Дослівний переклад Велесової Книги 8 страница. Поки сурі1 сяють, поємо хвалу Богам і огнищу Перуна, іже єсьрекомий"потятич на ворогів"
***
Поки сурі1 сяють, поємо хвалу Богам і огнищу Перуна, іже єсьрекомий"потятич на ворогів". І речему велику Славу отцям нашим і дідам, якісуть воСварзі. Проречемо так тричі і йдемо [до]стад наших, ведемо їх на трави. Коли бо вести їх на інші степи, ідемо вести по другому.
Хвалу Богам вознісши, славу поємо,і так до полудня. І речемо Славу велику Хорсу,злоторунні кола вертячому. І суряну п’ємо і так до вечора.А по вечору, коли бо вже огнища сложені, запалимо і Славу вечірню поємо Дажбу нашому, іже, речемо, єсь прадідам нашим, чим вуха і очі мають бути. І, молитву сотворивши, ідемо до сну. А там – велика необ’ясність [*таємниця]…
_____
1 У Яценка – "зорі", у Лозко – "Сонце".
Дошка 13
Сє бо умная ізвєрзєц, хоробря оукрєпє,і тиє ідшє до Сунє восходящє, обапола рієку зряцє і тамо сѣдша,яко а Мтрє-Сва Слва ржєцє. А та обасва крідлєма освяждє она. І такождє бряшєшє зємє тую, а бранєтє о ню од асунє а гунштє, якождє готієм обрацєтє стрєла сва а мєчє отоцєна.
***
Се бо умних ізвергла [*проявила], хоробрих укріпила, і ті йшли до Суне всходячого, обапола ріку зріли і там сіли [*оселилися], яко і Матир-Сва Слава рече. І та обома крилами освятить її. І також брали землю тую, а боронить її од асуні1 і гунів, також готам обертайте стріли свої і мечі одточені.
_____
1 У Яценка – "ясів", у Гнатюків – "дасуні". Може бути, що асуни – це злі божества, що живуть проти Сонця (Сунь), і вороги поруз із ними, як темна сила.
|
|
|
Дошка 14
Понєждє сє ідє врг на нє, обєрєхом смє мєчє, а одєрзєхом вєщєна од Матєр-Сва словєси, якождє будоущая нашіа іє слвна, і тєцєхом до смртє, яко до празднованіа.
Рчєна намо о часи старє, коди жє яхомь храміє сва карпєнстє.І тамо яхомь гостє старє вєрманоє, арабовє і іні. Сє бо тє гостє Радгощє чтєни. І тако ящєхомь од одєн овєх гостіци.Сращє чєстєни іхва, бо чєщє Бозє і намо повєлєша. І цчтємо они.
Сє бо то іяхом оуказіцу на часє нашіє,абихомь нєхибє дієяхомь а Оцєм почєстє оуложіхомь. Нє прстє бєздѣяни тлцєхомь о дрєви, нєбожьтє рєнци нашіа оутрєнждєна о рали своі, а мєчєма іяхомь нєлєгностє нашіу. І тая намо повєлє іті на кроми нашіа а стєгнєтєєіє одо вражь.
Сє бо дими сє вздинущє тєчєхуть до Сврзє і тиа означєтє тугу вєлькоу на оцє, дєцкє а матє нашіа. І то єсє час борбє прідоущь.І нє сьмєхомь сєн баявєтє о друзє дѣли, інакождє об ови. Сє бо прідє воряговє до Нієпри а тамождє яхомь зємє нашіу. І тєто івєрьшє людіа і зємє под сє члнє братє. То бо нє смієхомь осогласітє іно, якождє о мєчє нашієм.ІЄрєка отрщєтє одо зємє нашієх а трноутє до срящєнь окудва прєдє.
Сє бо кромє нашіа вразієма окроцєни, а зємє нашіа пєпєрєщєть враг. І то іє дължєнстє нашє, іна жєрятє нє хощаєшємь. Сє інь враг Гєрьманрєх ідє на ни ополуноцє, он іждє внук внучатє Оторєху. І сє вржєць на ни воє своі о розєх на чєли. Ворєнзє рєчєшуть намо іті о нє, і нє сьмєхомь вражєтє обопалє ієх, якождє сутє врзє, яквє пєрвє, а нєіма росдієлє промєждє.
|
|
|
Сє бо ясь ідє на ни о Танасу а Тамоторку моцєщна комоньства а ратє нєщєчіслєна. А тьма о тємє тєчє і такождє тєчяєть о ни. О сє нє імяхомь іна поможєнє, якождє Бзє воляй намо.І оудєсєнтєхомь сили своі а тієчєхомь на нь.
Сє Білєбог вєндє нашє ратє і комоньства. І тамо віждєхомь волшєвніци о лієсєх битьщє, ідущє о ратє а бєроущє мєча. І зряхомь кудєсніцє чюди вліцє твряшє, а ізо прстє, вєрзєнє до Сврзє, ратє встащі Свразіщє. А тиє тєчахуть на врзє а могилють іє. І тамо зряхомь птицє вєлкі лєтящуть до ни а вєрзєть сє на врзє.
Бієть кридєлєма Матр-Сва а клічєть ни, оякожди ідєхомь за зємє нашіу і добіхомься за огніщє плєми нашіа,сє бо сутє русічі. Тєцєтє, братє нашіє, плєми о плєми, родь о роді і біяшєтє врзє на зємє нашє, яква налєждє ни і ніколіждє іні. Тамо бо умрєшєтє, ані вєрнєтє задисва. Нічє вамо нє острощєсє, нічє нє остасєщєсє, якождєєстє в руцєх Свражіцє. А Тиє вас вєждє во всіє днє до вітєзнєцтвє а гордінстви многая.
|
|
|
***
Позаяк се йде ворог на нас, беремо ми мечі, і одержимі віщими од Матир-Сви словесами, якоже будуще наше є славне, і течемо до смерті, яко до празднованія.
Речено нам про часи старі, коли же мали храми свої карпенські. І там були гості старі: верманове, арабове й іні. Се бо ті гості Радогостом чтені. І так брали од кожного з них гостиці1.Сорочки честені їхні, бо честять Боги і нам повеліли. І честимо їх.
Се бо то мали указицю на часи наші, аби не хибно діяли і Отцям почесті уложили. Не персти бездіяльні товкли о дерево, небож руки наші утруджені о рала свої, а мечами добували незалежність нашу. І тая нам повеліла йти на кроми наші і стерегти їх од ворогів.
Се бо дими се вздунувши течуть до Сварги і те означає тугу велику на отців, дітей і матерів наших. І то єсь час борьби прийшов. І не сміли се баявити [*говорити] про другі діла, інакоже про ці. Се бо прийде варягове до Ніпра [*Дніпра] і там взяли землю нашу. І ті то вершили людей і землю під себе чільно брати. То бо не сміли согласити іно, якож з мечем нашим. І Ерека [*Рюрика] відторжете од земель наших і турнете досрачинь [*під зад]відкуди прийде.
Се бо кроминаші ворогами вкорочені, і землю нашу поперіщить ворог. І то є долг наш, іншої жертви не хочемо. Се інший ворог Германаріх іде на нас ополуночі, він є внук внучатий Оторіху. І се верже на нас воїв свої з рогами на чолах. Варяги речуть нам іти з ними, і не сміємо ворогуватиобаполи їх, якож суть вороги, як і перші, і немає розділу проміжду [них].
|
|
|
Се бо ясьіде на нас від Танасу і Таматорку моцним комоньством і раттю незчисленною. І тьма за тьмою тече і так тече на нас. І се не маємо іної помочі, якож Божа воля нам. І удесятерили сили свої і потекли на них.
Се Білобог веде наші раті і комоньства. І там відимо волшебниці в лісах будучи, ідучи до раті і беручи меча. І зримо кудесники чудо велике творячи,а з перстів, вержених [*здійнятих] до Сварги, раті встали Сварожі. А ті течуть на ворогів і могилють їх. І там зримо птиці великі летять до нас і вержуть се на ворогів.
Б’є крилами Матир-Сва і кличе нас, якож ідемо за землю нашу і доб’ємося за огнище племені нашого,се бо суть русичі.Течете, брати наші, плем’я за племенем, род за родом і бийте ворогів на землі нашій, яка належить нам і ніколи іним. Тамо бо умрете, але не повернете зади свої. Ніщо вас не злякає, ніщо не спинить, якож єсть в руках Сварожих. А Той вас веде во всі дні до витяжництва і гординства многого.
_____
1 Мається на увазі податок – гостинець.
Дошка 15а
Сє Старьградє понєхшє, ідьшіа до Ілмєр-єзєра,і тамо утворяі грд інь – Новь, і тамо прєбєндієхом. І ту Сврги пєрвіє Пращурє моліхом, сєРді-Рожєнієць кринь є прєпросіхом, і то дуб о крєнь – хлєб нашь. Сврг, іжє твряі свєнт, – Бг єсє свєнту і Бг Првє і Явє і Навє. Сє бо імяхомь они во істьву.І сє істьва нашіє прєборяшєть сили потьємєстє і блгу вєндє.
Якождє праоци обєндє твряі, о сємь вєдіа жртви о комоніє бієлє, і изидощьша одь крає Сєдьємрєцштіа о горє Ірштіа і Загьгріа обєнтьшіа вієк. І такова, понєхшьща, ідє на Двоєрієцє, і ръзбіяє оти комоньствєм своієми, і тєчє до Зєміє Сірштіє, і тамо ста.І пождіє ідьша горима влкіма, і сєнієзієма, і лєди. А отєчє до стєнпи, і тамо бєндєшь со стадіє своі, і скуфє біа.
Сє прьва Правє одрчєна Оцє нашіє Праоцє, дрьжящіа она вє пріє вліцєіє і сили даєть отрщєтє врзє.Нєбожєдь ідьшіа о пріє тєіє до горіа Карпєньстіє і тамо ріашє о чєли пєнти кнієзи і грді, і сєли огніщьстє, і трзі влікєа. І потієснєни бяшє…
***
Се Староград понехаявши, пішли до Ільмер-озера, і там утворили град інший – Новий, і там перебували. І тут Сварога перво Пращури молили, се Роду-Роженієць кринь його препросили, іто дуб в корінь– хліб наш.1Сварог, іже створив світ, – Бог єсь світу і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх во істину. І ця істина наша переборює сили потемисті і [до] блага веде.
Якож праотці про майбутнєтворили [*дбали], про це відали жертви на комоні білому2,і ізійшлиод краю Семиріччя к горам Ірштія, і Загогрії [*можливо –"за горами"] обітали [*жили] вік.І так,понехаявшись, пішли в Дворіччя, і розбили тих кіннотою своєю, і течемо до Землі Сірської [*можливо – сірої], і там стали.І пізніше ішли горами великими, і сніжними, і льдяними. І отекли до степів, і там були з стадами своїми, і скотина була.3
Се перва Права одречена [*заповідана]Отцям нашим Праотцями, держала вона у прі великій і сили давала отрощити ворогів. Опісля пішли збоями тими до Гори Карпенськоїі там рішили [утворити] на чолі п'яти князів і городи, і села огнищанські, і торги великі. І потіснені були…
_____
1 У Яценка – "в Дуба мірку хліба", У Лозко – "кришили хліб". Можливо, мова йде про прохання до Рожаниць (дружин Сварога) для роду кринь (криниця, скриня – ознака жіночого лона) їхню препросили, аби вона відкрилася. А дуб в корінь (входження в лоно) дає хліб – плід.
2Мається на увазі ворожіння на білого коня. Я. Головацький повідомляє: "Крім дорогоцінних скарбів, при тому храмі знаходився білий кінь, що належав божеству; тільки жрець міг його годувати і сідати на нього. Слов'яни думали, що на цьому коні їздить сам Святовит і б'ється зі своїми ворогами. Кінь той слугував для пророцтв перед початком якої-небудь справи". [Головацький, 19]. Слово "жереб" має два означення: умовний знак і кінь (жеребець). Інші перекладачі пояснюють речення, як принесення коня в жертву.
3 Як правило, ототожнюють цю подію з географічним пересуванням. На нашу думку, аналогічно до інших дощечок, мова йде про мітологічні події, що пов’язані з рухом Сонця. Семиріччя – це потойбічний світ (7 родників – енергетичні точки, які в календарній системі дорівнюють 7 тижням від смерті до перевтілення на горі. Див. також у Словнику ВК – Семиріччя). Гора(и) Іру – східні гори (дехто ототожнює їх з Уралом), із яких виходить Сонце (аналогічно у вавилонян на краю світу є гори-близнята, гори Машу з брамою, крізь яку проходить Сонце). Дворіччя – земне життя, яке обмежується двома ріками на сході і на заході. Земля Сіршті – може бути землею заходу, де сіріє, сідає (стає) Сонце. Інші перекладачі вважають, що то Земля Сирійська, але на д.6в вона названа "Осурє", "Сурє"(?). Сніг і лід в горах високих може символізувати смерть і перехід у потойбічний світ.
Дошка 15б
(закінчення дошки 15а)… о годіє, киа сє бущіє до зходжіна Суніє.І отудє ідь до Суніє, до Нієпра-ріка, і ясьмо тамо.
Киє оутврждє нь грд,якє обитєвацє слвнє рді інє. І тамо сєн осєлєщєсє і огніщє твряє Дубу і Снъпоу, якєвь єсє Сврг – Пращоурь нашє. І сє крать налієзє на нє врг новь, осзєсчє, іжь крвє слвнєх піяйщь. І сє ратє сва устрмі Киє на нє.І зряіщі вє Сврзє воє тиа, Пєруньштє воє, іждє сє вєрьгоша на нє і потрщіає силу ієє, і до ньгє рстрщє. Покажєтє задє оньа.
І сє плємєно онєзьва налієзє іно на нє. І сієчіа бя влка, о пхіждєно бя до послієдь. І нашіє ратє, зряйє то, рієкста: "І Бзє нашіє ждєноуть врзє нашіє".
Сє бь тє Вишєнь грядєть на облцієх до ни і рчєть: "Дітє, гріадєтєсє градь вашь і крієпієстє іє, абіє бєндітє отцієни овієсна іньа врзє, і борба вашє бєндіє зура і кріпка. І то Сварг мєнє посшлєть до ви,сє ботьє іматіє сили нєбєсніа ошуіє і одієсни вашіа,– і такождє рцієх,– о ви нєбржєшєтє о Бзієх і такьво єстє самє прєд врзєма".
***
(закінчення дошки 15а) …годами, які се були до зходження Суні.Ізвідтиідуть до Суні, до Ніпра-ріки, і є ми там.
Кий утвердивнаш град, який обітували [*обжили] славні роди інші. І там оселилися і огнище творили Дубу і Снопу,який єсь Сварог – Пращур наш. І се крать [*ще раз] наліз на нас ворог новий,жорстокий, іже кров славних пив.І се раті свої устримивКий на них. Ізріли во Сварзі воїв тих, Перунових воїв, іже вергли на них і потрощили силу їх,і до ноги розтрощили. Показали задивони.
І се племено онезьва налізлоінше на нас. І січа була велика, і знищенобуло до посліднього. І наші раті,зріючито,рекли: "І Боги наші женуть ворогів наших".
Се бо Вишень гряде на облаках до нас і рече:"Діти, городіть град ваш і кріпіть його, або будете оточені повесні іними ворогами, і боротьба ваша буде сурова і кріпка. І то Сварог мене послав до вас,се будете мати сили небесні ошую [*зліва] й одесную [*справа] вас,– і також рік, – що ви небережетеся проБогів, і так єсть самі перед ворогами".
Дошка 16а
Влєс-кнігу сіу птчємо Бгу ншєму, у кіє бо єстє прібєзіца сіла. В они врмѣни бя мєнж, яки бя блг а дблѣ, іжє рчєн бящ уцт в Рсі. А то імц жєну і два дщєрє. Імаста она скті: а кравє і многа овни с она, і бя ти во стоупѣх. А онігд нє імш мєнж про дщр сва. Так моля Бзі, аби рд згосєнє сє прсѣщє. А Джбо услиша млбоу ту а по млбє даяш му ізмлєно,яко бя ожєчани тая.Сє бо грєндє мєзє ни а імємо вржєтєсє – сє бо Ясна тчє му. Ту Бг Влєс отрчє нєся сєму. Грєдєхум сєн а імѣмо до Бзє наша, і тому рчємо хвлу: Бондє благслвєн вожди, нинѣ а прснє о вєки а до вєки. Рчєно єсє о кудѣсници, а тє пршєндшє нзоврцєтсє.
***
Влес-Книгу цю потчемо [*присвятимо] Богу нашому, в якій бо єсть прибіжиця сила. В тівременабув муж, який був благ і доблесний, іжереченбув отцем1 в Русі. І той мав жону і дві дочки.Мали вони скотину:і корови, і многа овни з ними, і були ті в степах.І нідене мали мужів для дочок своїх. Так молив Богів, аби роду згасання се присікли.І Дажбогуслихав мольбу туі по мольбі дав йому ізмолене, як було оречено теє. Се бо гряде межи них і маємо вергтися [*народжувати] –се бо Ясна тче2йому. Тут Бог Велес отрочат несе сему. Грядемо се і ймемо до Бога нашого, і тому речемо хвалу: Буде благословен завжди, нині і прісно, від віку й до віку. Речено се окудесниках, і те прошедше не зворотиться.
_____
1 Варіант Лозко, у Яценка –"у пошані, учестений".
2 У Яценка – "йде".
Дошка 16б1
За чєтрє вцє до Суронжєц хозяри пояша бо ти рді нашє.Одзбряшя нєсбо ни– со кнєзє одєрєнє бряти.Яко сє отрощіхом імо, а смє стхом хзрястє…
***
За чотири віки до Суронжеця хозари взяли бо ті роди наші.Одібрати несбуло нам – з князями одерень брати.Яко се отрощимоїм, і ми стали хозарськими…
_____
1 Уривок взятий з публікації Лозко з поясненням: Текст, який взято з видання М. Скрипника (т. 5, с. 6), вірогідно, був надісланий Куру і позначений його власними печатками. Літери й пояснення зроблені рукою і друкарською машинкою Ю. Миролюбова. У лівому верхньому кутку є зображення бика. Номер дошки 16-б написаний рукою М. Скрипника.
Дошка 16 (реверс)1
Рчє тму Хросу слву, ащє коє о мод у…Тєа од онє жє, яко смє жівєхом…Рчєно оцєма бящ…Врємєни давніая…Рчєно бя о вєлцєх трудєх…До гоур Карпаньскє…Од почтємо до Оріє…Цє стасєщі, кодо нємєнтє стоя сємо…Тако да мліхом Сурєжа…Чєсть і сілу до нєсє вржєщєтє одє іранєр…Бяхом тако з рсма отчаху он ста цє… вѣдє.
***
Речемо тому Хорсу славу, аще який мед у(усуряє)…Той од оне же, яко ми живемо…Речено отцями було…Времена давні…Речено було о великих труднощах…До гір Карпанських…Од почтемодо Орія…Це сталося, коли неминувати стати цьому…Так да молимо Сурежа…Честь і силу до нас вергли од іронців… Були так з русами потекли вони… вести.
_____
1 Ці уривки взяті з видання Гнатюків.
Дошка 17а
І сє бяшєтє кньзєвє Славну со братарє му Сківьу. А сє прє вєстє вьлкікє на въстєнцє. І сєі ти рєчєтє: "Ідємо до зємє Ільємєрстє а Дунає".І тако ієщєтє, і Бъстарє, сна свє, оставє острацє. І іломєрє осє тєцє на полуносчє і тамо свє гьрд Славєнь утвржє. А сє брат єго Скфє у моржє бяшєтє. І сє Бъстарє імє сна свє Вєндє. І по нє сітцє бяша внучєц Кісєк, кі жє владєц бяш ступє полудєнє і крвє многа і тамо ієси.
І отва бяшє прє вьлка за сєтє і зурєтє на обаполє одє Данаю до горє Русіщє і до Хорпє Карпєнстє. І тамо ряшєтє. Сє бо утврє колє і бєндєшєтє опрєц за нє.І такождє врзєм упорє твряє,о сє уразє онє і одстрщє од сє.
І сє родєм о томо рєчєтє і вєчє созвєєдіно, творяшєтє зємє нашіу. А тако стоятє зємє тєіє пєнтє сти лєтє. І сє засє утворє мєждє русічє усобіцє, і върждєшєтє сєн овє, і силоу стратєтє, імящєтє овє о соубоє і бєзълаждєнє свє. І такождє прідєтє врзє на Оцє нашіє о полудєнє і сє стрчєтє Сківскє зємє о побрєжє моржєнстє і ступи.
І сє тєчіяху овє на полуноцє. І срящєтє с фряцє о тождє, і даяху помощє на врзє. І сє Скуфіа Оцє натєчєсє і сразсєтє со вързє о силоу, і потлцє они. І сє ови бяшє ієгуни, попрвє до Русє ступіцє і тиє кратє одєстрщєнє бяшє. То іміяхомь за знацє, якождє іміяхомь і нині творітє.
***
І се були князі Славен із братом його Сківом.І се прі вели великі на востенці [*сході]. І се ті рекли: "Йдемо до землі Ільмерської і Дунаю".Ітак зробили, іБастара, сина свого,оставив сторожити. Ііломери [*ільмерці]оце течуть на полуніч і там свій град Славеньутвердили. І се брат його Скіф у моря був.Ісе Бастармав сина свогоВенда. А поних цейбув внучок Кісек, який же володарем був степуполуденного і корів многих і там єси.
І тоді була пря велика за се те1 і сурова на обополеод Данаюдо Гори Руської і до Хорпів2 Карпенських. І там рядили.Се бо утворили коло і були захищені за ним. І також ворогам опір творили, щоб уразити їх і відкинути од себе.
І се родам про те рекли і віче созивали єдине, творячи землю нашу. Ітак стояла земля тая п'ятсот літ.І се знову утворилася між русичами усобиця, і ворогували вони,і силу стратили, маючи там сутички і безладдя своє. І також прийшли вороги на Отців наших від полудня і се втратили Сківську землю на побережжіморському і степи.
Ісе текли ті на полуніч. І зустрілися з фрягами там, і дали поміч на ворогів.І се Скуфія Отців повернулись і сразилася зворожою силою, і потовкла її.А се ті були гуни, вперше до Русіступили і ті кратно відбиті були.То маємо за знак, якож маємо і нині творити.
_____
1"за сє тє": Яценко, Лозко – "за посіви", Гнатюки – "за степи".
2Гнатюки "хорпи" перекладають як "пасовища", Яценко, Лозко – "схили".
Дошка 17б
І сє бя іматє отєврцє, сєбто стоупни хорпє хранєтє іміяхомь, яко Оцє нашіє а Праоцє, іжє кърпяшєтє імашє о свє стоупє, і сє травє свє, і квєтєнь хранєтє умієща, якождє крьв совє ліяху о сєбо.
Колунє нашіу оставє врзієм. І та Голунє, колєм бяшє ота, вързієм тіжцчє о прстє ста. І сє грдє нашіє клоум ставєтє імяхомь, якождє Оцє нашіє, яковє острцє пряшєсє о Зємє на всєко кроки і до поудє спаднєшє, і лібатє ю, і тамо зємржєтє іміяє, і наспотє нє ідєшє воєждє.
Камо грєндєтє сєн ти дєнє, ідєжє нє імахомь онєкдє утулоу? І сє рцєхомь о то, яко Оцє нашіє,і сє борєхомь.І колібва порждєнє біяхомь. Сє Пєроунєц прідє до ни і тоіє повєндє ни: "І сє коліко іє праху на зємє, і такождє іє ото воє Сварзєнцє. Они помождєнє бєндєшєтє". Ратє ідяшєтє од облаки до зємє. І сє дідє нашє Дажбо о чєлє іхьва. І коліждє тоіє нє оборяшєтє сіць?Іми нєосомє, а то доцєлє нє можашєтє битє. І сє рцєхомь молитбу о Бзєм нашієм, аби ови намо поспєшєтє до помождєнє і датє вітєждєнє на врзє могощє.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 474; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!