Монарх: особливості конституційно-правового статусу.
Монарх – глава держави у країнах з монархічною формою правління. Особливості:
1. первинність влади монарха;
2. успадкування влади монарха представниками правлячої династії.
3. недоторканність – монарх не може бути притягнутий до відповідальності. Це забезпечується інститутом контра сигнатури;
4. право на особливий титул, державні регалії – трон, корону, мантію, скіпер; на резиденцію та власний двір;
Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах.
На вiдмiну вiд монарха, главу держави в республiцi - президента - обирають. Як зазначалося, порядок обрання президента залежить вiд прийнятої форми державного правління
Особливостi конституцiйного статусу глави держави визначають характер i обсяг його повноважень. У президентських республiках глава держави одержує свiй мандат вiд виборчого корпусу i завжди надiлений широкими i реальними владними повноваженнями. Тут президент є важ-ливою ланкою у державному механiзмi i вiдiграє чи не найголовнiшу роль у державно-полiтичному життi. Це стосується i глав держав у деяких країнах iз змiшаною республiканською формою правлiння.
У парламентарних республiках глава держави отримує мандат вiд парламенту, i його влада є похiдною. Вiн звичайно не має iстотних влад-них повноважень i реалiзує свою компетенцiю здебiльшого у взаємодiї з урядом. Статус такого президента в цiлому аналогiчний статусу глави держави у парламентарнiй монархiї.
|
|
|
Способи обрання президентів зарубіжних держав.
Для обрання на посаду президента до кандидата висуваються певні умови:
- громадянство держави, при чому в деяких країнах є вимога про те, що кандидат повинен бути не натуралізованим громадянином, а народженим в даній країні чи від громадян цієї країни;
- досягнення певного віку (як правило 35 років, але наприклад в Нікарагуа – 25 років, Венесуела – 30 років, Китай – 45 років; Італія – 50 років), інколи встановлюється і верхня межа віку – наприклад, в Намібії – 65 років;
- певний термін проживання в даній країні – в Болгарії – 5 років, в США – 14 років, в Грузії – 15 років;
- можуть ставитися й інші вимоги, наприклад до кандидата в президенти Нігерії ставиться вимога про наявність середньої освіти, в Терції, Азербайджані – вищої освіти, на Філіппінах кандидат повинен вміти читати і писати.
Кандидат в президенти може бути висунутий:
А) групою виборців (наприклад, не менше 500 осіб в Франції, але вони повинні бути членами парламенту, місцевих рад, місцевих рад департаментів, територіальних зборів заморських територій, мерами міст).
Б) політичними партіями, виборчими об’єднаннями, блоками;
|
|
|
В) членами парламенту (наприклад, не менше 50 членів парламенту в Угорщині мають право висунення кандидата на посаду президента).
Реєстрація кандидата в президенти часто супроводжується внесенням виборчої застави.
Системи обрання Президентів:
1. прямі вибори (Мексика, Франція)
- голосують всі виборці, внесені до списку виборців.
2. непрямі вибори
3. багатоступеневі вибори
- коли парламент обирає Президента, але перед тим народ обирає парламент (такі вибори глави держави мають місце у парламентських республіках).
У парламентарних республіках, як правило, президент обирається шляхом багатоступеневих виборів. Є три варіанти:
1. Президент обирається тільки парламентом. Така система прийнята у Греції, Ізраїлі, Словаччині, Туреччині, Угорщині, Чехії.
2. Для обрання президента із депутатів парламенту і представників органів місцевого самоврядування утворюється спеціальна виборча колегія. Класичним прикладом такого варіанта може бути Італія.
3. Для обрання федерального президента формується особлива колегія, що складається з депутатів федерального парламенту і представників суб’єктів федерації. Прикладом такого варіанта може служити ФРН, де федеральний президент обирається із членів Бундестагу і представників земель, обраних законодавчими органами земель
|
|
|
Поняття парламенту, його сутність.
Парламент – це загальнонаціональний виборний колегіальний орган держави, тобто це вищий орган народного представництва, який виражає суверенну волю народу, покликаний регулювати важливі суспільні відносини головним чином шляхом прийняття законів, здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади і вищих посадових осіб.
Сутнісні ознаки:
1. представницький характер;
2. виборність;
3. періодична змінність;
4. виконує законодавчі функції;
5. колегіальність.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1351; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!