Кількість акредитованих вищих навчальних закладів за формою власності
Міністерство освіти і науки України
Львівська Національна академія мистецтв
Контрольно – модульна робота
на тему: «Різнорівнева вища школа і освіта в Україні, акредитація вищих навчальних закладів».
Виконала:
Студентка V-курсу кафедри
худ. текстилю
Лісовська Р.О.
Викладач:
Доцент ,
Войнаровський А.Ф.
|
|
|
Львів 2013р.
План
Вступ
Система вищої освіти в Україні
Типи навчальних закладів
Акредитація та ліцензування
Кількість акредитованих вищих навчальних закладів за формою власності
Виключення коледжів із системи вищої освіти
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
На сьогоднішній день в Україні діє різнорівнева система освіти. Усі організаційні, фінансові та правові засади функціонування системи вищої освіти встановлені та врегульовані у Законі України «Про вищу освіту». Згідно Закону вищою освітою вважається: рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
Також цей Закон дає роз’яснення щодо освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти. Це характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
|
|
|
І саме цей Закон України дає роз’яснення того, що таке акредитація вищого навчального закладу.
Акредитація вищого навчального закладу — процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Рівень акредитації — рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
Акредитований напрям — напрям, за яким вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
Акредитована спеціальність — спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
Акредитований вищий навчальний заклад — вищий навчальний заклад, що визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше двох третин з яких є акредитованими.
|
|
|
Проведення акредитації вищого навчального закладу регулюється «Положенням про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 978.
Дія цього Положення поширюється на вищі навчальні заклади та вищі професійні училища незалежно від форми власності. Акредитація проводиться з ініціативи навчального закладу і є державним визнанням його статусу (рівня акредитації). Рішення про акредитацію (або відмову в акредитації) приймає Акредитаційна комісія.
Система вищої освіти в Україні
У цей час в Україні діє система вищої освіти, відповідно до якої існує три освітньо-кваліфікаційних рівня вищої освіти, кожен з яких передбачає оволодіння відповідною освітньо-професійною програмою:
- молодший спеціаліст (неповна вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенцій для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад.
|
|
|
- бакалавр (базова вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенцій для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
-магістр та спеціаліст (повна вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенцій для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад працівників підприємств, або первинних посад наукових та науково-педагогічних працівників.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста
Для того, щоб отримати освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр або спеціаліст (повну вищу освіту) за тією або іншою спеціальністю, спочатку необхідно отримати освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр (базову вищу освіту) відповідного напряму підготовки.
Далі магістри та спеціалісти мають можливість поступити в аспірантуру, де здійснюється підготовка фахівців вищої кваліфікації, яка передбачає засвоєння відповідної освітньо-наукової програми та набуття навичок володіння методологією й методикою дослідницької роботи.
Для фахівців вищої кваліфікації передбачається два рівні вчених ступенів, які здобуваються послідовно:
- кандидат наук (відповідає доктору філософії за міжнародною класифікацією) - це вчена ступінь, яка присуджується магістрам та спеціалістам на основі публічного захисту дисертації в спеціалізованій вченій раді за підсумками оригінальних наукових досліджень, результати яких опубліковані в наукових виданнях і мають істотну наукову новизну та практичне значення.
- доктор наук - це наукова ступінь, яка присуджується кандидатам наук на основі публічного захисту докторської дисертації в спеціалізованій вченій раді за результатами циклу наукових робіт, які опубліковані у провідних наукових виданнях України і світу, мають вагоме теоретичне та (або) практичне значення у розвитку окремої галузі науки, отримали національне та міжнародне визнання
Типи навчальних закладів
В Україні вищі навчальні заклади за формою власності поділяються на заклади державної, комунальної та приватної форм власності, які цілком рівноправні між собою та забезпечують ідентичну якість освіти. За типами українські ВНЗ поділені на університети, академії, інститути, консерваторії (музичні академії), коледжі й технікуми (училища).
Університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який надає вищу освіту з широкого спектру гуманітарних, економічних, природничих та інших наук та є провідним науково-методичним центром. Можуть створюватися класичні та профільні університети.
Класичний університет діє за умови, якщо в ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за вісьмома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як із дванадцяти наукових спеціальностей, у тому числі не менш як із двох гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей.
Профільний університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за чотирма галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з восьми наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з шести профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання)).
Інститут – вищий навчальний заклад III або IV рівня акредитації або структурний підрозділ університету, що надає вищу освіту з певної галузі науки, освіти, культури або виробництва.
Академія – вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності та має відповідний рівень кадрового й матеріально-технічного забезпечення.
Академія діє за умови, якщо в ній здійснюється підготовка кадрів за двома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як із двох наукових спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання)).
Консерваторія – вищий навчальний заклад ІІІ або IV рівня акредитації, що надає вищу освіту в галузі культури та мистецтва.
Коледж – вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації або структурний підрозділ навчального закладу ІІІ або IV рівня акредитації, який надає вищу освіту зі споріднених напрямів підготовки або за кількома спорідненими спеціальностями.
Професійний коледж створюється за умови, якщо в ньому за денною формою навчається не менш як п’ятсот осіб.
Технікум (училище) – вищий навчальний заклад І рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ ІІІ чи IV рівня акредитації, що надає вищу освіту за кількома спорідненими спеціальностями.
Університети, академії, інститути, консерваторії можуть здійснювати навчання за всіма типами програм підготовки (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, кандидат наук), а також за програмами післядипломної освіти. За досягнення найвищих показників у науково-дослідницькій діяльності університету (академії) може бути надано статус національного.
Акредитація та ліцензування
Національна система забезпечення якості реалізується через механізми ліцензування та акредитації.
Освітня діяльність в Україні здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій. Обов'язковою умовою видачі ліцензії є відповідність нормативам, що встановлюються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.
Вищий навчальний заклад має право видавати документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму (спеціальності). Напрям (спеціальність) вважається акредитованим, якщо рівень підготовки за цим напрямом (за спеціальністю) відповідає державним вимогам.
Органи, що уповноважені здійснювати контроль за забезпеченням якості вищої освіти в Україні, такі: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту (МОНмолодьспорту), Державна акредитаційна комісія (ДАК), Державна інспекція навчальних закладів, Вища атестаційна комісія (ВАК).
Вищі навчальні заклади, що мають ліцензії, вносяться до Державного реєстру вищих навчальних закладів.
Рівні акредитації вищих навчальних закладів:
- вищий навчальний закладпершого рівня акредитації – це ВНЗ, де здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Також ці заклади можуть надавати повну загальну середню освіту;
- вищий навчальний заклад другого рівня акредитації – ВНЗ, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. Також ці заклади можуть надавати повну загальну середню освіту;
- вищий навчальний заклад третього рівня акредитації – це ВНЗ, де здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;
- вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації – це ВНЗ, де здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.
. Акредитованим за певним рівнем може бути визнаний вищий навчальний заклад, який проводить підготовку (перепідготовку) фахівців за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше ніж дві третини яких акредитовано за рівнем, не нижчим за заявлений рівень акредитації закладу.
Вищі навчальні заклади, акредитовані за III-IV рівнем, можуть бути включені після проходження в установленому порядку державної атестації до державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
Навчальні заклади, акредитовані за певним рівнем або спеціальностями, зобов’язані дотримуватися державних вимог.
Порушення державних вимог є підставою для анулювання сертифіката про акредитацію закладу (спеціальності).
· . Вищий навчальний заклад не може бути акредитований за IV рівнем у разі, коли:
· 1) показники діяльності його аспірантури або докторантури перебувають на рівні, нижчому від середнього для даної галузевої групи або типу вищого навчального закладу;
· 2) за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН або монографій менше ніж 5 відсотків загальної кількості науково-педагогічних працівників, які працюють у ньому за основним місцем роботи.
Кількість акредитованих вищих навчальних закладів за формою власності
Державна форма власності (вищі навчальні заклади, шо засновані державою, фінансуються з державного бюджету і підпорядковуються відповідному центральному органу виконавчої влади) включає 232 вузи III—IV рівнів акредитації і I—II рівнів — 517. Серед них 141 університет, 52 академії, 39 інститутів і консерваторій, 128 коледжів, 231 технікум і 158 училищ.
Приватна форма власності (вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику (власникам)) налічує 126 вузів III—IV рівнів акредитації і 76 — I—II рівнів. У тому числі 35 університетів, 9 академій, 82 інститути, 55 коледжів, 18 технікумів 3 училища
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 466; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!