АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА

Стр 1 из 7Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут

Ім. Тараса Шевченка

Кафедра історії України і соціальних дисциплін

ОСНОВИ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Методичні поради

Автор-укладач: доцент Скакальська І. Б.

М. Кременець

2012

УДК 37:001.12/.18

„Затверджено”

Вченою радою Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка протокол №___ від _______2010 р.

„Схвалено”

на засіданні кафедри історії України і соціальних дисциплін Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка протокол №8 від 23. 03. 2010р.

Автор-укладач:

Скакальська І.Б., кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України і соціальних дисциплін (Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка)

Рецензенти:

Буяк Б. Б., кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка

Оболончик Н. Г., кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного відділу Кременецько-Почаївського ДІАЗу

Основи інтелектуальної власності. Методичні поради / [авт.-укладач І. Б. Скакальська] – Кременець: Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка, 2010. – 46 с.

Пропоновані методичні поради призначені для студентів денної та заочної форм навчання і спрямовані на вдосконалення навчального процесу, поглиблення вивчення студентами предмету та оволодіння практичними навичками правової охорони інтелектуальної власності.

ЗМІСТ

Мета і завдання дисципліни та її місце в навчальному процесі…………………4

Плани та методичні поради до семінарських занять……………………………..6

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів та підготовки до підсумкового модульного контролю ……….…………………...26

Питання до підсумкового модуля……………………………………………….29

Підготовка та презентація індивідуального науково-дослідного завдання…...30

Теми ІНДЗ………………………………………………………………………….36

Рекомендована література………………………………………………………..37

Глосарій……………………………………………………………………………39

Розподіл балів з дисципліни………………………………………………………41

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів………………………42

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

У наш час бурхливого розвитку науково-технічного рівня виробництва, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес в цілому і, зокрема, добробут суспільства, значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності в цьому суспільстві. Однією з найпотужніших рушійних сил розвитку цивілізації є інтелект людей, тому інтелектуальна діяльність та її результат – інтелектуальна власність набувають пріоритетного значення. Зрозуміло, що там де підтримують науку, інтелектуальну діяльність, сприяють її розвитку, люди живуть краще.

Розвиток цивілізації у ХХІ ст., її постіндустріальний вектор переконливо підтвердили, що головним чинником сталого економічного розвитку можуть бути лише зростання інтелектуального потенціалу нації та науково-технологічні інновації, застосування яких суттєво впливає на обсяги та якість виробництва і споживання. Власне ХХІ ст. стане століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушійною силою.

Викладання у навчальних закладах права інтелектуальної власності є вимогою сьогодення, тому що у зв’язку зі створенням і використанням об’єктів інтелектуальної власності неминуче виникають відносини правового характеру. Зараз знань та досвіду, закладених традиційною системою освіти, вже недостатньо для успішної професійної реалізації працівника.

Відповідно метою вивчення курсу є формування у студентів знань та вмінь в області організації створення та правової охорони об’єктів інтелектуальної власності. Система освіти має закладати у студентів готовність до інноваційної діяльності. Мета вищого навчального закладу – сприяти формуванню і реалізації інтелектуального потенціалу майбутніх фахівців.

Навчальний курс «Основи інтелектуальної власності» є підгалуззю цивільного права. Він складається з двох основних розділів: 1 − Авторське право і суміжні права, 2 − Право промислової власності. Є група об'єктів інтелектуальної власності, що не охоплюються ні першим, ні другим розділом. Вони складають окрему групу об'єктів інтелектуальної власності.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- суб'єкт та об'єкт права інтелектуальної власності;

- інтелектуальну власність в нормах загального законодавства України;

- складові системи інтелектуальної власності в Україні;

- складові міжнародної системи охорони інтелектуальної власності;

- алгоритм правової охорони авторського та суміжних прав;

- алгоритм правової охорони об'єктів патентного права (винаходів, корисних моделей, промислових зразків);

- алгоритм правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту (торговельних марок, географічних зазначень фірмових найменувань);

- алгоритм правової охорони нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності (топографій інтегральних мікросхем, сортів рослин, комерційних таємниць);

- факт порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти інтелектуальної власності;

Студенти повинні вміти:

- володіти юридичною термінологією;

- визначати, що відноситься до об’єктів інтелектуальної власності;

- працювати з правовими джерелами захисту права інтелектуальної власності України;

- застосовувати набуті знання з захисту інтелектуальної власності у професійній діяльності;

- використовувати основні поняття та складові системи правової охорони інтелектуальної власності.

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар – це колективна форма аудиторних занять, на яких під керівництвом викладача, студенти шляхом творчого обміну думками, в процесі товариської дискусії, поглиблюють й узагальнюють знання, здобуті на лекціях і під час самостійної роботи. Вони вчаться об’єктивно оцінювати суспільні явища, правові ситуації, формувати власні погляди та активну життєву позицію, здобувати досвід усного виступу перед аудиторією. Плани семінарських занять для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей охоплюють 6 тем з курсу.

Важливою складовою підготовки до семінарського заняття є самостійна робота студента із законодавчими актами та літературою. Зміст і спрямованість цієї роботи визначається на лекціях. Лекції прокладають шлях до самостійного вивчення нормативно-правової бази. Тому студент повинен уважно слухати і конспектувати лекційний курс в окремому зошиті. Не радимо записувати лекцію слово в слово. Необхідно збагнути зміст проблеми, коротко, тезисно занотувати її, стисло відобразити в конспекті цікаві факти та визначення і висновки, що звучали в лекції. Для швидкості запису бажано розробити та застосовувати особисту систему скорочень найбільш вживаних правових термінів та понять.

Перш за все готуючись до семінару, студент обов’язково повинен ознайомитись з формулюванням теми та питаннями плану. Під час роботи на семінарських заняттях студенти повинні викладати свої думки конкретно, висвітлювати питання, спираючись на вивчений та законспектований матеріал і відповідний понятійний апарат, не просто перераховувати факти, а вміти їх узагальнювати, намагатися знаходити закономірності та тенденції функціонування, вчитися аргументувати сказане, обов’язково робити висновки, що витікають зі сказаного.

Перший виступ на семінарі по одному з питань, що розглядаються, зазвичай називають доповіддю. Доповідачу для виступу відводять 10-12 хвилин, як правило з трибуни, перед групою. Під час виступу доповідача всі студенти уважно слухають колегу, а потім бажаючі беруть участь в колективному обговорені доповіді (з місця). Формами участі в обговорені доповіді можуть бути зауваження, запитання, доповнення, позитивний чи негативний аналіз доповіді та її розгорнута оцінка. Регламент участі в обговоренні доповіді – до 5 хвилин.

v Семінар 1: ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ

План

1.Предмет курсу. Поняття і види інтелектуальної власності.

2.Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності.

3. Правова охорона інтелектуальної власності. Правова база інтелектуальної власності в Україні.

4.Історія розвитку законодавства про охорону інтелектуальної власності.

Реферати:

1. Місце інтелектуальної власності у суспільному житті.

2. Авторське право і розвиток культури.

Запитання для самоконтролю:

1. Сутність предмету інтелектуальної власності. Що таке інтелект?

2. В чому специфіка інтелектуальної власності?

3. Дайте визначення поняття творчої діяльності людини.

4. Що таке духовний світ суспільства?

5. Які види інтелектуальної діяльності можуть отримати правову охорону?

6. Як люди змінюють епохи? Яке відношення до цього має право інтелектуальної власності?

7. Що означає проголошення Конституцією України у ст. 54 свободи творчості?

Завдання:

1. Наведіть приклади порушень прав інтелектуальної власності.

2. Напишіть якомога більше слів, які асоціюються з поняттям «інтелектуальна власність».

Творче завдання:поміркуйте, щонеобхідно людині для того, щоб досягти інтелектуальних успіхів у професійно-трудовій діяльності?

Запитання для самостійної роботи:

1. Структура четвертої книги Цивільного кодексу України «Право інтелектуальної власності»? Надайте їй стислу характеристику.

Література:

1. Цивільний кодекс України. – К., 2004.

2. Основи правової охорони інтелектуальної власності в Україні: Підручник / За заг. ред. О. Підопригори. – К., 2003.

3. Цибульов П. М. Основи інтелектуальної власності. – К., 2005.

4. Дроб’язко В., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посіб. – К., 2004.

5. Войнаровський А. Ф. Інтелектуальна власність: Навч. посіб. – Львів, 2007.

6. Конституція України. – К., 1996. (ст. 54).

7. Закон України „Про авторське право та суміжні права”. – 1993 р.

8. Закон України „Про охорону прав та винаходи і корисні моделі” // Відом. Верховної Ради України. – 2002. – № 17.

9. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8.

10. Закон України „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8.

11. Закон України „Про охорону прав на сорти рослин” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 23.

12. Словник іншомовних слів / Уклад. Л. Пустовіт. – К., 2000.

Методичні поради

Під час вивчення теми, насамперед, необхідно осягнути, що перелічити все, що належить до інтелектуальної діяльності, − заняття досить безперспективне. Адже творчість людини не має меж і наявний на сьогодні перелік видів творчості завтра може поповнитися новими видами. Творчість − це життя, а життя затиснути в якісь рамки, перерахувати його прояви просто неможливо.

Термін і поняття «інтелектуальна власність» виникли порівняно недавно. Проте у спеціальній літературі поняття «власність» й «інтелектуальна власність» використовуються як однозначні. Можна вважати, що походження терміна «інтелектуальна власність пов'язано з французьким законодавством кінця XVIII ст. Це поняття склалося під впливом французьких філософів-просвітителів. Проте термін «інтелектуальна власність» широко використовується й зараз. Найчастіше його розуміють як збірне поняття. Поняття «інтелектуальна власність» має принаймні два основних значення: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб'єктивних прав творця на результат його творчої діяльності.

Розглядаючи питання теми слід акцентувати увагу на тому, що:

– предметом інтелектуальної власності є право на результати інтелектуальної творчості людини;

– категорії інтелектуальної власності є категоріями цивільного права.

Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат. Інтелектуальна власність є нематеріальним об’єктом.

Одна з основних властивостей інтелектуальної власності полягає в тому, що вона повинна приносити матеріальну чи іншу користь. Володілець права інтелектуальної власності має виключні повноваження щодо використання відповідного об’єкта протягом певного строку, встановленого державою. Тобто право інтелектуальної власності має строковий характер.

Суб’єкти інтелектуальної власності – творці наукових, літературних, мистецьких творів, винахідники, виконавці тощо. Об’єкти інтелектуальної власності – твори науки, літератури і мистецтва, комп’ютерні програми, винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (кн. IV), законами України.

v Семінар 2:

АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА

План

1.Поняття й ознаки авторського права як інституту інтелектуальної власності. Суб’єкти авторського права.

2.Види об’єктів авторського права. Права авторів.

3.Характеристика суміжних прав. Виникнення та сфера дії суміжних прав в Україні.

4.Правова охорона суміжного права. Оформлення суміжних прав.

Реферати: 1.Авторське право в Інтернеті.

2. Характеристика об’єктів суміжних прав.

3. Майнові права виконавців.

Завдання:1.Складіть бібліографію джерел з питань суміжного права.

2. Назвіть істотні умови авторського договору.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке передання майнових авторських прав?

2. Як автори заробляють на життя своїми творами?

3. Що охороняє авторське право? Який строк дії авторського права?

4. Хто володіє авторським правом?

5. Що таке плагіат? Що таке «копірайт» і що він охороняє?

6. Чому потрібно охороняти суміжні права?

7. Кого називають порушниками суміжного права?

8. У чому полягає різниця між об’єктами авторського права і суміжних прав?

9. Яку роль відіграло винайдення книгодрукування у становленні авторського права?

Запитання для самостійної роботи:

1. Зміст та обсяг авторських прав в Інтернеті.

Література:

1. Конституція України. – 1996.

2. Цивільний кодекс України. – К., 2004.

3. Основи правової охорони інтелектуальної власності в Україні: Підручник / За заг. ред. О. Підопригори. – К., 2003.

4. Цибульов П. М. Основи інтелектуальної власності. – К., 2005.

5. Дроб’язко В., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посіб. – К., 2004.

6. Войнаровський А. Ф. Інтелектуальна власність: Навч. посіб. – Львів, 2007.

7. Закон України „Про авторське право та суміжні права”. – 1993 р.

8. Закон України „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8.

9. Закон України „Про охорону прав на сорти рослин” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 23.

10. Словник іншомовних слів / Уклад. Л. Пустовіт. – К., 2000.

11. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті. – К., 2004.

Методичні поради

Духовну інтелектуальну діяльність людини розуміють як творчість, результатом якої є твір. Авторське право стосується творів. Зверніть увагу, що результати творчості є багатоманітними, проте не всі вони можуть стати об’єктом охорони авторським правом. Для цього вони повинні відповідати певним вимогам закону, зокрема: творчий характер, оригінальність та об’єктивна форма втілення. Бухгалтерський звіт чи телефонний довідник авторським правом охоронятися не буде!

Зазначимо, що охорона авторських прав поширюється на форми втілення, а не на ідеї, процеси, методи функціонування або математичні концепції як такі. Автору або іншій особі, яка має авторське право, належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом.

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» є такі види об'єктів авторського права: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру; виступи, лекції, промови, проповіді й інші усні твори; комп'ютерні програми; бази даних; музичні твори з текстом або без тексту; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми; хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу та їх постановки; аудіовізуальні твори (кіно); твори образотворчого мистецтва; твори архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва; фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; твори прикладного мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, вироби з художнього скла, ювелірні тощо; ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності; тексти перекладів, призначені для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів; інші твори.

Підкреслимо, що специфіка суміжних прав у тому, що вони межують, є спорідненими з авторськими правами. Суміжні права виникають з моменту створення об’єкта. Суміжні права об’єднують три різновиди прав: права виконавців на виконання, права виробників фонограм на фонограми та права організацій ефірного мовлення на радіо та телевізійні програми.

v Семінар 3: ПАТЕНТНЕ ПРАВО. ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ

План

1. Патентне право, його зміст. Об’єкти патентного права.

2. Суб’єкти патентного права. Оформлення патентних прав. Строк дії патенту.

3. Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Реферати: 1. Винаходи стародавніх цивілізацій.

2. Леонардо да Вінчі − винахідник.

3. Патентування за кордоном.

Повідомлення:1.Патентна документація. Порядок патентування.

2. Становлення патентного права в Україні.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке промислова власність?

2. Що таке винаходи?

3. Яким би було Ваше життя без винаходів?

4. Що таке патент? Чому патенти важливі?

5. Назвіть критерії патентоспроможності;

6. Коли слід патентувати винахід? Чи має силу патент України на території інших держав?

7. Який термін чинності патенту і можливість його продовження?

8. Що таке корисна модель і промисловий зразок?

Завдання:

1.Підготуйте інформацію про лауреатів Нобелівської премії.

2. Чи знаєте Ви, звідки походять ці стародавні винаходи: повітряний змій, шоколад, маяк, колесо, бумеранг, лижі.

Поміркуйте:

1). Людина – більше руйнівник чи будівник?

2). Займаючись якими видами праці, можна створити найбільше винаходів?

3). Висловіть думку щодо афоризму: «Питання дурне тільки тоді, коли ти його не поставив» (П. Мак-Креді, винахідник).

Творче завдання

– Напишіть текст до рекламного відеоролика для якогось винаходу. Наприклад, винайдено пристрій для вилову мух або спосіб очистки води тощо.

– Складіть інтерв’ю з власником інтелектуального продукту.

– Знайдіть у пресі чи інших джерелах (Інтернеті) інформацію про різних винахідників.

Запитання для самостійної роботи:

1. Спадкоємці як суб’єкти патентного права.

2. Обов’язки патентоволодільця.

Література:

1. Цивільний кодекс України. – К., 2004.

3. Войнаровський А. Ф. Інтелектуальна власність: Навч. посіб. – Львів, 2007.

4. Конституція України. – К., 1996. (ст. 54).

5. Закон України „Про охорону прав та винаходи і корисні моделі” // Відом. Верховної Ради України. – 2002. – № 17.

6. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8.

7. Закон України „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8.

8. Закон України „Про охорону прав на сорти рослин” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 23.

Методичні поради

Під час вивчення теми варто запам’ятати, що патентним правом охороняється ряд чітко визначених законом об’єктів промислової власності. Зокрема, це винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Зверніть увагу, що об’єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

– продукт (пристрій, речовина, штамм мікроорганізму тощо);

– процес (спосіб);

– нове застосування відомого продукту чи процесу.

Підкреслимо, що умовами патентоздатності винаходу є:

– новизна;

– винахідницький рівень;

– промислова придатність.

Винахід − це ідея, яка уможливлює практичне вирішення конкретної проблеми в галузі техніки. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент.

Корисна модель −це конструктивне виконання пристрою, який є новим і промислово придатним. Корисна модель−це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв'язок між ними. Корисні моделі мають відповідати умовам світової новизни і промислової придатності.

Нагадаємо, що промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Зважаючи на різний винахідницький рівень, законодавцем встановлені різні строки для правової охорони винаходів та корисних моделей. Строк дії патенту на винахід становить 20 років, а строк дії деклараційного патенту на корисну модель – 10 років.

v СЕМІНАР 4: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

План

1.Виникнення, оформлення та строки чинності суб’єктивних майнових прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг.

2.Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

3.Договори у сфері інтелектуальної власності.

4.Ліцензійні договори. Види ліцензій.

Реферати: 1.Вітчизняна правова база з охорони і захисту комерційного найменування.

2. Оформлення прав на торговельну марку.

3. «Ноу-хау» − ознаки та вимоги до неї.

4. Характеристика ліцензійного договору.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке засоби індивідуалізації товарів та послуг?

2. Кого можна вважати порушником виключного права на товарний знак?

3. Для чого необхідно надавати товарам комерційного позначення?

4. Що таке наукове відкриття?

5. Які ознаки комерційної таємниці? У чому полягає право на комерційну таємницю?

6. Чим відрізняється географічне зазначення від торговельної марки?

7. Від чого залежить вибір виду ліцензії?

8. Назвіть умовно допустимі обмежувальні умови ліцензійного договору.

Завдання:1.Наведіть приклади торговельних марок.

2. Складіть, враховуючи наведені слова, текст, який характеризував би торговельну марку: товар, композиція ліній, упаковка, репутація фірми, продукція, якість, знак, добре відомий, людина.

Творче завдання:складіть зразок будь-якого договору із сфери інтелектуальної власності.

Запитання для самостійної роботи:

1. Оформлення прав на торговельну марку.

Література:

1. Цивільний кодекс України. – К., 2004.

3. Цибульов П. М. Основи інтелектуальної власності. – К., 2005.

4. Дроб’язко В., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посіб. – К., 2004.

5. Войнаровський А. Ф. Інтелектуальна власність: Навч. посіб. – Львів, 2007.

6. Закон України „Про охорону прав та винаходи і корисні моделі” // Відом. Верховної Ради України. – 2002. – № 17.

7. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8.

9. Закон України „Про охорону прав на сорти рослин” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 23.

10. Словник іншомовних слів / Уклад. Л. Пустовіт. – К., 2000.

11. Дмитришин В. С. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності в Україні / Навч. посіб. – К., 2008.

Методичні поради

По-перше, під поняттям «цивільний оборот» ми розуміємо економічні відносини. По-друге, до засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг ми відносимо, зокрема, комерційні найменування, торговельну марку, географічне зазначення місця походження товару.

Зверніть увагу, що торговельна марка, якою маркуються товари (або під якою надаються послуги), допомагає виділити товари конкретного виробника від інших. Торговельна марка має також рекламну функцію.Торговельні марки −це позначення, за якими товари і послуги відрізняються один від одного. Такими позначеннями можуть бути слова, літери тощо. Майнові права на торговельну марку визначені ЦК ст.495.

Географічне зазначення походження товару − це назва географічного місця, країни, населеного пункту, яка вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості та репутацію.

Інтелектуальна творча діяльність створює об’єкти, які отримали назву нетрадиційних (наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин і породи тварин, комерційну таємницю).

Наукове відкриття− встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, ознаками яких є світова новизна, достовірність. Автор відкриття має право назвати його своїм ім’ям або дати йому спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується спеціальним дипломом.

Раціоналізаторська пропозиція− це технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства, організації.

Комерційна таємниця−це секретна, важкодоступна інформація технічного, організаційного, виробничого, технологічного характеру. Вона містить відомості, що стосуються комерційної діяльності фірми.

Для авторського права традиційною є договірна форма взаємовідносин автора з особами, які використовують результати його творчості, оскільки ця форма дозволяє найбільшою мірою забезпечити дотримання прав і законних інтересів автора. Авторський договір виділяють як самостійний різновид цивільного договору, що має власний предмет і певну специфіку.

ЦК містить невичерпний перелік видів договорів розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, до якого увійшли: авторське право; ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; ліцензійний договір; договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Авторський договір можна визначити як договір, за яким автор передає або зобов'язується передати іншій стороні свої права на використання твору в межах і на умовах, погоджених сторонами.

Цікавим у договорі художнього замовлення може стати питання охорони прав особи, зображеної у творі образотворчого мистецтва. За загальним правилом зображення в образотворчому творі будь-якої особи без її згоди не допускається. Із цього загального правила практикою вироблені окремі винятки. Згоди зображеної особи не вимагається, якщо вона позувала за плату, а також коли це робиться в державних чи громадських інтересах.

Серед договорів художнього замовлення на створення твору образотворчого мистецтва певне місце посідають пам'ятники та меморіальні скульптурно-архітектурні споруди чи комплекси. Пам'ятники для встановлення на могилах померлих родичів створюються на замовлення громадян або установ. Але якщо пам'ятники чи меморіальні скульптурно-архітектурні споруди мають своїм призначенням увіковічення певних пам'ятних подій, що мають державне, громадсько-політичне значення, а також увіковічення видних державних, громадських та політичних діячів, видних діячів науки і культури, то такі твори можуть створюватися лише за рішеннями директивних органів держави. На підставі таких рішень укладаються договори на їх створення.

Найбільш поширеними договорами на використання об’єктів промислової власності є ліцензійні договори. Наведемо типову структуру ліцензійного договору:

- преамбула;

- визначення термінів, що використовуються по тексту договору;

- предмет договору;

- права й обов’язки ліцензіара;

- права й обов’язки ліцензіата;

- дозволені способи використання об’єкту інтелектуальної власності;

- захист прав, що передаються;

- технічні удосконалення і права на нові об’єкти;

- платежі;

- технічна документація;

- гарантії та відповідальність;

- збори та податки;

- конфіденційна інформація;

- реклама;

- форс-мажорні обставини;

- термін дії та умови розірвання договору;

- наслідки припинення дії договору;

- інші умови.

Договір розпочинається з його назви, яка повинна зазначати вид договору (ліцензійний договір), його номер, вказувати на вид ліцензії, а також на об’єкт інтелектуальної власності, який передається за договором.

v Семінар 5: КОЛЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ СУБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

План

1. Поняття колективного управління. Колективне управління майновими правами авторів.

2. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені). Права та обов’язки патентного повіреного. Вимоги до патентного повіреного.

3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності.

4. Комерціалізація прав та об’єкти інтелектуальної власності.

Реферати: 1. Види пільг для учасників інтелектуальної діяльності.

2. Порядок створення та діяльності організацій колективного управління.

Повідомлення:1.Недобросовісна конкуренція. Наведіть приклади.

2. Інтелектуальний капітал.

Запитання для самоконтролю:

1. Яка установа займається патентуванням?

2. Які функції організації колективного управління?

3. У чому суть забезпечення колективного управління майновими правами?

4. Які документи належать до основних охоронних патентних документів?

5. За яких умов відкриття визнається таким, яке вносить докорінні зміни у рівень пізнання?

6. На основі чого передаються повноваження на колективне управління майновими правами?

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 849; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!