Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.



ЦБ виник в 19ст., коли почався процес демонетизації золота. В цей зростала банкнотна емісія, що приводило до труднощів управління грошовим обігом. Виник. необхідність закріплення монопольного права на емісію паперових грошей за одним банком. Таким банком став ЦБ.

Шляхи створ. ЦБ: еволюційний (банки створ. на базі найбільших банків країни), державний.

За формою власності ЦБ поділ. на державні, змішані, акціонерні.

Головне призначення ЦБ - це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного не інфляційного розвитку економіки.

Своє призначення він реалізує завдяки тому, що відіграє в економічній системі особливу роль: 1) емісійного банку; 2) банку банків; 3) органу державного управління.

ЦБ бере безпосередню участь у формування пропозиції грошей. ЦБ як особливий орган банківської системи створює так звані грошові підвищеної ефективності — готівку в обігу i резерви комерційних банків, що слугують базою для зростання пропозиції грошей.

ЦБ установлює для комерційних банків норму обов’язкових резервів, але розмір надлишкових резервів i характер їх використання комерційні банки визначають самостійно. ЦБ має, як правило, монопольне право здійснювати емісію грошей.

ЦБ мають особливий правовий статус, обумовлений тим, що вони поєднують у собі окремі риси банківської установи i державного органу управління.

Правовий статус ЦБ - це державний орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері грошово–кредитних відносин і банківської діяльності.

Організаційна структура ЦБ значною мірою визначається формою державного устрою країни, національними традиціями й особливостями банківського законодавства.

Найнезвичайнішу організаційна структура банку має ЦБ США. Структура цього банку визначається федеративним устроєм держави, а також традиційною ворожістю американської громадськості до централізації фінансової влади, до надмірного втручання держави у справі фінансових установ. ЦБ, який є елементом Федеральної резервної системи, складається з ради керуючих, 12 федеральних резервних банків, Федерального комітету відкритого ринку і Федеральної консультативної ради.

 

Характеристика функцій центрального банку

Основні функції ЦБ: емісійна, банку банків, органу банківського регулювання та нагляду,

Банкіра і фінансового агента уряду, провідника монетарної політики.

Емісійний центр готівкового обігу. Емісійна функція центрального банку зазнала істот­них змін, зумовлених переходом від системи золото­монетного стандарту до системи обігу грошей, нерозмінних на золото, модифікацією грошового обігу — розширенням сфери використання депозитних грошей. ЦБ у процесі розроблення і реалізації монетарної політики регулює загальну суму грошової пропозиції, а що стосується банкнотної (готівкової) емісії, то він її обмежує відповідно до зміни реального обсягу попиту на готівку. ЦБ має монопольне право емісії банкнот і розмінної монети. Він організовує виготов­лення грошей, регулює їх обіг, вилучає з обігу фальшиві та зно­шені гроші, здійснює їх утилізацію.

В Україні функцію емісійного центру готівкового обігу вико­нує НБУ, який із завершенням у 1996р. грошової реформи емітує в обіг національну валюту — гривні та копійки. Як емісійний центр країни, він має повноваження щодо організації і регулювання готівкового грошового обігу.

Банк банків. ЦБ як банк банків забезпечує касо­ве, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків. Участь ЦБ у розрахунковому обслуговуванні комерційних банків може мати різні форми, що залежить переду­сім від характерного для даної банківської системи поєднання цен­тралізованої платіжної системи і децентралізованої. Централізова­на система передбачає здійснення міжбанківських розрахунків через рахунки комерційних банків, відкриті в центральному банку. Участь центрального банку в кредитному обслуговуванні ко­мерційних банків має таке призначення: кредити ЦБ — це один із інстру­ментів впливу банку на грошовий обіг; ЦБ виконує роль кредитора останньої інстанції і надає комерційним банкам короткостроковий кредит для підтримки їх ліквідності; кредити ЦБ — це засіб урегулю­вання міжбанківських розрахунків і забезпечення таким чином безперебійного функціонування платіжної системи.

Орган банківського регулювання та нагляду. Успішне ре­гулювання ЦБ грошового ринку потребує наяв­ності в країні стабільної банківської системи. У більшості ринкових еко­номік законодавчі й нормативні акти, що регламентують діяль­ність центрального банку, покладають на нього функцію регулю­вання банківської діяльності. Що стосується наглядової функції, то її, крім центрального банку, можуть виконувати спеціальні установи.

Банкір і фінансовий агент уряду. ЦБ, висту­паючи у ролі банкіра уряду, тісно взаємодіють з фінансовими ор­ганами. Вони співпрацюють як при вирішенні загальних питань монетарної і фіскальної політики, так і під час повсякденного ви­конання фінансових операцій. Центральні банки відіграють помітну роль у касовому виконанні державного бюджету. Суть касового виконання бюджету полягає в організації надходження грошових коштів до бюджету | (податки, збори, виторг від реалізації державних цінних паперів) ;і видачі бюджетних коштів у процесі виконання бюджету. Виконуючи роль фінансового агента уряду вони беруть активну участь в організації випуску держав­них боргових зобов'язань, їх розміщенні і підтримці ринкового курсу, виплаті доходів та погашенні.

Провідник монетарної політики. Це найважливіша функція, оскільки саме в цій функції найповніше реалізується при­значення центрального банку і в тій чи іншій формі проявляють­ся усі інші його функції. Разом з тим монетарна політика цент­рального банку слугує ключовим елементом всієї грошової системи.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 188; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ