Ощадні банки та ощадно-кредитні асоціації
Ощадні банки та ощадні і кредитні асоціації є фінансовими інститутами, які залучають кошти інвесторів у вигляді депозитів та надають позики під заставу нерухомості. Основним видом діяльності таких інститутів є фінансування купівлі нерухомості. Позики ощадних інститутів переважно мають довгостроковий характер — від 10 до ЗО років. При наданні позичок під фіксований процент мінливість процентних ставок на ринку призводить до нестабільності прибутків ощадних інститутів, а зростання процентних ставок на ринку — до значних збитків.
Ощадні і кредитні асоціаціїзасновуються у вигляді акціонерних товариств або взаємних фондів. Основними джерелами фінансових ресурсів ощадних та кредитних асоціацій виступають різні види депозитів: ощадні, строкові та чекові. Основні активи асоціацій — це заставні, цінні папери, забезпечені заставними, та державні цінні папери. Заставні можуть мати як фіксовану, так і плаваючу процентну ставку. У свій час зростання процентних ставок на ринку та неможливість диверсифікувати свої операції із-за законодавчих обмежень призвели до кризи ощадних та кредитних асоціацій у США. В результаті реформи ощадних інститутів були обмежені їх вкладення в позики, забезпечені нерухомістю, до чотирикратного розміру власного капіталу замість 40% обсягу активів, а також вилучені з портфеля цінних паперів облігації низької якості. Вимоги до власного капіталу стали такими самими, як до капіталу комерційних банків, і почали враховувати ризиковість активів.
|
|
Поступове регулювання діяльності ощадних та кредитних асоціацій, надання їм можливості здійснювати інші банківські операції значною мірою привели до нівелювання відмінностей між асоціаціями та комерційними банками, а також до зміцнення їх конкурентної позиції на ринку фінансових послуг.
Завдяки послабленню державного регулювання ощадні та кредитні асоціації тепер мають змогу вкладати кошти в споживчі кредити на поліпшення житла, освіту, купівлю автомобілів, кредитні картки тощо, їм дозволено також вкладати кошти в комерційні, корпоративні та сільськогосподарські кредити, а також у муніципальні цінні папери та корпоративні облігації. Джерела фінансових ресурсів ощадних і кредитних асоціацій на сьогодні розширились за рахунок депозитів до запитання, активізації процесу залучення коштів на грошовому ринку, а також можливості залучати ресурси на федеральному рівні через відповідні структури, що підпорядковуються державі.
Ощадні банкиз'явилися значно раніше ощадних та кредитних асоціацій і є порівняно більшими за обсягом активів фінансовими інститутами. Як і ощадні та кредитні асоціації, ощадні банки залучають кошти інвесторів у вигляді депозитів та надають позики під заставу нерухомості. На відміну від ощадних та кредитних асоціацій ощадні банки створюються переважно у вигляді взаємних фондів, коли власники депозитів виступають власниками банку. І ощадні банки, і асоціації мають подібну структуру активів, однак для ощадних банків допускається більший рівень їх диверсифікації. Вони мають більші можливості на ринку порівняно з асоціаціями щодо формування портфеля активів, управління ліквідністю та ризиком.
|
|
Розширення протягом останніх років можливостей ощадних банків та надання їм права провадити інші банківські операції, крім надання позичок під заставні, дало змогу зберегти цим інститутам у багатьох країнах задовільну конкурентну позицію на ринку.
Основні напрями державного регулювання діяльності ощадних інститутів подібні до банківської діяльності. Це регулювання процентних ставок по депозитах, регулювання видів діяльності, які можуть здійснювати ощадні інститути, вимоги до адекватності капіталу, обмеження на джерела формування фінансових ресурсів і на види активів, в які можна інвестувати кошти.
|
|
Ощадну справу в Україні здійснюють Ощадний банк України та інші комерційні банки. Ощадний банк є спеціалізованим банком, що відповідає за ефективну організацію ощадної справи в державі, забезпечує впровадження прогресивних форм розрахунково-кредитного та касового обслуговування населення, проводить кредитування населення, здійснює валютне обслуговування громадян України та іноземних громадян, проводить операції з цінними паперами, надає різноманітні платні послуги. Штат Ощадного банку на сьогодні становить близько 34 000 працівників, а його частка в загальних активах банківського сектору країни — близько 10%. Філії Ощадного банку розміщені в усіх обласних та районних центрах України.
Процентні ставки за вкладами населення Ощадний банк України встановлює в межах максимальних процентних ставок, визначених Національним банком. Держава гарантує збереження вкладів і цінних паперів громадян в Ощадному банку України та їх видачу вкладникам за першою вимогою.
Грошові кошти, залучені Ощадним банком України, передаються за плату Національному банку або використовуються ним для кредитування населення та здійснення інших банківських операцій.
|
|
Вкладниками Ощадного та комерційних банків можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Приймання грошей на вклади здійснюється банками з видаванням вкладникам відповідних вкладних документів. Вкладники можуть розпоряджатися вкладами, одержувати за ними дохід у вигляді процентів чи в іншій формі, а також здійснювати безготівкові розрахунки.
Вкладниками банків можуть виступати як повнолітні, так і неповнолітні особи. Неповнолітній, який сам вніс вклад на своє ім'я, розпоряджається ним самостійно. Вкладами, зробленими будь-якою особою на ім'я неповнолітнього, розпоряджаються до досягнення неповнолітніми 15 років батьки або інші законні представники неповнолітнього, по досягненні неповнолітніми 15 років — самі неповнолітні, але за згодою своїх батьків або інших законних представників.
Доходи за вкладами не підлягають оподаткуванню. Фізичні та юридичні особи при оформленні документів про перехід вкладів у спадщину звільняються від сплати державного мита.
Вклади, одержані в порядку успадкування, не підлягають оподаткуванню. Вкладники мають право зробити заповідальне розпорядження банкові про видачу вкладу в разі своєї смерті будь-якій особі, організації або державі відповідно до законодавства. Вклад, за яким не зроблено заповідального розпорядження, в разі смерті вкладника банки видають спадкоємцям у порядку, встановленому законодавством України.
У процесі розвитку банківських систем ощадні банки багатьох країн трансформувались з ощадних інститутів, які підлягають окремому регулюванню з боку держави, в універсально регульовані комерційні банки. Процес трансформації в таких країнах з розвиненою ринковою економікою, як СІЛА та Велика Британія, відбувся ще в 70-х роках XX ст. і полягав у поступовому скасуванні спеціального статусу ощадних інститутів та перетворення їх на універсальні комерційні банки.
У країнах з перехідною економікою вклади населення і на сьогодні значною мірою залишаються під контролем кооперативних та державних ощадних банків, а реформування ощадних інститутів тільки розпочинається.
Реформування Ощадного банку в Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою, є необхідною умовою успішних ринкових перетворень і може відбуватися за такими напрямами:
1)за Ощадбанком залишається статус державного. При цьому він буде здійснювати розрахункові операції для населення, залучати депозити та надавати інші послуги. Кошти населення використовуватимуться для надання кредитів для фінансування спорудження житла та придбання державних цінних паперів;
2)ощадний банк трансформується в банк, який здійснює свою діяльність в такому самому регулятивному оточенні, що й інші комерційні банки. Це може мати сенс у разі, коли обсяги та дохідність операцій по обслуговуванню населення потрібною мірою перевищуватимуть досить значні операційні витрати банку;
3)банк розподіляється на кілька банків з наступною приватизацією останніх;
4)банк ліквідується, а окремі його відділення продаються комерційним банкам;
5)банк трансформується в комерційний банк з продажем близько половини відділень на приватизаційних аукціонах
Кредитні спілки
Кредитні спілки є найменшими за обсягом активів та наймолодшими серед депозитних фінансових інститутів. Учасниками кредитних спілок виступають фізичні особи, об'єднані за деякою ознакою: за спільним місцем роботи, за участю в одній професійній спілці чи одній релігійній організації тощо. Кредитні спілки засновуються у вигляді кооперативів або взаємних фондів. У разі заснування спілки у вигляді взаємного фонду депозити учасників називають частками, або акціями, учасників. Дохід учасникам кредитної спілки виплачується у вигляді дивідендів, а не процентів. У США депозити учасників страхуються Національним страховим фондом кредитних спілок.
Стандартними активами кредитних спілок є дрібні споживчі кредити. Останнім часом активи кредитних спілок розширились за рахунок заставних та кредитних карток, а джерела фінансових ресурсів — за рахунок чекових рахунків, по яких їх власникам сплачуються проценти.
Кредитні спілки в Україні є громадськими організаціями, головна мета яких — фінансовий та соціальний захист їх членів через залучення особистих заощаджень членів спілки для взаємного кредитування.
Кредитна спілка створюється на основі певної монолітної спільноти людей, які беруть на себе відповідальність за спільну справу. Як правило, вона об'єднує громадян за спільним місцем роботи чи навчання, спільним регіоном проживання, членством в одній професійній спілці чи одній релігійній організації. Склад членів спілки не визначається одноразово в момент її заснування. Будь-який член спільноти, на основі якої створена спілка, має право стати її членом.
Діяльність кредитних спілок здійснюється на засадах рівноправності їх членів. Кожен член спілки незалежно від розміру внеску має право одного голосу при вирішенні питань діяльності спілки. Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, що постійно проживають на території України. Для заснування кредитної спілки потрібно не менш як 50 осіб.
Вкладом члена спілки є вступний та членські внески. Вклад члена кредитної спілки становить його частку в майні спілки. Частина доходу спілки розподіляється на вклади її членів пропорційно до внесених ними коштів. Майно кредитної спілки складається з вступних та членських внесків, доходу від надання кредитів, продажу пропагандистських матеріалів, проведення свят, фестивалів тощо.
Кредитна спілка може надавати позички своїм членам у розмірі, що обумовлюється статутом спілки, та виступати як поручитель члена спілки перед третіми особами. Позичка в частині, що перевищує грошовий внесок члена спілки, має надаватися під заставу майна або майнових прав з метою мінімізації втрат від неповернення позички. Кредитна спілка, як правило, надає послуги тільки своїм членам, хоча у визначених випадках може здійснювати кредитування інших кредитних спілок та їх об'єднань. Займатись будь-якою іншою підприємницькою діяльністю кредитним спілкам заборонено законодавством.
Кредитна спілка для забезпечення своєї фінансової діяльності може створювати різні фонди, з яких обов'язковими є резервний та позичковий.
Резервний фонд створюється для забезпечення фінансової стабільності кредитної спілки в розмірі від 5 до 15% загального обсягу фінансових ресурсів спілки. Кошти резервного фонду використовуються в разі потреби за рішенням загальних зборів членів спілки і можуть зберігатися на депозитному рахунку в банку.
Позичковий фонд кредитної спілки створюється за рахунок вступних та членських внесків і використовується для надання позик членам спілки. До позичкового фонду можуть прийматися пожертвування від фізичних та юридичних осіб. Розміри позичкового та резервного фондів затверджуються загальними зборами членів спілки.
На сьогодні кредитні спілки не відіграють великої ролі на фінансовому ринку України. В умовах обмеженості банківських кредитних ресурсів та кредитних інструментів кредитні спілки іноді перетворюються на структури, що задовольняють тимчасові короткострокові потреби у фінансових ресурсах ріелтерських, інвестиційних та страхових компаній.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 750; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!