестиційна, фінансова):
б) центрами відповідальності;
в) географічним розташуванням;
г) видом кінцевої продукції тощо.
3. Норматнивно-планові показники, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства:
a) система внутрішніх нормативів, що регулюють фінансовий розвиток підприємства;
б) система планових показників фінансового розвитку підприємства.
Використання всіх перелічених показників дозволяє створити систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту суб’єкта господарювання, орієнтовану як на ефективне поточне управління фінансами підприємства, так і на прийняття стратегічних фінансових рішень.
Системи і методи внутрішнього фінансового контролю відіграють важливу роль у механізмі фінансового менеджменту.
Внутрішній фінансовий контроль являє собою організований підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, що можуть призвести до банкрутства.
У практиці країн з розвинутою ринковою економікою застосування дістала нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю, що поширюється у великих компаніях з розгалуженою мережею або в холдингових компаніях, яка називається контролінгом. Сьогодні система контролінгу поступово починає впроваджуватися і на підприємствах України.
У загальній системі контролінгу виокремлюється один з основних його блоків – фінансовий контролінг.
Фінансовий контролінг забезпечує концентрацію контрольних дій основних напрямків фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від нормативних (планових) і визначення факторів, що зумовили ці відхилення, прийняття управлінських рішень з нормалізації процесу управління фінансами підприємства.
Основні принципи системи фінансового контролінгу:
a) спрямованість на досягнення фінансової стратегії підприємства;
б) багатофункціональність фінансового контролінгу,
в) орієнтованість на кількісні показники;
г) відповідність методів фінансового контролінгу специфіці методів фінансового аналізу і фінансового планування;
д) своєчасність, простота і гнучкість побудови системи фінансового контролінгу;
є) економічна ефективність впровадження фінансового контролінгу на підприємстві.
Впровадження на підприємстві системи фінансового контролінгу дозволяє значно підвищити ефективність всього процесу управління фінансовою діяльністю.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1147; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!