Визначення країни походження товару



Для митного оформлення експортно-імпортних операцій важли­вим кроком є також визначення країни походження товару.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом. При цьому, під країною походження товару можуть мати на увазі групу країн, митні союзи країн, регіон чи частину країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Мета. Країна походження товару визначається з метою визначення  тарифних та нетарифних заходів, які будуть застосовуватись  щодо експорту чи імпорту певного товару, а та­кож забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Сучасні національні системи визначення походження товару різ­ні, але загалом вони ґрунтуються на двох головних принципах:

è принцип доданої вартості у виробництві або подальшому об­робленні. Продукція вважається виробленою в тій країні, в якій було додано визначений відсоток (40, 50, 60%) її вартості;

è на основі змін у тарифній класифікації. Країни — члени СОТ використовують Гар­монізовану систему (ГС) опису та кодування товарів. Система скла­дається з 97 розділів, у кожному з яких товари розписані відповідно до ступеня оброблення, починаючи із сировини, через напівфабрика­ти і до готової продукції. При використанні цієї системи класифікації визначається, що продукція походить з країни, в якій в результаті об­роблення змінюється його тарифна класифікація.

В Україні визначення країни походження здійснюється на основі перелічених вище принципів, а порядок цього визначення встанов­лює Кабінет Міністрів України.

Товарами, повністю виробленими у країні вважаються:

1. Корисні копалини, видобуті на її території або в її територіаль­них водах, або на континентальному шельфі і в морських надрах, як­що країна має виключне право на розроблення цих надр.

2. Рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території.

3. Живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні.

4. Продукція, одержана від тварин, вирощених в цій країні.

5. Продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

6. Продукція морського промислу, видобута та/або вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами орендованими (зафрахтованими) нею.

7. Вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні.

8. Продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею.

9. (товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазна­ченої у пунктах 1-8)

Для підтвердження країни походження товару митний орган має право вимагати подання сертифіката про походження товару.

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчи­ти про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити: письмову заяву експортера про країну походження товару; письмове посвідчення компетентного органу країни вивезен­ня, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Залежно від сфери застосування сертифікати бувають:

è загальної форми, яка оформляється на товари, перевезення яких не регулюється міжнародними угодами, а також у випадках відсутності або тимчасового зупинення пільг на та­кі товари. Ця форма, як правило, не надає пільг;

è спеціальної форми, яка містить де­тальнішу інформацію та спеціальне формулювання для декларуван­ня походження товару. Спеціальні форми сертифікатів, як правило, використовуються у країнах-учасницях багатосторонніх договорів, що передбачають надання преференційних ставок мита.

Сертифікати походження видаються Тор­гово-промисловою палатою України. Для одержання будь-яких з цих сертифікатів зацікавлена організація (замовник) подає в па­лату заявку — декларацію. Письмове звернення (заявка) має міс­тити в собі інформацію щодо походження товару, а також підтве­рдження дійсності поданих разом із заявкою документів. Замов­ник подає документи лише в оригіналі. Експерт у процесі переві­рки ознайомлюється з документами, що підтверджують отриман­ня вихідної сировини (комплектуючих), уточнює основні етапи технологічного процесу виробництва. За необхідності експерт має право запитати додаткові відомості щодо походження вказа­ного у заявці товару, а також перевірити виробництво.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 16;