Особливості географічного положення США



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

 

Кафедра туризму та соціальних наук

 

Реферат на тему: «Туристично-країнознавча характеристика США»

 

Виконала:                                                                   студентка 1 курсу

групи ЗТР-15

Факультету «Торгівлі, готельно-ресторанного

та туристичного бізнесу»

Павлюковська Р.Ю.

Перевірив:                                                                    канд.географ.наук, доцент

                                                                                      Яковчук О.В.

 

 

Харків 2016

ЗМІСТ

Вступ

1. Особливості географічного положення США

2. Головні місті і туристичні дестинації США

3. Лікувально-оздоровчі туристичні ресурси США

4. Екскурсійно-пізнавальні туристичні ресурси США

5. Ресурси розвитку активного туризму США

6. Ресурси розвитку подієвого туризму США

7. Інші види туристичних ресурсів США

Висновок

Джерела інформації

 

ВСТУП

Туризм - одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, що підпорядковане дії об'єктивних законів розвитку людського суспільства. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

Туризм в США є великою галуззю, яка щороку надає послуги мільйонам туристів як з-за кордону, так і з самих США. Туристи приїжджають до США, щоб подивитися на міста, природу, історичні пам'ятки, а також відвідати різні визначні пам'ятки і місця розваг. Те ж саме цікаво і для самих американців, які, крім усього іншого, часто відвідують зони відпочинку.
       В кінці XIX, початку XX століть у США відбувався бурхливе зростання у сфері так званого міського туризму. До 1850-м рокам туризм в Сполучених Штатах закріпився в якості як культурної діяльності, так і індустрії. До 1890-м рокам всі головні міста США (Нью-Йорк, Чикаго, Бостон, Філадельфія, Вашингтон і Сан-Франциско) стали залучати величезне число туристів.
       У зв'язку з широким розповсюдженням автомобілів на початку XX століття подорожувати стало доступнішим. Ще одним витком у розвитку туризму в США стало поширення подорожей на літаках в 1945-1969 рр.. До 2007 року число туристів перевищило 56 мільйонів чоловік, які витратили в цілому $ 122.7 мільярдів доларів.
     В даний час США приваблює туристів своїми парками розваг, фестивалями, центрами азартних ігор, полями для гольфу, історичними будівлями і пам'ятниками, готелями, музеями, галереями, відпочинком на природі, спа, ресторанами і спортивними заходами.

 

 

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

Липня 1776 року - Незалежність від Великої Британії

 

                      

 

        Герб Чернігівської області                          Прапор Чернігівської області

 

Карта штатів США

Столиця: м. Вашингтон 

Площа: 9 826 675 км².

Населення:

- оцінка 2016 р. ▲ 323 070 508
- перепис 2010 р. 308,745,538 (квітень 2010)
- густота 33,7/км²

 

США — федеративна конституційна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади та управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом. США є засновниками ООН і мають постійне місце в Раді Безпеки ООН, є засновниками Північноатлантичного альянсу. США володіють могутніми збройними силами, зокрема найбільшим військово-морським флотом, США мають у своєму розпорядженні найбільший за сукупною потужністю ядерний потенціал на Землі. З кінця XX століття (після розпаду СРСР) вважаються єдиною наддержавою у світі.

США — федеративна республіка. В адміністративному плані територію країни поділено на 50 штатів (англ. state) і один федеральний округ Колумбія.

Первинно до складу федерації входило 13 штатів: Нью-Гемпшир, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Делавер, Меріленд, Вірджинія, Південна Кароліна, Північна Кароліна, Джорджія. На початку історії країни 3 нових штати виділилися із території уже наявних штатів: Кентуккі з Вірджинії, Тенессі з Північної Кароліни та Мен з Массачусеттса. Усі штати, які утворилися згодом, були проголошені на територіях, здобутих внаслідок війн або придбані урядом США. Останніми територіями, що отримали статус штату в 1959 році стали Аляска і Гаваї[33]. Штати не мають права самостійно відокремлюватися від держави.

 

 

Особливості географічного положення США

США розташовані в центральній частині Північної Америки. Територія становить 9 826 675 км² і складається з трьох основних частин:

  • Континентальні США (англ. Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заході омиваються Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном і займають 7,7 млн км²;
  • Аляска (англ. Alaska) — півострів у північно-західній частині Північної Америки, є найбільшим штатом федерації та займає 1,48 млн км²;
  • Гаваї (англ. Hawaii) — архіпелаг у Тихому океані на півдорозі між США та Австралією, має площу всього 16 000 км².

США — третя або четверта найбільша країна за територією (включаючи сушу і морські володіння) після Росії та Канади й трішки поступаючись або ж випереджаючи Китай, залежно від методів обрахунку загальної території Сполучених Штатів (результати вимірювання відрізняються від 9 522 055 км² до 9 629 091 км² або ж 9 826 676 км².) та чи враховуються спірні території між Китаєм та Індією. Якщо враховувати тільки територію суші, США за площею поступаються тільки Росії та Китаю, випереджаючи Канаду.

Штати США:

Нерідко можна почути питання: як багато держав в США? чому їх точно, скільки, не більше? Нижче ви знайдете відповіді на всі запитання такого типу.
Відразу ж відповісти на головне питання: у Сполучених Штатах саме 50 штатах. Це не спеціально підібраних зручний кількості держав в результаті численних історичних подій. Коли Декларація незалежності США, нових держав вступила 13 колоній в наслідок спочатку 13 Штатів Сполучених Штатів. Це були: Вірджинія, Нью-Гемпшир, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Делавер, Меріленд, Північна Кароліна, Південна Кароліна і Грузії. До кінця війни були анексовані покупок і добровільна приєднання до решти Штатів. Кожна американська держава має свою власну Конституцію, законодавчої, виконавчої, судової системи, які іноді є причиною для створення жарти. Трохи статистики:
Найбільший за площею є в США державний, Аляски. (1,717,854 кв. км.)
Найменший області персоналу — Сполучені Штати Род-Айленд. (4005 кв. км.)
Найбільше населення є в США державний Каліфорнії (36 мільйонів людей)
Найменший за населенням є в Сполучених Штатах держави Вайомінгу (млн.)
Всі Штати Сполучені Штати поділяються на більш дрібні адміністративних одиниць районів в більшості Штатів послався на County. Кількість округів штату залежить від його розміру. Тільки Сполучені Штати є 3141 округу. На додаток до Штатів Америка має спеціальний територій, які включають округ Колумбія, який є столицею, Вашингтон. На додаток до округ Колумбія США мають ряд залежних територій, найвідомішим з яких є Пуерто-Ріко, який іноді називають 51 м штатах США.

 

 

                                                                                                                                  Таблиця 1.1

 

Айдахо ID Джорджия GA Миссури MO Орегон OR
Айова IA Западная Вирджиния WV Мичиган MI Пенсильвания PA
Алабама AL Иллинойс IL Монтана MT Род-Айленд RI
Аляска AK Индиана IN Мэн ME Северная Дакота ND
Аризона AZ Калифорния CA Мэриленд MD Северная Каролина NC
Арканзас AR Канзас KS Небраска NE Теннесси TN
Вайоминг WY Кентукки KY Невада NV Техас TX
Вашингтон WA Колорадо CO Нью-Гэмпшир NH Флорида FL
Вермонт VT Коннектикут CT Нью-Джерси NJ Южная Дакота SD
Вирджиния VA Луизиана LA Нью-Йорк NY Южная Каролина SC
Висконсин WI Массачусетс MA Нью-Мексико NM Юта UT
Гавайи HI Миннесота MN Огайо OH    
Делавэр DE Миссисипи MS Оклахома OK    
               

Федеральный округ Колумбия (город Вашингтон) DC

Пуэрто-Рико

Поверхня області

США розташовані в центральній частині Північної Америки. Територія становить 9 826 675 км² і складається з трьох основних частин:

  • Континентальні США (англ. Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заході омиваються Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном і займають 7,7 млн км²;
  • Аляска (англ. Alaska) — півострів у північно-західній частині Північної Америки, є найбільшим штатом федерації та займає 1,48 млн км²;
  • Гаваї (англ. Hawaii) — архіпелаг у Тихому океані на півдорозі між США та Австралією, має площу всього 16 000 км².

США — третя або четверта найбільша країна за територією (включаючи сушу і морські володіння) після Росії та Канади й трішки поступаючись або ж випереджаючи Китай, залежно від методів обрахунку загальної території Сполучених Штатів (результати вимірювання відрізняються від 9 522 055 км² до 9 629 091 км² або ж 9 826 676 км².) та чи враховуються спірні території між Китаєм та Індією. Якщо враховувати тільки територію суші, США за площею поступаються тільки Росії та Китаю, випереджаючи Канаду.

Атлантичне узбережжя переважно представлено низовиною, водночас Тихоокеанське узбережжя — переважно гористе. Приблизно половина території Сполучених Штатів Америки вкрита горами і плато. Гірські хребти представлені від тропіків Гаваїв до Полярного кола Аляски, простягаються паралельно східного й західного узбереж. Скелясті гори — вододіл річок, які течуть у Тихий океан і в Мексиканську затоку Атлантичного океану. Скелясті гори на західному краї Великих Рівнин простягаються з півночі на південь через усю країну, досягаючи висот вище 4 300 метрів у Колорадо.

Надра багаті запасами різних природних копалин, зокрема — кам'яне і буре вугілля, залізна і марганцева руда. Кордильєри, плато Колорадо, Великі Рівнини й Примексиканська низовина володіють родовищами мідних, цинкових, свинцевих, срібних, хромітових, ванадієвих, вольфрамових, молібденових, титанових, поліметалевих, уранових, ртутних руд, золота, сірки, фосфатів й іншої хімічної сировини.

       Аляска                     Біг Сюр, Каліфорнія Скеля «Орган», Юта        Вермонт

Природа і гідрологія

Оскільки країна розташована на великій території, в ній представлені практично всі кліматичні зони — від арктичного клімату на півночі Аляски до тропічного в штаті Гаваї і на півдні Флориди.

Схили Кордильєр покриті густими хвойними лісами, Аппалачів — лісами з широколистяних порід; прерій майже не залишилося. На півночі Аляски поширена тундрова рослинність. Річки, що утворили глибокі каньйони, впадають в Тихий океан.

Міссісіпі (з притокою Міссурі) — одна з найдовших річкових систем планети — протягнулася на 6420 км. Інші великі річки США: Гудзон, Міссісіпі, Міссурі, Колорадо, Колумбія, Снейк, Ріо-Гранде, Огайо.

На межі з Канадою розташовані Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо.

Великий Каньйон в середній течії річки Колорадо

Корисні копалини

США забезпечує себе нафтою, газом, рудами урану, заліза, титану, ванадію, міді, свинцю, цинку, молібдену, вольфраму, берилію, літію, золота, срібла, фосфоритами, калійними солями, борними рудами (унікальне родовище Борон), флюоритом, сіркою, баритом. У той же час країна майже не має власних запасів марганцевих і хромових руд, бокситів, руд нікелю, кобальту, ртуті, сурми, олова, танталу і ніобію, азбесту (див. табл. 1). Запаси міді, марганцю, нікелю, кобальту і інш. можуть бути істотно збільшені за рахунок використання бідних руд і руд океанічного дна. З 40 основних видів мінеральної сировини лише по 18 США забезпечують себе на 50 % і більше. Економіка США залежить від імпорту 68 видів сировини, і ця тенденція, очевидно, збережеться в майбутньому.

 

                                                                                                                                     Таблиця 1.2

Основні корисні копалини США станом на 1998–1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені Загальні
Метали платинової групи, т 310   22 г/т 0,5
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних   1,8 1     0,1 0,2
Боксити, млн т 20 297 56 (Al2O3) 0,1
Барит, тис. т 28000 50000 55 — 80 (BaSO4) 8,3
Оксид берилію, тис. т 47 102 0,6 (ВеО) 20,7
Вольфрам, тис. т 140 200 0,2 (WO3) 5,4
Залізні руди, млн т 16000 25000 24 (Fe) 9,3
Золото, т 4950 9350 0,5 — 1,7 г/т 10,1
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т 70 170 12 (К2О) 0,9
Кобальт, тис. т 2 14 0,05 (Со)  
Мідь, тис. т 77516 117559 0,65 (Cu) 11,6
Молібден, тис. т 2529 3905 0,023 — 0,19 (Мо) 28,4
Нафта, млн т 2970,6     2,2
Нікель, тис. т 43 280 0,81 (Ni) 0,1
Олово, тис. т 10 20 0,3  
Плавиковий шпат, млн т 2,3 6 41 (CaF2) 1,2
Природний горючий газ, млрд м³ 4711     3,2
Ртуть, тис. т   0,5 0,35 0,4
Свинець, тис. т 11391 25391 3,5 (Pb) 9,4
Срібло, т 52550 82690 190 г/т 9,6
Стибій, тис. т 80 90 3 1,8
Вугілля, млн т 450000 1570300    
Фосфорити, млн т 256 902 20,5 (Р2О5) 4,85
Хромові руди, млн т 17,1   26 (Cr2O3) 0,38
Цинк, тис. т 22868 49368 3 (Zn) 8,3
Уран, тис. т 110 110 0,11 4,3

Клімат

Клімат континентальних Сполучених Штатів Америки переважно помірний, на Гаваях — м'який з найбільшою кількістю опадів у світі, а на Алясці — суворий і холодний з постійним сніговим покривом. Південна частина Флориди і Гаваї розташовані у тропічній зоні. Південна частина тихоокеанського узбережжя має середземноморський клімат: тепле і сухе літо і холодна дощова зима. Кордильєри характеризуються екстремальними кліматичними умовами з дуже холодними зимами і дуже теплим літом.

На великій території США можна знайти майже всі типи клімату, від арктичного і субарктичного на Алясці, до тропічного на Гавайських островах, в Каліфорнії й у Флориді. В основній же частині країни клімат помірний континентальний, вологий на сході і сухий на заході. На вузькій смузі тихоокеанського узбережжя простежуються морський помірний (на півночі) і середземноморський (на півдні) типи клімату.

Загальний температурний фон досить рівномірний. Влітку температура в більшості районів коливається від +22 ° С до +28 ° С, при цьому різниця між північними і південними штатами відносно невелика. Зима на більшій частині території країни досить м'яка - Середньосічнева температура коливається від -2 ° С на півночі до +8 ° С на півдні. Однак трапляються значні коливання температур з-за вільного проникнення повітряних мас як з арктичного регіону, так і з тропічних широт (розташовані в меридіональному напрямку гірські системи США виступають у ролі своєрідної "труби", за якою циклони і антициклони переміщаються з півночі на південь або навпаки , практично не зустрічаючи перешкод). У гірських районах завжди прохолодніше, ніж на прилеглих територіях рівнин - влітку на 4-8 градусів, взимку - на 7-12. У той же час в приокеанических районах взимку завжди тепліше, а влітку - прохолодніше, ніж у центрі країни (східне узбережжя країни, що обігрівається теплим течія Гольфстрім, майже на всьому своєму протязі має температуру на 5-7 градусів вище, ніж центральні та західні райони) .

Залежно від характеру гірських систем помітно змінюється і стійкість погоди - у невисоких Аппалачах клімат мало відрізняється від рівнинних районів сходу країни і досить постійний, в той час як великі і високі хребти системи Кордильєр широко відомі своєю більш прохолодною, сухий і непостійною погодою.

Характер розподілу опадів також дуже нерівномірний. У південно-східних штатах і на тихоокеанському узбережжі випадає до 2000 мм дощу на рік, на Гавайських островах - до 4000 мм і більше, в той час як у центральних районах Каліфорнії або Невади - не більше 200 мм. Причому характер розподілу опадів цілком залежить від рельєфу місцевості - західні схили гір і Приатлантические райони отримують помітно більше дощу, ніж східні, в той час як на всій території Великих рівнин, від прибережних низовин півдня до лісистих районів півночі, випадає майже однакову кількість опадів (близько 300-500 мм).

У будь-який час року можна знайти регіон США, в якому відпочинок був би комфортний за своїми погодних умов. Купальний сезон на півночі і в центрі атлантичного узбережжя триває з червня по серпень-вересень, хоча до цілком прийнятних величин вода прогрівається і в травні, і в жовтні. На узбережжі Флориди купатися можна практично цілий рік (середня температура води навіть в зимові місяці рідко опускається нижче +22 ° С), проте в період з липня по вересень тут досить спекотно (+36-39 ° С) і дуже висока вологість повітря (до 100%), а з червня по листопад нерідкі тропічні урагани.

Тихоокеанське узбережжя має помітно більший перепад у температурах води і повітря між північними і південними районами. У південній частині узбережжя купатися можна практично круглий рік, хоча в період з листопада по березень навіть у Каліфорнії температура води рідко піднімається вище +14 ° С (для морського відпочинку використовуються численні затоки з добре прогрівається водою). У той же час на півночі, в Орегоні й Вашингтоні, навіть в літні місяці нерідкі помітні похолодання як води, так і повітря, взимку ж температурний режим цілком звичайний для районів з помірним морським кліматом (повітря від -6 до +4 ° С, вода - близько +4 ° С). Всупереч загальноприйнятій думці, клімат Орегона досить сухий (дощу тут випадає менше, ніж в Атланті або Х'юстоні) і досить теплий (літні максимуми рідко перевищують +30 ° C, а взимку стовпчик термометра тримається в районі позначки в +2 ° С). Тому можна знайти прекрасні можливості для відпочинку практично цілий рік.

Північніше, на території штату Вашингтон, досить чітко виділяють дві кліматичні зони - на захід від Каскадних гір, на тихоокеанському узбережжі і в Сіетлі, влітку рідко буває жарче +26 ° C, а взимку - холодніше +8 ° C, у той час як східна частину штату має помітно більш тепле літо і прохолодну зиму. Традиційно літній туристичний сезон тут починається з Дня пам'яті і триває до Дня праці, і навіть деякі визначні пам'ятки відкриті для відвідування тільки в цей період.

Центральні гірські райони можна відвідувати цілий рік, у південній частині Скелястих гір влітку дуже жарко (+26-34 ° С), тому рекомендується планувати свою поїздку на весну або осінь. Щоб уникнути напливу туристів, рекомендується планувати відвідання національних парків, наприклад, на пізню осінь або ранню весну, коли погодні умови цілком комфортні. Західні схили Скелястих гір і східна частина Каліфорнії в літній період також не дуже приємні для відвідування - занадто жарко, однак приморська частина тієї ж Каліфорнії в цей час має цілком приємні погодні умови.

На відвідування Лос-Анджелеса немає ніяких сезонних обмежень. Незважаючи на його сухий і спекотний напівпустельний, місто захищений від пекучої жари гірськими ланцюгами на півночі і сході, а також самим Тихим океаном. Серпень і вересень - найспекотніші місяці (+24-30 ° С), січень і лютий - прохолодні (біля +12 ° C) і самі вологі, але в будь-який час року океанські бризи пом'якшують погоду в бік більшої комфортності. Однак міський зміг у поєднанні з літньою спекою робить кінець літа не кращим часом для відвідування мегаполісу, в той час як прилеглі до нього з півночі і півдня курортні райони в цей же період мають прекрасні погодні умови.

Клімат Аляски досить суворий, оскільки 30% її території знаходиться за полярним колом. У північних і центральних районах з їх субарктичний клімат стовпчик термометра взимку нерідко опускається до -45-50 ° С, влітку ж повітря прогрівається до +16-20 ° С (у північних районах - +2-6 ° С) при дуже невисокому кількості опадів (близько 250 мм щорічно). У південних і центральних районах клімат помірний морський, середня температура влітку тут близько +18 ° С, але нерідко повітря прогрівається до +30 ° С), взимку - від -6 ° С до +4 ° С, опадів ж випадає від 400 до 600 мм на рік.

Аляска - найбільший незвичайний за природними умовами штат країни. Найкращим періодом для відвідування цієї території умовно можна вважати літо, коли на більшій частині штату повітря прогрівається до +18-22 ° С (на півночі - до +2-6 ° С). Однак навіть в цей час нерідкі холодні арктичні вітру, що приносять зниження температури (іноді до +2 ° С) або затяжні дощові періоди. Взимку ж тут панують холод і пронизують вітру - температура в північних районах нерідко опускається до позначки в -45-50 ° С, на півдні ж трохи тепліше (у середньому -2-16 ° С у рівнинних районах і до -18-24 ° С в горах), але також можливі сильні холоди.

Гавайські острови можна відвідувати цілий рік - різниця в погодних умовах тут залежить не від пори року, а від конкретного розташування точки відпочинку - навітряні східні береги теплі і вологі круглий рік, у той час як підвітряні західні і південно-західні - сухі і помітно жаркіші.

 

Демографія

За кількістю населення США посідає третє місце у світі. Середня густота населення — 32 осіб на 1 км². Найгустіше заселені штати: Каліфорнія, Нью-Йорк, Техас, Флорида. Через великі розміри території середній приріст населення в різних регіонах істотно різниться. В середньому він становить 1%.

На приріст населення впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є міграція по країні населення, яке працює.

 

                                                                                                                 Таблиця 1.3

Ріст населення США протягом 1790–2010 років

Народи США

Перші люди (індіанські племена, що мігрували з Сибіру на Аляску) заселили територію США близько 10 тисяч років тому, а їхні нащадки залишалися переважаючим етнічним компонентом до кінця XVII століття. Сучасне населення США, проте, значно менше відображає генетичну спадщину корінних жителів, оскільки США належить до країн переселенського типу. Сучасні американці — переважно нащадки іммігрантів з Європи (переважно Західної), Азії та переселенців з країн Африки, яких примусово привозили для роботи на плантаціях. Частка корінних жителів незначна, це індіанці, ескімоси, алеути, гавайці. Повне право називатися американцями отримують лише діти іммігрантів, ті, хто народився в США.

У країні зберігається чітке розділення на іноземців і уродженців, між якими є значна культурно-мовна дистанція. Цією відмінністю, проте, внутрішній поділ не обмежується. Американці США — різнорідна, гетерогенна нація з конфліктним расовим складом. В усіх відношеннях і регіонах (окрім штату Гаваї) домінує європеоїдна раса — вихідці з Великобританії, Німеччини, Ірландії та інших європейських країн. Далі виділяються афроамериканці, латиноамериканці, азіати, індійці та інші, на яких припадає понад третина населення.

Українці США

Великомасштабна українська еміграція до Америки почалась у 1880-их роках[69], насамперед із Закарпаття, Галичини та Буковини, набравши масового характеру в період 1890-их років і до початку Першої світової війни. Вона тривала і в міжвоєнний період, хоча і в значно менших масштабах. Після Другої світової війни до США переїхало близько 100 тисяч біженців з України. Тепер кількість українців та осіб українського походження становить близько 2,230 мільйони осіб. Переважна більшість з них народилася уже в США, і тільки близько 20% становлять безпосередні емігранти. Лише третина осіб українського походження володіє українською мовою, ще менше використовує її у побуті.

Українці мешкають досить компактно, причому близько половини їх загальної кількості припадає на північно-східні промислові штати Пенсильванія, Нью-Джерсі та Нью-Йорк. Розподіл українців за соціальними та професійними характеристиками в основному відповідає загальноамериканським пропорціям.

Мови США

                                                                                                                                 Таблиця 1.4

Мови (2007)[70]

англійська (єдина) 225.5 млн.
іспанська, в тому числі креольська (ісп.) 34.5 млн.
китайська 2.5 млн.
французька, в тому числі креольська (фр.) 2.0 млн.
тагальська 1.5 млн.
в'єтнамська 1.2 млн.
німецька 1.1 млн.
корейська 1.1 млн.

Найбагатомовніший штат — Каліфорнія (207 мов). «Найодноманітніший» з усіх штатів — Вайомінг (56). У Нью-Йорку говорять 129 мовами, а в Лос-Анджелесі — 137.

Фондом англійської мови США (найвпливовішою неурядовою організацією, що займається питаннями лінгвістичної політики держави) в березні 2005 року була опублікована доповідь «Багато мов — одна Америка», заснована на даних дослідження мов, які населення США використовує в повсякденному житті (вдома, на роботі, на вулиці).

Згідно з цією доповіддю, найпоширеніша в США мова — англійська. Нею спілкуються 215,4 млн осіб з 293 млн, що проживають у США. Англійська мова не має офіційного державного статусу на всій території США. На законодавчому рівні вона затверджена як державна лише в 28 штатах і двох територіях (Американські Віргінські острови і Пуерто-Ріко). Іспанська мова є рідною для 34,5 млн жителів США (близько 12%) та є другою мовою країни, якою найбільше послуговуються і якої вчать у навчальних закладах[70][71]. Деякі американці вважають, що англійська мова повинна отримати статус офіційної, оскільки це вже є у принаймні 28 штатах[72]. У штаті Гаваї англійська мова і гавайська мова мають статус офіційних[73]. Деякі острівні території також надають офіційне визнання мовам корінних жителів, разом з англійською мовою: самоа і чаморро визнані, відповідно, на Самоа і Гуамі; каролінська і чаморро визнані на Північних Маріанських островах; іспанська є офіційною мовою Пуерто-Ріко. У штаті Нью-Мексико діє закон, який забезпечує вживання англійської та іспанської, в штаті Луїзіана — англійської і французької (при цьому жодна з мов не названа офіційною).

У першу десятку найпоширеніших мов країни також входять французька (1 606 790), китайська (1 499 635), німецька (1 382 615), турецька (близько 1 172 615), тагальська (1 224 240), в'єтнамська (1 009 625), італійська (1 008 370) і корейська (894 065).

 

Релігії

Перша поправка до Конституції США, прийнята 15 грудня 1791 року, проголошує відділення церкви від держави, яка батьками-засновниками країни розумілося як заборона на встановлення державного віросповідання, на зразок того, що мало місце у Великобританії. Згідно з дослідженням, проведеним у 2002 році Pew Global Attitudes Project, США — єдина з розвинених країн, де більшість населення сказали, що релігія відіграє «дуже важливу роль» у їхньому житті[75]. Американський уряд не веде офіційної статистики з релігії. За даними Всесвітньої книги фактів ЦРУ ​​на 2007 рік, 51,3% населення США вважають себе протестантами, 23,9% — католики, 12,1% не належать до якої-небудь конфесії, 1,7% — мормони, 1,6% — члени іншої християнської конфесії, 1,7% — іудеї, 0,7% — буддисти, 0,6% — мусульмани, 2,5% — інше або не вказано, 4% — атеїсти[76]. Згідно з оглядом 2007 року, 78,4% дорослих вважають себе християнами[77], що менше у порівнянні з 1990 роком — 86,4%.

 

Економіка США
США — це держава з високорозвинутою капіталістичною економікою змішаного типу, яка живиться завдяки багатим природним ресурсам, розвинутою інфраструктурою та високою продуктивністю[46]. Як свідчать міжнародні рейтинги, економічна система США забезпечує найвищі показники ВВП на душу населення, а з більшості найважливіших напрямів науково-технічного розвитку, технічної озброєності підприємств, ступеня насиченості господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв'язку тощо США випереджує своїх конкурентів[47][48]. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехнічне машинобудування, видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів.

За даними Index of Economic Freedom[49]: ВВП (1999) — $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП (1999) — 4%. ВВП на душу населення (1999) — $ 31201. Прямі іноземні інвестиції (1999) — $ 119 млрд. Станом на 2009 рік: ВВП складав $14.256 трлн, ВВП номінальний на душу населення — $46,381. Індекс розвитку людського потенціалу станом на 2010 рік має коефіцієнт 0.902, це дуже високий показник, за яким країна посідає 4 місце у світі.

Імпорт (1999) — головним чином електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери — $ 1100 млрд. (головним чином Канада — 19,2%; Японія — 12,0%; Мексика — 10,0%; Китай — 8,0%; Німеччина — 5,4%).

Експорт (1999) — головним чином машини, обладнання (промислове, електронне і телекомунікаційне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка), мінеральна сировина (кам'яне вугілля, природний газ, нафтопродукти, хімікати) і продукція сільського господарства (м'ясо й м'ясні продукти, пшениця[50], кукурудза, соєві боби) — $ 905 млрд. (головним чином Канада — 23,0%; Мексика — 12,0%; Японія — 8,3%; Великобританія — 5,5%; Німеччина — 5,4%). Також США експортують кіно- і фармацевтичні препарати.

Країна посіла четверте місце в рейтингу Світового банку «Doing Business» за 2013 рік.

 

Гірнича промисловість США високорозвинена і займає провідне місце у світі (табл. 2-4). В країні добувається понад 100 видів к. к., зокрема залізо, свинець, мідь, ванадій, сурма, молібден, уран, алюміній, цинк, вольфрам, золото і срібло, а з неметалічної сировини — сірка, калій, вапняк, пісок, гравій та інші. Крім вугілля, основні мінеральні енергоносії — нафта і природний газ. Багато які корисні копалини доводиться імпортувати, в тому числі боксити, глинозем, кадмій, хроміт, кобальт, марганець, ртуть, нікель, платину, олово і титан та інш. Попри це частка добувної промисловості в нац. прибутку США порівняно невелика — в кінці XX ст. вона становила всього 1,3-1,5 %. Аналіз структури імпорту-експорту мінеральної продукції в США за 1975—2000 рр. показує постійне зростання частки її імпорту, що перевищив у 2000 р. в грошовому вираженні 70 млрд дол.

Важливим чинником сучасного розвитку галузі є посилення боротьби із забрудненням навколишнього середовища. США забезпечені своєю пром. сировиною і паливом на ~67 % (ФРН — на 30 %, Франція — 25 %, Японія — 5 %, Італія — бл. 1 %). Саме з метою консервації власних ресурсів США імпортують нафту, залізну, мідну, цинкову, калійну руди, сполуки цезію, ніобію, корунд, натуральні техн. і ювелірні алмази, листову слюду, стронцій, талій, торій, ітрій, а також боксити і глинозем, кобальтові руди, плавиковий шпат, марганцеві руди, метали платинової групи, танталові руди. При цьому важливе місце відводиться створенню і підтримці на необхідному рівні стратегіч. запасів.

 

                                                                                                                        Таблиця 1.5

 Економічні показники гірничодобувної промисловості США за 1997 р.

Показник

Корисні копалини

Всього

Вугілля Рудні Нерудні
Обсяг поставок, млрд дол.США 24 11,5 16,8 52,3
Кількість працюючих 93000 48500 97900 239400
Число підприємств 1511 493 5344 7350

Денвер — міжнародний центр базування гірничих компаній. Тут знаходяться штаб-квартири понад 50 великих гірничих компаній. Декілька транснаціональних компаній мають постійні представництва в Денвері: WMC Австралії, AngloGold і Gold Fields ПАРУ, Echo Bay і Golden Star Канади і інш.

У 1995 у США було видобуто корисних копалин вартістю 118,6 млрд дол. Основну частину склав видобуток нафти (31,3 млрд дол.), природного газу (28,8 млрд дол.) і кам'яного вугілля (19,7 млрд дол.).

В кінці XX ст. (1998, в дужках — 1997) видобуток мінеральної сировини і виробництво продукції гірничо-металургійної промисловості у США складали (в тис. т): вугілля 1006800 (988800); сталь сира 102000 (98500); Fe-руд товарних 62000 (63000); Al первинного 3700 (3603); Al вторинного 1500 (1530); Cu в рудах і конц-тах 1850 (1940); Cu рафінованої первинної 2140 (2060); Cu рафінованої вторинної 290 (383); Pb в рудах і конц-тах 460 (459); Pb рафінованого первинного 330 (343); Pb рафінованого вторинного 1030 (1040); Zn в рудах і конц-тах 655 (605); Zn рафінованого первинного 245 (227); Mg 117 (125); Ti в прокаті 26,1 (28,2); Mo в рудах і конц-тах 53,5 (60,9); Ni 4,3 16,0; V, витягнутого з хвостів перегонки нафти, в 1996 р. 3,7; Sb первинний 23,0 26,7; Hg повторної 400 (389); Sn повторного 7,9 (7,8); Au (видобуток) 350 (360) т; Au вторинний 100 (100) т; Ag видобуток 2100 (2200) т; Ag вторинний 1700 (1400) т; платиноїдів (видобуток) 14 (11) т.

Загалом обсяг видобутку мінеральної сировини і виробництва продукції гірничо-металургійної промисловості в кінці XX ст. мав позитивну динаміку і становив у 1998 р. 415 млрд дол. З них негорючих корисних копалин 40,5 млрд дол., в тому числі рудних 10,6 млрд дол. (знижувався), неметалічних 29,5 млрд дол. (збільшувався), вугілля і вуглеводнів 84,26 млрд дол.(знижувався). Імпорт мінеральної сировини і продукції гірничометалургійної галузі в 1998 р. становив 60 млрд дол., експорт 32 млрд дол.

З     а 1999 р обсяг видобутку мінеральної сировини в США становив 422 млрд дол., в тому числі видобутку негорючих корисних копалин — 39,1 млрд дол. При цьому в порівнянні з 1998 р. обсяг видобутку нерудної сировини збільшився на 0,8 % до 29 млрд дол. і рудного скоротився на 1,3 до 9,8 млрд дол. Імпорт продуктів переробки мінеральної сировини становив 62 млрд дол., руд і концентратів 4 млрд дол. Загальний експорт сировини і продукції становив 33 млрд дол.

У 2000 р. обсяг видобутку мінеральної сировини у США становив 440 млрд дол. і мав позитивну динаміку (рудного скорочувався, а нерудного збільшувався). Обсяг виробництва продукції переробки мінеральної сировини становив 429 млрд дол. і промислового виробництва на основі або з використанням мінеральної сировини і продукції його переробки 4790 млрд дол. Імпорт продукції переробки мінеральної сировини оцінювався в 69 млрд дол., імпорт рудної і нерудної сировини — 2,4 млрд дол. Експорт мінеральної сировини і продукції його переробки становив 45,5 млрд дол. в порівнянні з 36,0 млрд дол. за 1999 р.

На межі ХХ-XXI ст. за даними у гірничій промисловості США спостерігається серйозний спад в обсязі НДПКР, направлених на вдосконалення і розробку нової техніки і технології, а також в галузі видобутку к.к. та їх переробці (табл. 2), що обумовлено як проблемами економічного зростання всередині США, так і конкуренцією у світовій гірничодобувній і переробній промисловості. Динаміка видобутку основних к.к. та виробництва металів у США на межі ХХ-XXI ст. подана в табл. 2-3.

                                                                                                                                  Таблиця 1.6

Динаміка видобутку металів та мінеральної сировини в США

Мінеральна сировина 1999 2000 2001 Різниця, %
Вартісна оцінка непаливних мінералів, млрд $ США 422,0 406,5 374,0 -8,00
Вартісна оцінка непаливних необроблених мінералів (млрд $ США), серед яких: - неметалічні - рудні метали 39,1     28,7 9,4 39,4     29,3 10,1 39,0     29,9 9,1 -1,02     2,05 9,90
Вугілля (антрацит, бітум, лігніт), млн т 998,1 974,0 1 017,3 4,45
Сталь (руда), млн т 97,3 101,8 90,1 -11,49
Заводські продукти з сталі, млн т 95,3 98,9 90,2 -8,80
Залізні та стальні відлиті вироби, млн т 10,8 10,5 10,5 0,00
Залізна руда (виробництво), млн т 57,8 63,1 46,3 -26,62
Залізо (закуплений скрап), млн т 53,0 56,0 46,0 -17,86
Алюміній (первинний), тис. т 3 779,0 3 668,0 2 637,0 -28,11
Алюміній (вторинний з скрапу), тис. т 1 550,0 1 370,0 1 250,0 -8,76
Мідь, тис. т 1 660,0 1 440,0 1 340,0 -6,94
Мідь (первинна рафінована), тис. т 1 890,0 1 590,0 1 640,0 3,14
Мідь (вторинна рафінована), тис. т 230,0 208,0 150,0 -27,88
Свинець, тис. т 505,0 457,0 450,0 -1,53
Свинець (первинний рафінований), тис. т 350,0 341,0 300,0 -12,02
Свинець (вторинний рафінований), тис. т 1 080,0 1 080,0 1 030,0 -4,63
Цинк (видобутий), тис. т 843,0 814,0 673,0 -17,32
Цинк (плавильно-рафінований), тис. т 356,0 363,0 299,0 -17,63
Магній, тис. т н/д н/д н/д -
Титан (партії заводських продуктів), тис. т 18,1 25,9 28,5 10,04
Молібден, тис. т 43,0 40,9 37,6 -8,07
Нікель (заводське виробництво), тис. т 0,0 0,0 0,0 0,00
Сурма (первинна), тис. т 23,8 20,9 18,0 -13,88
Ртуть (вторинна), т н/д н/д н/д -
Олово (вторинне з скрапу), тис. т 16,3 15,1 10,8 -28,48
Золото (видобуте), т 341,0 352,0 325,0 -7,67
Золото (вторинне), т 143,0 82,0 100,0 21,95

                                                                                                           Продовження таблиці 1.6

 

Срібло (видобуте), тис. т 2,0 1,8 1,6 -11,11
Срібло (вторинне), тис. т 1,5 1,7 1,7 0,00
Метали платинової групи, тис. кг 12,7 13,4 15,6 16,42

                            

                                                                                                           Продовження таблиці 1.7

Динаміка видобутку неметалічної мінеральної сировини в США, тис. т

Мінеральна сировина 2000 2001 Різниця, %
Азбест 5 5 0,0
Барит 392 400 2,0
Бор 546 650 19,0
Бром 228 204 -10,5
Цемент 87 846 89 600 2,0
Глини 40 800 40 600 -0,5
Діатоміт 677 735 8,6
Польовий шпат 790 780 -1,3
Ґранат 60 53 -11,7
Гіпс (сирий) 19 500 18 800 -3,6
Йод (тис. кг) 1 470 1 700 15,6
Залізо та сталевий шлак 16 300 18 000 10,4
Кіаніт 90 90 0,0
Вапно 19 600 18 700 -4,6
Магнієві сполуки (вміст Mg) 370 360 -2,7
Слюда (скрап та пластівці) 101 95 -5,9
Торф 755 812 7,5
Перліт 672 650 -3,3
Фосфорна руда 38 600 34 200 -11,4
Поташ (К2О) 1 300 1 200 -7,7
Пемза 697 687 -1,4
Сіль 45 600 45 100 -1,1
Пісок та гравій:  -      будівничий, млн т  -      індустріальний   1 120 28 400   1 120 28 800   0,0 1,4
Сода зольна 10 200 10 300 1,0
Сульфат натрію 491 510 3,9

 

Транспорт
У США розвинені всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Автомобільні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28%. У той же час на повітряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5%), але майже 20% пасажироперевезень. На частку транспорту припадає близько 20% загального споживання енергії у країні і від 50% до 60% всього споживання рідкого палива.

Найбільші порти: Новий Орлеан, Хемптон-Роудс, Нью-Йорк, Тампа, Мобіл, Лос-Анджелес, Балтимор. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15% вантажоперевезень. Важкі і громіздкі вантажі (залізна руда, вугілля, зерно, нафтопродукти, пісок, гравій, цемент) часто доставляються водним шляхом.

На залізничний транспорт в середині 1990-х років припадало 38% всіх вантажоперевезень і тільки 1% пасажирів. На початку XXI століття планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя.

Серед 30 найбільш завантажених цивільних аеропортів світу 16 розташовані на території Сполучених штатів Америки. Найбільший аеропорт країни — Міжнародний аеропорт Гартсфілд-Джексон в Атланті.

Аеропорт Гартсфілд-Джексон в Атланті —

найбільший аеропорт в світі за кількістю пасажирів

Найбільші міжнародні авіаперевізники США: Delta Air Lines, American Airlines, United Airlines і US Airways.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1039;