Індивідуально-консультативна робота
Індивідуально-консультативна робота з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення періодичних консультацій для студентів викладачем (за окремим графіком). Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методичних і практичних питань, при підготовці до виконання модульних завдань, рефератів, творчих робіт тощо.
Тематика рефератів
1. Історичний розвиток банківської справи
2. Зародження держави і банків
3. Порівняльна характеристика методів формування банківських доходів
4. Банківська система держави як відображення стану розвитку економіки.
5. Етапи становлення банківської системи України
6. Історія становлення міжбанківських зв’язків Україні
7. Передумови введення ліцензування банківської діяльності в Україні
8. Банківська система та кредитне стимулювання економіки.
9. Монетарна політика та державне регулювання економіки.
10. Банківська система та державне регулювання економіки
11. Історія кредитування банками сільськогосподарських товаровиробників в Україні
12. Історія кредитування банками сільськогосподарських товаровиробників за кордоном
13. Соціальне значення кредитування фізичних осіб
14. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації.
15. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
|
|
|
16. Парижський клуб країн-кредиторів.
17. Міжнародний валютний фонд (МВФ).
18. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР).
19. Банківська система США.
20. Банківські послуги, які надають комерційні банки США.
21. Законодавство США про банківську діяльність.
22. Американські банки на сучасному міжнародному фінансовому ринку.
23. Банківська система Німеччини.
24. Банківська система Японії.
25. Банківська система Китаю.
26. Форми банківського маркетингу.
27. Принципи і методи надання банківських послуг.
28. Прояви конкурентної боротьби за клієнта в сфері банківської діяльності.
29. Специфічні особливості банківських послуг.
30. Принципи надання банківських послуг.
31. Чинники, що впливають на ситуацію на ринку банківських послуг.
32. Характеристика споживачів банківських послуг.
33. Критерії якості банківського обслуговування з погляду клієнтів.
34. Критерії якості послуг для банку.
2.6.2. Тематика творчих та наукових завдань
1. Фінансова криза та її вплив на банківську систему України.
2. Світова економіка та фінансова криза.
3. Вплив коливань валютного курсу на банківську систему України
4. Вплив коливань валютного курсу на стан економіки України.
|
|
|
5. Кредитні ставки та їх застосування в банківській системі.
6. Депозитні ставки та їх застосування в банківській системі.
7. Методи оцінки потреби в ліквідних коштах.
8. Управління грошовою позицією і обов’язковими резервами банку.
9. Менеджмент банку в сфері управління обов’язковими резервами.
10. Банківська таємниця і конфіденційність інформації.
11. Основні аспекти економічного аналізу діяльності комерційних банків.
12. Критерії стійкості комерційного банку.
13. Нетрадиційні банківські послуги.
14. Система банківського кредитування.
15. Регулювання кредитної діяльності банку.
16. Якість і склад кредитного портфелю банку.
17. Проблеми управління кредитним портфелем.
18. Типи валютних систем.
19. Взаємозв’язок національної та світової валютних систем.
20. Світовий грошовий товар і міжнародна ліквідність.
21. Валютний курс та чинники, які впливають на його формування. Визначення валютного курсу.
22. Система ”Золотого Стандарту”.
23. Історія виникнення “Золотого Стандарту”.
24. Бреттон-Вудська валютна система.
25. Ямайська валютна система.
26. Європейська валютна система (ЄВС).
27. Європейський фонд валютного співробітництва
|
|
|
28. Валютні операції та управління валютним ризиком.
29. Методи управління валютним ризиком.
30. Реалізація міжбанківських кореспондентських стосунків.
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ (ECTS)
Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за 5-бальною національною шкалою і за 100-бальною шкалою ЄКТС.
З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.
Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.
Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.
Поточний контроль
3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські (практичні) заняття та самостійну (індивідуальну) роботу студент максимально може набрати 60 балів.
|
|
|
3.1.2. Кількість набраних за семінарські (практичні) заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 12 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).
Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського (практичного) заняття.
3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських (практичних) занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5; 4,5; 4; 3,5; 3; 2; 1) отриманих студентом протягом семестру оцінок (“відмінно”, “дуже добре”, “добре”, “задовільно”, „достатньо”, „незадовільно”, „неприйнятно”) на цих заняттях з урахуванням перездач, на кількість отриманих оцінок та пропущених з неповажних причин занять.
Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.
Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка виставляється після їх відпрацювання.
3.1.4. Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 5-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.
3.1.5. Викладач, який проводить семінарські (практичні) заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.
Модульний контроль
3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій програмі на змістові модулі.
3.2.2. Кожний змістовий модуль оцінюється у балах за шкалою ЄКТС. Ціна модуля залежить від обсягу навчального матеріалу і визначається у робочій програмі. Максимально за усі модульні контролі протягом семестру студент може отримати 40 балів.
3.2.3. Модульний контроль здійснюється після проведення усіх форм організації навчального процесу, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, з урахуванням часу, необхідного для перездач, незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські (практичні) заняття.
3.2.4. Модульний контроль проводиться з використанням комп‘ютерної техніки, в письмовій формі або, як виняток, у письмово-усній формі.
Письмова чи комп’ютерна компонента модульного контролю обов’язкова та проводиться у формі виконання контрольних завдань (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань) для перевірки знання фактичного матеріалу відповідних модулів. Письмово-усна форма контролю застосовується на підставі рішення декана факультету за поданням кафедри.
3.2.5. Завдання для проведення модульного контролю можуть бути диференційованими за складністю, кількістю правильних відповідей та відповідною системою їх оцінювання.
3.2.6. Для проведення модульного контролю формуються варіанти контрольних завдань, які повинні бути рівнозначними за складністю. Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та доводяться до відома студентів на початку семестру.
3.2.7. До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських (практичних) занять. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок чи пропущених семінарських (практичних) занять або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його складання анулюються деканом факультету.
3.2.8. Модульний контроль проводиться у визначених розкладом час і місці. Тривалість модульного контролю не повинна перевищувати дві академічні години. На один день для студентів академічної групи встановлюється модульний контроль лише з однієї навчальної дисципліни. Якщо запланована письмово-усна форма проведення модульного контролю, то усна компонента проводиться після перевірки письмових завдань.
Перевірка письмової компоненти здійснюється протягом 3-х робочих днів із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.
3.2.9. Контрольне завдання виконується кожним студентом індивідуально. Самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу контролюється викладачем. При виконанні контрольного завдання студент може користуватися лише дозволеними допоміжними матеріалами або засобами. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами, а також використовувати, розповсюджувати, збирати варіанти контрольних завдань. У разі порушення зазначеного порядку робота студента припиняється і йому виставляється 0 балів, незалежно від обсягу виконаного контрольного завдання.
3.2.10. Студенти, які з поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, допускаються до складання модульного контролю в установленому порядку.
Студенти, які без поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, за модульний контроль отримують 0 балів.
Кількість набраних за модульний контроль балів заноситься викладачем у документи обліку успішності студентів.
3.2.11. Перескладання модулів не допускається.
3.2.12. Студент має право ознайомитися з власними результатами модульного контролю після завершення його проведення на курсі.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 533; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!