Прикладна інтелектуальна інформаційна система

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" Кафедра інформаційних систем та мереж ЗАТВЕРДЖУЮ Голова методичної комісії базового напряму проф. М. О. Медиковський "____" ______________ 2009р.

ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

з напряму підготовки       0804 „Комп’ютерні науки”   .

(шифр і назва напряму підготовки)

Програма державного екзамену розглянуто і ухвалено
на засіданні методичної комісії базового напряму
Протокол від "  14  "    квітня 2009 року № 05 _

 

 

м.Львів

 

ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

з напряму підготовки       0804 „Комп’ютерні науки”         .

                               (шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності «Інтелектуальні системи прийняття рішень»

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Державна атестація випускників вищих навчальних закладів здійснюється у відповідності до Закону України "Про освіту", "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. №161. Державна атестація бакалавра проводиться у формі державного екзамену із спеціальності, що підводить підсумок набутих ним знань, вмінь та навичок з основних дисциплін, передбачених навчальним планом.

Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. ДЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття певного освітнього рівня, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

На державну атестацію виносяться система умінь, що визначена в ГСВОУ______-02 "Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика" та система відповідних змістових модулів.

Вимоги до засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки встановлюється в ГСВОУ______-02 "Галузевий стандарт вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти".

На державну атестацію студента напряму підготовки «Комп’ютерні науки» спеціальності «Інтелектуальні системи прийняття рішень» виносяться блоки таких змістових модулів:

· „Дискретна математика”;

· „Основи програмування та алгоритмічні мови”;

· „Проблемно-орієнтовані мови програмування”;

· „Системне програмування та операційні системи”;

· „Об’єктно-орієнтоване програмування”;

· „Системний аналіз та проектування комп’ютерних інформаційних систем”;

· „Організація баз даних та знань”;

· „Комп’ютерні мережі ”;

· „Детерміновані моделі дослідження операцій та оптимізації інформаційних систем ”;

· „Системи штучного інтелекту”.

До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності (напряму) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (не мають академічної заборгованості).

 

II. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

(форма проведення, вимоги до оцінювання знань, навичок і вмінь студентів)

 

Державний іспит із спеціальності повинен засвідчити, що випускник оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних умовах.

Державний іспит із спеціальності передбачає показати:

· вміння систематизувати теоретичні знання і практичні навички, отримані студентом за весь період навчання за спеціальністю;

· вільно володіти методиками теоретичного дослідження при розв'язанні конкретних задач з різних предметних областей;

· вміння працювати на рівні сучасних інформаційних технологій;

· підготовленість студента для самостійного аналізу та викладу матеріалу, вміння захищати свої знання перед Державною екзаменаційною комісією;

· вміння аналізувати, досліджувати проблему (задачу) за допомогою нових методів, будувати математичну модель синтезувати та узагальнювати накопичений в процесі аналізу матеріал, а також розробляти для цього програмне забезпечення.

Державна атестація студента проводиться у вигляді державного іспиту. Атестація знань у вигляді письмового іспиту, атестація практичних і фахових умінь у вигляді розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи прийняття рішень.

Державний іспит проводиться як комплексна перевірка знань та умінь з дисциплін професійного напрямку та спецкурсів.

На підставі здачі державного іспиту державна екзаменаційна комісія (ДЕК) оцінює знання та вміння з дисциплін професійного напрямку та спецкурсів і приймає рішення про присвоєння її автору кваліфікації відповідно до спеціальності випускника.

Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини членів комісії при обов’язковій присутності голови комісії.

Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені графіком навчального процесу. Розклад засідань державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується першим проректором на підставі подання декана (директора інституту) і доводиться до загального відома не пізніше, ніж за місяць до початку захисту державних екзаменів.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів за білетами (контрольними завданнями), складеними у повній відповідності до програми державної атестації.

Результат державної атестації складається з суми оцінки письмового іспиту (50 балів) і результатів доповіді за темою розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи прийняття рішень (50 балів), який переводиться зі шкали ECTS у національну шкалу.

Результати складання державного екзамену визначаються оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”. Рішення державної комісії про оцінювання рівня підготовки студентів, а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про вищу освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студенту, який успішно склав державні екзамени, рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається державний документ про освіту.

Результати державного екзамену оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання державної комісії.

Студент, який не склав державний екзамен, або не з’явився на державний екзамен без поважних причин, відраховується з вищого навчального закладу як такий, що виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації.

Студентам, які не складали державний екзамен з поважної, документально підтвердженої причини, ректором може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії, але не більше, ніж на один рік.

Повторне складання державних екзаменів дозволяється тільки під час наступної державної атестації протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти. Перелік змістових модулів державного екзамену для осіб, які його складають повторно, визначається навчальним планом, що діяв у рік закінчення ними вищого закладу освіти.

 

III. ЗМІСТ

(основні питання з навчальних (навчальної) дисципліни)

1. „Дискретна математика”

· Математична логіка.

Логіка висловлювань. Закони логіки висловлювань. Нормальні форми логіки висловлювань. Логіка першого ступеня.

· Основи теорії множин.

Поняття множини. Поняття кортежа. Декартів добуток множин. Операції над множинами. Доведення рівностей з множинами. Комп’ютерне зображення множин.

· Теорія графів.

Основні означення та властивості. Деякі спеціальні класи простих графів. Способи задання графів. Шляхи та цикли, зв’язність. Ізоморфізм графів. Ейлерів цикл у графі. Гамільтонів цикл у графі. Зважені графи та алгоритми пошуку найкоротшого шляху. Обхід графів. Планарні графи.

· Дерева та їхнє застосування.

Основні означення та властивості. Обхід дерев. Префіксна та постфіксна форми запису. Бінарне дерево пошуку. Дерева прийняття рішень. Алгоритм бектрекінг.

· Відношення.

Відношення та їхні властивості. Відношення еквівалентності. Відношення часткового порядку. Операції над відношеннями.

· Основи теорії автоматів.

Основні вимоги до алгоритмів. Машини Тьюрінга. Обчислення числових функцій на машині Тьюрінга.

 

2. „Основи програмування та алгоритмічні мови”

· Поняття інформації. Типи інформації. Поняття даних. Синтаксис, семантика даних. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Поняття блок-схеми.

Системи числення і формати представлення даних у пам'яті ЕОМ. Поняття програми та оператора. Шаблон програми. Оператори та вирази. Типи даних. Поняття змінної. Оператор присвоєння та оператори введення-виведення даних. Форматування виведення. Лінійний операторний процес та операторний процес з розгалуженням. Умовні оператори та оператор вибору.

· Поняття циклу. Арифметичні та ітераційні цикли. Поняття ітерації. Цикли з перед- і післяумовою. Циклічні оператори мови Pascal.

Поняття масивів даних. Одно- та багатовимірні масиви. Специфіка роботи з масивами. Основні типи задач на масиви даних: вибірка, сортування, фільтрування, обхід. Комбіновані типи даних. Типи даних користувача. Записи. Робота з елементами записів. Множини. Операції над множинами. Специфіка реалізації і роботи з множинами на мові Pascal.

· Поняття підпрограми. Поняття процедури та функції. Поняття фактичних та формальних параметрів процедур та функцій. Передача значень у підпрограму. Виклик підпрограм.

Поняття файлової змінної. Робота з зовнішніми файлами. Створення, відкриття та введення-виведення інформації з/в файл.

Стрічковий тип даних. Поняття стрічки. Робота з стрічками. Процедури та функції по роботі з стрічками.

· Робота з графікою на мові Pascal.

· Поняття вказівника.

Розіменування вказівника. Робота з динамічними змінними на мові Pascal. Поняття списку, стеку, черги. Робота з одно- двонапрямленими та кільцевими списками. Робота із стеком.

 

3. „Проблемно-орієнтовані мови програмування”

· Структура програми на базові елементи мови Турбо Сі

Характеристика мови Сi. Версiї та компiлятори мови. Огляд лiтератури для самостiйної роботи.

Структура програми на мовi Сi. Основна та допоміжні функцiї. Їх структура, розмiщення у програмі та досяжність. Оголошення глобальних та локальних змiнних. Елементи мови: алфавiт, iдентифiкатори, зарезервованi слова, константи, коментарi.

· Препроцесорне опрацювання програми

Визначення символiчних констант. Побудова макросів. Директиви включення файлів. Директиви умовної компіляції програми. Прагми.

· Основні типи даних мови Турбо Сі та елементарне введення-виведення

Структура типів даних мови Турбо Сі. Основнi типи: цiлий, дiйсний, символьний, порожній. Знаковi та беззнаковi типи даних. Внутрiшнє представлення основних типiв даних. Оголошення типів та змінних у програмі. Стандартнi функцiї введення-виведення. Форматоване введення-виведення. Формати та специфiкацiї перетворення даних основних типiв. Безформатне введення-виведення символiв та рядків. Функція fflush(). 

· Операції та вирази мови Турбо Сі

Арифметичнi операції, вiдношення, присвоєння, комбiнованi, iнкремент, декремент, порозряднi, логiчнi, адреснi, умовна, визначення розмiру, кома. Прiоритет операцiй. Явна та неявна схеми перетворення типiв даних у виразах та в операцiї присвоєння. Бiблiотечнi функцiї мови Турбо Сі для опрацювавння числових даних. Особливість операції ділення в С. Інкремент і декремент. Порозрядні операції. Операції зсуву. Операції відношення. Логічні операції.

· Оператори мови Турбо Сі

Синтаксис та призначення простих (присвоєння, звернення до функції), пустого та складеного операторів. Оператори управлiння: умовнi, вибору варіантів, циклу, виходу з циклу, передачi управлiння на початок циклу, безумовного переходу, повернення результатiв роботи функцiї.

· Вказівники

Оголошення вказівників. Базові типи вказівників. Тип “вказівник на вказівник”. Ініціалізація вказівників. Операції над вказівниками та правила адресної арифметики. Особливості адресування даних, розміщених в одному та в різних сегментах. Стандартні моделі пам’яті та вказівники. Динамічна пам’ять та вказівники. Функції malloc(), calloc(), realloc(), free().

· Робота з масивами даних

Масиви числових даних. Особливостi оголошення та iнiцiалiзацiї. Доступ до елементів масивів за допомогою індексів та вказівників. Масиви у динамічній пам’яті. Передача масивів у функції та повернення з функцій. Організація введення-виведення елементів масивів. Масиви вказiвникiв та робота з ними. Використання масиву вказівників для доступу до параметрів командного рядка основної функцiї. Модифікатори near, far, huge.

· Функції

Структура функції. Допустимі типи функції. Оголошення функцій в стилі мови Турбо Паскаль та Турбо Сі. Розташування та досяжність у програмі. Прототипи функцій. Організація виклику функції. Формальні і фактичні параметри. Передача параметрів “по значенню”. Передача та повернення даних з функції за допомогою параметрів-вказівників. Оголошення вказівників на функції та їх використання. Рекурсивні функції. Функції зі змінним числом параметрів. Особливості оголошення та доступу до параметрів. Послідовність передачі параметрів у функцію - модифікатори cdecl і pascal. Використання макросів для організації функцій із змінною кількістю аргументів. 

· Передавання параметрів у функцію main().

Синтаксис опису функції main() для передачі їй переметрів. Слова командного рядка та середовище програми як параметри функції main(). Повернення значення з функції main(). Вказівник на функцію. Масиви вказівників на функції. Модифікатори near, far, huge для вказівників на функції.

· Керування даними та класи пам'яті

Глобальні та локальні дані. Розміщення у програмі, особливості доступу та перекриття. Область дії та час життя змінних. Автоматичний, статичний, зовнiшнiй та регiстровий класи пам’яті. Зовнiшнi данi та функцiї. Сумiсна компоновка декiлькох файлiв програми.

· Рядки символів

Масиви символів та рядки символів. Оголошення, розміщення у пам’яті, ініціалізація та доступ до елементів. Масиви рядків символів. Особливості оголошення та доступу до елементів. Передача рядків символів у функції та повернення з функцій. Функції форматованого та безформатного введення-виведення рядків символів. Основні бібліотечні функції для роботи з рядками символів.

· Структури, бітові поля та об’єднання

Оголошення структур, бітових полів та об’єднань, їх ініціалізація, доступ до полів та особливості розміщення в пам’яті. Організація введення-виведення структурованих даних. Передача структур у функції. Функції з типом структури.

· Робота з дисковими файлами

Текстовий та двійковий режим відкриття файлів. Текстовий та двійковий формати файлів. Потокове буферизоване та префіксне небуферизоване введення-виведення. Функції форматованого та безформатного введення-виведення для роботи з текстовими файлами. Функції блокового введення-виведення для роботи з двійковими файлами. Організація прямого доступу до дискових файлів. Низькорівневе префіксне небуферизоване введення-виведення. Організація виводу iнформацiї на друк. Двійковий режим обміну з файлами (функції getc() та putc() ). Рядковий обмін із файлами (файлами (функції fgets() та fputs() ). Режим форматного обміну з файлами (функції fprintf()та fscanf() ). Позиціонування в потоці (функція fseek()).

· Робота з динамічною пам’яттю

Видiлення та звільнення пам'ятi в процесi реалiзацiї програми. Динамiчнi структури даних. Побудова списку, дерева, черги, стеку. Операцiї над динамiчними структурами даних. Бiблiотечнi функцiї для роботи з динамічною пам’яттю.

· Функції консольного введення-виведення

Організація консольного введення-виведення. Бібліотечні функції керування клавіатурою. Введення символів без відображення на екрані. Перевірка наявності символів у буфері клавіатури. Керування екраном у текстовому режимі роботи відеоадаптера. Виведення, запам’ятовування, витирання та відновлення вікон. Керування кольорами символів та фону. Побудова меню, керованого від клавіатури

· Графіка Турбо Сі

Ініціалізація графічної бібліотеки Турбо Сі. Графічні режими. Вікна та системи координат. Функції керування кольорами. Графічні примітиви Турбо Сі: лінії, кола, еліпси, сектори, шрифти. Збереження та відновлення графічного екрану. Перехід у текстовий режим та повернення у графічний режим. Закриття графічного режиму.

· Системно-залежні розширення мови

Виконання команд мови асемблера. Переривання та бiблiотечнi функцiї для взаємодiї з операцiйною системою. Функції перивання 0х33 для керування мишею. Використання миші для керування інтерфейсом програми. Функції керування процесами. Особливості комплексування програм на мовах Турбо Паскаль та Турбо Сі.

 

4. „ Системне програмування та операційні системи ”

· Програмно-технiчнi системи (ПТС)

Прикладне та системне програмне забезпечення, їх взаємозв'язок. Iєрархiчна декомпозицiя та абстрактнi машини. Iнтерфейси користувача. Операцiйнi системи. Оболонки. Абстрактні, віртуальні та реальні машини, їх взаємозв’язок. Віртуальні машини та ОС. Формальнi системи. Системи програмування. Типовi класи задач (обчислювальнi, управлiння, iнформацiйнi). Ефективнiсть функцiонування ПТС.

· Технiчнi засоби ПТС

Структура ЕОМ. Класифiкацiя ЕОМ та систем на їх основi. Особливостi реалiзацiї обчислювального процесу для рiзних типiв ЕОМ та ПТС. Архiтектура ПЕОМ. Мiкропроцесорнi ЕОМ. Подiл процесора на ВIС. Мiкропроцесорнi комплекти. Структура МПК для ПЕОМ, основнi складовi та їх призначення. Збереження iнформацii в ПЕОМ (пристрої та їx характеристики). Управління пристроями. Необхідність виділення цієї задачі в окрему. Логічні та фізичні пристрої. Iєрархiя пам'ятi та принципи її встановлення. Кешування. Периферiйнi пристрої. Пристрої вводу-виводу. Файли. Реалiзацiя обчислювального процесу в ПЕОМ. Принципи роботи ПК (операцiї, команди, данi, адреси). Структура мікропроцесора i його функцiонування. Органiзацiя обчислювального процесу (машиннi цикли, переривання, слово стану, керуюче слово). Буферизація та її використання при введенні/виведенні. Закріплені та спільні пристрої. Спулінґ. Функції прямого та послідовного доступу до фізичних пристроїв. Організація синхронного введення/виведення. Організація асинхронного введення/виведення через переривання.

· Програмування на Асемблерi для ПЕОМ

Реалiзацiя програми на Асемблерi. Структура програми на Асемблерi. Програмний модуль. Програмнi блоки. Сегменти. Опис модуля та сегментiв. Опис та визначення даних. Коментар. Види адресування оперативної пам’яті. Однофайлова та багатофайлова організація програми. Програми типу COM та EXE.

· Команди, їх класифiкацiя та структура

Команди передачi даних. Логічні команди та маскування. Команди порозрядного зсування даних. Аналіз результату виконання команд через регістр прапорців.

· Арифметичнi команди над цілочисельними даними

Збiльшення розрядностi, врахування переносу. Співпроцесор та огляд команд опрацювання даних у форматі з плаваючою крапкою.

· Команди порівняння та передачi керування

Органiзацiя циклiв та повторів. Робота з масивами, рядками, структурами.

· Модульне програмування

Програми i пiдпрограми. Процедури: визначення, виклик, повернення результату. Стеки. Збереження регiстрiв. Локальнi та глобальнi данi, органiзацiя доступу до них. Рекурсивнi процедури.

· Переривання

Види, реалiзацiя, застосування. Програмнi та апаратнi переривання. Переривання BIOS та DOS. Команди та програми асемблера для опрацювання переривань. Вiдеофункцiї BIOS та DOS. Робота з мишею та таймером. Обробники переривань. Переривання вiд зовнiшнiх пристроїв. Переривання по таймеру.

· Програмування введення-виведення

Периферiйнi пристрої, контроллери, спiвпроцесори, порти та канали. Загальна органiзацiя введення-виведення. Використання переривань BIOS та DOS для введення-виведення. Драйвери. Буферизацiя. Синхронне та асинхронне введення-виведення. Введення-виведення через паралельнi та послiдовнi порти.

· Препроцесори та транслятори (компiлятори, інтерпретатори)

Програми зв'язування (компонувальники) та завантажувачi. Схеми завантаження. Моделi пам'ятi. Автоматичний пошук у бiблiотеках, керування процесом завантаження. Реалiзацiя оверлейних програм. Початкове завантаження та виконання програм.

· Обробники переривань та резидентнi програми

Що таке резидентна програма? Загальна схема написання резидентної програми. Загальна схема написання резидентної програми на мові програмування Assembler, що сама себе вивантажує із оперативної пам’яті. Мультиплексори переривань.

· Комплексування програм на мовах Сі та Асемблер

· Програмування в захищеному режимi

Організація та адресування пам’яті. Додаткова, розширена та віртуальна пам’ять.

· Структура програми для MSDOS, UNIX та Windows

Функції API-інтерфейсу та схема опрацювання подій.

· Статичне та динамічне компонування програми

Створення та підключення DLL-бібліотек.

· Основні концепції операційних систем

Поняття операційної системи, її призначення та функції. Історія розвитку операційних систем. Класифікація сучасних операційних систем. Функціональні компоненти операційних систем.

· Архітектура операційних систем

Базові поняття архітектури операційних систем. Реалізація архітектури операційних систем. Операційна система та її оточення. Особливості архітектури: UNIX і Linux. Особливості архітектури: Windows XP.

· Завантаження операційних систем

Загальні принципи завантаження ОС. Апаратна ініціалізація комп'ютера. IBM-сумісний (compartible) комп’ютер. Завантажувач ОС. Двоетапне завантаження. Завантаження та ініціалізація ядра. Завантаження компонентів системи. Завантаження Linux. Особливості завантажувача Linux. Ініціалізація ядра. Виконання процесу init. Завантаження Windows XP.

· Керування процесами і потоками

Базові поняття процесів і потоків. Багатопотоковість та її реалізація. Стани процесів і потоків. Опис процесів і потоків. Перемикання контексту й обробка переривань. Створення і завершення процесів і потоків. Керування процесами в UNIX і Linux. Керування потоками в Linux. Керування процесами у Windows XP. Керування потоками у Windows XP.

· Планування процесів і потоків

Загальні принципи планування. Особливості Виконання потоків. Механізми і політика планування. Застосовність принципів планування. Види планування. Довготермінове планування. Середньотермінове планування. Короткотермінове планування. Стратегії планування. Витісняльна і невитісняльна багатозадачність. Алгоритми планування. Планування за принципом FIFO. Кругове планування. Планування із пріоритетами. Планування на підставі характеристик подальшого виконання. Багаторівневі черги зі зворотним зв'язком. Лотерейне планування. Реалізація планування в Linux. Планування процесів реального часу в ядрі. Традиційний алгоритм планування. Сучасні підходи до реалізації планування. Програмний інтерфейс планування. Реалізація планування у Windows XP. Планування потоків у ядрі. Програмний інтерфейс планування.

· Взаємодія потоків

Основні принципи взаємодії потоків. Основні проблеми взаємодії потоків. Проблема змагання. Критичні секції та блокування.. Базові механізми синхронізації потоків. Семафори. М'ютекси. Умовні змінні та концепція монітора. Блокування читання-записування. Синхронізація за принципом бар'єра. Взаємодія потоків у Linux. Механізми синхронізації ядра Linux. Синхронізація процесів користувача у Linux. Ф'ютекси. Взаємодія потоків у Windows XP. Механізми синхронізації потоків ОС. Програмний інтерфейс взаємодії Win32 АРІ.

· Міжпроцесова взаємодія

Види міжпроцесової взаємодії. Методи розподілюваної пам'яті. Методи передавання повідомлень. Технологія відображуваної пам'яті. Особливості міжпроцесової взаємодії. Базові механізми міжпроцесової взаємодії. Міжпроцесова взаємодія на базі спільної пам'яті. Основи передавання повідомлень. Технології передавання повідомлень.

· Практичне використання багатопотоковості

Взаємні блокування. Умови виникнення взаємних блокувань. Запобігання взаємним блокуванням на рівні ОС. Запобігання взаємним блокуванням у багатопотокових застосуваннях. Взаємні блокування і модульність програм. Дії у разі виявлення взаємних блокувань. Інші проблеми багатопотокових застосувань. Інверсія пріоритету. Ступінь деталізації блокувань. Відмови в обслуговуванні. Використання потоків для організації паралельних обчислень. Підхід ведучого-веденого. Підхід портфеля задач. Підхід конвеєра. Реалізація моделювання динамічних систем. Приклад моделювання. Генерування випадкових чисел і відлік системного часу. Особливості задач імітаційного моделювання.

· Керування оперативною пам'яттю

Організація фізичної пам’яті. Лінійна та сегментна пам’ять. Статичний та динамічний розподіл пам’яті. Зв’язний та незв’язний розподіл пам’яті. Основи технології віртуальної пам'яті. Поняття віртуальної пам'яті. Проблеми реалізації віртуальної пам'яті. Фрагментація пам'яті. Логічна і фізична адресація пам'яті. Підхід базового і межового регістрів. Сегментація пам'яті. Особливості сегментації пам'яті. Реалізація сегментації в архітектурі ІА-32. Сторінкова організація пам'яті..Базові принципи сторінкової організації пам'яті..Порівняльний аналіз сторінкової організації пам'яті та сегментації. Багаторівневі таблиці сторінок. Реалізація таблиць сторінок в архітектурі ІА-32. Асоціативна пам'ять. Сторінково-сегментна організація пам'яті. Реалізація керування основною пам'яттю: Linux. Використання сегментації в Linux. Формування логічних адрес. Сторінкова адресація в Linux..Розташування ядра у фізичній пам'яті..Особливості адресації процесів і ядра. Використання асоціативної пам'яті. Реалізація керування основною пам'яттю: Windows XP. Сегментація у Windows XP. Сторінкова адресація у Windows XP. Особливості адресації процесів і ядра. Структура адресного простору процесів і ядра

· Взаємодія з диском під час керування пам'яттю

Причини використання диска під час керування пам'яттю. Поняття підкачування. Завантаження сторінок на вимогу. Особливості підкачування сторінок. Апаратна підтримка підкачування сторінок. Поняття сторінкового переривання. Продуктивність завантаження на вимогу. Проблеми реалізації підкачування сторінок. Заміщення сторінок. Оцінка алгоритмів заміщення сторінок. Рядок посилань. Алгоритм FIFO. Оптимальний алгоритм. Алгоритм LRU. Годинниковий алгоритм. Буферизація сторінок. Глобальне і локальне заміщення сторінок. Блокування сторінок у пам'яті. Фонове заміщення сторінок. Зберігання сторінок на диску. Пробуксовування і керування резидентною множиною. Поняття пробуксовування. Локальність посилань. Поняття робочого набору. Модель робочого набору. Практичні аспекти боротьби з пробуксовуванням. Реалізація віртуальної пам'яті в Linux. Керування адресним простором процесу. Організація заміщення сторінок. Реалізація віртуальної пам'яті в Windows XP. Віртуальний адресний простір процесу. Організація заміщення сторінок.

· Динамічний розподіл пам'яті

Динамічна ділянка пам'яті процесу. Особливості розробки розподілювачів пам'яті. Фрагментація у разі динамічного розподілу пам'яті. Структури даних розподілювачів пам'яті. Послідовний пошук підходящого блоку..Алгоритм найкращого підходящого. Алгоритм першого підходящого. Порівняння алгоритмів послідовного пошуку підходящого блоку. Ізольовані списки вільних блоків. Проста ізольована пам'ять. Ізольований пошук підходящого блока. Системи двійників. Підрахунок посилань і збирання сміття. Підрахунок посилань. Збирання сміття. Реалізація динамічного керування пам'яттю в Linux. Розподіл фізичної пам'яті ядром. Керування динамічною ділянкою пам'яті процесу. Реалізація динамічного керування пам'яттю в Windows XP. Системні пули пам'яті ядра. Списки передісторії. Динамічні ділянки пам'яті.

· Логічна організація файлових систем

Поняття файла і файлової системи. Поняття файла. Поняття файлової системи. Типи файлів. Імена файлів. Організація інформації у файловій системі. Розділи. Каталоги. Зв'язок розділів і структури каталогів. Зв'язки. Жорсткі зв'язки. Символічні зв'язки. Атрибути файлів. Операції над файлами і каталогами. Підходи до використання файлів процесами. Загальні відомості про файлові операції. Файлові операції POSIX. Файлові операції Win32 АРІ. Операції над каталогами. Міжпроцесова взаємодія на основі інтерфейсу файлової системи. Файлові блокування. Файли, що відображаються у пам'ять. Поіменовані канали.

· Фізична організація і характеристики файлових систем

Базові відомості про дискові пристрої. Принцип дії жорсткого диска. Ефективність операцій доступу до диска. Розміщення інформації у файлових системах. Фізична організація розділів на диску. Основні вимоги до фізичної організації файлових систем. Неперервне розміщення файлів. Розміщення файлів зв'язними списками. Індексоване розміщення файлів. Організація каталогів. Облік вільних кластерів. Продуктивність файлових систем. Оптимізація продуктивності під час розробки файлових систем. Кешування доступу до диска. Дискове планування. Надійність файлових систем. Резервне копіювання. Запобігання суперечливостям і відновлення після збою. Журнальні файлові системи.

· Реалізація файлових систем

Інтерфейс віртуальної файлової системи VFS. Основні функції VFS. Загальна організація VFS. Об'єкти файлової системи. Доступ до файлів із процесів. Файлові системи ext2fs і extSfs. Файлова система ext2fs. Особливості файлової системи extSfs. Файлова система /рrос. Файлові системи лінії FAT. Файлова система NTFS. Розміщення інформації на диску. Стискання даних. Забезпечення надійності. Особливості кешування у Windows XP. Системний реєстр Windows XP. Логічна структура реєстру. Фізична організація реєстру. Програмний інтерфейс доступу до реєстру. 

· Виконувані файли

Загальні принципи компонування Статичне компонування виконуваних файлів. Об'єктні файли . Компонувальники і принципи їх роботи. Завантаження виконуваних файлів за статичного компонування Динамічне компонування. Поняття динамічної бібліотеки. Переваги і недоліки використання динамічних бібліотек. Неявне і явне зв'язування. Динамічні бібліотеки та адресний простір процесу. Особливості об'єктного коду динамічних бібліотек. Точка входу динамічної бібліотеки. Структура виконуваних файлів. Виконувані файли в Linux. Формат ELF. Динамічне компонування в Linux.Автоматичний виклик інтерпретаторів. Виконувані файли у Windows XP. Формат РЕ. Динамічне компонування у Windows XP. Зворотна сумісність DLL у Windows 2000 і Windows XP.

· Керування пристроями введення-виведення

Завдання підсистеми введення-виведення. Забезпечення ефективності доступу до пристроїв. Забезпечення спільного використання зовнішніх пристроїв. Універсальність інтерфейсу прикладного програмування. Універсальність інтерфейсу драйверів пристроїв. Організація підсистеми введення-виведення. Символьні, блокові та мережні драйвери пристроїв. Відокремлення механізму від політики за допомогою драйверів пристроїв. Способи виконання операцій введення-виведення. Опитування пристроїв. Введення-виведення, кероване перериваннями. Прямий доступ до пам'яті. Підсистема введення-виведення ядра. Планування операцій введення-виведення. Буферизація. Введення-виведення із розподілом та об'єднанням. Спулінг. Обробка помилок. Введення-виведення у режимі користувача. Синхронне введення-виведення. Багатопотокова організація введення-виведення. Введення-виведення із повідомленням. Асинхронне введення-виведення. Порти завершення введення-виведення. Таймери і системний час. Керування системним часом. Керування таймерами відкладеного виконання. Керування введенням-виведенням: UNIX і Linux. Інтерфейс файлової системи. Передавання параметрів драйверу. Структура драйвера. Виконання операції введення-виведення для пристрою. Керування введенням-виведенням: Windows XP. Основні компоненти підсистеми введення-виведення. Виконання операції введення-виведення для пристрою. Передавання параметрів драйверу пристрою.

· Взаємодія з користувачем в операційних системах

Термінальне введення-виведення. Організація термінального введення-виведення. Термінальне введення-виведення в UNIX та Linux. Термінальне введення-виведення у Win32 АРІ. Командний інтерфейс користувача. Принципи роботи командного інтерпретатора. Переспрямування потоків введення-виведення. Використання каналів. Графічний інтерфейс користувача. Інтерфейс віконної та графічної підсистеми Windows XP. Система X Window. Процеси без взаємодії із користувачем. Фонові процеси на основі POSIX. Служби Windows XP.

· Мережні засоби операційних систем

Загальні принципи мережної підтримки. Рівні мережної архітектури і мережні сервіси. Мережні протоколи. Реалізація стека протоколів Інтернету. Рівні мережної архітектури TCP/IP. Канальний рівенью Мережний рівень. Транспортний рівень. Передавання даних стеком протоколів Інтернету. Система імен DNS. Загальна характеристика DNS. Простір імен DNS. Розподіл відповідальності. Отримання IP-адрес. Кешування IP-адрес. Типи DNS-ресурсів. Програмний інтерфейс сокетів Берклі. Особливості роботи з адресами. Створення сокетів. Робота з потоковими сокетами. Введення-виведення з повідомленням. Використання доменних імен. Організація протоколів прикладного рівня. Архітектура мережної підтримки Linux. Рівні мережної підтримки. Підтримка інтерфейсу сокетів. Пересилання і отримання даних. Архітектура мережної підтримки Windows XP. Програмний інтерфейс Windows Sockets. Архітектура підтримки Windows Sockets. Основні моделі використання Windows Sockets. Сокети з блокуванням. Асинхронні сокети.

· Захист інформації в операційних системах

Основні завдання забезпечення безпеки. Базові поняття криптографії. Поняття криптографічного алгоритму і протоколу. Криптосистеми з секретним ключем. Криптосистеми з відкритим ключем. Гібридні Криптосистеми. Цифрові підписи. Сертифікати. Принципи аутентифікації і керування доступом. Основи аутентифікації. Основи керування доступом. Аутентифікація та керування доступом в UNIX. Облікові записи користувачів. Аутентифікація. Керування доступом. Аутентифікація і керування доступом у Windows XP. Загальна архітектура безпеки. Аутентифікація. Керування доступом. Аудит. Загальні принципи організації аудиту. Робота із системним журналом UNIX. Журнал подій Windows XP. Локальна безпека даних. Принципи шифрування даних на файлових системах. Підтримка шифрувальних файлових систем у Linux. Шифрувальна файлова система Windows XP. Мережна безпека даних. Шифрування каналів зв'язку. Захист інформації на мережному рівні. Захист інформації на транспортному рівні. Атаки і боротьба з ними. Переповнення буфера. Відмова від обслуговування. Квоти дискового простору. Зміна кореневого каталогу застосування.

 

5. „Об’єктно-орієнтоване програмування”

· Технологія об'єктно-орієнтованого проектування програмних систем на основі С++

Інструментальні засоби Visual C++/Borland C++.

· Особливості мови С++

Відмінності та несумісності С++ від С. Стилі програмування. Принципи, елементи, переваги та недоліки ООП. Аргументи функцій по замовчуванню, тип посилання, змінні з типом посилання, аргументи з типом посилання, вбудовані функції, операція доступу до глобальних значень, перевантаження функцій, декорування імен функцій, специфікація зовнішніх зв’язків

· Контекстні оголошення змінних

особливість оголошення та використання констант, використання тегів для оголошення типів структур та об’єднань, анонімні об’єднання, операції виділення та звільнення динамічної пам’яті.

· Базові поняття ООП.

Класи, інкапсуляція даних, наслідування, поліморфізм. Об’єктно-орієнтоване проектування програмних систем. Діаграми класів.

Оголошення класу

Дані та методи класу. Декларації public, private, protected. Приклад класу.

· Види даних та методів класу

Звичайні, константні та статичні дані та методи. Особливості оголошення та використання. Деталізація прав доступу з врахуванням виду членів класу.

· Оголошення класових об'єктів

Вказівники на класові об'єкти, вказівник this, перетворення до типу класових об'єктів. Вказівники на елементи класу. Синтаксис оголошення та семантика застосування.

· Конструктори та деструктори

Призначення, оголошення, розміщення у програмі та виклики. Конструктори перетворення типу та конструктори копіювання. Особливості оголошення та варіанти викликів.

· Дружні функції та дружні класи (friend)

Оголошення та використання.

· Потокове введення-виведення

Класи потокового введення-виведення.

· Перевантаження операторів та операторні функції

Особливості перевантаження унарних та бінарних операцій. Особливості перевантаження первинних операцій, інкременту та декременту, new та delete. Перевантаження потокових операцій введення-виведення. Перевантаження операції присвоєння та операції приведення типу. Їх порівняння з конструкторами копіювання та перетворення типу.

· Глобальні та локальні класи

Контейнерні та вкладені класи. Вплив розміщення класів на можливість оголошення об’єктів та вказівників на об’єкти.

· Одинарне наслідування класів

Базові, похідні та дружні класи. Ієрархія класів, правила наслідування. Захист компонентних даних від наслідування. Особливості викликів конструкторів та деструкторів при наслідуванні класів.

· Множинне наслідування класів

Наслідування класів з загальною базою. Особливості викликів конструкторів та деструкторів при множинному наслідуванні класів.

· Вказівники.

Вказівники. Оператор непрямого доступу. Арифметичні операції з вказівниками. Стек та динамічна пам‘ять. Оператор new . Оператор delete.Створення та видалення об’єктів в області динамічної пам’яті. Доступ до змінних-членів об’єкту в динамічній пам’яті. Вказівник this. Вказівники та константи.

· Перевантаження функцій, поліморфізм, віртуальні функції та пізнє зв'язування. Динамічні віртуальні функції.

V-таблиця. Недоліки віртуальних функцій. . Поліморфізм. Варіанти вирішення проблеми наслідування.

· Чисті віртуальні функції та абстрактні класи

Віртуальний деструктор. Правило домінування при використанні віртуальних базових класів. Класи можливостей. Абстрактні типи даних. Чисті віртуальні функції.

· Компоненти (об’єкти) та їх інтерфейси.

Поняття технології компонентної моделі об’єктів.

· Параметризовані (шаблонні) функції та класи

Означення шаблону. Оголошення шаблону. Функції шаблону. Шаблони та спеціалізація. Друзі параметризованих класів.

· Стандартні шаблони

Бібліотека STL.

· Перетворення типів

Оператори static_cast, dynamic_cast, const_cast.

· Опрацювання виключних ситуацій на мові C++

Класифікація помилок.Варіанти, які можливі при виникненні помилок. Ідея використання виключень. Етапи застосування виключень. Оператори try, throw, catch.

· Обєктно-орієнтований аналіз.

Мова моделювання. Обєктно-орієнтований аналіз, процес, метод. Циклічний процес проектування. Каскадний процес проектування. Екстремальне програмування. Аналіз вимог, визначення прецеденту, визначення виконавців. Створення моделі сфери діяльності. Основні зв’язки, що документуються при аналізі (входження, асоціація, узагальнення). Визначення сценаріїв. Визначення критеріїв. Діаграми взаємодій. Візуалізація. Артефакти. Об‘єктно-орієнтоване проектування. Взаємозв‘язок класів при об‘єктно-орієнтованому проектуванні. Схема послідовності дій при об‘єктно-орієнтованому проектуванні. Схема взаємодії при об‘єктно-орієнтованому проектуванні. Схема станів при об‘єктно-орієнтованому проектуванні.

6. „Системний аналіз та проектування комп’ютерних інформаційних систем”

· Основні поняття системного аналізу

Поняття системи, елементу, відношення, зв’язку. Складові частини інформаційних систем. Складність та ієрархічні структури. Поняття системи, елементу, мети, функції, структури, середовища. Приклади структур. Стан системи.

· Класифікація та властивості системи

Життєвий цикл розробки автоматизованих систем. Активні та пасивні системи, технічні, керовані та самокеровані, великі та складні системи.

· Функціонування та властивості складних систем

Технологія і методи системного аналізу. Внутрішнє обмеження. Обмеження середовища. Властивості відкритих систем. Емерджентність та синергізм. Способи керування системами та реалізація ними своїх функцій. Поняття структури. Кортежне визначення структури. Приклад структури.

· Система та модель

Поняття ієрархії. Види ієрархічних структур. Недоліки і переваги ієрархічної структури. Чим пояснюється широке розповсюдження ієрархічних структур в живих та штучних системах? Системне планування та системний аналіз. Основні поняття моделювання. Взаємозв’язок між системою та моделлю. Основні функції моделі. Класифікація моделей.

· Системно-методологічні аспекти моделювання

Аналіз та синтез системних досліджень та значення моделей. Повнота моделей. Етапи розв’язання проблеми.

· Системні особливості моделей інформаційних систем та систем прийняття рішень

Особливості інформаційних систем.

· Методологія та методи системного аналізу

Класифікація тметодології системного аналізу, основи структурного системного аналізу та проектування інформаційних систем. Поняття структурного аналізу та CASE технології.

· Осноні принципи методогії структурного аналізу

Засоби структурного аналізу та взаємозв’язок між ними.

· Діаграми потоків даних

Нотації, що використовуються при побудові потоків даних. Основні символи діаграм потоків даних.

· Декомпозиція діаграм потоків даних

Розширення діаграм потоків даних. Побудова моделей за допомогою діаграм потоків даних.

· Побудова контекстних діаграм на прикладі роботи банкомату з обслуговування клієнтів за його кредитними картками.

· Побудова моделі функціонування даних з використанням розширень реального часу.

Керуючий процес, сховище, потік. Методологія функціонального моделювання SADT (IDEF0). Склад функціональної моделі SADT (IDEF0). Ієрархія діаграм моделі SADT (IDEF0)

· Словник даних

Вміст словника даних. БНФ-нотація, опис компонентів даних в потоках даних і сховищах даних.

· Методи специфікації процесів

Структурована природня мова.

· Таблиці і дерева рішень

Візуальні мови проектування специфікації. Flow форми, діаграми Насі-Шнайдермена. Приклади специфікацій

· Супровід системи

Менеджмент проекту

· Мережі Петрі

Поняття мережі Петрі. Теоретико-множинне визначення мереж Петрі. Графи мереж Петрі. Природа систем, які моделюються мережами Петрі. Підходи до проектування систем за допомогою МП. Правила виконання мереж Петрі. Маркування мереж Петрі.

· Діяльність на протязі життєвого циклу

Поняття та властивості прототипу програмного виробу. Стратегії застосування прототипу програмного виробу.

· Аналіз відповідності проекту вимогам

· Професійні вимоги до системного аналітика

 

7. „Організація баз даних та знань”

· Інформаційні системи та інформаційні технології

Основи баз даних комп'ютерних систем. Інформація і дані. Дані в комп’ютерних системах. Властивості даних: синтаксис, семантика, структура. Інформаційні системи та інформаційні технології. Покоління систем обробки даних.

· Фізичні моделі даних

Рiвнi моделей даних: iнфологiчний рiвень, iнфологiчна схема, концептуальний рiвень, концептуальна схема, внутрiшнiй рiвень, внутрiшня схема, зовнiшня схема. Фізична структура даних. Методи фізичної організації даних в комп’ютерних інформаційних системах. Фізичні одиниці даних: біт, байт, запис, блок, файл, екстент, файлова система, том. Види фізичних моделей даних: послідовна, індексно-послідовна, прямого доступу, спискова, ієрархічна, мережева.

· Логічні моделі даних

Логічна структура даних. Методи логічної організації даних в комп’ютерних інформаційних системах. Поняття та види зв'язків у базах даних. Логічні одиниці даних: поле (елементарне, множинне, групове, періодична група), логічний запис, логічний файл, база даних, система баз даних. Види логічних моделей даних: ієрархічна, мережева, реляційна, адаптивна, нерегулярна, постреляційна, об'єктно-реляційна.

· Основи реляційної моделі баз даних

E-R модель предметної області. Домени та атрибути. Математичне відношення. Інформаційні відношення. Кортежі. Схема та стан відношення. Кількісні характеристики відношення: порядок та кардинальне число. Властивості інформаційного відношення. Реляційна база даних. Схема та стан бази даних.

· Номалізація відношень

Незалежнiсть даних. Надлишковiсть даних. Цiлiснiсть, безпека i секретнiсть даних. Аномалії реляційної бази даних. Поняття обмежень. Види обмежень. Функціональні залежності в реляційних базах даних. Властивості функціональних залежностей. Аксіоми Армстронга. Ключі відношень. Властивості та функції ключів. Нормалізація за Коддом. Види нормальних форм та їх властивості: перша, друга, третя нормальні форми, нормальна форма Бойса-Кодда. Багатозначні залежності та їх властивості. Четверта нормальна форма. Поняття декомпозицiї схеми вiдношення. Декомпозицiя з властивістю з'єднання без втрат. Алгоритм перевiрки декомпозицiї на властивiсть з'єднання без втрат. Декомпозицiя, яка зберiгає залежностi. Багатозначнi залежностi. Алгоритм перевiрки наявностi багатозначної залежностi у вiдношеннi. Замикання множини атрибутiв X+ i множини функцiональних залежностей F+. Обчислення X+ i F+.

· Операції над відношеннями. Реляційна алгебра

Операції над відношеннями. Реляційна алгебра. Теоретико-множинні операції реляційної алгебри: об'єднання, перетин, різниця і декартів добуток. Спеціальні реляційні операції: проекція, селекція, натуральне з'єднання, умовне з'єднання, ділення. Операції над станами відношень: включення, вилучення та зміна кортежів. Операції над схемами відношень: включення, вилучення, та зміна параметрів атрибутів.

· Реляційні числення. Реляційне числення зі змінними-кортежами

Поняття реляційного числення. Визначення реляційного числення зі змінними-кортежами: алфавіт числення, атомарні вирази, формули, основний вирах реляційного числення зі змінними-кортежами. Безпечні вирази реляційного числення зі змінними-кортежами. Відповідність між формулами реляційного числення та виразами реляційної алгебри.

· Методи проектування баз даних

Процедури проектування баз даних реляційного типу. Послідовність етапів проектування баз даних. Методи проектування: синтетичний та декомпозиційний. Способи декомпозиції відношень. Застосування баз даних в інформаційних системах та системах прийняття рішень. Методи органiзацiї та ведення iнформацiйних структур на зовнiшнiх запам'ятовуючих пристроях. Словник даних і його призначення.

· Мова SQL

Основні типи предикатів та відповідні оператори в SQL. Використання агрегатних функцій в SQL. Основні команди модифікації даних. Основні команди маніпуляцій з таблицями. Використання індексів в SQL. Поняття транзакції. Написання запиту до бази даних з використанням предикатів. Написання запиту до бази даних з використанням агрегатних функцій. Написання запиту до бази даних з використанням підзапиту. Написання запиту до бази даних з сортуванням результату виводу. Команди модифікації даних. Створення таблиць.

8. „Комп’ютерні мережі ”

· Історія розвитку та класифікація комп’ютерних мереж

Історія розвитку комп’ютерних мереж. Класифікація мережевих вирішень. Мережне обладнання. Локальні та глобальні мережі. Мережне програмне забезпечення. Моделі обміну даними

· Головні архітектурні принципи побудови КМ

Стандартизація у комп’ютерних мережах. Організації що займаються стандартизацією. Еталонна модель взаємозв’язку відкритих систем. Методи комутації. Еталонна модель TCP\IP. Приклади комп’ютерних мереж. Інтернет. Стандарти в комп’ютерних мережах.

· Середовища передавання даних та коди КМ

Параметри середовищ передавання та їх порівняння. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичні кабелі. Скручена пара як середовище передавання даних у комп’ютерних мережах. Стандарт EIA- 568- AB, ISO/IEC 11801. Параметри скрученої пари. Канал передавання даних. Модуляція. Кодування.

· Протоколи фізичного та канального рівнів. Методи доступу.

Функції протоколів фізичного та канального рівнів. Протоколи керування доступом. Протокол HDLC. Протоколи мережевого та транспортного рівнів. Методи маршрутизації. Спектр сигналів, швидкість передавання. Фізичні носії: кабелі, волоконна оптика, радіозв’язок тощо. Телефонні системи. Модеми. Підрівні управління та доступу до середовища. Керування доступом до передавального середовища. Керування логічним каналом. Структура кадрів. Протоколи передавання даних HDLC, SLIP, PPP. Стандарти IEEE 802 для комп’ютерних мереж

· Мережевий, транспортний, сеансовий, відображення та прикладний рівні протоколу.

Фрагментація пакетів . Протоколи . Мережний рівень в Інтернеті. ІР - протокол Протокол внутрішнього шлюзу . Боротьба з перевантаженням Керування трафіком. Функції служби. Елементи транспортних протоколів. З’єднання, розрив, керування потоками.. Відновлення після виняткових ситуацій. Модель служби ТСР. Протокол ТСР. Керування з’єднанням та перелаванням. Протокол UDP. Боротьба з перевантаженням. Приклади транспортних служб у мережі.

· Протокольний стек TCP/IP.

Структура мережі TCP/IP та базові принципі її роботи.

· Інтерфейсні мережеві технології

· Технології локальних мереж

Віддалений доступ та об’єднання локальних мереж. Локальна мережа Ethernet. Локальна мережа Token Ring. Кабельні мережі КМ. Типові структурні вирішення. Комбіновані К

· Інтелектуальні засоби об”єднання мереж

· Безпровідні мережеві технології.

· Технології глобальних мереж.

· Безпека даних в КМ

· Інформаційні технології КМ

· Відкриті системи

 

9. „Детерміновані моделі дослідження операцій та оптимізації інформаційних систем ”

· Історія розвитку та використання методів дослідження операцій (ДО)

Наукова суть ДО. Застосування методів ДО в інформаційних системах. Короткий зміст курсу ДО та мета його вивчення.

· Основні поняття та методологія ДО

Основні поняття ДО: операція, оперуюча сторона, стратегія, стан, діючі фактори операції, критерії ефективності. Методологія проведення операційного дослідження стосовно інформаційних систем: визначення мети; складання плану розробки; формулювання проблеми; побудова математичної моделі; синтез та (або) обгрунтування математичного методу; опрацювання інформації; перевірка адекватності моделі; реалізація результатів. Пряма та обернена задачі ДО. Класифікація моделей ДО. Поняття про детерміновані та стохастичні моделі ДО і основні підходи до їх розв’язування. Проблема багатокритерійності та ії розв’язування: згортка критеріїв, переведення критеріїв в обмеження, метод послідовних поступок, діалогові методи.

· Класичні задачі лінійного програмування

Поняття про задачу математичного програмування (МП). Загальна постановка та класифікація задачі МП, поняття складності алгоритмів розв’язування задач МП. Місце лінійного програмування (ЛП) серед задач МП. Побудова математичних моделей елементів інформаційних систем методами ДО. Лінійність та пов’язані з цим спрощення моделей складових інформаційних систем — пропорційність та адитивність. Загальна та канонічна форми задачі ЛП. Графічне розв’язування задач ЛП. Поняття про основні задачі аналізу лінійних моделей на чутливість: статус та припустимі межі зміни ресурсів, цінність ресурсів, чутливість функції мети. Базові рішення задачі ЛП. Основні теореми ЛП. Алгоритм симплекс - методу та його таблична форма. Приклад розв’язування задачі за допомогою симплекс - методу (СМ). Умови оптимальності та припустимості. Особливі випадки симплекс - методу. Методи знаходження початкової бази: двоетапний та метод великих штрафів. Аналіз на чутливість за допомогою симплекс - таблиць. Двоїстість в ЛП. Поняття прямої та двоїстої задач ЛП. Основні теореми двоїстості. Отримання розв’язку двоїстої задачі за розв’язком прямої. Використання двоїстості для оцінки ступеня наближення до оптимального розв’язку задачі ЛП. Економічна інтерпретація двоїстості. Двоїстий симплекс - метод. Задачі дробово-лінійного програмування та їх приведення до задач ЛП. Поняття про методи розв’язування задач ЛП великої розмірності та особливої структури.

· Транспортна модель (Т3) задачі ЛП

Приклади транспортних задач та їх застосування в побудові інформаційних систем. Методи отримання опорного плану Т3:північно-західного кута, мінімального елементу, еврістичний метод Фойгеля. Методи знаходження оптимального плану Т3 (метод потенціалів та розподільчий). Теореми про потенціали. Інтерпретація методу потенціалів як симплекс-методу. Транспортні задачі з особливостями у формулюванні, виродженість. Задача про призначення. Розв’язування задачі про призначення за допомогою угорського алгоритму.

· Задачі цілочисельного програмування

Особливості цілочисельних задач. Цілочисельність як одна з основних характеристик моделей інформаційних систем та їх компонентів. Загальна характеристика основних груп методів розв’язування цілочисельних задач: відсічень, комбінаторних, еврістичних. Принципи побудови еврістичних алгоритмів. Основні ідеї методів відсічень. Метод Гоморі.

Схема гілок і границь та ії основні структурні елементи: стратегії розгалуження, границі та їх властивості, стратегія відтинання вузлів. Розв’язування задач цілочисельного, змішаного та булевого програмування за допомогою методу гілок та границь. Задача про комівояжера. Проблеми представлення цілочисельних задач та процесів їх розв’язуваня в ЕОМ.

· Задачі на мережах

Загальна постановко задачі про максимальний потік мінімальної вартості. Властивості потоку. Теорема Форда-Фалкерсона про максимальний потік та мінімальний розріз. Основні типи потокових задач та застосування їх до дослідження інформаційних систем. Задача про найкоротший ланцюг. Алгоритм Дійкстри. Задача про багатополюсний найкороткий ланцюг. Алгоритм Флойда. Задача про найкоротше дерево-основу. та "пожираючий" алгоритм ії розв’язування. Задача про знаходження максимального потоку ії застосування. Алгоритм розташування позначок.

· Задачі теорії ігор

Основні поняття теорії ігор: учасники гри, стратегії, виграші. Класифікація ігор за ознаками: к-ть гравців; потужність множини стратегій; характер взаємодії гравців, характер виграшів, вид функції виграшів, к-ть та характер ходів, інформованість. Загальна характеристика методів розв’язування ігор. Матричні ігри двох осіб з нульовою сумою. Визначення, приклади. Розв’язки в чистих стратегіях. Нижня та верхня ціна гри. Сідлова точка та чиста ціна гри. Оптимальні чисті стратегії. Теореми про ціну гри та максимін. Оптимальні мішані стратегії та їх властивості. Ціна гри в мішаних стратегіях. Основна теорема теорії матричних ігр 2-х осіб з нульовою сумою. Розв’язування матричних ігор. Геометричне розв’язування ігор розміром 2 x 2, 2 x n, m x 2. Розв’язування матричних ігор за допомогою лінійного програмування. Прийняття рішень в умовах невизначеності. Поняття про кооперативні ігри. Біматричні ігри та положення рівноваги у біматричних іграх. Позиційні ігри. Нормальна форма позиційної гри.

· Динамічне програмування

Основні поняття динамічного програмування. Загальна постановка задачі динамічного програмування та ії геометрична інтерпретація. Принцип оптимальності Белмана та "прокляття розмірності". Найпростіші економічні задачі, які розв’язуються за допомогою методу динамічного програмування. Рекурентні співвідношення в задачах динамічного програмування. Задачі з адитивною та мультипликативною функцією мети. Метод функціональних рівнянь.

· Нелінійне програмування

Задачі нелінійного програмування та основні труднощі їх розв’язування. Метод множників Лагранжа та теорія двоїстості. Необхідні та достатні умови існування сідлової точки. Значення теореми Куна-Таккера. Задачі опуклого програмування. Методи пошуку екстремуму функцій без та при наявності обмежень.

 

10. „Системи штучного інтелекту”

· Моделі знань для задач штучного інтелекту.

Моделі знань на основі семантичних мереж. Моделі знань на основі фреймів. Моделі знань на основі гіпертексту. Моделі знань на основі продукційних правил.

· Моделі знань з нечіткими даними.

Застосування коефіцієнтів визначеності в продукційних правилах. Застосування лінгвістичних змінних. Застосування нечітких змінних.

· Застосування нечітких бінарних відношень.

Алгоритми пошуку рішень для задач штучного інтелекту з моделями знань на основі продукційних правил. Локальні та управляючі алгоритми.

· Архітектура та функції експертних систем.

Інтегровані експертні системи. Експертні системи та системи проектування складних об’єктів. Експертні системи та геоінформаційні cистеми. Архітектура та функції довідкових та навчальних систем. Засоби і технології проектування СШІ. Мови програмування. Архітектура та функції інформаційно-пошукових систем. Пошукові системи для Інтернет. Методи інтелектуального аналізу даних для задач ШІ.

· Логіка висловлювань.

Висловлювання. Логічні зв’язки. Закони логіки висловлювань. Складене висловлювання. Табличне задання висловлювань. Спеціальні форми логіки висловлювань. Інтерпретація формул логіки висловлювань. Поняття відношення. Бінарні відношення. Відношення еквівалентності та відношення порядку. Логічне виведення у лоіці висловлень.

· Теореми дедукції

Логіка першого ступня. Закони логіки першого ступеня. Інтерпретація формул у логіці першого ступеня. Спеціальні форми у логіці першого ступеня. Випереджена нормальна форма. Основи теорії графів. Властивості графів. Числові характеристики. Основні типи графів.

· Обхід графа пошуком вшир та пошуком вглиб

Задачі на графах. Зв’язність. Фарбування графів. Основи теорії дерев. Кореневе дерево. Обхід дерев. Двійкове дерево пошуку.

· Інфіксна, постфіксна та префіксна форми запису виразів. Прямий та зворотній польські записи.

· Поняття рекурсії

Алгоритм бектрекінг. Підстановка та уніфікація. Уніфікатор, найзагальніший уніфікатор.

· Алгоритм побудови найзагальнішого уніфікатора

Сколемівська нормальна форма.

· Поняття семантичного дерева

Алгоритм Куайна. Алгоритм Девіса-Патнема та його модифікації.

· Метод резолюцій у логіці висловлень

Метод резолюцій у логіці першого ступеня. Хорнівський диз’юнкт. Алгоритм SLD-резолюції на хорнівських диз’юнктах

· Принцип логічного програмування

Мова логічного програмування ПРОЛОГ. Нотація мови ПРОЛОГ. Інтерпретатор логічної програми. Виконання логічної програми. Дерева пошуку. Особливості реалізації ПРОЛОГ-програм.

 

Прикладна інтелектуальна інформаційна система

Прикладна розробка є частиною державної атестації та виконується на завершальному етапі навчання студентів за фахом “Інтелектуальні системи прийняття рішень” та передбачає:

· систематизацію, закріплення розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності “Інтелектуальні системи прийняття рішень” та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань;

· розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою створення та досліджень інтелектуальних інформаційних систем, методів та систем підтримання та прийняття рішень, систем баз даних та знань, реалізації імітаційних експериментів на моделях таких систем, пов’язаних з метою бакалаврської роботи;

· тема на розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи визначається кафедрою “Інформаційні системи та мережі” за пропозицією керівника теми та погодженням зі студентом.

Тематика розроблення повинна відповідати сучасному стану та перспективним напрямам розвитку фаху “Інтелектуальні системи прийняття рішень”, бути пов’язаною з вирішенням практичних завдань підприємств та організацій, тематикою наукової роботи кафедри “Інформаційні системи та мережі” та з напрямами діяльності її філій та підприємств і установ – партнерів і відповідати вимогам кваліфікаційної характеристики спеціаліста за фахом “Інтелектуальні системи прийняття рішень”.

Тематика розроблень повинна передбачати можливість самостійного розв’язання інженерних і наукових задач за фахом “Інтелектуальні системи прийняття рішень” та виявлення елементів самостійності дослідницької роботи. Тема є не лише назвою, а й наміченим результатом дослідження, скерованим на вирішення конкретної проблеми.

Назва теми має бути якомого коротшою, точною і відповідати змісту розроблення. Наприклад: «Інтелектуальна система прийняття рішень з організації комерційного контенту», «Інтелектуальна інформаційна система автоматизації діяльності автопарку», «Інтелектуальна інформаційна система обліку та аналізу іноземних інвестицій», «Інтелектуальна інформаційна система прийняття маркетингових рішень з поширення контенту» тощо.

Розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи виконується на ґрунті аналітичного вивчення літератури за фахом та індивідуального завдання і складається з пояснювальної записки і графічного матеріалу. графічний матеріал виконується у вигляді презентацій. Окрім того, графічний матеріал може бути виконаний комп’ютерним способом та роздрукований на плотері.

Пояснювальна записка складається з основної (описової) частини та додатків. У додатки виносяться роздруки програмної реалізації, вхідних і вихідних документів системи, копія графічного матеріалу у зменшеному вигляді. При потребі, за погодженням з керівником в додатки можуть бути винесені й інші матеріали. При виконанні розробки групою студентів кожен з них виконує власне індивідуальнезавдання та окремо оформляє результати роботи. Наявність спільної ідентичної частини у пояснювальних записках групи не допускається.

Загальний обсяг пояснювальної записки за результатами розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи прийняття рішень має становити 60-80 сторінок тексту, оформленого згідно вимог.

Пояснювальна записка повинна мати таку структуру:

· титульний аркуш, який має вигляд стандартного бланка, заповнюється студентом, на якому повинні бути всі необхідні підписи (студента, консультанта, керівника, завідувача кафедри);

· індивідуальне завдання на розроблення, підписане керівником і затверджене завідувачем кафедри;

· зміст, що повинен містити обов’язкові та може містити додаткові розділи; зміст виконується за допомогою відповідних засобів текстового процесора та містить назви розділів і підрозділів із зазначенням номерів сторінок, на яких вони розміщені;

· вступ, у якому обґрунтовується актуальність теми, мета розроблення, її значення (2-5 сторінок);

· аналітичний огляд літературних та інших джерел – монографії та статті в наукових часописах, електронні публікації, матеріали Internet тощо (не має перевищувати 10–12% обсягу основної частини);

аналітичний огляд має містити основні відомості про найновіші та відомі підходи, методи, засоби, алгоритми розв’язання аналогічних задач, які публікуються в сучасній літературі, мати критичний характер і завершуватись висновком про актуальність постановки та розв`язання задачі розроблення; огляд літературних джерел супроводжується посиланнями на відповідну позицію у списку використаної літератури, використання авторського матеріалу без посилання на відповідні публікації не допускається; у випадку цитування цитата береться в лапки та вказується джерело і номери сторінок, на яких розташована цитата;

· системний аналіз та обґрунтування проблеми:

o системний аналіз об’єкту дослідження та предметної області (10–15%):

у цьому підрозділі виконується аналіз мети функціонування системи, конкретизація її до окремих критеріїв якості, основних варіантів досягнення мети та наявних ресурсів; аналізується система „as is” – як є: визначається система та зовнішнє середовище, обирається критерій декомпозиції та аналізуються елементи системи, основні бізнес-процеси, потоки даних; як зображальні засоби використовуються структурні (IDEF) та (або) об’єктні нотації (UML); визначаються основні альтернативи побудови системи та в загальному обґрунтовується вибір варіанту побудови системи; висновки розкривають основні можливості та варіанти побудови системи, що проектується, з обґрунтуванням доцільності обраного для остаточної реалізації;

o постановка та обґрунтування проблеми(8–10%):

постановка задачі передбачає описання множини вимог до системи (підсистеми) прийняття (підтримання прийняття) рішень, що буде реалізуватися на ґрунті конкретизації результатів системного аналізу, вимоги до інтелектуальної складової, вхідних та вихідних даних, форми їх подання та динамічних характеристик, множину бізнес-процесів, що мають бути реалізовані; при необхідності наводиться формальна чи узагальнена модель функціонування системи „to be“ – як повинно бути, вимоги до алгоритмів чи технологічних процесів опрацювання інформації;

· методи та засоби вирішення проблеми(8–10%):

o вибір та обґрунтування методів вирішення проблеми;

o вибір та обґрунтування засобів вирішення проблеми;

       у цьому розділі подаються основні характеристики конкретних методів розв`язання задачі, способів подання знань та логічного виведення, програмні, системні та допоміжні засоби, які застосовуються для побудови механізмів прийняття рішень, баз даних і знань, розроблення прикладного програмного забезпечення, їхній порівняльний аналіз та обґрунтування переваг і можливостей застосування в конкретному випадку;

· практична реалізація (15–20%):

o описання реалізації завдання:

підрозділ має містити описання структури бази даних, бази знань (правил), механізмів логічного виведення й отримання чи підтримання процесів прийняття рішень, структури, складу, змісту та функцій розробленого програмного забезпечення (модулів, підпрограм, функцій, форм, макросів, запитів тощо) та процесів їх сумісного функціонування;

o аналіз отриманих результатів:

контрольний приклад має підтвердити працездатність розроблення та відповідність результатів функціонування системи поставленому завданню;

· висновки(1-2 сторінки):

       у висновках стисло подаються основні результати, досягнуті в процесі розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи, їхня відповідність поставленій меті та підтверджується розв`язання поставленої задачі;

· список використаних літературних джерел (1-2 сторінки):

       список використаних літературних джерел наводиться відповідно до загальних вимог. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. До списку мають вноситися всі використані матеріали, на кожен елемент списку має бути посилання в тексті пояснювальної записки, при посиланні на джерела, отримані з мережі Internet, вказується автор, назва роботи, повна адреса відповідного сайту, розділу, рубрики, сторінки яка однозначно ідентифікує матеріал;

· анотація іноземною мовою (1 сторінка):

       анотація виконується іноземною мовою, яку студент вивчав протягом навчання в університеті (англійською, французькою, німецькою або іспанською) і містить загальну характеристику поставленого завдання, виконаної роботи та описання отриманих результатів;

· додатки (роздрук слайдів презентацій, роздруки текстів програмного забезпечення, результати розв’язування контрольних прикладів, графіки, діаграми, ілюстрації, екранні копії, форми документів, у разі необхідності інші матеріали).

Додатковими розділами роботи є :

· економічне обґрунтування доцільності роботи (5-10 сторінок):

розділ виконується за завданням консультанта з економічних питань, під його керівництвом і має метою підтвердження економічної ефективності виконання та впровадження розроблення;

· охорона праці та техніка безпеки (5-10 сторінок):

розділ виконується за завданням консультанта та під його керівництвом і визначає основні засади безпечної експлуатації розробленої прикладної інтелектуальної інформаційної системи прийняття рішень.

 

ІV. ІНФОРМАЩЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(перелік основних джерел, які визначають зміст навчання з дисципліни, -

підручників, навчальних посібників, інших методичних і дидактичних

матеріалів)

 

1. „Дискретна математика”

· Нікольський Ю. В. Дискретна математика : підручник з грифом МОН / Нікольський Ю. В., Щербина Ю. М., Пасічник В. В. — К. : Видавнича група BHV, 2007. — 368 с.

· Нікольський Ю. В. Дискретна математика : підручник з грифом МОН / Нікольський Ю. В., Щербина Ю. М., Пасічник В. В. — 2-ге вид. — Львів : „Магнолія-плюс”, 2007. — 608 с.

 

2. „Основи програмування та алгоритмічні мови”

· Абрамов В.Г., Трифонов Н.П., Трифонова Г.Н. Введение в язык Паскаль.-М.: Наука, 1988 - 320 с.

· Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г. и др. Задачи по программированию. -М.: Наука, 1988. -224с.

· Алексеев В.Г., Ваулин А.С., Петрова Г.Б. Вичислительная техника и программирование. - М.: Высшая школа, 1991.

· Васюкова Н.Д., Тюляева В.В. Практикум программирования. Язык Паскаль.-М.: Высш.шк., 1991. -160с.

· Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных / Пер. с англ. — М.: Мир, 1989. - 360 с., ил.

· Глинський Я.М. Практикум з інформатики. – Львів, «Деол», 2000-2002.

· Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Turbo Pascal і Delphi. Практикум. – Львів: Деол., 2004. – 104с.

· Зуев Е.А. Программирование на языке Turbo Pascal 6.0, 7.0 -М. -1993.

· Марченко А.И., Марченко Л.А. Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. – Киев, 1998.

· Перминов О.Н. Программирование на языке Паскаль.- М.: Радио и связь, 1988.

· Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль. – Львів: БаК, 2000.

· Сердюченко В.Я. Розробка алгоритмів та програмування на мові Turbo Pascal. -Харків - 1995.

 

3. „Проблемно-орієнтовані мови програмування”

· Бьерн Страуструп. Язык программирования С++, 1999.

· Кардышев С.В., Капкин А.М. Интерфейс программиста Турбо Си. - М.: Радио и связь, 1992.

· Касаткин А.И., Вальвачев А.Н. Профессиональное программирование на языке Си. Т.1-3. Минск, "Вышейшая школа", 1992.

· Подбельский В.В., Фомин С.С. Программирование на языке Си. - М.:Финансы и статистика, 1999.

· Прокофьев Б.П., Сухарев Н.Н., Храмов Ю.Е. Графические средства Turbo C и Turbo C++. – М.: Финансы и статистика, 1992.

· Проценко В.С., Чаленко П.Й., Старовський А.Б. Техніка програмування мовою Сі. К.: Либідь, 1993.

· Ричард Хэзфилд, Лоуренс Кирби. Искусство программирования на С. Фундамент. алгоритмы, структкры данных и примеры приложений. Энциклопедия программиста. Пер. с англ. – К.: ДиаСофт, 2001.

· Язык Си - для профессионалов. По матер. кн. Г.Шилдта. И.В.К.-Софт. М.:1992.

 

4. „ Системне програмування та операційні системи ”

· Системне програмування

· Донован Дж. Системное программирование.: - М. Мир, 1975.

· Бек Л. Введение в системное программирование.: - М.: Мир,1988.

· Гордеев А. В., Молчанов А. Ю. Системное программное обеспечение. — СПб.: Питер, 2001. - 736 с.

· Харт Дж. В. Системное программирование в среде Win32. — М.: Вильямc, 2001. — 464 с.

· Чан Т. Системное программирование на C++ для UNIX. — К.: Издат. группа BHV, 1999. - 592 с.

· Абель П. «АССЕМБЛЕР И ПРОГРАММИРОВАНИЕ ДЛЯ IBM PC» Технологический институт Британская Колумбия, 1992.

· Абель Питер. Язык Ассемблера для IBM PC и программирования. - М., "Высшая школа", 1992.

· Финогенов К. Основы языка ассемблера. – 1999.

· Сван Том. Освоение Tubo Assembler.: - К.: Диалектика, 1996.

· Юров В., Хорошенко С. Assembler. Учебний курс. – 1999.

· Зубков С.В. Assembler для DOS, Windows и UNIX.: - M.: ДМК, 1999.

· Использование Turbo Assembler при разработке программ / сост. А.А. Чекатков. - Киев: "Диалектика", 1995.

· Кип Р. Ирвин. Язык Ассемблера для процессоров Intel. - М., С-Пб., Киев, 2002.

· Касаткин А.И. Профессиональное программирование на языке Си: системное программирование. - Мн.:ВШ, 1992.

· Шнайдер А. Язык ассемблера для персонального компьютера фирмы IBM.: - М.: Мир, 1988.

· Пильщиков В.Н. Программирование на языке Ассемблера IBM PC.: - М.: Диалог-МИФИ, 1998.

· Пустоваров В.И. Ассемблер: программирование и анализ корректности машинных программ.: - К.: BHV, 2000.

· Фигурнов В.Э. IBM/PC для пользователей.: - М.: Финансы и статистика, 1997.

· Искусство программирования на Ассемблере. Лекции и упражнения: Голубь Н.Г. – СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2002.

· Д. Дж. Брэдли «Програмирование на ассемблере». – 1993.

· Свиридов С.В. Системные вызовы ОС UNIX. -М.:, 1992.

· Уилтон Р. Видеосистемы персональных компьютеров IBM PC и PS 2. Руководство по программированию.-М.: Радио и связь, 1994.

· Операційні системи

· Шеховцов В.А. Операційні системи. – К.: BHV, 2005.

· Таненбаум Э. Операционные системы. – СПб.: Питер, 2002.

· Таненбаум Э., Вудхалл А. Операционные системы: разработка и реализация. - СПб.: Питер, 2006.

· Бэкон Дж., Харрис Т. Операционные системы. — К.: Издат. группа BHV; СПб.: Питер, 2004. - 800 с.

· Дейтел Г. Введение в операционные системы. — М.: Мир, 1987. — Т. 1, — 359 с; Т. 2. - 398 с.

· Иртпегов Д. В. Введение в операционные системы. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 624 с.

· Столлингс В. Операционные системы. — М.: Вильяме, 2002. — 848 с.

· Шоу А. Логическое проектирование операционных стистем.: - М.: Мир, 1981.

· Фрир Дж. Построение вычислительных систем на базе перспективных микро-процессоров.: - 10. М.: Мир, 1990.

· Вахалия Ю. UNIX изнутри. - СПб.: Питер, 2003. - 844 с.

· Митчелл М., Оулдем Д., Самьюэл А. Программирование для Linux. Профессиональный подход. — М.: Вильямс, 2002. — 288 с.

· Моли Б. UNIX/Linux. Теория и практика программирования. — М.: Кудиц-Образ, 2004. - 576 с.

· Немнюгин С. А., Комолкин А. В., Чаунин М. П. Эффективная работа: UNIX. — СПб.: Питер, 2001. - 688 с.

· РобачевскийА. Операционная система UNIX. — СПб.: БХВ-Петербург, 1999. — 528 с.

· Стивене У. P. UNIX: взаимодействие процессов. — СПб.: Питер, 2001. — 576 с.

· Стивене У. P. UNIX: разработка сетевых приложений. — СПб.: Питер, 2003. — 1088 с.

· Уолтон Ш. Создание сетевых приложений в среде Linux: Руководство разработчика. — М.: Вильяме, 2001. - 464 с.

· Кузнецов С. Д. Операционная система UNIX.

· URL: http://www.citforum.ru/operating_systems/unix/contents.shtml

· Дунаев С. UNIX сервер.: - М. Диалог-МИФИ, 1998.

· Пирсон Р. Windows 95 в подлиннике.: - СПб: BHV-Санкт-Петербург, 1997.

· Рихтер Д. Windows для профессионалов: Создание эффективных Win32-приложений с учетом специфики 64-разрядной версии Windows. — М.: Русская Редакция, 2001.    - 752 с.

· Рихтер Д., Кларк Д. Программирование серверных приложений для Microsoft Windows 2000. - СПб.: Питер; М.: Русская Редакция, 2001. - 592 с.

· Солдатов В. П. Программирование драйверов для Windows. — М.: Бином, 2003. - 432 с.

· Сорокина С. И., Тихонов А. Ю., Щербаков А. Ю. Программирование драйверов и систем безопасности. — СПб.: БХВ-Петербург; М.: Молгачева, 2002. — 256 с.

· Зима В., Молдовян А., Молдовян В. Безопасность глобальных сетевых технологий. - 2-е изд. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 368 с.

· Кастер X. Основы Windows NT и NTFS. — М.: Русская Редакция, 1996. — 440 с.

· Кокорева О. Реестр MS Windows Server 2003. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 640 с.

· Снайдер Д. Windows 95: справочник.: - СПб.: Питер, 1998.

· Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. — СПб.: Питер, 2001. — 544 с.

· Столлингс В. Современные компьютерные сети. — 2-е изд. — СПб.: Питер, 2003. — 784 с.

· Таненбаум Э. Компьютерные сети. — 4-е изд. — СПб.: Питер, 2004. — 992 с

· Шмидт Д. Программирование сетевых приложений на C++. — Т. 1. — М.: Бином Пресс, 2003. - 304 с.

· Стивене У. Р. Протоколы TCP/IP. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 672 с.

· Таненбаум Э., Ван Стеен М. Распределенные системы. Принципы и парадигмы. — СПб.: Питер, 2003. - 880 с.

· Эндрюс Г. Основы многопоточного, параллельного и распределенного программирования. — М.: Вильямc, 2003. — 512 с

· Немнюгин С. А., Стесик О. Л. Параллельное программирование для многопроцессорных вычислительных систем. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 400 с.

· Фролов И. Б. Карманные компьютеры на основе Windows СЕ и Palm OS. — М.: Майор, 2004. - 448 с.

· Зылъ С. Операционная система реального времени QNX. От теории к практике. - 2-е изд. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 192 с.

· Ховард М., Леви М., Вэймир Р. Разработка защищенных Web-приложений на платформе Microsoft Windows 2000. — СПб.: Питер; М: Русская Редакция, 2001. — 464 с.

· Шнайер Б. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. — М.: Триумф, 2002. — 816 с.

· Щербаков А. Ю., Домашев А. В. Прикладная криптография: использование и синтез криптографических интерфейсов. — М.: Русская Редакция, 2003. — 416 с.

· Масленников М. Практическая криптография. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 464 с.

· 49. Смит Р. Аутентификация: от паролей до открытых ключей. — М.: Вильямc,  2002.. - 432 с.

· Столлингс В. Криптография и защита сетей: принципы и практика. — 2-е изд. — М.: Вильяме, 2001. - 672 с.

 

5. „Об’єктно-орієнтоване програмування”

· Бьерн Страуструп. Язык программирования С++, 1999.

· Подбельский В.В. Программирование на языке Си++. - М.:Финансы и статистика, 2002.

· Бруно Бабэ. Просто и ясно о Borland C++. - М.: Бином, 1996.

· Тэд Фейсон. Об'єктно – ориентированное программирование на Borland C++ 4.5, 1996.

· Г. Шилдт. Самоучитель С++.

· Г. Шилдт. Теория и практика С++.

· Франка П. С++. Учебный курс, 1999.

· Айра Пол. Обьектно-ориентированное программирование на С++, 1999.

· Намир К. Шаммас. Основы С++ и ООП.

· Уолтер Сэвитч. С++ в примерах, 1997.

· Вайнер Р., Пинсон Л. С++ изнутри. - К.: "ДиаСофт",1993.

· Дьюхаст С., Старк К. Программирование на С++. - К.: "ДиаСофт",1993.

· Касаткин А.И., Вальвачев А.Н. Профессиональное программирование на языке Си: От Turbo C к Borland C++. - Минск,"Вышэйшая школа",1992.

· Нортон П., Йао П. Программирование на Borland C++ в среде Windows: В 2-х томах. - К.:"Диалектика",1993.

· Лукас П. C++ под рукой. -К.: Диасофт, 1993.

· Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++ / Буч Г. — 2-е изд. ; [пер. с англ.]. — М. : Издательство Бином ; СПб. : Невский диалект, 1999. — 720 с.

 

6. „Системний аналіз та проектування комп’ютерних інформаційних систем”

· Перегудов Ф.П., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ /Учебное пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 1989. – 367 с.

· Системы автоматизированного планирования и диспетчирования групповых производственных процессов. /А.А.Павлов, З.Банашак, С.Н.Гриша, Е.Б.Мисюра. Под ред. А.А.Павлова – К.: Техника; Вроцлав, 1990. – 198 с.

· Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем. – М.: Мир, 1984. – 264 с.

· Рокотов В.П. Определение оптимального плана для гибкого автоматизированного производства. М.: Наука, 1987. – 192 с.

· Слепцов А.М., Юрасов А.А. Автоматизация проектирования управляющих систем гибких автоматизированных производств /Под ред. Н.Н.Малиновского – К.: Техника, 1986. – 110 с.

· Катренко А. В. Системний аналіз об’єктів та процесів комп’ютери-зації: підручник з грифом МОН / Катренко А. В. – Львів : «Новий світ 2000», 2003. – 424 с.

· Катренко А. В. Системний аналіз: підручник з грифом МОН / Катренко А. В. – Львів : «Магнолія-2006», 2009. – 352 с. — (Серія «Комп’ютинґ»).

· Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу / – К.: BHV, 2007. – 540с.

7. „Організація баз даних та знань”

· Д. Крёнке. Теория и практика построения баз данных. 8-е изд. – СПб.: Питер, 2003. –800с.:ил. –(Серия «Классика computer science»).

· Томас Конноли, Каролин Бегг, Анна Страчан. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика. 2-е изд.: Пер. с англ.: Уч. пос. –М.: Издательский дом „Вильямс”, 2000. –1120с.: ил.-Парал. тит. англ.

· К.Дейт. Введение в системы баз данных. 7-е изд.: Пер. с англ. –М.: Издательский дом „Вильямс”, 2001. –1072с.: ил.-Парал. тит. англ.

· К. Дж. Дейт. Введение в системы баз данных, 8-е изд.: Пер. с англ. –М.: Издательский дом „Вильямс”, 2005. –1328с.: ил.-Парал. тит. англ.

· Ульман Дж. Основы систем баз данных. Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1983. - 334 с.

· Берко А.Ю., Верес О.М. Системи баз даних та знань. Книга 1. Організація баз даних та знань. Навч. посібник. - Львів, "Магнолія 2006", 2008. – 454 с.

· Берко А. Ю. , Верес О.М. Теоретичні основи баз даних: Конспект лекцій для студентів Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій / А. Ю. Берко, О. М. Верес. –Львів: Вид-во Нац. ун-ту „Львівська політехніка”, 2007. — 190 с.

· Пасічник В. В. Організація баз даних та знань. / В. В. Пасичник, В. А. Резніченко. – К.: Видавнича група BHV, 2006. – 384 с.

· Пасичник В. В. Реляционные модели баз данных / В. В. Пасичник, А. А. Стогний. — М. : ЦНИИАТОМИНФОРМ, 1983. — 268 с.

 

8. „Комп’ютерні мережі ”

· Буров Є.В. Комп¢ютерні мережі / Буров Є.В. — Львів : БаК, 1999. — 468 с.

· Буров Є.В. Комп¢ютерні мережі / Буров Є.В. – 2-е вид., випр. і доповн. — Львів : БаК, 2003. — 584 с. : іл.

· Буров Є.В. Комп¢ютерні мережі : підручник / Буров Є.В. — Львів : «Магнолія- плюс», 2007. — 262 с.

· Гальперович Д. Словарь-справочник по структурированным кабельным системам,//LAN.. 2000. №5

· Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. Питер, 1999

· Юрченко Н. Оптическое волокно в профиль //Cети и телекоммуникации. 2000.№2(12).

· Олифер В. Г. Комп”ютерние сети-. СПб:Питер, 2001

· Палмер М., Синклер Р. Проектирование и внедрение комп"ютерных сетей. Учебный курс.- Спб: БХВ-Петербург, 2004

· Larry L Peterson, Bruce S Davie. Computer Networks. A system Approach. -Morgan Kauffman publishers.- San-Francisco, CA.- 2003

· Diane Barrett, Todd King. Computer Networking Illuminated.- Jones and Bartlett publishers, Sudbury, MA.-2005

 

9. „Детерміновані моделі дослідження операцій та оптимізації інформаційних систем ”

· Катренко А. В. Дослідження операцій : підручник з грифом МОН / Катренко А. В. – Львів : «Магнолія-2006», 2007. – 480 с.

· Катренко А. В. Дослідження операцій : підручник з грифом МОН / Катренко А. В. – 3-є вид., виправ. і доп. ; – Львів : «Магнолія-2006», 2009. – 352 с. — (Серія «Комп’ютинґ»).

· Таха Х.Введение в исследование операций.-М., «Вільямс», 2001.

· Зайченко Ю.П. Исследование операций. -К.: «Вища школа»,1986.

· Крушевский А.В. Теория игр. -К.: «Вища школа», 1977.

· Вагнер Г. Основы исследования операций.-М.: «Мир», 1972, т.1-3.

· Вентцель Е.С. Исследование операций. –«Сов.радио»,1972.

· Акоф Р., Сасиени М. Основы исследования операций.-М., «Мир», 1971.

· Мину М. Математическое программирование.-М.: «Наука» ,1990.

· Конвей Р.В., Максвелл., Миллер Л.В. Теория расписаний.-М.: «Наука», 1975.

 

10. „Системи штучного інтелекту”

· Нікольський Ю.В., Пасічник В.В., Щербина Ю.М. Дискретна математика. – Львів, Магнолія-Плюс, 2008. – 608 с.

· Полищук Ю.М., Хон В.Б. Теория автоматизированных банков информации. – М. Высшая школа, 1989.

· Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник / За ред В.Ф.Ситника. – К.: КНЕУ, 1997.

· Хансен Г., Хансен Д. Базы данных: разработка и управление. – М.: ЗАО “Издательство “Бином”, 1999.

· Хейес-Рот Ф., Уотерман Д., Ленан Д. Построение экспертных систем. – М.: Мир, 1987.

· Уотерман Д. Руководство по экспертным системам – М.: Мир, 1989.

· Кондрашина Е.Ю., Литвинцев Л.В., Поспелов Д.А. Представление знаний о времени и пространстве в интеллектуальных системах. – 1989.

· Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз даннях информационных систем. – М.: Финансы и статистика, 1989.

· Системы управления базами данных и знаний. Под ред. Наумова, 1989.

· Четвериков В.В. Проектирование баз данных информационных систем. – М.: Высшая школа, 1989.

· Попов Э.В., Фоминых И.Б., Кисель Е.Б., Шапот М.Д. Статические и динамические экспертные системы. – М.: Финансы и статистика, 1996.

· Питер Джексон. Введение в экспертные системы. – Изательский дом “Вильямс”, Москва, Санкт-Петербург, Киев. 2001.

· В.В.Круглов, В.В.Борисов. Искусственные нейронные сети. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001.

· В.В.Корнеев, А.Ф.Гарев, С.В.Васютин, В.В.Райх. Базы данных. Интеллектуальная обработка информации. – М.: “Нолидж”, 2000.

· В.В.Девятков. Системы искусственного интеллекта. – М.: Изд-во МГТУ им.Н.Э.Баумана, 2001.

 

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри ІСМ.

Протокол від "__________ 14 "    квітня  2009 року №   16 .

 

Завідувач кафедри ІСМ

  д.т.н., професор                                                               В. В. Пасічник

 

---

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 945; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!