Розрахунок амінокислотного скору білків
На основі порівнювання результатів визначення кількості незамінних амінокислот в досліджуваному продукті з даними по їх вмісту в еталонному білку можна розрахунковим шляхом встановити індекс біологічної цінності чи так званий амінокислотний скор:
АКС=АКп / АКе ×100%, (1.1)
де АКп –вміст кожної незамінної амінокислоти, мг/100 г білка продукту;
АКе –вміст тієї ж незамінної амінокислоти, мг/100 г білку еталону.
Лімітуючими білкову цінність амінокислотами рахуються ті, скор яких у порівнянні з “ідеальним” білком складає менше 100 %.
Для визначення повноцінності білку, крім амінокислотного скору інколи розраховують величину якісного білкового показника –ЯБП, який представляє собою відношення кількості триптофану до оксипроліну:
ЯПБ = Т/О (1.2)
де Т –кількість триптофану;
О –кількість оксипроліну.
Цей метод дає можливість встановити відношення м’язових і сполучно- тканинних білків. Так як всі м’язові білки містять триптофан, якого немає в сполучній тканині. Однак, в колагені знаходиться до 14% замінної амінокислоти –оксипроліну, відсутньої в повноцінних білках. Тому рахують, що чим вище ЯБП, тим краще якість м’ясної сировини.
Розрахунок коефіцієнта біологічної ефективності
|
|
|
На основі порівнювання результатів жирнокислотного складу ліпідів (вміст жирних кислот) в досліджуваному продукті з даними по їх вмісту в „ідеальному” ліпіді, можна розрахувати коефіцієнт біологічної ефективності:
Б Е = ЖКп / ЖКі, (1.3)
де ЖКп –вміст окремо жирних кислот, олеїнової кислоти, ПНЖК, г/100 г ліпіду продукту;
ЖКі –вміст тих же кислот, г/100 г ідеального ліпіду.
Умови індивідуальних завдань
1. Розрахувати АКС, визначити лімітуючу амінокислоту білку курячого яйця.
2. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку коров’ячого молока.
3. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку жіночого молока.
4. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку крові альбуміну.
5. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку крові глобуліну.
6. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку крові фібриногену.
7. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку крові гемоглобіну.
8. Розрахувати АКС, визначити повноцінність білку картоплі.
9. Розрахувати АКС, визначити повноцінність м’язового білку міозину.
10. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти м’язового білку актину .
|
|
|
11. Розрахувати АКС, визначити повноцінність м’язового білку міогену А.
12. Розрахувати АКС, визначити повноцінність м’язового білку тропоміозину.
13. Розрахувати АКС, визначити повноцінність м’язового білку міоглобіну.
14. Розрахувати АКС, визначити повноцінність білків мозку.
15. Розрахувати ЯПБ білку м’яса свинини.
16. Розрахувати ЯПБ білку м’яса баранини.
17. Розрахувати ЯПБ білку м’яса яловичини.
18. Розрахувати ЯПБ білку мозку.
19. Розрахувати БЕ яловичого жиру.
20. Розрахувати БЕ свинячого жиру.
21. Розрахувати БЕ баранячого жиру.
22. Розрахувати БЕ курячого жиру.
23. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку молока казеїну.
24. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку молока β-лактоглобуліну.
25. Розрахувати АКС, визначити лімітуючі амінокислоти білку молока α –лактоальбуміну.
Короткий теоретичний матеріал
Білкинайбільш важлива в біологічному відношенні частина всіх клітин і тканин живих організмів. Вони являються основним будівельним матеріалом організму людини, служать джерелом енергії. Найбільша кількість білкових речовин знаходиться у м’ясі, рибі, яйцях, молоці, злакових культурах.
|
|
|
Білки –це органічні високомолекулярні сполуки, у склад більшості яких входить п’ять елементів: N, C, O, H, S.
По складу розрізняють прості і складні білки.
Прості білки складаються з амінокислот, складні з амінокислот і небілкової частини, котра може бути представлена нуклеїновими кислотами, фосфором, вуглеводами, ліпідами, забарвленими речовинами. і т.д.
У кожному білку може бути різна кількість амінокислот, складом яких визначається повноцінність білка. У побудові нашого організму приймають участь лише 22 амінокислоти. Організм людини має здатність синтезувати амінокислоти з інших амінокислот. Але існують 8 амінокислот (триптофан, лейцин, ізолейцин, валін, треонін, лізин, метіонін, фенілаланін), які організм людини не синтезує, однак вони входять у склад білкових речовин людини. Ці амінокислоти називають “незамінні”, вони повинні поступати в організм з продуктами харчування. Чотири амінокислоти -тирозин, цистеїн, аргінін, гістидин синтезуються в організмі повільно і не завжди в достатній кількості. Їх називають умовно незамінними. Тому не всі продукти що містять білки рівноцінні у залежності від вмісту незамінних амінокислот. По цій причині 30% добового білкового раціону людини повинні складати повноцінні білки, що містять всі незамінні амінокислоти; річна потреба людини у повноцінному білку –20 кг. Якщо навіть у склад продукту входить велика кількість білку, але при цьому повноцінність білку мала, то в цілому білковий компонент характеризується низькою харчовою цінністю.
|
|
|
На основі багаторічних медико-біологічних досліджень Всесвітня організація охорони здоров’я запропонувала критерій для визначення якості білку –еталон збалансований по незамінним амінокислотам і в найбільшому ступені задовольняючий потреби організму. Один грам “ідеального” білку містить (в мг): триптофану -10, лейцину -70, ізолейцину - 40, валіну -50, треоніну -40, лізину -55, метіоніну -35, фенілаланіну –60. Вміст незамінних амінокислот в окремих видах білків наведено у додатку.
Дефіцит незамінних амінокислот залежить як від якісного складу самої сировини (наприклад, білок крові містить мало метіоніну і ізолейцину), так і від ступеню впливу на білок різних зовнішніх факторів. При жорстких режимах термічної обробки і лужного гідролізу ряд амінокислот руйнуються.
Показники потенційної біологічної цінності білку:
- кількісний вміст білку;
- амінокислотний скор;
- якісний білковий показник (ЯБП).
По хімічній будові жири представляють собою тригліцериди – сполуки гліцерину (біля 10%) і трьох жирних кислот різної довжини вуглецевого ланцюга та ступеня насиченості.
Насичені жирні кислоти представляють собою нерозгалужений ланцюг з різною, але парною кількість атомів вуглецю. Найбільш часто зустрічаються масляна, пальмітинова та стеаринова кислоти. Вони переважають у тваринних жирах.
В ненасичених жирних кислотах сусідні атоми вуглецю мають подвійні зв’язки, завдяки чому мають можливість приєднувати до своєї молекули водень та інші елементи.
Жирні кислоти, що містять два або більше подвійних зв’язки, називають поліненасиченими (ПНЖК). Вони являються незамінними кислотами, бо організм людини не завжди може їх синтезувати. До них відносяться лінолева, ліноленова, арахідонова. Найбільш цінна з них лінолева, при постійній її нестачі організм гине. ПНЖК в найбільшій кількості знаходяться в оліях та в яйцях.
Біологічна ефективність –показник якості жирових компонентів продуктів, що відображає вміст в них поліненасичених жирних кислот. Біологічну ефективність оцінюють визначаючи кількість всіх жирних кислот, що входять у склад жиру і порівнюють з гіпотетичним „ідеальним” жиром.
Для розрахунку коефіцієнта біологічної ефективності порівнюють жирнокислотний склад ліпідів харчової сировини (вміст жирних кислот) з „ідеальним” жиром, запропонованим інститутом харчування АМН. Склад і кількість жирних кислот в „ідеальному” жирі наступна (г на 100 г жиру):
Насичені жирні кислоти -20
Олеїнова кислота -35
Поліненасичені жирні кислоти -6.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1733; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!