Організація прокурорського нагляду за додержанням законів щодо умов та порядку відбування адміністративного покарання у виді громадських робіт.
Так на власника підприємства за місцем відбування порушником громадських робіт покладається:
- погодження з органами кримінально-виконавчої інспекції переліку об’єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, та видів робіт, що можуть ними виконуватись.
- контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт;
- своєчасне повідомлення органів кримінально-виконавчої інспекції про ухилення порушника від відбування громадських робіт;
ведення обліку та інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих порушником годин;
- у разі невиконання власником підприємства обов’язків, передбачених статтею 3213 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган кримінально-виконавчої інспекції інформує про це орган місцевого самоврядування.
Організація нагляду щодо підстав та порядку зняття порушників з обліку.
Виконання стягнення у вигляді громадських робіт припиняється, а порушник знімається з обліку у зв’язку з:
- відбуттям призначеної судом (суддею) кількості годин громадських робіт;
- за наявності з підприємства табеля про відпрацьований час, завіреного підписом та печаткою власника підприємства;
- заміною невідбутої частини громадських робіт адміністративним арештом;
- за наявності постанови суду;
- скасуванням постанови;
- за наявності постанови суду;
- наявністю підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду;
|
|
|
- після отримання відповідного судового рішення;
- смертю порушника, за наявності інформації довідкового характеру з відділу реєстрації актів громадянського стану.
Про дату та підстави зняття порушника з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку порушників та на титульному аркуші обкладинки особової справи.
У журналі обліку порушників обов’язково вказується день закінчення виконання стягнення.
Зняття порушника з обліку здійснюється за довідкою посадової особи органу КВІ та резолюцією начальника цього органу в день отримання відповідних документів.
Строки та умови зберігання документації щодо осіб які відбували адміністративне покарання у виді громадських робіт:
Установлюються такі строки зберігання документації:
- один рік для особових справ порушників, яких знято з обліку;
- п’ять років для журналів обліку порушників;
- обчислення строків зберігання особових справ проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення їх провадження;
- особові справи порушників зберігаються у пачках;
- після закінчення строків зберігання особові справи підлягають знищенню в порядку, визначеному законодавством.
|
|
|
Нагляд за додержанням законів при виконанні покарань у виді виправних робіт.
Виконання органами КВІ адміністративного покарання у виді виправних робіт не регламентовано жодною інструкцією ДПтС України.
Єдина підстава для виконання такого виду покарання є ч. 1 ст. 31 КУаП якою зазнається, що постанова суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається центральному органу виконавчої влади з питань виконання покарань. Але слід зазначити, що протягом 2011 року такий вид адміністративної відповідальності був застосований судами стосовно 66 осіб.
Практика обчислення підрозділами кримінально-виконавчої інспекції строку покарання у виді виправних робіт базується на положеннях Кримінально-виконавчого кодексу України.
Відповідно до норм кримінально-виконавчого законодавства строк кримінального покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями в календарному значенні, але адміністративні покарання обчислюються лише місяцями (до 2-х місяців).
Початком строку відбування виправних робіт є день, наступний після дня надходження копії вироку чи постанови суду та відповідного повідомлення кримінально-виконавчої інспекції на підприємство, в установу чи організацію (далі – підприємство), де працює засуджений. З цього ж дня із заробітку засудженого мають розпочатися відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком чи постановою суду.
|
|
|
Якщо засуджений на час надходження на підприємство копії вироку чи постанови перебував у черговій відпустці, то початком строку відбування виправних робіт буде вважатися перший робочий день після виходу засудженого з відпустки.
Якщо засуджений на час надходження на підприємство копії вироку чи постанови не працював з поважних причин (у зв’язку з хворобою, догляд за хворим), початком строку буде вважатися день одержання адміністрацією підприємства копії вироку, але відрахування з його заробітку повинні проводитися з того моменту, коли він фактично став до роботи.
Для визначення дати закінчення строку виправних робіт слід до дня, з якого розпочато виконання покарання, додати календарний строк призначеного судом покарання.
Якщо кінець строку покарання припадає на вихідний або святковий день, засуджений знімається з обліку у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строку покарання місяцями, він закінчується відповідного числа останнього місяця.
|
|
|
Покарання вважається відбутим лише тоді, коли кількість відпрацьованих засудженим днів відповідатиме кількості робочих днів, що припадають (згідно з графіком роботи підприємства) на кожен місяць, окремі його періоди та встановлений судом строк покарання в цілому.
Безпідставно не відпрацьовані робочі дні не зараховуються у строк відбування покарання. У такому разі відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженим не зарахованих у строк відбування покарання робочих днів.
Якщо протягом місяця засуджений відпрацював кількість днів, що перевищує кількість робочих днів, встановлених за графіком роботи підприємства, то в строк покарання зараховується лише один календарний місяць без урахування днів, відпрацьованих понад графік. Відрахування за дні, відпрацьовані поза графіком, не проводяться.
Регулярне щомісячне відображення в документах персонального обліку даних про відбутий строк у календарному обчисленні здійснювати не потрібно. Для контролю за трудовою зайнятістю засуджених в облікові картки заносяться відомості про кількість робочих днів за графіком та фактично відпрацьованих.
Однак, у ряді випадків необхідно, щоб відбутий строк виправних робіт був виражений календарно. Це стосується випадків звільнення засуджених від відбування покарання по закінченню строку, зняття з обліку у зв’язку із зміною місця проживання, у разі умовно-дострокового звільнення, притягнення засудженого до кримінальної відповідальності та ін.
У таких випадках відпрацьовані робочі дні переводяться у календарне обчислення. Для цього в обліковій картці засудженого порівнюють кількість робочих днів за графіком з кількістю фактично відпрацьованих. Якщо друге число дорівнює першому або більше нього, місяць вважається відбутим. Якщо ж кількість днів за графіком перевищує кількість фактично відпрацьованих, зарахованих у строк відбування покарання, недостатня їх кількість зараховується з наступного місяця. Наприклад, якщо у червні засуджений відпрацював 3 дні при 23 робочих днях, 20 невідпрацьованих робочих днів позичаються з наступного місяця – липня і з урахуванням цього вважається, що засуджений відбув ще один календарний місяць. У липні засуджений відпрацював 21 з 22 робочих днів за графіком. Один день за липень та 20 днів, позичених на червень, зараховуються із серпня. Якщо у серпні відсутня необхідна кількість робочих днів – з вересня.
Необхідно мати на увазі, що запозичення проводиться лише в межах, що не перевищують кількість робочих днів за графіком. Так, із місяця, в якому за графіком 23 робочих дні, а засуджений відпрацював 25, у строк відбування покарання можна зарахувати не більше 23. Крім цього, запозичення не можна здійснювати для місяця, певна частина якого припадає на період до початку відбування покарання. Наприклад, початком строку покарання є 15 вересня, засуджений 10 жовтня звільнився з роботи та через 10 днів (20 жовтня) влаштувався на інше підприємство. У зв’язку з тим, що у вересні та жовтні певна частина часу (з 1 по 14 вересня та з 10 по 19 жовтня) припадає на період до початку строку відбування покарання і до влаштування засудженого на нове підприємство, запозичення для цих місяців не повинно проводитись. Робочі дні, що залишилися (у межах кількості робочих днів за графіком у кожному місяці) складаються та переводяться в календарні, з використанням табеля-календаря шляхом приєднання до робочих днів вихідних і святкових днів, що припадають на цей період.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!