РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ВЧИТЕЛЯМ
Основні напрями оздоровчої роботи зображено на схемі.
1) Комплекс загальнооздоровчої системи спрямований на зниження рівня захворюваності, зниження рівня функціональної напруженості, підвищення рівня рухової активності, регламентацію режимів життєдіяльності з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.
2) Для проведення експерименту з метою з'ясування ефективності пропонованих експериментом школярам II і ІІІ груп оздоровчих заходів застосовувалась така комплексна методика:
1. Спеціальні організовані заняття оздоровчо-фізичного тренування (у формі ранкової гігієнічної гімнастики, гімнастики до уроків, оздоровчою бігу і ходьби) за принципами раціональної організації рухової активності дітей.
2. Релаксація. Є декілька прийомів, які допоможуть оволодіти технікою релаксації, а саме:
• метод наслідування (імітації);
• метод зміни напруження і розслаблення м'язів.
3. Спеціальні дихальні вправи. Застосовують для розвитку дихального апарату, активізації функції зовнішнього дихання, а також для відпочинку між фізичними вправами.
4. Точковий масаж — шиатсу. В його основу покладено такий самий принцип, як і в основу голкотерапії, з тією лише відмінністю, що під час масажу «життєві точки» масажують кінчиком пальця без пошкодження шкіри. Пальцевим натисканням на чітко визначені точки можна дозовано, вибірково і спрямовано впливати на функції різних органів і систем, регулювати обмінні й відновлювальні процеси.
|
|
|
3) Крім чотирьох перелічених методик, багато уваги приділялось виконанню режиму дня, збалансованому харчуванню, загартовуванню організму.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ашмарин Б. А. Особенности обучения в физическом воспитании. — В кн.: Теория и методика физ. воспитания./Под ред. Б. А. Ашмарчна. М., 1979.
2. Белинович В. В. Обучение в физическом воспитании. — М.: ФиС, 1958.
3. Боген М. М. Задачи обучения двигательным действиям. — Теория и практика физической культуры, 1981, № 3.
4. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 – 11 класи. – Х.: Торсінг, 2004. – 256 с.
5. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. – К., 1988.
6. Каюков В. Школа козацького виховання. Методичний вісник. — 96. - Кіровоград, 1996.
7. Коробов А. В. Общие указания по обучению. — В кн.: Школа легкой атлетики. М, 1962.
8. Кочетов А. И. Принципы подхода к изучению личности школьника. — Физическая культура в школе, 1978, № 4.
9. Крестовников. А. Н. Очерки по физиологии физических упражнений. — М.: ФиС, 1951.
10. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д. Українська козацька педагогіка і духовність. — Умань, 1995.
11. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в гимнастике.— М.: ФиС, 1959.
|
|
|
12. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в спорте (Метод разработки для студентов спорт, фак.). — Малаховка, МОГИФК, 1981.
13. Мазниченко В. Д. Обучение движениям (двигательным действиям).— В кн.: Теория и методика физ. воспитания, т. 1. М., 1976.
14. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.
15. Матвеев Л. П. Основы спортивной тренировки. — М.: ФиС, 1977.
16. Мельничук Я., Карабін Б. Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991.
17. Методика физического воспитания школьников. // Под ред. Г.Б. Мейксона. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.
18. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. – М., 1989.
19. Никифоров В. Технология обучения. — Наука и техника, 1981, № 11.
20. Новосельский В.Ф. Методика физической культуры в старших классах. – К., 1989.
21. Основы регуляции движений./ Под ред Р.Гранита. – М.: Мир, 1976.
22. Психорегуляцию – в практику физического воспитания школьников. // Физическая культура в школе. – 1991. - № 6. – С. 12.
23. Решетова З. И. Роль ориентировочной деятельности в двигательном навыке. — Вопросы психологии, 1956, № 1.
24. Риттер X. И. Принцип активности. — В кн.: Учение о тренировке. М., 1971.
|
|
|
25. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний.— М,: Изд-во МГУ, 1975.
26. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Ашмарина Б.А. – М., 1990. – 325 с.
27. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Шияна Б.М. – М., 1988. – 284 с.
28. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.
29. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2001.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Гарвардський степ-тест – фізичне навантаження задається у вигляді сходжень на сходинку висотою 43см. Час сходжень – 5хв, частота сходжень – 30 разів за 1хв. Функціональна підготовленість спортсменок оцінюється шляхом підрахунку ЧСС. Реєстрація проводиться в положенні сидячи – пальпаторним методом на 2, 3, 4-й хвилинах періоду відновлення. При цьому підраховується сума ударів за перші 30с кожної хвилини. Результат тестування виражається у вигляді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ):
ІГСТ= 
t – час сходжень на сходинку в (с);
, 
, 
- сума ударів за перші 30с 2, 3, 4-ої хвилин періоду відновлення;
100 – множник, який дозволяє виразити ІГСТ в цілих числах.
|
|
|
Чим більша величина ІГСТ, тим вища якість відновних процесів.
Повторні тестування слід проводити у адекватних попереднім тестуванням умовах і в одні і ті ж години доби. Для отримання об’єктивної оцінки рівня фізичної підготовленості тести слід виконувати у логічному порядку і розпочинати після стандартної розминки.
Для визначення темпів приросту тренованості при повторних тестуваннях доцільно застосовувати модифіковану формулу Броуді:
Т 
= 
Т - темпи приросту;
- вихідний результат;
- кінцевий результат;
100 і 0,5 – константні величини.
Додаток 2
Сценарій спортивного свята „Козацькі розваги” для юнаків 10-11 класів
Мета:
• формувати інтерес учнів до історії та культури українського козацтва;
• сприяти патріотичному вихованню, баченню своєї особистості як частки великого українського народу.
• сприяти розвитку загальної витривалості, спритності, швидкості;
• виховувати в учнів культуру поведінки, почуття гідності, колективізму.
Козацькі розваги
Учень 11-А класу:
— Козаки, струнко стояти!
Ясновельможний гетьман війська Запорозького! Нащадки славетного засновника Січі Запорозької Гетьмана Байди Вишневецького до проведення козацьких розваг готові!
Учитель:
— Радий вітати юне покоління! Провести козацький переклик!
Учні 11-А, 11-Б, 10-А, 10-Б класів (виголошують назву, девіз).
І ведучий:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами за високими
Наші прадіди жили.
ІІ ведучий:
Мали Січ козацьку спільну,
Цінували волю вільну,
І країну свою рідну,
Як зіницю берегли.
І ведучий:
— Запорозька Січ! Мабуть немає жодної людини в нашій багатостраждальній Україні, яка не знала б про славетну Запорозьку Січ, про козаків, про їхні героїчні подвиги, походи. Про це написано багато дум, пісень, віршів, книг.
ІІ ведучий:
— Так давайте сьогодні разом з вами спробуємо вписати свої прекрасні рядки до книги козацької слави.
І ведучий:
— Військо запорізьких козаків, яке діяло на пограничній території за дніпровськими порогами, можна назвати затоном спеціального призначення, а запорізького воїна сучасним терміном «спецназівцем». Козаки були бої а гирями, рівних яким ніде не було.
— Зовнішньому вигляду козацьким богатирів відповідала їхня виключна фізична сила. Одні — тугі луки граючи натягували; другі — товстенні залізні смуги, що снопи в полі навколо шиї ворога скручували; треті — вози через броди на собі перетягували, ядра через найширші ріки легко перекидали.
І ведучий:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами, за високими
Наші прадіди жили.
ІІ ведучий:
Мали Січ козацьку спільну,
Цінували волю вільну,
I країну свою рідну,
Як зіницю берегли.
(Група учнів виконує український танок)
І ведучий:
— Ви нащадки славних лицарів, повинні знати свою історію. Юнаки повинні готуватися за прикладом козаків до служби в армії. І хоча наша держава мирна, але всі ви зобов'язані вміти в разі потреби захищати свою землю, як це робили козаки.
II ведучий:
— А там, де добра справа, будуть доблесть, слава і добра розвага.
І ведучий:
Ну, козаки, покажіться!
А ви, друзі, огляніться.
За чий курінь будете вболівати?
Можна гучно всім кричати.
ІІ ведучий:
— Наш шановний вчителю, Михайло Семеновичу, оголошуйте умови конкурсу.
Учитель:
— На вас чекають складні випробування. Сьогодні ви проявите силу, спритність, красномовність, а також уміння танцювати. Судити конкурс будуть заступник директора з навчально-виховної роботи (П. І..Б.), заступник директора з виховної роботи (П. І. Б.), організатор (П. І. Б.).
І ведучий:
— Стати справжнім козаком міг не кожен. На острові Хортиця є Січові ворота. Там і влаштовували випробування новеньким. Між скалами закріплювали жердину, по якій з зав'язаними очима повинен був пройти новачок. Якщо оступався, внизу його ловили січовики. Тоді він приходив здавати іспит наступного року.
Учитель:
— Перше випробування — командири повинні з зав'язаними очима пройти по колоді.
(Обладнання: 2 лавки, 4 хустини.)
І ведучий:
— Не той козак, що на коні, а той, що під конем, — жартували запорожці.
ІІ ведучий:
— Вміння спілкуватися з конем, володіння прийомами вольтижирування були найголовнішими вимогами до кандидата.
Учитель:
— Друге випробування — вправи на коні та на колоді.
(Під час змагання звучить пісня «Розпрягайте хлопці коней»; обладнання: кінь, колода, пакет із завданням з історії козацтва.)
ІІ ведучий:
— Серйозним випробуванням для юнаків був бурхливий Дніпро. Його треба було перепливти туди і назад.
ІІ ведучий:
— Екзамен продовжувався і під водою. Сидів над кручею старий козак і димив люлькою. Він розповідав про подвиги козацьких героїв.
І ведучий:
— Раптом люлька (мабуть випадково) випадала з рота і зникала під водою. Того, хто, не думаючи, кидався за нею і знаходив її на дніпровському дні, козаки з радістю зараховували до себе в розвідувальний загін.
Учитель:
— Трете випробування — перехід річки убрід. Стрибки в мішках.
І ведучий:
— Козаки були відмінними стрілками. Козак на прізвисько «Стріляй Око» міг попасти в око птаху, що летить.
І ведучий:
— Чи вміють наші козаки влучно стріляти?
Учитель:
— Четверте випробування — стрільба з гвинтівки по мішенях.
(Обладнання: гвинтівки, мішені).
І ведучий:
— Козаки мали незвичайну силу. Так, козацький ватажок Семен Палій бився шаблею, яка важила більше двох пудів (32 кг).
Учитель:
— П'яте випробування — найсильніший козак.
(1 учень — гиря і підтягування).
Учитель:
— Шосте випробування — перетягування канату.
(Змагаються учні 11-А і ІІ-Б, 10-А і 10-Б, потім — переможець з переможцем.)
І ведучий:
— Жінкам строго заборонялося жити на Січі. Була навіть смертельна кара для козаків, які приводили жінок. Тому козаки все робили самостійно.
ІІ ведучий:
— Вони самі варили кашу. Новачкам казали: «Дивись, щоб каша не була сирою, не перекипіла. Якщо буде готова — зви нас».
Учитель:
— Наші козаки теж можуть смачно готувати. Сьоме випробування — конкурс кашоварів.
(Кожен клас представляє журі козацьке блюдо та захищає його).
І ведучий:
— Всі знають, що козаки люблять жартувати, а іноді і прибріхувати.
ІІ ведучий:
— Команди отримали домашнє завдання і зараз розкажуть небилиці, побрехеньки, гуморески.
Учитель:
— Восьме випробування — запрошуємо козаків пожартувати.
І ведучий:
— Козаки використовували елементи бою як елементи танців: повзунець, голубець, під-січку, розніжки, шулік тощо.
ІІ ведучий:
— Запрошуємо команди показати своє мистецтво у танці.
Учитель:
— Дев'яте випробування — танцювальний конкурс.
І ведучий:
— У бойових умовах козаки відображали історію з життя, схеми бойових дій у малюнках.
ІІ ведучий:
— Журі оголосить підсумки конкурсу бойових листків «Де козак, там і слава».
(Журі оголошує підсумки конкурсу бойових листків «Де козак, там і слава»).
Учитель:
— Командам для підбиття підсумків змагання стояти струнко!
(Оголошуються підсумки змагання).
І ведучий:
Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів,
Козацькому роду — нема переводу,
Лине його слава з далечі віків.
ІІ ведучий:
Так козацька сила у пригоді стала,
Матінка-пригода точно знала,
Тільки сила справжньої любові до родини,
До прекрасної чудової країни,
Переможе темну злу годину
І врятує врешті Україну!
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 305; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!