Забруднення навколишнього середовища
Технологічний процес
Згідно проектних завдань призначення газопереробного заводу: відбензинення сирого газу, який видобувається з нафтою в Карпатському нафтовому регіоні, з видачею відбензиненого осушеного газу в магістральні газопроводи, а також для переробки суміші вуглеводнів з метою виробництва стабільного газового бензину та зріджених вуглеводневих газів різних марок.
Технологічна схема відбензинювання нафтового газу була прийнята по методу маслоабсорбції.
В структуру заводу для відбензинення сирого нафтового газу і розділення суміші рідких продуктів на індивідуальні вуглеводні входять наступні технологічні цехи і установки:
- компресорний цех для стискування сирого газу до тиску 30 атмосфер та дотискування відбензиненого газу до 55 атмосфер в складі 3-х компресорних станцій та двох компресорних холодильних станцій;
- дві установки масляної абсорбції (МАУ) з глибиною поглинання цільових вуглеводнів до 90 %;
- дві установки газофракціонування (ГФУ), на яких здійснюється розділення суміші рідких вуглеводнів на індивідуальні: пропан, нормальний та ізобутани, стабільний газовий бензин;
- склад готової продукції та наливна естакада для зберігання і відвантаження готової продукції.
Потужність Долинського ГПЗ складала:
- по прийому газу в переробку - 876 млн.м3 на рік;
- по виробленню рідких продуктів газопереробки - 185 тис. т на рік.
|
|
|
Як сировину для переробки на Долинському газопереробому заводі використовують нафтовий та природний газ Долинського родовища, кількість якого відповідно становить приблизно 92,963 млн.м3 та 17,319млн.м3. На Пасічнянському виробництві для переробки приймають нафтовий та природний газ Битківського родовища відповідно в кількості 73,845 млн. м3 та 5,515 млн. м3.
Долинський газопереробний завод призначений для прийому нафтового та природного газу та переробки його з метою отримання кінцевих продуктів: зріджених газів, стабільного газового бензину та відбензиненого сухого газу.
Технологічний процес газопереробного заводу відбувається наступним чином.
Газ поступає в сепаратори, де відділяється від рідини, через замірну дільницю подається на компресорну станцій, призначену для компримування газу газомотокомпресорами в 3 ступеня. Після охолодження і сепарації вуглеводневий газ надходить на установку осушки газу, де відбувається видалення вологи з газу методом абсорбції диетиленгліколем. Подальша переробка газу здійснюється на маслоабсорбційних та газофракційних установках (Долинське виробництво) та на вуглеадсорбційній установці (ВАУ) (Пасічнянське виробництво) для видалення важких вуглеводнів рідким абсорбентом (на МАУ) або твердим (активоване вугілля на ВАУ). Призначення даних установок:
|
|
|
- відбензинення нафтового газу після компримування та осушки;
- переробка газового конденсату.
На газофракційних установках здійснюється переробка суміші рідких вуглеводнів. Установки виробляють продукцію:
- бензин газовий стабільний;
- гази вуглеводневі паливно - побутового призначення;
- газ нафтовий відбензинений.
В даний час на Долинському ГПЗ знаходяться в експлуатації технологічні об’єкти першого блоку та всі допоміжні підрозділи. З експлуатації виведено другий технологічний блок та дотискуючу компресорну станцію. Натомість введено в експлуатацію автогазонаповнюючу станцію та парк прийому та зберігання широкої фракції легких вуглеводнів (ШФЛВ).
Для переробки газу на Долинському виробництві заводу встановлено обладнання для компримування, охолодження, сепарації та осушки, маслоабсорбційні, газофракційні та вуглеадсорбційна установки, технологічні печі, насосні агрегати.
Коротка характеристика технологічних об’єктів заводу, котрі знаходяться в експлуатації.
Компресорна станція. Сировиною компресорної станції служить нафтовий газ НГВУ “Долинанафтогаз” і НГВУ “Надвірнанафтога” та НГВУ “Бориславнафтогаз”. Нафтовий газ поступає на завод з тиском 0,5 атм. Він проходить пункт заміру та очистки газу, де вимірюється його кількість та проходить його очистка від крапель нафти та води і від механічних домішок.
|
|
|
Очищений газ поступає на прийом компресорів КС. В компресорній станції газ стискується до 30 атм. Стискування проводиться в 3 ступені:
I ступінь - від 0,5 атм до 5-6 атм;
II ступінь — від 5-6 атм до 15-16 атм;
III ступінь - від 15-16 атм до 30-32 атм;
На цих ступенях задіяно 8 газомотокомпресорів (ГМК). Тип газомотокомпресорів - 10ГК 2 1.5-17.4 та 10ГКН 2/1,5-17,4. На третю ступень працюють газомотокомпресори № 4-5 тип - 10ГК 1/17-35. Газомотокомпресори № 1-3 можуть працювати на третю ступень і, при необхідності, як ГМК дотискуючої компресорної станції.
Потужність компресорної станції -1200 тис.м3 /добу. Недоліком в її роботі є велика енергоємність, значні експлуатаційні затрати (особливо на проведення ремонтних робіт). Компресорну станцію відносять до джерела викиду №1. Вона викидає в атмосферу: оксид вуглецю, диоксид азоту, метан, етан, пропан, бутан.
Установка осушки газу. Після 3-ї ступені стискування нафтовий газ з тиском 30 атм. поступає на установку осушки газу, де проходить осушення його від вологи. Це джерело викиду №4. Процес осушування проходить при температурі 30°С. В ролі поглинача вологи виступає диетиленгліколь. Насичений вологою диетиленгліколь проходить регенерацію та охолодження і знову поступає в технологічний процес, а виділена вода зливається в систему промислової каналізації.
|
|
|
Установка осушки газу призначена для осушування нафтового газу до температури точки роси по волозі мінус З °С при тиску 30 атм. Досягнення такого результату не забезпечує сучасних вимог ТУУ 320.00158764.007-95 ”Гази горючі природні, що подаються в магістральні газопроводи”. Технічні умови вимагають осушення газу до температури точки роси по волозі мінус З °С та мінус 5 °С відповідно в літній та зимовий періоди при тиску 40 атм.
Технологія осушування газу, яка існує на заводі, не здатна забезпечити осушку газу до сучасних вимог. При осушуванні газу в атмосферу попадають вуглеводні, установку осушування газу відносять до джерела викиду №7.
Маслоабсорбційна установка. В експлуатації знаходиться маслоабсорбційна установка першого блоку МАУ-1, яка служить для відбензинювання нафтового газу, тобто виділення з нафтового газу цільових компонентів (пропан, бутани, пентани і т.д.) при цьому в атмосферу попадають ці вуглеводні, це джерело викиду №2. Ці компоненти вловлюються абсорбційним способом, в ролі абсорбенту, виступає гас, реактивне паливо ТС-1 або фракція що одержується при переробці газоконденсату. Процес абсорбції нафтового газу проводиться при тиску 60 атм. і температурі 30°С. Цільові компоненти розчиняються в абсорбенті, а метан, етан та частково пропан виходять з абсорбера і подаються споживачам, як гази горючі природні. Насичений цільовими компонентами газу абсорбент проходить десорбцію при температурі 300°С. Пари нестабільного бензину конденсуються і збираються в ємності. Ефективність роботи маслоабсорбційної установки характеризується величиною відбору цільових компонентів від потенціального вмісту їх в нафтовому газу.
Газофракціонуюча установка. На газофіракдіонуючій установці проходить розділення нестабільного бензину або привізної ШФЛВ на готову продукцію:
- гази вуглеводневі скраплені паливні для комунально-побутового споживання по ДСТУ 4047-2001 або вуглеводневі скраплені гази для автомобільного транспорту по ГОСТ 27578-87;
- бензин газовий стабільний по ТУ У 00135390.069-95.
На установці є можливість виробляти фракцію нормального бутану, але через відсутність достатньої кількості сировини та попиту фракція нормального бутану не випускається. При роботі ГФУ в атмосферне повітря попадають насичені вуглеводні Сі - С5, це джерело викиду №3.
Товарно-сировинна дільниця (ТСД). Для зберігання сировини, продукції та реалізації продукції служить товарно-сировинна дільниця в складі:
- складу готової продукції (СГП);
- парку зберігання широкої фракції легких вуглеводнів (ШФЛВ);
- зливо - наливної естакади.
На складі готової продукції знаходяться 36 ємностей по 175 м для зберігання скрапленого газу та 4 ємності по 600 м для зберігання стабільного бензину.
Парк для зберігання ШФЛВ складається з 25-ти ємностей по 200 м3 кожна. При зберіганні продукції на товарно-сировинній дільниці в повітря попадають випари бензину, легкі вуглеводні. Це джерело викиду №8. Зливо-наливна естакада має 52 стояки для зливу або наливу залізничних цистерн. При зливі або наливі цистерн в повітря попадають вуглеводні, це в основному: бутан, пентан. Це джерело викиду №5.
Таким чином, процес переробки газу супроводжується утворенням значної кількості викидів і утворенням значної кількості стічних вод.
Оскільки процес переробки газу вимагає застосування високих температур, то відповідно утворюється значна кількість стічних вод, яка піддається очистці на очисних спорудах заводу методом механічної, фізико-хімічної та біологічної очистки. Таким чином, процес переробки газу супроводжується утворенням значної кількості викидів і утворенням значної кількості стічних вод.
Забруднення навколишнього середовища
На Долинському газопереробному заводі відходи утворюються трьох видів: тверді, газоподібні та рідкі.
Згідно технологічних регламентів на Долинському газопереробному заводі безвідходне виробництво, відходи утворюються допоміжними цехами: гараж, теплиця; на очисних спорудах; при освітленні приміщень.
У результаті виробничого процесу утворюється 7 видів твердих відходів. До них належать: нафтошлами промканалізації, мул госпфекальної каналізації (на очисних спорудах), відпрацьовані лампи люмінесцентні і ДРЛ (при освітленні приміщень); брухт і відходи чорних металів (устаткування та інструменти неремонтопридатні транспортні засоби списані на брухт), шини відпрацьовані чи пошкоджені під час експлуатації (гараж); тверде побутове сміття (обтирочний матеріал, промаслене ганчір’я), сухі рештки рослин з теплиці.
Характеристика відходів
| Назва продукції або виробничого процесу | Клас токсичності відходу | Назва відходу | Фізико-хімічна характеристика | Норма-тивне утворення відходу на 2008 р. |
| Послуги автотранспорту | 4 | шини відпрацьовані | змішаний, твердий | 1,1 |
| Освітлення теплиці | 1 | лампи люмінесцентні і ДРЛ-400 | тверді, нерозчинні | 82 шт. |
| Послуги автотранспорту і зношення обладнання | 4 | брухт і відходи чорних металів | тверді, нерозчинні | 0,539 |
| Плодоношення рослин | 4 | сухі рештки рослин | органічний | 3,0 |
| Очистка води | 3 | нафтоподібні шлами промканалізації | дисперсна система, малорозчинні | 60,0 |
| 4 | намул госпфекальної каналізації | органічний, малорозчинний | 3,2 | |
| Прибирання робочої зони | 4 | тверде побутове сміття | змішаний твердий | 83,4 |
Нафтошлам промканалізації утворюються при очистці води промстоків підприємства. Щорічно утворюється приблизно 0,2 тонн-и нафтошламів, які відносять до III класу небезпечності для токсичних відходів. Тип відходу за складом змішаний. Фізичний стан шламоподібний. До складу нафтошламів входять такі компоненти: нафтопродукти (20 %), вода (30 %), механічні домішки (50 %). Хімічний склад відходу: вуглеводні СnНn+2 (20 %), вода Н20 (30 % >), інші механічні домішки (50 %). Нафтошлами тимчасово зберігаються і накопичуються на території заводу на намулових площадках, на даний час на намулових площадках є близько 60 тонн нафтошламів.
Мул каналізації утворюється при очистці води господарсько-фекальних стоків підприємства. Його відносять до IV класу небезпечності для токсичних відходів. Тип відходу за складом - органічний, за агрегатним станом -твердий. Зберігають мул на намулових площадках.
Сухі рештки рослин утворюються у теплиці після викидання рослин після завершення періоду плодоношення. Сухі рештки рослин відносять до IV класу небезпечності для токсичних відходів. Тип відходу за складом - органічний. Речовинно-компонентний склад - органічна речовина (100%). Хімічний склад відходу: целюлоза (48%), пектинові речовини і пентозани (28,4%), жири і віск (1,4%), зола (5,5%), азотисті і білкові речовини (2,0%). Зберігають сухі рештки рослин на відкритій поверхні.
Відпрацьовані лампи люмінесцентні і ДРЛ - відходи, що містять ртуть та її сполуки. Їх відносять до І класу небезпечності токсичних відходів. Тип відходів за складом - неорганічний, фізичний стан - твердий. Речовинно - компонентний склад ламп люмінесцентних такий: ртуть, люмінофор, скло, метал. Небезпечні властивості проявляються в тому що ці відходи містять токсичні речовини, які спричиняють довготривалі або хронічні захворювання. Зберігають лампи люмінесцентні в спеціальних залізних ящиках.
Шини відпрацьовані чи пошкоджені утворюються при експлуатації транспортних засобів пересування. Дані відходи відносять до IV класу небезпечності токсичних відходів. Тип відходу за складом змішаний, за фізичним станом – твердий. Речовинно-компонентний склад шин наступний: гума (56,0%), вуглецева сажа (22.0°о), скло (15,0%), текстиль (5,0%), інше (2,0%). Хімічний склад відходу такий: гума, вуглецева сажа, текстиль, оксид цинку, сірка. Відпрацьовані шини тимчасово зберігають на території підприємства.
Брухт і відходи чорних металів представлені устаткуванням та інструментами неремонтнопридатними, транспортними засобами, списаними на брухт. Тип відходу за складом – неорганічний, фізичний стан – твердий. Відходи тимчасово накопичуються на території підприємства.
Побутові відходи представлені побутовим сміттям, обтирочним матеріалом, промасленим ганчір’ям. Вони утворюються при прибиранні робочої території. Дані відходи є вогненебезпечні. Промаслене ганчір’я відносять до II класу небезпечності токсичних відходів. Тип відходу за складом - органічний, фізичний агрегатний стан - твердий. Речовинно - компонентний склад побутових відходів: нафтопродукти < 20,0 %). тканина (70,0 %), інше (10,0 %). Хімічний склад відходу: вуглеводні (20,0 %). целюлоза (72 – 77 %), пектинові речовини і пентозани (1 – 2 %), зола (0,1 %), жири і віск (0,03 – 1,0 %), азотисті і білкові речовини (0,2 – 0,3 %). Побутове сміття тимчасово зберігають на території заводу.
За даними інвентаризації на Долинському виробництві виявлено 61 джерело викидів шкідливих речовин в атмосферу, з них організованих – 56.
Встановлено, що під час виробництва утворюється 7 видів твердих відходів - це нафтошлами промканалізації, мул госпфекальної каналізації, відпрацьовані лампи люмінесцентні і ДРЛ, брухт і відходи чорних металів, шини відпрацьовані чи пошкоджені під час експлуатації, тверде побутове сміття, сухі рештки рослин. Газоподібні відходи - метан (СН4), етан (С2Н6), пропан (С3Н8), бутан (С4Н10), пентан (С5Н12), сажа (С), пил, сполуки кремнію, оксид азоту (NO), сірчаний ангідрид, зварювальний аерозоль, оксид вуглецю (СО2), бенз(а)пірен, оксид марганцю (МnО2), фториди, діоксид азоту (NO2), фтористий водень (НР).
До основних джерел забруднення атмосферного повітря відносять цехи, пости, установки, дільниці виробництва, кожний з яких має свої викиди шкідливих речовин в атмосферу (табл. 1.2). Це в основному:
- граничні вуглеводні - метан (СН4), етан (С2Н6), пропан (С3Н8), бутан (С4Н10), пентан (С5Н12), бенз(а)пірен, що належать до першого класу небезпечності - це сильнодіюча хімічна речовина; оксид марганцю (МnО),
- фториди двооксид азоту (N02), фтористий водень (НР) - це хімічні речовини другого класу небезпечності;
- сажа (С), пил, сполуки кремнію, оксиди азоту (N0), сірчаний ангідрид - сполуки третього класу небезпечності;
- зварювальний аерозоль, оксид вуглецю (СО) відносять до сполук четвертого класу небезпечності.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 597; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!